Ухвала

від 09.07.2019 по справі 755/9974/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/9974/19

У Х В А Л А

"09" липня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 755/9974/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про стягнення заборгованості, що призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

05 липня 2019 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 755/9974/19, що отримана суддею 08 липня 2019 року, в якій позивач просив суд: накласти арешт на майно - мостові конструкції:

№МаркуванняСпорудаТипКількість, штукВага нетто, тон 1.БП 2.1 5Прогоновий блок 1 42,031 2.БО 2т 5Опорний блок 1 48,471 3.БП 2-7 3Прогоновий блок 1 44,095

що знаходяться за адресою: Україна, порт м. Запоріжжя та належать Товариству з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС (02125, м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 31350277) на підставі Контракту № REM 07/03 від 07.02.2012 укладеного між ТОВ Ремекс та Remeks san.ur.uretim ve dis tic.ltd.sti Туреччина, в межах суми заборгованості у справі № 755/9974/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про стягнення 3 052 888,30 грн.

Заява обґрунтовується тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами поворотної фінансової допомоги (позики) за період з вересня 2008 року по грудень 2018 року утворилась заборгованість у сумі 2 399 090,45 грн. У якості забезпечення виконання ТОВ РЕМЕКС своїх зобов`язань за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, 01.06.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір застави рухомого майна № 01/Ш, за умовами якого заставодавець (відповідач) передав заставодержателю (позивачу) в заставу мостові металоконструкції, кількість, найменування та балансова вартість яких наведена в Додатку 1 до Договору, що знаходиться за адресою: Україна, порт м. Запоріжжя , та належить відповідачу на праві власності. Водночас відповідач тривалий час не виконує свої зобов`язання та вчиняє дії щодо ухилення від його виконання, а саме один із засновників відповідача Фірма РЕМЕКС САНАЇ ЮРЮНЛЕРІ ЮРЕТІМ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ в особі ОСОБА_2 намагається вивести майно з власності відповідача, зокрема листом від 01.04.2019 повідомляє Службу автомобільних доріг Запорізької області та Запорізький річковий порт про те, що нібито власником майна: мостові металоконструкції є не відповідач ТОВ РЕМЕКС , а засновник відповідача компанія REMEKS SANAYII URUNLERI URETIM VE DIS TIC.LTD.STI (Республіка Туречина), в особі учасника ОСОБА_2 . Позивач вважає, що вказані дії учасника відповідача беззаперечно свідчать про те, що таким чином відповідач намагається приховати (відчужити) своє майно, яке перебуває у нього на балансі, з єдиною метою - ухилитись від виконання свого обов`язку щодо повернення коштів позивачу. У зв`язку з наведеним, на переконання позивача, убачається необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, оскільки в подальшому у разі задоволення судом позову у цій справі існує очевидна та передбачувана небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача щодо невиконання такого рішення.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: стягнути з ТОВ РЕМЕКС на свою користь заборгованість у сумі 2 399 090,45 грн, 3% річних у сумі 134 218,00 грн, інфляційні у сумі 489 340,21 грн, пеня у сумі 30 239,64 грн, загалом 3 052 888,30 грн; покласти на відповідача всі судові витрати в тому числі по сплаті судового збору у розмірі 9 605,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 2008 по 2018 роки між ОСОБА_1 та ТОВ РЕМЕКС було укладено ряд договорів про надання поворотної фінансової допомоги (безпроцентної позики), відповідно до яких позивач передав, а відповідач взяв та зобов`язався повернути кошти у загальному розмірі 2 399 090,45 грн. По закінченню строків, встановлених договорами, та до теперішнього часу відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання і не повернув позивачу суму боргу у загальному розмірі 2 399 090,45 грн. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань перед позивачем, відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, які розраховуються за кожен прострочений період, та пеню, згідно наданих розрахунків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За вимог ч.1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В той же час суд не може погодитись із твердженням позивача про те, що звернення учасника відповідача ТОВ РЕМЕКС - ОСОБА_2 до начальника служби автомобільних доріг Запорізької області ОСОБА_4 із листом, в якому зазначає, серед іншого, про те, що власником майна: мостові металоконструкції , що знаходиться у Запорізьклму річковому порті є засновник ТОВ РЕМЕКС - компанія REMEKS SANAYII URUNLERI URETIM VE DIS TIC.LTD.STI (Республіка Туречина), в особі учасника ОСОБА_2 , свідчить про наміри вивести майно з власності відповідача, що може унеможливити або утруднити виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову у цій справі.

Крім цього, із викладеного у заяві про вжиття заходів забезпечення позову убачається, що такі правовідносини, що склались між юридичними особами, в частині визначення власника майна, на яке позивач просить накласти арешт, є господарськими та стосуються безпосереднього здійснення господарської діяльності.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 755/9974/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 755/9974/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: