Рішення

від 10.07.2019 по справі 580/941/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року справа № 580/941/19

13 годин 04 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/941/19

за позовом відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради (вул. Соборна, 61, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02013254) [представник позивача Стуженко М.А. - за довіреністю]

до управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228) [представник відповідача - не прибув]

треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Смілянська міська рада (вул. Незалежності, буд. 37, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25874705) [представник третьої особи - не прибув]; Смілянська міська поліклініка (вул.Героїв Холодноярців, буд.82 А, м. Сміла, Черкаська область, 20701, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25974252) [представник третьої особи - не прибув].

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, прийняв рішення.

21.03.2019 відділ охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Черкаській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Смілянська міська рада, Смілянська міська поліклініка, просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову від 17.01.2019 № ЧК-1184/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 про накладення штрафу управлінням Держпраці у Черкаській області у сумі 11169, 00 грн;

- зобов`язати відповідача відшкодувати відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради витрати із сплати судового збору через відповідні органи Державної казначейської служби України.

Ухвалою від 15.04.2019 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 25.04.2019. Ухвалою від 25.04.2019 відкладено розгляд справи до 13.05.2019. Ухвалою від 13.05.2019 оголошено перерву до 12.06.2019. Ухвалою від 12.06.2019 залучено до участі у розгляді справи третіх осіб: Смілянську міську раду, Смілянську міську поліклініку, здійснено перехід із спрощеного у загальне провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.06.2019. Ухвалою від 18.06.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.06.2019. Ухвалою від 25.06.2019 відкладено розгляд справи до 10.07.2019.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова від 17.01.2019 № ЧК-1184/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 є протиправною, оскільки під час прийняття не враховано відсутності вини позивача, не взято до уваги обізнаність працівників про фінансове забезпечення бюджетної установи. Позивачем зазначено, що затримка виплати заробітної плати виникла у зв`язку з неналежним фінансуванням розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, виплата заробітної плати із затримкою здійснена працівникам Смілянської міської поліклініки, яка є окремою юридичною особою і позивач не відповідає за реалізацію кадрової роботи, позивач не приймає, не звільняє та не табелює працівників Смілянської міської поліклініки. Позивач здійснює контроль за функціонуванням закладів охорони здоров`я, які утримуються за рахунок коштів міського бюджету та ефективним використанням фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. У акті інспекційного відвідування від 29.12.2018 № ЧК-1184/1555/АВ зафіксовано порушення (заробітна плата працівникам КЗ Смілянської міської поліклініки за час відпустки виплачувалась пізніше, ніж за три дні до початку відпустки, чим порушено частину 4 статті 115 КЗпПУ, частину 1 статті 21 Закону України Про відпустки ) та зазначено, що виплата заробітної плати на час відпустки працівникам виплачувалася у межах фонду заробітної плати даного закладу, виходячи з реальних можливостей бюджетних асигнувань, що були виділені місцевим та державним бюджетами. У заявах про надання відпусток працівників Смілянської міської поліклініки зазначена згода про виплату відпускних у період виплати заробітної плати. Головним розпорядником коштів у м. Сміла є Смілянська міська рада. Відділ охорони здоров`я є розпорядником коштів у мережі закладів охорони здоров`я міста. Позивач щомісячно, починаючи з січня 2018 року, звертався до Смілянської міської ради з листами щодо існування дефіциту коштів на виплату заробітної плати працівникам лікувально-профілактичних закладів міста у сумі 11 806 929 грн станом на 10.01.2018. Позивач вважає, що затримка виплати заробітної плати працівникам Смілянської міської поліклініки виникла у зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті, а не з вини та за відсутності бездіяльності відділу охорони здоров`я. Позивач вживав заходи із звернення до відповідних органів та управління охорони здоров`я Черкаської облдержадміністрації. Платіжні документи у казначейську службу з метою виплати коштів та сплати ЄСВ надано своєчасно. Згідно постанови Управління Державної праці у Черкаської області від 18.12.2018 № ЧК-1084/363/АВ/П/ПТ/Ш-ФС-663 штраф у аналогічній справі про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, накладено штраф на Смілянську міську лікарню, що був сплачений закладом. Представник позивача у судовому засіданні 25.06.2019 просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач позов не визнав, 03.05.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що оскаржувана постанова 17.01.2019 № ЧК-1184/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 прийнята у зв`язку з встановленням фактів несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам Смілянської міської поліклініки, яка перебуває у підпорядкуванні позивача та обслуговується централізованою бухгалтерією, що створена у його складі: заробітна плата противникам КЗ Смілянська міська поліклініка за час відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що є порушенням вимог частини 4 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 21 Закону України Про відпустки : особі надано соціальну відпустку з 31.10.2018 згідно з наказом від 30.10.2018 № 53-кв, а кошти виплачено 04.12.2018, що становить більше одного місяця; під час звільнення працівників КЗ Смілянська міська поліклініка виплата сум, що належать їм при звільненні, не провадиться у день звільнення, чим порушуються вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України: особа звільнена з роботи 03.09.2018 згідно з наказом від 03.09.2018 № 61-ко, а розрахункові кошти виплачено 09.10.2018, що становить більше одного місяця. Оскільки бухгалтерський облік в закладах охорони здоров`я м. Сміла ведеться централізовано бухгалтерією відділу охорони здоров`я, то право на взяття бюджетних зобов`язань та проведення видатків має керівник відділу охорони здоров`я. Відповідач вважає, що зазначені порушення допущене саме позивачем. Відповідач свого представника у судове засідання 10.07.2019 не направив, 04.07.2019 звернувся до суду з клопотанням про проведення розгляду справи за відсутності його представника (а.с.167).

18.06.2019 Смілянська міська поліклініка подала суду письмові пояснення, де просила позов задовольнити зазначивши, що є бюджетною неприбутковою організацією, яка фінансується з місцевого бюджету через позивача, як розпорядника коштів. Табелі обліку робочого часу за жовтень та листопад 2018 року направлені позивачу вчасно, проте у зв`язку з відсутністю коштів заробітна плата працівникам вчасно не виплачена.

25.06.2019 Смілянська міська рада подала суду письмові пояснення та просила позов задовольнити, зазначивши, що спірним рішенням штраф накладено не на ту особу, оскільки роботодавцем осіб, яким невчасно виплачена заробітна плата є Смілянська міська поліклініка.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що згідно наказу відповідача від 19.12.2018 №1220-Н про проведення інспекційного відвідування головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю доручено здійснити у період з 20.12.2018 до 29.12.2018 інспекційне відвідування з питань оплати праці Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради (а.с.70). 19.12.2018 на підставі наказу від 19.12.2018 №1220-Н видано направлення №3019 (а.с.71). 29.03.2018 проведено інспекційне відвідування позивача, результати якого оформлено актом від 29.12.2018 №ЧК-1184/1555/АВ (а.с.76-80) у якому зафіксовано порушення, зокрема:

- заробітна плата противникам КЗ Смілянська міська поліклініка за час відпустки виплачується працівникам через проміжок часу, що перевищує три дні до її початку, чим порушено вимоги частини 1 статті 21 Закону України Про відпустки , частини 4 статті 115 КЗпП України. Так ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 24.09.2018 згідно наказу від 07.09.2018 № 44-КВ, а кошти їй виплачено 09.10.2018; ОСОБА_2 надано соціальну відпустку з 31.10.2018 згідно з наказом від 30.10.2018 № 53-кв, а кошти виплачено 04.12.2018; ОСОБА_3 надано щорічну відпустку з 12.11.2018 згідно наказу від 29.10.2018 № 52-кв, а кошти виплачено 04.12.2018; ОСОБА_4 надано невикористану щорічну відпустку з 19.11.2018 згідно наказу від 19.11.2018 № 57-кв, а кошти виплачено 04.12.2018; ОСОБА_5 надано щорічну відпустку з 19.11.2018 згідно наказу від 19.11.2018 № 57-кв, а кошти виплачено 04.12.2018;

- під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать від установи не провадиться у день звільнення, чим порушено вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України: ОСОБА_6 звільнена з роботи з 03.09.2018 згідно з наказом від 03.09.2018 № 61-ко, а розрахункові кошти виплачено 09.10.2018 відповідно до відомості на виплату коштів; ОСОБА_7 звільнена з роботи з 12.09.2018, згідно наказу від 12.09.2018 № 63-ко, а розрахункові кошти їй виплачено 09.10.2018 відповідно до відомості на виплату коштів.

17.01.2019 заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 29.12.2018 №ЧК-1184/1555/АВ прийнято постанову №ЧК-11841/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 якою за порушення законодавства про працю (несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам Смілянської міської поліклініки, яка перебуває у підпорядкуванні позивача та обслуговується централізованою бухгалтерією, що створена у його складі: заробітна плата противникам КЗ Смілянська міська поліклініка за час відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що є порушенням вимог частини 4 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 21 Закону України Про відпустки : особі надано соціальну відпустку з 31.10.2018 згідно з наказом від 30.10.2018 № 53-кв, а кошти виплачено 04.12.2018, що становить більше одного місяця; під час звільнення працівників КЗ Смілянська міська поліклініка виплата всіх сум, що належать їм при звільненні, не провадиться у день звільнення, чим порушено вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України: особа звільнена з роботи 03.09.2018 згідно з наказом від 03.09.2018 № 61-ко, а розрахункові кошти виплачено 09.10.2018, що становить більше одного місяця) згідно статті 259 КЗпПУ, статті 53 Закону України Про зайнятість населення , частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.11.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпПУ накладено на позивача штраф у сумі 11169 грн.

Оцінюючи оскаржувану постанову від 17.01.2019 №ЧК-11841/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що наявність виявлених порушень несвоєчасної виплати заробітної плати за час відпустки та під час звільнення позивачем не оспорюється. Спірним є визначення суб`єкта відповідальності за встановлені порушення.

Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Частиною 4 статті 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Згідно частини 1 статті 21 Закону України Про відпустки заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

З огляду на конституційні гарантії захисту прав особи відсутність коштів та/або неналежне (недостатнє) фінансування з боку держави у визначеному бюджетним законодавством порядку не є підставою для невиконання вимог КЗпП України, Закону України Про оплату праці .

Відповідно до частини 5 статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору. Відповідно до статті 24 Закону України Про оплату праці своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Частиною 3 статті 15 Закону України Про оплату праці встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Згідно статті 22 Закону України Про оплату праці суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Зазначені вимоги закріпленні також у КЗпП України.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Частиною 1 та 9 статті 53 Закону України Про зайнятість населення встановлено, що посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом б частини 1 цієї статті, належать: здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 8 Порядку № 509 визначено, що розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного у пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Суд зазначає, що несвоєчасність виплати заробітної плати працівникам є порушенням, за яке законодавство передбачає відповідальність.

Для вирішення питання належного суб`єкта відповідальності судом враховано, що Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України 05.10.2005 № 308/519, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.10.2005 за № 1209/11489 (далі - Умови № 1209/11489). Працівникам закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, підпорядкованим окремим органам державної влади, відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Умов № 1209/11489 можуть установлюватись додаткові умови оплати праці, передбачені відповідними нормативно-правовими актами. Згідно пункту 1.3. розділу І Умов № 1209/11489 оплата праці керівників, фахівців, технічних службовців і робітників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, що не передбачені цими Умовами (педагогічних працівників, працівників культури, сільського господарства та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей бюджетної сфери. Абзацом 2 пункту 1.4 розділу І Умов № 1209/11489 визначено, що оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), або в залежності від виконання норм виробітку і відрядних розцінок з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених діючим законодавством. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується. Відповідно до пункту1.6 розділу І Умов № 1209/11489 конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати. Преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Згідно пункту 1.9 Умов № 1209/11489 керівник закладу, установи несе відповідальність за своєчасне та правильне визначення розміру заробітної плати працівників згідно з чинним законодавством. При встановленні факту неправильної оплати праці керівник закладу, установи зобов`язаний вжити заходів щодо негайного виправлення помилок та виплати працівникові належної йому суми за весь час неправильної оплати, а також визначити ступінь дисциплінарної та матеріальної відповідальності осіб, безпосередньо винних у цьому.

Враховуючи зазначене, персональна відповідальність за дотримання питання своєчасності виплати заробітної плати згідно з Умовами № 1209/11489 покладена на керівника закладу або установи. Відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови вимог Умов № 1209/11489 не враховано та не обґрунтовано, тобто відповідач не діяв у спосіб, що передбачений законом.

Суд зазначає, що відділ охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради згідно з відомостями з ЄДР є юридичною особою (код ЄДРПОУ 02013254), організаційно-правова форма - орган місцевого самоврядування, вид діяльності - регулювання у сферах охорони здоров`я, освіти, культури та інших соціальних сферах (КВЕД 84.12).

Оскаржуваною постановою від 17.01.2019 № ЧК-1184/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 на позивача покладено відповідальність за порушення, що допущено не стосовно працівників позивача, а стосовно працівників іншої установи, що має статус юридичної особи (ЄДРПОУ 25974252). Позивач не є роботодавцем осіб, щодо яких зафіксовано відповідачем порушення. Наказ від 19.12.2018 № 1220-Н про проведення інспекційного відвідування Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради не надавав право проводити відповідний захід контролю щодо працівників установи - Смілянської міської поліклініки, а стосувався перевірки оплати праці у відділі охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради. Матеріали інспекційного відвідування не містять доказів перевірки оплати праці працівників саме відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради.

Пунктом 1 наказу відповідача №1220-н доручено: здійснити у період з 20.12.2018 до 29.12.2018 (з урахуванням вимог пунктом 10 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю,затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 №295) позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оплати праці у Відділі охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради . Зміст такого доручення з огляду на вимоги частини 2 статті 19 Конституції України свідчить, що вказаний захід мав стосуватися оплати праці працівників Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради, а не працівників будь-яких інших установ.

Суд зазначає, що Смілянська міська поліклініка є самостійною юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25874705), організаційно-правова форма - комунальна організація, вид діяльності - загальна медична практика (КВЕД 86.21). Порушення, зафіксовані у акті від 29.12.2018 №ЧК-1184/1555/АВ, за які прийнято оскаржувану постанову від 17.01.2019 № ЧК-1184/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031, стосуються саме працівників Смілянської міської поліклініки, проте інспекційного відвідування зазначеної установи не проведено.

Суд дійшов висновку, що під час інспекційного відвідування відповідачем допущено вихід за межі встановленого наказом від 19.12.2018 № 1220-Н предмету інспектування, у результаті чого висновки акта відвідування від 29.12.2018 №ЧК-1184/1555/АВ неправомірно враховані під час прийняття оскаржуваної постанови. Зафіксовані у акті від 29.12.2018 №ЧК-1184/1555/АВ обставини свідчать, що відповідач перевірив діяльність органу місцевого самоврядування щодо виконання бюджетного законодавства, оскільки досліджувалося питання своєчасності виконання розпорядником коштів функцій у сфері бюджетного фінансування, перевірка дотримання бюджетного законодавства під час різних стадій бюджетного процесу.

Згідно розділу V оплата праці колективного договору Смілянської міської поліклініки на 2018-2023 роки (зареєстрований 05.01.2017 за №373 Управлінням праці та соціального захисту населення ВК Смілянської міської ради), укладеним головним лікарем ОСОБА_8 , як роботодавцем, та головою профспілкового комітету ОСОБА_9 ., як представника трудового колективу міської поліклініки (а.с.106-108) саме роботодавець зобов`язується забезпечити виплату заробітної плати в такі терміни: аванс 10-20 числа поточного місяця в розмірі не менше 40%, заробітна плата з 25 числа поточного місяця до 05 числа наступного місяця; відпускні - не пізніше 3 днів до початку відпустки. У день остаточної виплати заробітної плати працівникам видаються розрахункові листи про загальну суму нарахованої заробітної плати та розміри й підстави відрахувань. Саме на роботодавця покладено обов`язок посилювати матеріальну зацікавленість працівників щодо забезпечення високої ефективності та якості роботи, проводити преміювання в межах Фонду заробітної плати, а також встановлювати доплати, підвищення посадового окладу за шкідливі умови праці згідно наказом МОЗ України від 05.10.2005 №308/519 Про затвердження умов по оплаті праці працівників закладів охорони здоров`я та установ захисту населення , надбавки тощо.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідачем не надано належних, достовірних і достатніх доказів та обґрунтувань щодо неврахування положень Колективного договору Смілянської міської поліклініки стосовно прав працівників із фіксацією порушення у акті та відповідних вимог Умов № 1209/11489.

Згідно з пунктом 1.2. Положення про Відділ охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради, затвердженого рішенням Смілянської міської ради від 30.08.2018 №77-20/VII (далі - Положення №77-20/VII), позивачу підпорядковані медичні заклади міста Сміла, зокрема Смілянська міська поліклініка.

Пунктом 3.10 Положення №77-20/VII однією із основних функцій позивача є здійснення контролю за функціонуванням підпорядкованих закладів охорони здоров`я, за ефективним використанням фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Відповідно до пункту 6.2 Положення №77-20/VII начальник відділу охорони здоров`я: розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису на утримання лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих Відділу; розглядає і затверджує кошториси доходів і видатків, штатні розписи та баланси підвідомчих закладів. Згідно пункту 6.3 Положення №77-20/VII ведення обслуговування та бухгалтерського обліку лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих позивачу, здійснюється його централізованою бухгалтерією. Відповідно до пункту 7.1 Положення №77-20/VII позивач має самостійний баланс, відокремлене майно, рахунки в установах банків.

Суд зазначає, що позивач є одним із багатьох взаємопов`язаних учасників бюджетного процесу у питанні фінансування заходів Смілянської поліклініки. Водночас у вказаному Положенні не визначено, що працівники медичних закладів, що належать до управління позивача, мають безпосередні правовідносини з останнім. Відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Наявними у матеріалах справи копіями листів підтверджується, що позивач звертався до Міністерства охорони здоров`я України (листи від 04.10.2018 №01-05/123 а.с.42 та від 05.03.2018 №01-05/29 а.с.30), народного депутата України (лист від 05.03.2018 № 01-05/31 а.с.33), голови Черкаської обласної адміністрації (лист від 05.03.2018 № 01-05/30 а.с.32), міського голови та секретаря Смілянської міської ради (листи від 05.03.2019 № 01-11/70 а.с.34 та від 19.07.2018 № 01-11/229 а.с.36) з проханням сприяти у виділенні додаткових асигнувань з Державного бюджету України для своєчасної і повної виплати заробітної плати працівникам лікувально-профілактичних закладів м. Сміли та недопущення формування заборгованості.

Листом Міністерства охорони здоров`я від 05.06.2018 №10.1-12/1523/14087 позивача повідомлено, зокрема, що визначення обсягів видатків на охорону здоров`я здійснюється відповідними місцевими органами влади під час формування та затвердження місцевих бюджетів (а.с.31). Листом Міністерства охорони здоров`я від 02.08.2018 №10.1-13/2105/20522 зазначено про необхідність посилення контролю за використанням бюджетного законодавства у прийнятті рішень про формування та затвердження штатних розписів комунальних закладів охорони здоров`я та здійсненні додатково понад обсяги субвенції з місцевих бюджетів оплати видатків на заробітну плату (а.с.37).

Позивач подавав до казначейського органу реєстри бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 12.09.2018 №177 (а.с.101), 178 (а.с.102), від 26.09.2018 №190 (а.с.103), 191 (а.с.104). Виписками з рахунку позивача підтверджується перерахування коштів на виплату заробітної плати за другу половину вересня 2018 року у сумі 1093768,62 грн. (а.с.105).

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З аналізу абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України (юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення) суд дійшов висновку, що Закон визначає відповідальність особи, яка безпосередньо використовує найману працю, за невиконання обов`язку щодо строків виплати заробітної плати. Доказів використання позивачем найманої праці осіб, щодо яких у акті від 29.12.2018 №ЧК-1184/1555/АВ зафіксовано порушення та прийнято оскаржувану постанову, відповідачем, як органом владних повноважень, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано.

Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЕС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання Правосуддя та суспільство зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

Конституційним Судом України у рішенні від 30.05.2001 № 7-рп/2001 у справі № 1-22/2001 зазначено, що у численних законодавчих актах, що встановлюють відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства у публічних сферах, у тому числі валютного та податкового, не дається прямої вказівки на її вид чи характер правопорушень, а йдеться про фінансові санкції , штрафи , заходи впливу , заходи впливу та санкції тощо .

У постанові Верховного Суду від 22.04.2019 №806/2143/18 (ЄДРСР № 81334169) зазначено, що закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у частині другій статті 265 КЗпП України. Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги: (а) мету відповідальності - покарання роботодавців за порушення законодавства про працю ; (б) характер шкоди - шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику; (в) вид стягнення - фінансова санкція у виді штрафу; (г) суб`єкт, який притягує до відповідальності - державний орган; (д) джерело сплати - штраф зараховується до державного бюджету.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що позивач не є роботодавцем осіб, стосовно яких у акті перевірки від 29.12.2018 №ЧК-1184/1555/АВ встановлено порушення законодавства про оплату праці.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову до Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради, діяв не на підставі повноважень та не у спосіб, що визначені законами України, без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог - скасування постанови від 17.01.2019 № ЧК-1184/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 про накладення штрафу у сумі 11169 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 1921 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.02.2019 № 44, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області судових витрат із сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 17.01.2019 № ЧК-1184/1555/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП-ФС-031 про накладення штрафу управлінням Держпраці у Черкаській області на Відділ охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради у сумі 11169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) на користь Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради (вул. Соборна, 61, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02013254) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: відділ охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради [вул. Соборна, 61, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02013254];

відповідач: управління Держпраці у Черкаській області [бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228];

треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Смілянська міська рада [вул. Незалежності, буд. 37, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25874705]; Смілянська міська поліклініка [вул.Героїв Холодноярців, буд.82 А, м. Сміла, Черкаська область, 20701, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25974252].

Повне судове рішення складено 11.07.2019.

Суддя Л.В. Трофімова