Постанова

від 10.07.2019 по справі 810/1530/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

Київ

справа №810/1530/17

адміністративне провадження №К/9901/33674/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Троян Н.М.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області, Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - голова Комісії з припинення Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області Марчук Сергій Леонідович

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області (далі - відповідач-1), Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач-2), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.05.2017, просить суд:

1.1 визнати протиправним та скасувати наказ від 30.03.2017 №11-о у частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області;

1.2 поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Володарського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області;

1.3 стягнути з Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.03.2017 по день прийняття рішення;

1.4 звернути постанову до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України та стягнення з Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - голову Комісії з припинення Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області Марчука Сергія Леонідовича.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

4. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області Про звільнення працівників від 30.03.2017 року №11-о в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області.

5. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Володарського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з 31.03.2017 року.

6. Стягнуто зі Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 41249465, місцезнаходження: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 11 808,40 (одинадцять тисяч вісімсот вісім грн. 40 коп.) без урахування обов`язкових податків та зборів.

7. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Володарського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з 31.03.2017 року.

8. Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення зі Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 41249465, місцезнаходження: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 4 456,00 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість грн. 00 коп.) без урахування обов`язкових податків та зборів.

9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем-1 порушено норми частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, а саме не виконано обов`язку щодо працевлаштування позивача, зокрема, запропонування вакантної посади, що відповідала її спеціальності та кваліфікації. Суд зазначив, що звільнення позивача було проведено з порушенням установленого законом порядку, що полягало у незапропонуванні позивачу жодних вакантних посад, що відповідали спеціальності та кваліфікації позивача, в той час як судом встановлено, що такі вакантні посади існували і були запропоновані лише тим працівникам, які в подальшому були переведені до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області. Також судом встановлено, що позивач самостійно виховує та матеріально забезпечує малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у зв`язку з тим, що позивач не надала відповідачу-1 офіційних доказів того, що вона є одинокою матір`ю під час перебування з останнім в трудових відносинах та на день її звільнення, Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області не мало правових підстав для врахування особливого статусу позивача як одинокої матері при звільненні її з посади головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій. Також суд прийняв твердження відповідача щодо того, що оскільки звільнення відбувалось не за ініціативою власника, а на виконання рішення органу державної влади, згода профспілкової організації не потрібна. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у тому випадку, якщо установа реорганізована, рішення про поновлення повинен виконати правонаступник, запропонувавши незаконно звільненому працівнику рівнозначну посаду. Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу позивача складає 53 робочі дні, суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, визначено судом у розмірі11808,40 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

11. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року апеляційну скаргу Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задоволено.

12. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року - скасовано.

13. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області, Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - голова Комісії з припинення Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області Марчук Сергій Леонідович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, зазначив, що правові підстави для поновлення позивача у Володарському відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області відсутні, оскільки позивач не була переведена і не працювала у названому відділі. Щодо дотримання процедури звільнення позивача суд вказав на те, що працівники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 виявились з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, порівняно з позивачем, а також мають відповідно - 20, 18, 15 років стажу державної служби в порівнянні з ОСОБА_1 - 11 років, мають спеціальну вищу освіту, на відміну від позивачки підвищували свою кваліфікацію та не мають в складі сім`ї інших працюючих осіб. Оскільки кількість штатних одиниць у відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій було скорочено з п`яти до трьох одиниць, а переважного права на залишення на роботі у позивачки не було, їй не було запропоновано іншої роботи. Запропонувати посаду головного спеціаліста в іншому відділі також не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю у позивачки відповідної кваліфікації для займання посади. Посилання позивача на те, що вона є одинокою матір`ю, колегія суддів оцінила критично, оскільки Володарська селищна рада не визнала недійсною видану нею довідку від 24.04.2017р. №6/4, яка є доказом проживання в одному будинку ОСОБА_8 з його законною дружиною і дочкою. Крім того, про наявність обставин, що підтверджують те, що в сім`ї позивачки немає інших працівників із самостійним заробітком, управлінню стало відомо лише під час розгляду даної справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

15. 31 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, в якій позивач просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

16. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що судом першої інстанції надано правильну та належну оцінку всім обставинам справи. Скаржник зазначає, що їй не було запропоновано жодної з вакантних посад в Сквирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, тоді як такі посади пропонувались іншим особам, які працювали в одному відділі з позивачем. Також вказує на порушення відповідачем-1 статті 184 КЗпП України щодо гарантій при прийнятті на роботу жінок, які мають дітей, адже позивач виховує та утримує дитину одна.

17. Відповідачем-2 до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування яких останній послався на безпідставність доводів касаційної скарги. Зазначає, що ним взято до уваги приписи статті 42 КЗпП України та враховано продуктивність праці та кваліфікацію кожного працівника для визначення пріоритетного права для роботи у новоствореному органі. Таким чином, оскільки кількість штатних одиниць у відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій було скорочено з п`яти до трьох одиниць, а переважного права на залишення на роботі у позивача не було, їй не було запропоновано іншої роботи. Крім того, вказує на помилкові висновки суду першої інстанції щодо поновлення позивача на посаді в новоствореному органі, якого не існувало на момент звільнення позивача. Відповідач-2 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

18. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2005 року працювала в органах Пенсійного фонду України на різних посадах, а саме: з 09.08.2005 - на посаді провідного спеціаліста по призначенню пенсій відділу пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду у Володарському районі Київської області, з 01.09.2005 - на посаді провідного спеціаліста відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду у Володарському районі Київської області, з 01.02.2008 - на посаді головного спеціаліста відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду у Володарському районі Київської області, з 24.09.2015 - на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду у Володарському районі Київської області (том 1, а.с. 9-15).

20. На виконання вимог статті 17 Закону України Про державну службу 09.08.2005 року позивач прийняла присягу державного службовця.

21. Відповідно до запису у трудовій книжці наказом від 24.09.2015 року №21-0 позивач призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області.

22. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком №1.

23. Частиною 4 Постанови №988 внесено зміну в додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014р. № 85 Деякі питання граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів (додається), замінивши у позиції Пенсійний фонд України цифри 31802 і 30580 відповідно цифрами 29906 і 28758 .

24. Згідно додатку №1 вказаної постанови Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі, Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі, Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі, Управління Пенсійного фонду у Тетіївському районі реорганізовані шляхом злиття у Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

25. Наказом Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області від 10.01.2017 року №4 Про заходи щодо припинення Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області утворено комісію з припинення управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області у зв`язку з реорганізацією управління шляхом злиття.

26. Так, шляхом злиття УПФУ у Володарському районі (ЄДРПОУ 22200314); УПФУ у Сквирському районі (код ЄДРПОУ 22200739); УПФУ у Ставищенському районі (код ЄДРПОУ 22200662); УПФУ у Тетіївському районі (ЄДРПОУ 22201466) утворено Сквирське об`єднане УПФУ ( код ЄДРПОУ 41249465).

27. Судом встановлено, що штатний розпис відповідача-1 від 04.05.2016 року до реорганізації передбачав в Управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, в якому працювала позивач до звільнення. Згідно штатного розпису в даному відділу було передбачено 7 штатних одиниць, з них 1 посада начальника відділу, 1 посада заступника начальнику відділу та 5 посад головних спеціалістів.

28. Штатний розпис Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на 2017 рік (том 1, а.с. 94-95), який затверджений начальником ГУ ПФУ у Київській області Фатхутдіновим В.Г. 30.03.2017 року та введений в дію наказом Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 31.03.2017 року №1 з 31.03.2017 року, свідчить про те, що у складі Сквирського об`єднаного управління ПФУ Київської області передбачений Володарський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій. В даному відділі передбачено штатних одиниць - 5, з них 1 посада начальника відділу, 1 посада заступника начальника відділу та 3 посади головних спеціалістів.

29. Наказом Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області від 12.01.2017 року №3-о, з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України , наказу Пенсійного фонду України від 03.01.2017 року №1 Про заходи виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 , наказано ОСОБА_9 - головному спеціалісту по роботі з персоналом персонально попередити працівників управління про можливе вивільнення у зв`язку з припиненням управління та згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України через два місяці з дня попередження, згідно списку, в якому, зокрема, є і ОСОБА_1

30. Встановлено, що 12.01.2017 року позивач ознайомлена з даним наказом, що підтверджується особистим підписом позивача.

31. Особи яким було запропоновано посади в новоствореному управлінні:

29.1. ОСОБА_5 : загальний стаж - 20 р. 11 м., стаж державної служби - 17 р. 11м., нагороди - Почесна грамота ГУПФУ 01.08.2007, подяка ГУПФУ від 22.08.2016 р., грамота УПФУ 2005 р., грамота Володарської райдержадміністрації 2006 р., грамота Володарської райдержадміністрації 2009 р., освіта - вища, підвищення кваліфікації - 2002 р.

29.2. ОСОБА_6 : загальний стаж - 32 р. 6 м., стаж державної служби - 18 р. 11м., нагороди - Почесна грамота ГУПФУ 26.11.2004., освіта - вища, підвищення кваліфікації - 2009 р.

29.3. ОСОБА_7 : загальний стаж - 33 р. 10 м., стаж державної служби - 20 р. 6 м., нагороди - грамота Володарської райдержадміністрації 2011 р., освіта - неповна вища, підвищення кваліфікації - 2003 р.

29.4. ОСОБА_10 : загальний стаж - 15 р. 6 м., стаж державної служби - 11 р. 7 м.., нагороди - в особовій справі не зазначено, освіта - вища, підвищення кваліфікації - відсутнє.

32. Наказом Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області від 30.03.2017 року №11-ос Про звільнення працівників , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України, п. 1 ст. 40 КЗпП України, ст. 83, п. 1 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIIІ "Про державну службу , звільнено ОСОБА_10 з посади головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської.

33. Абзацом 2 та 3 пункту 4 цього наказу визначено виплатити ОСОБА_10 грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку тривалістю 20 к.д. за період роботи з 10.08.2016 року по 30.03.2017 року та додаткову оплачувану відпустку з урахуванням стажу державної служби тривалістю 5 к.д. за період роботи з 09.08.2016 року по 30.03.2017 року. Виплатити ОСОБА_10 вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, відповідно до ст. 44 КЗпП України та п.4 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIIІ Про державну службу .

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

34. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Частина 1 статті 5 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII): правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

36. Частина 3 статті 5 Закону №889-VIII: дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

37. Частина 1 статті 1 Закону №889-VIII: державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави .

38. Пункт 4 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII: державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

39. Пункт 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII: підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

40. Частина 3 статті 87 Закону №889-VIII: процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення .

41. Частина 3 статті 36 КЗпП України: у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

42. Пункт 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України): трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

43. Частина 2 статті 40 КЗпП України: звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

44. Стаття 42 КЗпП України: при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці .

45. Стаття 43 КЗпП України: Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства .

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

46. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

47. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

49. Зі змісту статті 42 КЗпП України випливає, що в першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

50. Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

51. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки в довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен був з`ясовувати сам роботодавець, приймаючи відповідне рішення.

52. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

53. Як встановлено судами попередніх інстанцій, при проведенні реорганізації органів пенсійного фонду шляхом злиття, зокрема Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі, Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі, Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі, Управління Пенсійного фонду у Тетіївському районі у Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відбулось скорочення штату працівників, а саме у Володарському відділі кількість посад головних спеціалістів з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій була скорочена на 2 штатні одиниці.

54. Зі змісту встановлених судами попередніх інстанцій обставин випливає, що за результатами порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відповідач-1 врахував наявність у перших більш високої кваліфікації і продуктивності праці в порівнянні з позивачем, наявність відповідно 20, 18 та 15 років стажу державної служби в порівнянні з ОСОБА_10 (11 років), наявність спеціальної вищої освіти, а також обставини підвищення ними своєї кваліфікації на відміну від позивачки.

55. При встановленні вказаних обставин судом апеляційної інстанції помилково зазначено про те, що цим особам (в тому числі і позивачу) було запропоновано посади в новоствореному управлінні. Суд вважає, що в даному випадку судячи зі змісту оскаржуваного судового рішення має місце лише некоректне формулювання апеляційним судом встановлених ним обставин здійснення відповідачем-1 порівняльного аналізу кваліфікації працівників для визначення тих, які мають переважне право на залишення на роботі. Зазначене, на думку Суду, не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції у вказаній частині.

56. Судом апеляційної інстанції також враховано, що запропонувати позивачу інші посади в інших відділах не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю у позивачки відповідної кваліфікації для їх зайняття, освіти та стажу роботи.

57. З урахуванням зазначеного, Суд вважає, що при вирішенні питання про наявність переважного права на залишення на роботі відповідачем-1 не було допущено необґрунтованого та свавільного поводження відносно скаржника.

58. Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що оскільки кількість штатних одиниць у відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій було скорочено з п`яти до трьох одиниць, переважного права на залишення на роботі у позивачки не було, їй не було запропоновано іншої роботи.

59. Суд також вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції щодо недоведення позивачем наявності у неї статусу одинокої матері та, відповідно, переважного права залишення її на роботі.

60. Як встановлено судом, відповідно до довідки від 24.04.2017року №6/4, виданої Володарською селищною радою, ОСОБА_8 проживає в одному будинку з його законною дружиною (позивачем) і дочкою. Крім того, ОСОБА_10 ніколи не зверталась із заявою до відповідача щодо надання додаткової відпустки як матір одиначка.

61. Таким чином, беручи до уваги те, що кількість штатних одиниць у відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій було скорочено з п`яти до трьох одиниць, зважаючи на відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі, Суд вважає, що відповідачами не було допущено порушення вимог законодавства при звільненні позивача.

62. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

63. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

64. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

65. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

66. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду , -

п о с т а н о в и в :

67. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

68. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року - залишити без змін.

69. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова