Рішення

від 27.03.2018 по справі 810/240/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року м. Київ № 810/240/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Касьянової О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явились,

від відповідача - Кальковець В.Л.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Ферокерам»

до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (враховуючи уточнення позовних вимог від 08.11.2017)

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство Науково-виробнича фірма «Ферокерам» (далі - ПАТ НВФ „Ферокерам» , позивач) з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Київській області (далі - контролюючий орган, відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС України у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.08.2015 № 0004862202/850, № 0004852202/33, № 0004902202/851 (враховуючи уточнення позовних вимог від 08.11.2017).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта від 31.07.2015 №1174/10-02-22-02/14310891/80 Про результати позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства науково-виробничої фірми „Ферокерам» (код за ЄДРПОУ 14310891) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 24.07.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 24.07.15 року (далі - Акт перевірки), на підставі яких були прийняті спірні податкові повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що відповідачем зроблено хибні висновки в Акті перевірки, які зводяться до того, що позивач не включивши суми простроченої кредиторської заборгованості до складу оподаткованого доходу за 2015 рік у ліквідаційнийному балансі порушив чинне законодавство України.

Так, позивач зазначає, що лише факт прийняття зборами акціонерів рішення про припинення діяльності підприємства, ще не є підставою вважати наявну в ліквідаційному балансі Публічного акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Ферокерам» кредиторську заборгованість (по оплаті емітованих простих векселів; заборгованість по кредиту) безнадійною.

Також позивач вказує, що відповідачем помилково зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 184.7 статті 184 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) в частині ненарахування податкового зобов`язання з вартості товарних запасів та необоротних активів, що залишилися нереалізованими на момент анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість (далі - ПДВ), оскільки основні засоби, що обліковуються підприємством на бухгалтерському рахунку 103 Будівлі та споруди були придбані згідно договору купівлі - продажу державного майна від 13.12.1993, в той час як поняття податковий кредит як об`єкт податкового обліку з`явився в законодавстві України з моменту набрання чинності Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що унеможливлює віднесення сум ПДВ, включені у вартість таких основних фондів до податкового кредиту.

За наведених обставин, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/240/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

29.03.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведених в Акті перевірки.

25.04.2016 до суду від відповідача надійшли пояснення до заперечень на адміністративний позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 зупинено провадження в адміністративній справі у зв`язку з витребуванням у сторін додаткових доказів по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 зупинено провадження в адміністративній справі (задоволено клопотання відповідача).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 поновлено провадження в адміністративній справі.

01.09.2016 Головою ліквідаційної комісії ПАТ НВФ Ферокерам подано до суду клопотання про призначення бухгалтерсько-економічну експертизу (а.с.214 Том II).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 призначено у справі № 810/240/16 економічну експертизу документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження в адміністративній справі до одержання результатів економічної експертизи бухгалтерського та податкового обліку.

Витрати по проведенню економічної експертизи бухгалтерського та податкового обліку покладено на позивача.

Листом Київського науково-дослідному інституту судових експертиз від 05.07.2017 № 7475/17-45 повідомлено суд про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, у зв`язку з незадоволенням клопотання експертів щодо надання додаткових матеріалів та несплатою вартості експертизи (а.с.224-232 Том II).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 поновлено провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні 08.11.2017 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:

- № 0004862202/850 в частині донарахування суми за основним платежем у розмірі 352 076,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 88 019,00 грн.;

- № 0004902202/851 в частині донарахування суми за основним платежем у розмірі 5 782 043,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 445 500,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 зупинено провадження в адміністративній справі (задоволено клопотання відповідача).

21.12.2017 відповідачем до суду подані додаткові пояснення щодо предмету позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 поновлено провадження в адміністративній справі.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.

Відтак, суд протокольною ухвалою від 28.02.2018 ухвалив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та закінчив проведення підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання призначене на 27.03.2018 не з`явився.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та стверджував, що спірні рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство науково-виробнича фірма „Ферокерам» (код ЄДРПОУ 14310891) зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 24.10.1994 року № 1-3406, станом на час перевірки перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У період з 16.07.2015 по 24.07.2015 працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства науково-виробничої фірми „Ферокерам» (код за ЄДРПОУ 14310891) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 24.07.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 24.07.15 року.

За результатом вказаної перевірки складено Акт перевірки від 31.07.2015 № 1174/10-02-22-02/14310891/80 (а.с. 9 - 93 Том I).

У висновках зазначеного Акта перевірки зафіксовано порушення ПАТ НВФ „Ферокерам» норм діючого законодавства, а саме:

- п. 134.1.1, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (із змінами та доповненнями) та п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (із змінами і доповненнями) встановлено зменшення збитків з 2015 рік на 8 593 827 грн.та заниженння податку на прибуток на загальну суму - 905 558 грн., в т.ч. в 2015 рік - 905 558 грн.

- п.184.7 ст.184, п.185.1 статті 185, п.187.1 статті 187 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 5 805 737 грн., в тому числі: липень 2013 року- 7 642 грн., серпень 2013 року- 11 056 грн., грудень 2013 року - 4 996 грн., липень 2015 року- 5 782 043 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв`язку з наступним.

З матеріалів справи встановлено, що на загальних зборах акціонерів ПАТ НВФ Ферокерам 27.04.2015 було прийнято рішення про припинення діяльності підприємства (а.с. 113 Том I).

15.07.2015 ПАТ НВФ Ферокерам подало до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ліквідаційний Баланс (звіт про фінансовий стан) за 2015 рік.

Так, податковий орган в Акті перевірки зробив висновок про те, що ПАТ НВФ Ферокерам в порушення вимог п. 5 П(с)БО 15 Дохід затвердженого наказом Мінфіна України від 29.11.99р. № 290 (зі змінами та доповненнями) та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями) занижено дохід, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 13 624 702,00 грн. шляхом не включення сум простроченої кредиторської заборгованості до складу оподатковуваного доходу.

Також, податковим органом на підставі наданих до перевірки документів встановлено зменшення збитків за 2015 рік на 8 593 827 грн.

В обґрунтування порушення вимог п. 184.7 статті 184 Податкового Кодексу України відповідач в Акті перевірки зазначив, що підприємством не було визначено податкове зобов`язання з вартості товарних запасів та необоротних активів, що залишилися не реалізованими на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ в сумі 28 910 213 грн. та не нараховано, та не сплачено в бюджет ПДВ в сумі 5 782 043 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 13.07.2015 були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0004862202/850 форми Р яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 131 948 грн. (за основний платежем - 905 558 грн., штрафні (фінансові) санкції - 226 390 грн.);

- № 0004852202/33 форми П яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 593 827,00 грн.;

- № 0004902202/851 форми Р яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податком зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7 257 171,00 грн. (основний платіж - 5 805 737,00 грн., штрафні санкції - 1 451 434,00 грн.) (а.с. 94-96 Том I);

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, прийнятими за її результатами податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Основним законодавчим актом, який врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Згідно із підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 ПК України).

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім: 1) бюджетних установ; 2) громадських об`єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, асоціацій власників жилих будинків, житлово-будівельних кооперативів, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій; 3) суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Судом встановлено, що позивачем 15.07.2015 позивачем подано до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ліквідаційну декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік та Баланс (Звіт про фінансовий стан) за 2015 рік. За даними Балансу за 2015 рік у ПАТ НВФ "Ферокерам" рахується кредиторська заборгованість, яка підтверджена в бухгалтерському та податковому обліку наявністю сальдо по розрахунках з контрагентами по рахунках: 621 „Цінні папери» , 632 „Розрахунки з іноземними постачальниками» , 362 „Розрахунки з іноземними покупцями» , 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками» , 685 „Розрахунки з іншими постачальниками постачальниками» на загальну суму 13 624 702 грн., в тому числі:

- кредиторська заборгованість по виданих векселях власної емісії на суму 2 545 200 грн. (К-т сальдо по рахунку 621 „Цінні папери» , яка станом на 24.07.2015 року залишається непогашеною (не пред`явленою покупцями до оплати), а саме:

1. АТЗТ "Гелеон", м. Київ, (код: 24087296), видано простий вексель номінальною вартістю 223 500 грн., № 3210571537, дата векселя 01.11.2000, сума за яку передано вексель 223 500 грн., дата погашення по векселю - термін подовжено по 27.12.2009, термін продовжено по 27.07.2016.

2. АТЗТ "Гелеон", м. Київ, (код: 24087297), простий вексель № 3210571539, дата векселя 01.11.2000, сума за яку передано вексель 218 200 грн., дата погашення по векселю - термін подовжено по 27.12.2009, термін продовжено по 27.04.2016.

3. АТЗТ "Гелеон", м. Київ, (код: 24087298), видано простий вексель номінальною вартістю 158 500 грн. № 3210571540, дата векселя 01.11.2000, сума за яку передано вексель 158 500 грн., дата погашення по векселю - термін подовжено 27.12.2009, термін продовжено по 27.04.2016.

4. ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго", (код: 23243188), видано простий вексель номінальною вартістю 130000 грн., №3210571516, дата векселя 17.04.2000, сума за яку передано вексель 130 000 грн., дата погашення по векселю - термін подовжено 27.12.2009, термін продовжено по 30.07.2016.

5. ТОВ "Таврія-Славутичторг", (код: 37066011), видано простий вексель номінальною вартістю 915 000 грн., № 0497231 серія АА, дата векселя 27.08.2012, сума за яку передано вексель 915 000 грн., дата погашення по векселю - 31.12.2013, термін продовжено по 31.01.2017.

6. ТОВ "Метал Лайт Групп", (код: 3736387), видано простий вексель номінальною вартістю 900 000 грн., № 0497212 серія АА, дата векселя 30.12.2011, сума за яку передано вексель 900 000 грн., дата погашення по векселю - по пред`явленню не раніше 30.12.2012 року, термін продовжено по 31.01.2017 року.

- кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями на загальну суму 12637000 грн., а саме: прострочена кредиторська заборгованість на суму 3 070 698 грн. за отриману сировину (К-т сальдо по рахунку 632 „Розрахунки з іноземними постачальниками» , а саме:

1. По контракту № Imerys- 01 від 16.03.07, укладеному з фірмою Imerys Magyarorszag Tuzalloanyaggarto Kft" в сумі 3 570,65 євро/84 058,11 грн.

2. Контракт № НС-1 від 03.09.2007, укладений між ЗАТ НВФ «Ферокерам» та фірмою "Henan Cen-Tai Co., LTD" RM 1523 Fazhan Building, No.159 JianKang Road, Zhengzhou 450003 Henan Province Китай) в сумі 10 821,82 дол. США/227 424,42 грн.

3. Договір № НАМ-1 від 28.01.2004, укладений між ЗАТ НВФ «Ферокерам» та фірмою Hunan aerospace magnet and magneto CO , LTD. в сумі 9 270,00 дол. США/ 194 812,37 грн.

4. Контракт № CNC/FC-2 від 15.08.2005, укладений між ЗАТ НВФ «Ферокерам» та фірмою EPRO INTERNATIONAL CO.LTD , Китай (A4.17F JIALIYA APARTMENT DALIAN КИТАЙ) в сумі 113 809,00 дол. США/2 391 736,88 грн.

5. Контракт № 01/2008 від 28.12.2007, укладений з фірмою SOLVAY & CPC BARIUM STRONTIUM GmbH & Co. KG Hans-Boeckler-Allee 20 D-30173 Hannover НІМЕЧЧИНА в сумі 7 346,05 дол. США/172 936,33 грн.

- кредиторська заборгованість на суму 4 199 грн. (К-т сальдо по рахунку 362 „Розрахунки з іноземними покупцями» , а саме:

1. Контракт, укладений з ОАО „КЗАЭ» , Росія (248631, г.Калуга, ул.Азаровская,18. Банк: „Фора-Банк» , г. Калуга, р/сч № 40702810900010000053) на експорт феритових виробів (код товару 8504901100) в сумі 15 954,40 рос. руб./ 4 198,56 грн.

- кредиторська заборгованість на суму 853 545 грн. (К-т сальдо по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками» , а саме:

1. ТОВ „Ферокерам» (код: 36210792) на суму 853 545 грн. за оренду приміщення.

- кредиторська заборгованість на суму 7 151 060 грн. (8708214-1557154) (К-т сальдо по рахунку 685 „Розрахунки з іншими постачальниками постачальниками» , а саме:

1. По договору № 22 від 15.10.2013, укладеного з ТОВ „Ферокерам» (код: 36210792) на суму 175 400 грн. про надання поворотної фінансової допомоги;

2. По договору від 15.01.2009 № 1/13 ( із змінами і доповненнями) Фізична особа ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 ) на суму 1 557 154 грн. по поворотній фінансовій допомозі (включена до складу доходу по надходженню коштів за квартал 2012 року в сумі 15 400 грн., за 2013 рік в сумі 204 500 грн., за 2014 рік в сумі 15 000 грн.);

3. По договору № 5 від 11.03.2010 (із змінами і доповненнями) та згідно додаткової угоди № 1 від 27.05.14 переуступки грошової вимоги від 22.12.09 № 35,36,37 (СП ТОВ Керос - Київ право вимоги виконання грошових зобов`язань перейшло від ЗАТ "Дніпровуд" код ЄДРПОУ 31030962, м. Бердичів, вул. Піонтківського, 2а) СП „Керос Київ» код: 36210792 на суму 6 975 660 грн. по поворотній фінансовій допомозі.

Також перевіркою встановлено, що за період з 01.07.10 по 24.07.2015 ПАТ НВФ "Ферокерам" задекларовано скориговані валові витрати та витрати, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування у загальній сумі 44 101 277 грн., а саме:

- за період з 01.07.10 по 31.03.2011 року задекларовано скориговані валові витрати у сумі 5356011 грн.,

- за період з 01.04.2011 по 24.07.2015 витрати, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування у сумі 38745266 грн.,

- за період з 01.07.2012 по 24.07.2015 задекларовано витрати, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування у сумі 28788137 грн.

Документи які підтверджують фінансово - господарську діяльність за період з 01.07.2010 по 30.06.12 відсутні, оскільки вони були знищені.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.07.2012 по 24.07.2015 не встановлено їх завищення (заниження).

За період з 01.07.10 по 24.07.2015 ПАТ НВФ "Ферокерам" задекларовано збиток у загальній сумі -8569032 грн., а саме:

- за період з 01.07.10 по 31.03.2011 року задекларовано податок на прибуток у сумі 1650 грн.,

- за період з 01.04.2011 року по 24.07.2015 року задекларовано збиток у сумі -8575632 грн.,

- за період з 01.07.2012 по 24.07.2015 задекларовано сумі -8 592 817 грн.

Під час розгляду справи представник позивача визнав порушення на загальну суму 3 074 897 грн., а саме:

- прострочена кредиторська заборгованість на суму 3 070 698 грн. за отриману сировину (К-т сальдо по рахунку 362 „Розрахунки з іноземними покупцями» );

- прострочена кредиторська заборгованість на суму 4 199 грн. (К-т сальдо по рахунку 362 „Розрахунки з іноземними покупцями» ).

Таким чином, позивач погодився з сумою податку на прибуток приватних підприємств, що донараховано спірним податковим повідомленням рішенням у розмірі 553 482 грн. (3 070 698 грн. * 18%), сума штрафних фінансових санкцій 138 371 грн. (25%).

З іншою частиною донарахованого податку на прибуток підприємств згідно із спірними податковими повідомленнями рішеннями позивач не погодився та зазначив, що згідно із частиною 5 статті 105 ЦКУ строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи .

Тобто, в процесі припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, кредитори такого підприємства зберігають право на пред`явлення та задоволення вимог до такого підприємства-боржника, як визначено в частині 9 статті 111 ЦКУ виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу .

Тому, саме лише прийняття зборами акціонерів рішення про припинення діяльності підприємства, ще не є підставою вважати наявну в Балансі Підприємства кредиторську заборгованість безнадійною.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 3 статті 205 Господарського кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб`єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов`язанням.

У разі якщо підприємство - кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов`язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за таким векселем зупиняється.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, що перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах протягом останніх трьох років з моменту прощення;

ґ) заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб). Така заборгованість визнається безнадійною у разі, якщо відповідні заходи, передбачені законодавством України, які вживав кредитор, не призвели до її стягнення;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

В ході проведення перевірки та підчас судового розгляду справи, позивачем не надано документи, що підтверджують факт передачі правонаступництва за виданими векселями посадовими особами ПАТ НВФ "Ферокерам" та не надано доказів погашення заборгованості перед кредиторами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно збільшено дохід позивача та донараховано позивачу податок на прибуток підприємств.

Стосовно порушень статтей 184 та 187 ПК України суд зазначає наступне.

Відповіднодо до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 184.7 статті 184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що 16.07.2015 ПАТ НВФ "Ферокерам" анульовано свідоцтво платника ПДВ, причина анулювання - 41 - лiквiдацiя за власним бажанням в зв`язку із закриттям.

Відповідно до поданого позивачем ліквідаційного Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 2015 рік у ПАТ НВФ "Ферокерам" рахуються:

1. „Необоротні активи» - 1 розділ активу балансу на загальну суму 27 171 824 грн., в тому числі: залишкова вартість основних засобів на загальну суму 25 697 584 грн., інші необоротні активи на загальну суму 1 474 240 грн.

Згідно наданих для перевірки відомостей по рахунках 103 „Будівлі та споруди» , 104 „Машини та обладнання» , 105 „Транспортні засоби» , 106 „Інструменти, прилади, інвентар» станом на 24.07.2015 року залишкова вартість основних засобів 25 697 584 грн., в тому числі:

Рахунок 103 „Будівлі та споруди» - 53 950 210,59 грн. (первісна вартість), 24 059 121,43 грн. (залишкова вартість), 29 891 089,16 грн. (знос), Сальдо на 30.06.2015;

Рахунок 104 „Машини та обладнання» - 10 305 461,07 грн. (первісна вартість), 1 638 462,10 грн. (залишкова вартість), 8 666 998,97 грн. (знос), Сальдо на 30.06.2015;

Рахунок 105 „Транспортні засоби» - 8 472,00 грн. (первісна вартість), 0,00 грн. (залишкова вартість), 8 472,00 грн. (знос), Сальдо на 30.06.2015;

Рахунок 106 „Інструменти, прилади, інвентар» 0,00 (первісна вартість), 0,00 грн. (залишкова вартість), 0,00 грн. (знос), Сальдо на 30.06.2015;

Згідно наданих для перевірки відомостей по рахунку 1121 „Малоцінні необоротні матеріальні активи» станом на 24.07.2015 на балансі підприємства рахується оснастка та пресформи на загальну суму 1 474 240 грн.

2. „Запаси» - 2 розділ активу балансу - 1 738 389 грн.

Згідно наданих для перевірки відомостей:

- по рахунку 201 „Сировина та матеріали» станом на 24.07.2015 року на балансі підприємства рахуються матеріали на загальну суму 262 067 грн.,

- по рахунку 202 „Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» станом на 24.07.2015 на балансі підприємства рахується комплектуючі вироби на загальну суму 110 211 грн.

- по рахунку 204 „Тара» станом на 24.07.2015 на балансі підприємства рахується тара на загальну суму 534 грн.

- по рахунку 207 „Запасні частини» станом на 24.07.2015 на балансі підприємства рахуються запасні частини на загальну суму 233 грн.

- по рахунку 211 „Малоцінні та швидкозношувальні предмети на складах» станом на 24.07.2015 на балансі підприємства рахуються малоцінні та швидкозношувальні предмети на загальну суму 318 759 грн.

- по рахунку 281 „Товари на складі» станом на 24.07.2015 на балансі підприємства рахуєються товари на загальну суму 154 652 грн.

- по рахунку 286 „Необоротні активи та групи вибуття, утримані для продажу» станом на 24.07.2015 на балансі підприємства рахуються основні засоби на загальну суму 511 583 грн.

Так, контролюючим органом встановлено, що підприємством не було визначено податкове зобов`язання з вартості товарних запасів та необоротних активів, що залишилися не реалізованими на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ в сумі 28910213 грн. та не нараховано та не сплачено в бюджет ПДВ в сумі 5 782 043 грн. (28 910 213х 20% = 5 782 043).

З даного приводу позивачем було зазначено, що оскільки основні засоби, що обліковуються підприємством на бухгалтерському рахунку 103 Будівлі та споруди були придбані згідно договору купівлі - продажу державного майна від 13.12.1993, в той час як поняття податковий кредит як об`єкт податкового обліку з`явився в законодавстві України з моменту набрання чинності Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ПДВ не був включений у вартість таких основних фондів.

Під час слухання справи, відповідам було зазначено, що до перевірки не було надано договору купівлі - продажу державного майна від 13.12.1993 (позивач не заперечував).

Крім того, відповідачем зазначено, що свідоцтва про право власності на нерухоме майно ПАТ НВФ "Ферокерам" датовані 2010 - 2011 роками. В наведених документах немає посилання на договір купівлі-продажу державного майна, № КП-99 від 13.12.1993. Також, згідно оборотно сальдових відомостей по рахункам 103 „Будівлі та споруди» , 104 „Машини та обладнання» , 105 „Транспортні засоби» , 106 „Інструменти, прилади, інвентар» на яких обліковуються основні засоби за 2012 -2015 роках не відображена дата введення в екпсплуатацію основних засобів (а.с. 115-195 Том II).

Документально не підтверджено ПАТ НВФ "Ферокерам" рік введення в експлуатацію основних засобів та проведених по ним ремонтам (по яким було відбувалось відшкодування ПДВ), в інвентарних описах основних засобів складених ПАТ НВФ "Ферокерам" станом на 01.07.2015 зазначено тільки найменування основного засобу, його інвентарний номер, бухгалтерський рахунок, первісна та залишкова вартість основного засобу, знос, фактична нявність.

З огяду на наведене, та той факт, що позивачем не надано доказів введення в експлуатацію основних засобів до набрання законної сили Закону України Про податок на додану вартість , суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно донараховано зобов`язання з податку на додану вартість.

Також, суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем було визнане встановлене порушення вимог п.185.1 статті 185, п.187.1 статті 187 ПК України, а саме, що ПАТ НВФ „Ферокерам» вересень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року не включено до складу податкових зобов`язань реалізацію послуг оренди наступним контрагентам згідно податкових накладних (наведено в таблиці), що відображено в податковому обліку проводкою: дебет рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , кредит рахунку 703 Дохід від реалізації готової послуг , дебет рахунку 311 „Поточні рахунки в національній валюті» кредит рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , кредит рахунку 642 „Податкові зобов`язання» та загальну суму 23694 грн., а саме: вересень 2012 року - 20387 грн., листопад 2012 року - 1694 грн., грудень 2012 року - 364 грн., січень 2013 року - 1249 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи той факт, що судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 06 квітня 2018 р.