Постанова

від 09.07.2019 по справі 0240/3596/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/3596/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

09 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача: Дончика В.М., Кущинської С.П.,

представника відповідача: Андріюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року (повний текст якого складено в м. Вінниці 13 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 червня 2018 року №142654-5102-0204 та №142655-5102-0204.

05 листопада 2018 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представники позивача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що 03.10.2014 року між позивачем та Головним управлінням Держземагентсва у Вінницькій області укладено договір оренди землі №742, згідно якого, ОСОБА_1 передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,6641 га - рілля за кадастровим номером НОМЕР_1 .

Також, 03.10.2014 року між позивачем та Головним управлінням Держземагентсва у Вінницькій області укладено договір оренди землі №743, згідно якого, ОСОБА_1 передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Зятковецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,0000 га - рілля за кадастровим номером НОМЕР_2 .

При цьому, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 23316,29 грн. за 1 рік за договором №742 та 16485,76 за 1 рік за договором №743.

Пунктом 14 Договору оренди землі визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 30 договору, орендар земельної ділянки, окрім іншого, зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

За таких обставин, відповідно до вимог Закону України "Про фермерське господарство" та з метою виконання договору оренди, 06.11.2014 року створено та зареєстровано фермерське господарство "Еко Агро Дар" (ФГ Еко Агро Дар ) (код ЄДРПОУ 39475620), яке протягом 2015, 2016 та 2017 років сплачувало орендну плату за вказані земельні ділянки.

Так, 04.06.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення №142654-5102-0204 та №142655-5102-0204, якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 24710,35 грн. та 34946,46 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що закон прямо відносить до земель фермерського господарства землі, отримані його засновником у власність для створення цього господарства, отже, до земель фермерського господарства відносяться в тому числі і землі отримані засновником цього фермерського господарства в оренду з метою створення цього господарства та які передані ним такому господарству й використовуються за цільовим призначенням, відтак податкове зобов`язання з плати за землю повинен сплачувати фактичний землекористувач, в даному випадку - ФГ Еко Агро Дар .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (ПК України).

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, ст. Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, об`єктом плати за землю є земельна ділянка, надана в оренду з метою створення фермерського господарства, а майнові права на вказану земельну ділянку передані до складеного капіталу фермерського господарства, яке реалізуючи права землекористувача має обов`язок внесення плати за землю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року справа №814/1005/16.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а тому наявні підстави для їх скасування.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 липня 2019 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.