Ухвала від 02.07.2019 по справі 444/1887/16-к

Справа № 444/1887/16-к

Провадження № 1-кс/444/892/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Жовква Львівської області 02 липня 2019 року

Жовківський районний суд Львівської області у складі :

слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 12016140240000261,-

ВСТАНОВИВ :

27.06.2019 року до слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 поступила скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 12016140240000261, в якій потерпілі просять скасувати постанову слідчого Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 31 травня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12016140240000261.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явились, однак подали до суду заяви про розгляд даної справи у їх відсутності. Окрім цього вказали, що подану скаргу підтримують в повному обсязі.

Слідчий суддя вивчивши матеріали скарги, вважає що дана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 п. 3 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Відповідно до ст. 11 КПК України, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.

Зі змісту ст. 307 КПК України, вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що 31 травня 2019 р. слідчий СВ Жовківського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 винесла постанову про закриття кримінального провадження № 12016140240000261.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст. 9 ч. 2 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що про прийняту постанову про закриття кримінального провадження не було повідомлено вчасно потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Про згадану постанову стало лише відомо після направлення такої потерпілим та одержання останніми 21.06.2019 р.

Відповідно до ст. 11 КПК України, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.

Відповідно до частини 3 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», а саме, «Оскарження постанов слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження», правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

З матеріалівсправи вбачається, що по даному кримінальному провадженні не проведено всіх необхідних для об`єктивного розгляду справи слідчих дій. Зокрема, слідчим не встановлено та не допитано свідків по даній справі, не відомо також про те чи задоволено клопотання потерпілих про виклик та відібрання зразків підпису та почерку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що відповідно висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 6/200 від 28.04.2017 року, виконаного в межах даного кримінального провадження, підпис, який зазначений у графі «Суміжні землекористувачі» навпроти прізвища ОСОБА_8 в акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_6 від 25.04.2007 року виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою.

Виходячи із норм земельного законодавства, будь-яке оформлення права власності в порядку приватизації можливе лише і виключно після погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками (землекористувачами). Втім, в даному випадку має місце суперечка щодо меж земельних ділянок, оскільки межі земельних ділянок потерпілих і ОСОБА_6 накладаються. Вказана ситуація зумовлена тим, що ОСОБА_6 зареєстрував право власності на свою земельну ділянку (отримав державний акт про право власності на земельну ділянку) без реального погодження меж із ОСОБА_8 , шляхом підроблення підпису останньої на акті встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.

Посилання слідчого ОСОБА_5 на те, що акт встановлення (відновлення) меж земельної ділянки не є предметом статті 358 КК України не заслуговують на увагу, оскільки такий є складовою частиною інших документів, необхідних для набуття права власності на земельну ділянку і відсутність самостійної юридичної сили акту, як на єдину підставу для закриття кримінального провадження.

Так, згідно примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові від 01 березня 2018 року у справі № 461/7315/15-к Верховний Суд роз`яснює, що при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.

Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Виходячи з аналізу судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд приходить до висновку, що акт встановлення (відновлення) меж земельної ділянки є офіційним документом, оскільки він є документом, який містить інформацію, що посвідчує факти, здатні спричинити наслідки правового характеру, наприклад, реалізацію потерпілими їх прав, зокрема, земельних. Відтак, в світлі положень земельного законодавства, такий акт є юридично значущим документом.

А тому слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим не проведено ефективно досудове розслідування, а лише поверхнево вчинено декілька слідчих дій, які не сприяли встановленню дійсних обставин справи.

ЄСПЛ щодопроведення ефективногоофіційного розслідуваннякримінальних справвказує нате,що згідноз мінімальнимикритеріями ефективності,які Судвизначив усвоїй практиці,таке розслідуваннямає бутинезалежним,безстороннім іпідлягати громадськомуконтролю,а компетентніоргани повиннідіяти зізразковою ретельністюта оперативністю.Розслідування ...має бутиретельним.Це означає,що органивлади завждиповинні добросовіснонамагатись з`ясувати,що трапилось,і непокладатися напоспішні танеобгрунтовані висновкидля закриттякримінальної справиабо використовуватитакі висновкияк підставудля своїхрішень.Вони повиннівживати усіхрозумних ідоступних їмзаходів длязабезпечення збираннядоказів,що стосуютьсяподії,включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини ... або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі "Ніконенко проти України", "Мута проти України", "Карабет та інші проти України").

А тому враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вищевказану постанову винесено необгрунтовано та передчасно, слід виконати ряд процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, а тому таку постанову слід скасувати.

Керуючись ст. 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 12016140240000261 задоволити.

Постанову слідчого Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 31 травня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12016140240000261 скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1