Рішення

від 03.05.2019 по справі 1540/3854/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3854/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ОДИССЕЙ до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ОДИССЕЙ (з урахуванням уточненої позовної заяви та ухвали суду від 13.02.2019 року про залучення другого відповідача) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23 січня 2018 року: № 020926; № 020927; № 020928; № 020929; № 020930.

Ухвалами суду від 03.12.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 24.01.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 13.02.2019 року: залучено другого відповідача та відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України розгляд справи почато спочатку.

В судове засідання 19.04.2019 року сторони та/або їх представники не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.170-174)

19.04.2019 року від представника позивача електронною поштою до суду надійшла заява, вхід. № ЕП/2956/19, в якій останній просить розглянути справу № 1540/3854/18 без участі представника позивача. (а.с.175)

Відповідачі про причини неявки їх представників суд не повідомили, будь-яких заяв від них до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- у січні 2018 року на адресу позивача надійшло запрошення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. До вказаного запрошення додано копію акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 001317 від 12.12.2017 року. Відповідно до вказаного запрошення розгляд справи було призначено на 23 січня 2018 року, яке було проведено без участі представника позивача. В подальшому Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області за вказаним актом винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23 січня 2018 року № 020926, № 020927, № 020928, № 020929, № 020930. Позивач вважає, що вищевказані постанови прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню;

- посадовими особами відповідача не встановлені всі обставини, які мають істотне значення для справи. Так, автомобіль, який зазначений у вказаному акті DAF XF 95.480, державний номер НОМЕР_1 , перебуває у власності позивача, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Проте вказаний автомобіль наданий в оренду ТОВ БЄЛ-ТРАНС , що підтверджується копією договору оренди транспортного засобу, та тим, що у ТОВ ТК ОДИССЕЙ відсутній укладений договір про перевезення з іншими особами, відсутністю працівників у позивача. Отже директор підприємства позивача самостійно не здійснював керування вантажними транспортами та не укладав будь-яких угод з іншими особами щодо залучення водіїв для керування транспортними засобами;

- до позивача не може бути застосований адміністративно-господарський штраф, оскільки він не є автомобільним перевізником;

- відповідачем застосовано з порушенням ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 року № 2344-III, відповідно до якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються певні адміністративно-господарські штрафи. Оскільки, положення статті 60 вказаного Закону застосовуються виключно до автомобільних перевізників й не можуть бути застосовані до власників транспортних засобів, які не є автомобільними перевізниками.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, зазначений відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 12.12.2017 року спеціалістами відділу державного контролю та нагляду Управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу вантажного автомобіля ДАФ державний № НОМЕР_1 , що належить позивачу. На виявлені порушення перевіряючими особами було складено акт проведення перевірки додержання вимог транспортного законодавства № 001317 від 12.12.2017 року. З огляду на ненадання водієм транспортного засобу яких небудь доказів оренди, або іншого документу, що вказують на використання даного транспортного засобу іншою особою, акт перевірки був складений по відношенню саме до позивача. На розгляді справи Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, куди викликався позивач згідно ст.ст. 48, 50 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ, було застосовані оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарських стягнень;

- з огляду на ненадання позивачем (водієм транспортного засобу під час перевірки) документів на підтвердження тимчасового виходу з користування транспортного засобу, та ненадання таких документів позивачем під час розгляду справи (або до розгляду), який відбувся 23.01.2018, підстав вважати, що організатором перевезень (перевізником), а відтак відповідальною особою за порушення транспортного законодавства була інша особа ніж позивач у відповідача не було;

- при здійсненні перевірки транспортного засобу позивача відповідачу був наданий реєстраційний талон (технічний паспорт) транспортного засобу, оформлений на позивача. У зв`язку з тим, що позивачем не надані належні докази, які підтверджують факт оформлення тимчасового реєстраційного талону (технічний паспорт) на іншу особу на право користування вказаним автомобілем, позивачем не доведено фактичне знаходження нібито переданого автомобіля у користування іншою особою. Таким чином, відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дій протиправними та складення ним протиправних документів неможливо.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті, зазначений відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- за результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким наступні порушення ЗУ Про автомобільний транспорт , а саме: водій транспортного засобу не пред`явив для перевірки уповноваженим особам посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортну накладну, а також щоденних реєстраційних листів обліку режиму праці та відпочинку водія, чим порушив ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт та наказ МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року. Внаслідок чого були прийняті постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 23 січня 2018 року № 020926, № 020927, № 020928, № 020929, № 020930 за вчинення правопорушення, яке передбачено ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт ;

- алгоритм дій відповідача УУТБ в Одеській області при застосуванні оскаржуваних постанов повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів;

- відповідачем під час здійснення перевірки були здійсненні усі можливі заходи щодо встановлення достовірності фактичного автоперевізника. Оскільки водій позивача відмовився надавати усі необхідні документи, які він був зобов`язаний надати для перевірки уповноваженим особам Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, відповідач був реально позбавлений законної можливості щодо встановлення достовірних відомостей щодо фактичного автоперевізника;

- якщо б водій позивача, виконав свій прямий обов`язок, який передбачений в ст. 49 Закону України Про автомобільний транспорт , то б в працівників Управління Укртрансбезпеки, які здійснювали перевірку транспортного засобу мали б реальну можливість щодо повного, всебічного та об`єктивного встановлення фактичного автоперевізника.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2017 року о 10 год. 40 хв. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області на а/д М-29 Харків-Красноград-Перещепино НО км + 223 м, на підставі направлення на перевірку від 11.12.2017 року № 921419, проведено перевірку транспортного засобу:

- марка: DAF

- номерний знак: НОМЕР_1

- серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_2

- прізвище та ініціали водія: документи не надав

- документ, що посвідчує особу водія: документи не надав

- номер дорожнього листа: -

- серія та номер ліцензійної картки та строк її дії: -

- що належить ТОВ Транспортна компанія Одісей м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88/1, 406.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.12.2017 року № 001317 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.63), у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення:

- водій відмовився від надання транспортного засобу з напівпричепом для проведення вагового контролю в місці проведення габаритно-вагового контролю, чим порушено п. 24.1 Постанови КМУ № 1306 від 10.10.2001 року,

- у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт : надання послуг з перевезення вантажу з порушенням ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме водій не мав та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортну накладну, без оформлення щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за 28 днів, чим порушено Наказ № 385 від 24.06.2010 року Міністерства транспорту та зв`язку України.

Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області надіслано позивачу запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення Кодексу України про адміністративне правопорушення № 125/1-31-18 від 05.01.2018 року (а.с.62), яким позивача запрошено прибути 23.01.2018 року до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення Кодексу України про адміністративне правопорушення / по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 001238 від 13.12.2017 р., № 001317 від 12.12.2017 р.

23 січня 2018 року посадовою особою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ ТК ОДИССЕЙ , ураховуючи те, що позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт 12.12.2017 року, Харківська обл., (підстава: акт від 12.12.2017 року № 001317 ), відповідальність за яке передбачена ч. 1, абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 020926, № 020927, № 020928, № 020929, якими стягнуто з позивача адміністративно-господарські штрафи у сумі по 1700,00 грн. кожною постановою. (а.с.65-68)

Також, 23 січня 2018 року посадовою особою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ ТК ОДИССЕЙ , ураховуючи те, що позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт 13.12.2017 року, Харківська обл., (підстава: акт від 13.12.2017 року № 001238 ), відповідальність за яке передбачена ч. 1, абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 020930, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі: 1700,00 грн. (а.с.69)

Не погоджуючись із постановами відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23 січня 2018 року № 020926, № 020927, № 020928, № 020929, № 020930, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Судом також встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, ідентифікаційний код 38017199 (а.с.76-77, 120), види діяльності:

код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів (основний) .

15 вересня 2015 року між позивачем, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю БЄЛ-ТРАНС , як Орендарем, укладено договір оренди № 15/09/2015 (а.с.72), відповідно до змісту якого, зокрема:

1. Орендар приймає, а Орендодавець, передає за плату в користування на встановлений цим договором термін, транспортні засоби, що вказані в акті прийому-передачі який є невід`ємною частиною цього договору.

Транспортний засіб, що є предметом цього договору, належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

2. Сторони встановили термін оренди - п`ять років. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 15.09.2020 року. Якщо за тридцять днів до дати закінчення цього договору жодна із сторін цього договору не сповістить іншу сторону про своє небажання продовжувати дію цього договору, то такий договір пролонгується на такий же самий строк, на таких же самих умовах.

3. Орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у розмірі 300 грн. в місяць. Оплата здійснюється з відстрочкою платежу 18 міс., на підставі акту наданих послуг та рахунку-фактури.

4. Сторони домовились, що транспортний засіб передається Орендарю після підписання даного договору.

8. Всі витрати, пов`язані з зберіганням та використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів несе Орендар.

9. Орендодавець свідчить, що транспортні засоби, які є предметом цього договору, на момент його підписання сторонами нікому не проданий, не подарований, іншим способом не відчужений, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо нього немає.

10. Орендодавець надає дозвіл Орендарю використовувати транспортний засіб на території України та в міжнародних перевезеннях.

11. Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін. Орендодавець має право вимагати дотермінового розірвання договору, якщо Орендар користується транспортним засобом всупереч договору або не по призначенню, Орендар без дозволу Орендодавця передав транспортний засіб у суборенду чи користування іншій особі, Орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження транспортного засобу.

12. Орендар має право вимагати розірвання договору, якщо Орендодавець передав у оренду транспортний засіб, якість якого не відповідає умовам договору та призначенню.

13. У разі припинення договору Орендар зобов`язаний негайно повернути Орендодавцеві транспортний засіб у технічному стані, з урахуванням нормального зносу.

15 вересня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю БЄЛ-ТРАНС , з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія ОДИССЕЙ , складено, підписано та скріплено печатками товариств акт прийому-передачі згідно Договору оренди майна № 15/09/2015 від 15 вересня 2015 року (а.с.73-74), про наступне: Орендодавець передає, а Орендар приймає у користування наступні транспортні засоби, в тому числі за порядковим номером № 16: Сідловий тягач-Е, марки DAF, модель XF 95.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 , колір-червоний, 2005 року випуску.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії (а.с.61, 64, 70, 71):

- поштових конвертів, в яких позивач отримав запрошення на розгляд справи та оскаржені постанови;

- Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Серія ААВ № 270553, щодо позивача;

- Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску: 2005, дата реєстрації: 11.06.2013; організація: ТОВ Транспортна компанія ОДИССЕЙ 38017199; марка: DAF, модель: XF 95.480, тип: сідловий тягач-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір: червоний.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин ): Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно зі ст. 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до п. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 3 п. 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відповідно до п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Державні службовці та працівники Укртрансбезпеки мають службові посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до п. 1 Порядку № 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Положення про формений одяг, службове посвідчення, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансінспекції затверджує Мінінфраструктури.

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів уповноважених підрозділів Національної поліції, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Згідно до п. 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка .

Відповідно до п. 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Пунктом 14 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. (п. 26 Порядку № 1567)

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням .

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. (п. 27 Порядку № 1567)

Відповідно до ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-IIІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказ МВС від 11.08.2010 року № 379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за № 123/18861 (далі - Інструкція № 379), на який посилається відповідач - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, встановлено, що якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі "Особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до _____ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ___ N

Копія документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, долучається працівниками Центру до матеріалів видачі тимчасового реєстраційного талона.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. Згідно зі змістом оскаржених постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23 січня 2018 року № 020926, № 020927, № 020928, № 020929, їх прийнято за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ ТК ОДИССЕЙ , ураховуючи те, що позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт: 12.12.2017 року, Харківська обл., (підстава: акт від 12.12.2017 року № 001317) , відповідальність за яке передбачена ч. 1, абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

По-перше, з наведеного вбачається, що 4-ма зазначеними постановами до позивача застосовані адміністративно-господарські штрафи на підставі ч. 1, абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт з однієї й тієї ж підстави : 12.12.2017 року, Харківська обл., (підстава: акт від 12.12.2017 року № 001317).

При цьому, відповідно до акту від 12.12.2017 року № 001317, під час перевірки виявлено порушення:

- водій відмовився від надання транспортного засобу з напівпричепом для проведення вагового контролю в місці проведення габаритно-вагового контролю , чим порушено п. 24.1 Постанови КМУ № 1306 від 10.10.2001 року,

- у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт : надання послуг з перевезення вантажу з порушенням ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме водій не мав та не пред`явив :

- посвідчення водія відповідної категорії,

- реєстраційні документи на транспортний засіб,

- товарно-транспортну накладну,

- без оформлення щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за 28 днів, -

чим порушено Наказ № 385 від 24.06.2010 року Міністерства транспорту та зв`язку України.

Тобто, в акті від 12.12.2017 року № 001317 зафіксовано декілька порушень: п. 24.1 Постанови КМУ № 1306 від 10.10.2001 року та Наказ № 385 від 24.06.2010 року Міністерства транспорту та зв`язку України.

Проте, у вищезазначених оскаржених постановах не конкретизовано допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, зафіксоване в акті від 12.12.2017 року № 001317, на підставі якого кожне з них прийнято.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних ), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Крім того, застосованою відповідачем - Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області формою постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу передбачено графу для зазначення (тобто, для опису, конкретизації, деталізації) допущеного порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не для формального посилання на підставу його встановлення.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем - Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваних постанов, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача .

Відтак, невиконання вказаним відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

По-друге, на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем доведено, та виходячи зі змісту відзивів відповідачів, ними фактично визнається, що доданими позивачем до позову доказами вищенаведеного змісту, а саме: договором оренди № 15/09/2015 від 15 вересня 2015 року; актом прийому-передачі від 15 вересня 2015 року до цього договору; Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Серія ААВ № 270553, щодо позивача; Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , тощо - доведено, що позивач не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

Встановлене виключає відповідальність позивача за встановлені в акті від 12.12.2017 року № 001317 порушення.

При цьому обґрунтування відповідачів заперечень проти позову із посиланням на те, що з огляду на ненадання водієм транспортного засобу під час перевірки документів на підтвердження тимчасового виходу з користування транспортного засобу, та ненадання таких документів позивачем під час розгляду справи (або до розгляду), який відбувся 23.01.2018, підстав вважати, що організатором перевезень (перевізником), а відтак відповідальною особою за порушення транспортного законодавства була інша особа ніж позивач у відповідача не було, тощо - не спростовують вищенаведених встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків.

По-третє, на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України та на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі в частині витребуваних у відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав правомірності прийняття оскаржуваних постанов - суду не надано, в тому числі направлення на перевірку від 11.12.2017 року № 921419, на яке йде посилання в акті від 12.12.2017 року № 001317, про причини неможливості їх самостійного надання не зазначено та клопотання про їх витребування судом не подано.

2. Відповідно до змісту оскарженої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23 січня 2018 року № 020930, її прийнято за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ ТК ОДИССЕЙ , ураховуючи те, що позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт: 13.12.2017 року, Харківська обл., (підстава: акт від 13.12.2017 року № 001238) , відповідальність за яке передбачена ч. 1, абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Крім вищенаведених встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків, щодо цієї оскарженої постанови слід зазначити додатково, що на виконання вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України та на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі в частині витребуваних у відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав правомірності прийняття оскаржуваних постанов - суду не надано, в тому числі акт від 13.12.2017 року № 001238.

При цьому, у відзиві відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області представником відповідача зазначено, що надані позивачем копії документів, складених відповідачем, відповідають їх оригіналам. Проте, будь-яких додаткових доказів, крім наданих позивачем, відповідачами, в тому числі на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі в частині витребуваних у відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області документів - суду не надано.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних постанов, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 020926, № 020927, № 020928, № 020929, № 020930 від 23 січня 2018 року прийняті відповідачем - Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, відповідно

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 30 від 14.08.2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 1762,00 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 року Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, проте територіальні органи створено без статусу юридичної особи.

При цьому Державна служба з безпеки на транспорті є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Відповідно, стягненню з Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код юридичної особи: 39816845) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ОДИССЕЙ підлягає сума судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст. ст. 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ОДИССЕЙ (місцезнаходження: Академіка Глушка проспект, 29, офіс 602, м. Одеса, 65104, ідентифікаційний код юридичної особи: 38017199) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (місцезнаходження: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014), Державної служби України з безпеки на транспортні (місцезнаходження: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код юридичної особи: 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 020926, № 020927, № 020928, № 020929, № 020930 від 23 січня 2018 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ОДИССЕЙ судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.