Ухвала

від 10.07.2019 по справі 1340/4126/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

10 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6243/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Макарика В. Я. суддів -Гуляка В. В. Глушка І. В.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 1340/4126/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Спец Оіл Сервіс" до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень,зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, про пущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727093911 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 25 червня 2019 року.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

08 липня 2019 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків, в якій зазначено, що відсутність коштів на сплату судового збору унеможливлює в зазначені судом строки виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки протягом 2019 року на рахунок суб`єкта владних повноважень відповідні кошти для сплати судового збору надходять частинами.

Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Зокрема, п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на сплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене узгоджується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. № 228, за змістом якого під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (Голдер проти Сполученого Королівства і Z та інші проти Сполученого Королівства).

З врахуванням наведеного, відсутність бюджетного фінансування суб`єктів владних повноважень щодо видатків на сплату судового збору, організація діяльності структурних підрозділів органу, не є підставами для відстрочення сплати судового збору чи продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.

Крім цього, в зазначеній заяві апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що первинна апеляційна скарга повернена ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 у зв`язку з несплатою судового збору. Скаржник вказує, що ним вживалися заходи щодо своєчасної сплати судового збору, однак факт відсутності належного фінансування і тривалий час необхідний для проведення платежів призвели до неможливості своєчасно сплатити судовий збір.

Суд апеляційної інстанціїї зазначає, що лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Відсутність необхідної суми коштів для сплати судового збору, з огляду на обмеження фінансування, може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, однак не дає права у будь-який необмежений час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Крім цього, на підтвердження на того, що апелянтом вчинялися дії щодо отримання достатнього фінансування на сплату судового збору, подано копії листа про перерозподіл коштів, призначених для сплати судового збору № 1114/8/10.07-02 від 28.02.2019 та повідомлень про безспірне списання коштів

Однак, податковим органом не надано суду доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування для сплати судового збору безпосередньо у справі №1340/4126/18, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або до органу казначейства з обґрунтуванням необхідності апеляційного оскарження ухвали у цій справі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Таким чином, станом на 10 липня 2019 року апелянтом не виконані вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про продовження терміну строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №1340/4126/18 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Макарик судді В. В. Гуляк І. В. Глушко