Рішення

від 08.07.2019 по справі 824/517/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/517/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника відповідача Цуркан Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецька обласна державна адміністрація, про стягнення компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Позивач просив суд:

- стягнути з Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39513105) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 червня 2008 року по 30 квітня 2019 року у сумі 216966, 60 грн;

- стягнути з Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39513105) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати в розмірі 255254, 52 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував про те, що відповідачем як правонаступником Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації тривалий час не виконується рішення суду (справа №2а/2470/3517/11), що набрало законної сили, про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому позивачем вживались заходи щодо примусового виконання названого судового рішення, однак ОСОБА_1 не був поновлений на посаді, з якої його було незаконно звільнено, й не отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважав про наявність права на стягнення на свою користь з Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати, посилаючись на норми Кодексу законів про працю України, Закону України Про оплату праці , Закону України Про індексацію грошових доходів населення , Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків її виплати .

Ухвалою суду від 17 травня 2019 року відкрито провадження у даній справі, вирішено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 червня 2019 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецька обласна державна адміністрація, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецька обласна державна адміністрація, про стягнення компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати.

В судовому засіданні при розгляді справи по суті позивач та його представник позовні вимоги про стягнення компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати підтримали з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував. Від нього до суду надійшов відзив на позов та заперечення, в яких відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. При цьому у названих заявах по суті справи відповідач наводить обставини щодо невиконання судового рішення у справі №2а/2470/3517/11, що набрало законної сили, про поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні при розгляді справи по суті представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві та запереченнях.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась. Правом подати у встановлений судом строк пояснення щодо позову або відзиву не скористалась.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання відповідача про залучення свідків.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа №2а/2470/3517/11 за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання незаконним наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та понесених судових витрат.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №2а/2470/3517/11 від 14 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації від 17 червня 2008 року №13 - ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної держаної адміністрації. Зобов`язано відповідача 2 - Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації, поновити ОСОБА_1 на роботі на рівнозначній посаді в Управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації. Стягнуто з Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 червня 2008року по день поновлення на роботі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №2а/2470/3517/11 від 14 вересня 2012 року набрала законної сили 20 листопада 2012 року.

Позивачем вживались заходи щодо примусового виконання названого судового рішення, однак ОСОБА_1 станом на час звернення до суду з цим позовом не був поновлений на посаді, з якої його було незаконно звільнено, й не отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа з виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі 2а/2470/3517/11. Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою задоволено дану заяву позивача і поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа № 2а/2470/3517/11 до виконання. У іншій частині ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у справі № 2а/2470/3517/11 залишено без змін.

Отже, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є підставою для початку процедури примусового виконання рішення суду від 14 вересня 2012 року у справі №2а/2470/3517/11.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2013 року Чернівецькою обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження №290-р Про зміни у структурі обласної державної адміністрації .

Пунктом 1 даного розпорядження визначено ліквідувати юридичні особи публічного права: 1.1. Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації з чисельністю 18 штатних одиниць; 1.2 Департамент містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації з чисельністю 27 штатних одиниць.

Згідно пункту 2 розпорядження утворено юридичну особу публічного права: Департамент містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Грушевського, 1) з чисельністю 45 штатних одиниць на базі майна та коштів Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації та Департаменту містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.

Установлено, що утворений, згідно із цим розпорядженням, структурний підрозділ Чернівецької обласної державної адміністрації, зазначений у пункті 2, є юридичною особою і правонаступником - відповідно до актів прийому - передачі майна та справ - майнових та інших прав та обов`язків структурних підрозділів обласної державної адміністрації, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, а також управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації та управління житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, зазначених у підпунктах 1.6-1.7 розпорядження обласної державної адміністрації від 31 травня 2012 року №353-р Про структуру обласної державної адміністрації .

Згідно розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації №419 - р від 18 серпня 2014 року Про зміни у структурі обласної державної адміністрації припинено діяльність Департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації (юридичної особи публічного права) з чисельністю 39 штатних одиниць шляхом реорганізації (поділу) на:

1) Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Грушевського, 1) з чисельністю 13 штатних одиниць на базі майна та коштів Департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, зазначеного у цьому розпорядженні.

2) Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Грушевського, 1) з чисельністю 13 штатних одиниць на базі майна та коштів Департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, зазначеного у цьому розпорядженні.

3) Управління житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21-а) з чисельністю 13 штатних одиниць на базі майна та коштів Департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, зазначеного у цьому розпорядженні.

Згідно пункту 2 розпорядження затверджено склад комісії з припинення діяльності Департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації.

Установлено, що утворені, згідно із цим розпорядженням, структурні підрозділи Чернівецької обласної державної адміністрації є юридичними особами і правонаступниками - відповідно до актів прийому-передачі майна та справ - майнових та інших прав і обов`язків структурного підрозділу обласної державної адміністрації, що припиняє свою діяльність (пункту 3 розпорядження).

28 вересня 2017 року головою обласної державної адміністрації затверджено структуру Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації до якої входить Відділ енергетики та енергозбереження і Відділ транспорту та зв`язку.

Згідно Положення про Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації 05 липня 2018 року №657-/г, Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації утворюється головою Чернівецької обласної державної адміністрації, входить до її складу та є правонаступником в частині своїх повноважень Департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації.

Таким чином, із наведеного вбачається, що правонаступником Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації був Департамент інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, діяльність якого згодом припинено шляхом реорганізації на, зокрема, Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації, яке є правонаступником названого департаменту.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням позивача, наведеним у позові, про те, що Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації є правонаступником Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації.

Як уже зазначалось вище, ухвалою суду від 24 червня 2019 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відтак, розгляду по суті підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо порушували права, свободи або інтереси позивача.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача.

Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Однак, як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивачем не оскаржується жодне рішення, дія чи бездіяльність відповідача, прийняте (вчинене) по відношенню до ОСОБА_1 з приводу компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Заявлена позивачем позовна вимога не мотивована відмовою (прийняттям конкретного рішення суб`єктом владних повноважень) відповідача у виплаті спірної компенсації.

Разом з цим відповідно до статті 7 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків її виплати (який визначає умови та порядок виплати спірної компенсації та на який посилається позивач обґрунтовуючи свою позовну вимогу) відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Отже, законодавцем в даних правовідносинах чітко визначено, що лише після відмови роботодавця, наданої на звернення працівника, щодо виплати компенсації така може бути оскаржена ним в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи та підтверджувалось представниками сторін в судовому засіданні, позивач до відповідача із заявою (вимогою) виплатити компенсацію згідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків її виплати не звертався, відповідно, відмову не отримував.

Відтак, звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом у названій вище частині є передчасним, а тому такий позов задоволенню не підлягає.

Указане узгоджується з позицією, зокрема, Вінницького апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 15 жовтня 2014 року по справі №822/3262/13а.

Крім цього, варто зазначити і те, що позовна вимога про стягнення з відповідача компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати не узгоджується з тими вимогами, які можуть бути пред`явленні в адміністративному позову згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків її виплати не регламентовано обов`язку суду вираховувати суму зазначеної компенсаційної виплати при вирішенні таких спорів, а навпаки - нарахування та здійснення відповідних виплат віднесено до компетенції та обов`язків роботодавця, тобто відповідача (позиція Вінницького апеляційного адміністративного суду в постанові від 19 квітня 2018 року по справі №824/680/17а).

Таким чином, за відсутності факту порушення відповідачем прав позивача щодо можливої виплати компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати, враховуючи не оскарження позивачем в адміністративному суді рішення, дії чи бездіяльності відповідача з приводу названої компенсації, обрання позивачем неналежного способу захисту прав, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 .

Щодо наведених у позові доводів в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати суд вважає за доцільне зазначити таке.

Зі змісту позову вбачається та наголошувалось представником позивача в судовому засіданні, що позивач посилається на положення статті 236 Кодексу законів про працю України.

Однак, такі посилання є помилковими, оскільки указаною нормою передбачена оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника. Тобто стаття 236 Кодексу законів про працю України не регулює відносин з компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Разом з цим вказані відносини врегульовано, як уже зазначалось вище, Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків її виплати , а також прийнятим з метою реалізації цього закону Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

На норми зазначеного закону також посилається позивач, обґрунтовуючи свою позовну вимогу. При цьому посилається на висновок, зроблений Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16 на підставі аналізу норм Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків її виплати , а саме: Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги .

Водночас за приписом частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язковому врахуванню підлягають висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 807/150/14 (адміністративне провадження N К/9901/6747/18) на підставі аналізу норм Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків її виплати зроблено такий висновок: для здійснення компенсації доходу необхідна наявність декількох умов, зокрема: дохід має бути нарахований, але не виплачений та грошовий дохід не повинен мати разового характеру (пункт 22 рішення), компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" проводиться лише у випадку затримки грошових доходів громадян, які не мають разового характеру (пункт 24 рішення).

Відтак, посилання позивача на вказане вище судове рішення Верховного Суду України є безпідставним та неактуальним.

З огляду на викладене та керуючись статтями 72-77, 90, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецька обласна державна адміністрація, про стягнення компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 липня 2019 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Відповідач - Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58001);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецька обласна державна адміністрація (вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58001).

Суддя Лелюк О.П.