Ухвала

від 10.07.2019 по справі 766/14097/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи № 766/8003/19 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/819/355/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: повідомлення про підозру

У Х В А Л А

іменем України

10 липня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12017230000000368 за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2019 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою слідчого судді залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених за ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.345, ч.1 ст.209 КК України у кримінальному провадженні № 12017230000000368, яку подано після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру.

В обґрунтування свого висновку слідчий суддя вказав, що відомості по кримінальному провадженню № 12017230000000368 від 18.08.2017 року внесені до ЄРДР до дня набрання 15 березня 2018 року чинності Законом України №2147-VIII від 03.10. 2017 року, а отже не входять до переліку пунктів ст.303 КПК України, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, оскільки відомості по вказаному кримінальному провадженню внесенні до введення в дію змін до кримінального процесуального кодексу.

В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 посилається на незаконність ухвали слідчого судді. Свої доводи мотивує тим, що суд мав дослідити докази на підтвердження або спростування обставин обґрунтованості пред`явленої підозри. Також не погоджується з висновками слідчого судді про те, що відомості про вчинення злочинів були внесені до ЄРДР до дня набрання 15.03.2018 року чинності Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року. Крім того, рішення слідчого судді в частині обґрунтованості пред`явленої підозри є необґрунтованим. З наданих та досліджених доказів стороною обвинувачення не підтверджено причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинних діянь, які ставляться йому в провину. Зазначає, що відповідно до протоколу зовнішнього спостереження за особою не зафіксовано повний час подій, які підлягають встановленню, не видно, чи саме в руках у ОСОБА_8 , який разом з іншим особами перевдягнувся в камуфляжну форму, була зброя. Не надано жодних доказів, що саме ОСОБА_8 є організатором банди, невмотивовано кваліфікацію дій особи за ч.3 ст.289 КК України, оскільки не встановлено вартість автомобіля, не конкретизовано, які саме дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.345 КК України, не встановлено наявність та вид зброї для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.263 КК України. Не підтверджено жодними доказами склад злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України в діях особи. Крім того, НСРД проведені з порушенням вимог ст. 249 КПК України, тобто поза межами строку дії ухвали слідчого судді апеляційного суду Херсонської області від 01.03.2018 року, а тому є недопустимим доказом. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 03.10.2018 року

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, доводи захисника ОСОБА_7 , який підтримав свої апеляційні вимоги та просив їх задовольнити, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, у судових дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Частиною 1 ст.404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положеннями Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими п.23 ч.1 ст.303 КПК України доповнено п.10 такого змісту: на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно розділу параграфу 2 Прикінцевих положень Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, п.4 (підпункти 11-27, 45 п.7 параграфу 1) цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності Законом (16.03.2018 року), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення винесені до ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто після 16.06.2018 року.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 03.10.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.345, ч.1 ст.209 КК України.

(а.п.5-9)

За діяннями, передбаченими ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.345 КК України відомості внесені до ЄРДР до спливу трьох місяців (16.06.2018 року) з дня набрання чинності вищевказаним Законом України, тобто до 16.06.2018 року.

(а.п. 30-35)

А тому рішення слідчого судді про те, що повідомлення про підозру в цій частині відповідно до ст.303 КПК України не може бути оскаржене є вмотивованим.

За викладених обставин, судження апелянта про те, що за вказаними злочинами відомості були внесені після набрання чинності вказаним законом є безпідставними, оскільки ним не враховано тримісячний строк введення в дію положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Відомості про злочин, передбачений ч.1 ст.209 КК України внесені після спливу трьох місяців з дня набрання чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, а саме 02.10.2018 року, тому відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.303 КПК України повідомлення про підозру підлягає оскарженню після спливу 2 місяців в цій частині.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно із ст.ст. 276-278 КПК України при розгляді скарги на рішення слідчого повідомлення про підозру, слідчий суддя має з`ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини «обґрунтованість підозри складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011року, заява №42310/04, Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» суд вказав на те, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Інститут повідомлення про підозру під час досудового розслідування у кримінальному провадженні регламентовано Главою 22 КПК України, яка регулює правові підстави та порядок повідомлення конкретної особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підстави для його зміни, а також вимоги до змісту та реквізитів повідомлення про підозру як процесуального документу.

Правові підстави для повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, передбачені ч.1 ст.276 КПК України, згідно з якою повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, повідомлення про підозру це процесуальне рішення слідчого або прокурора, яке ґрунтується на наявності у органу досудового розслідування достатніх доказів щодо вчинення особою кримінального правопорушення, поєднаному із внутрішнім переконанням слідчого та/або прокурора в контексті їх процесуальної незалежності та наявності у них повноважень на прийняття відповідного процесуального рішення.

Якщо розглядати наявність письмового повідомлення про підозру у кримінальному провадженні як одну з основних підстав для звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, то доцільно буде звернутись до правової позиції ЄСПЛ, викладеної у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року, в якому Європейський Суд з прав людини зазначив, «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 параграфа; 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

З системного аналізу вищевказаної позиції ЄСПЛ щодо наявності у кримінальному провадженні повідомлення про підозру в контексті його суті як процесуального рішення, апеляційний суд вважає, що момент повідомлення про підозру є початком одного з найважливіших етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадження, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особі про підозру. При цьому, згідно з вищевказаною позицією ЄСПЛ, обсяг доказів, наявних у розпорядженні органу досудового розслідування, не обов`язково повинен бути достатнім для пред`явлення конкретній особі обвинувачення у кримінальному провадженні та скерування справи до суду, оскільки можливість вирішення питання про наявність чи відсутність достатньої для цього кількості доказів і є основною метою повідомлення про підозру та вчинення подальших процесуальних дій.

Отже, надання слідчим суддею оцінки доказам, на яких ґрунтується підозра, можливе лише в межах перевірки їх достатності для повідомлення особі про підозру та не може завчасно вирішувати питання про їх допустимість та достовірність, обґрунтованість чи безпідставність в контексті вирішення питання про доведеність винуватості певної особи у вчиненні злочину та наявності в її діях ознак інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки ці питання можуть бути вирішені лише під час розгляду судом кримінального провадження по суті. При цьому, докази, на яких ґрунтується підозра, повинні бути отримані органом досудового розслідування в порядку та у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, та містити відомості, які могли б переконати стороннього спостерігача в тому, що ця особа має відношення до вчиненого кримінального правопорушення

Водночас, слідчий суддя повинен перевірити, чи не володіє орган досудового розслідування доказами, які спростовують уже отримані слідчим та прокурором відомості щодо можливої причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є принциповим питанням при розгляді скарги на повідомлення про підозру в частині вирішення питання щодо обґрунтованості самої підозри.

Вищевказаних засад, в тому числі застосування положень практики ЄСПЛ слідчим суддею дотримано в повному обсязі під час розгляду скарги захисника на повідомлення про підозру від 03.10.2018 року, оскільки безпосередньо в судовому засіданні досліджено докази, надані слідчим на предмет доведення того, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.345, ч.1 ст.209 КК України.

Так, слідчим суддею досліджено протокол допиту потерпілого від 15.05.2018 року та 20.06.2018 року, протокол огляду місця події від 14.05.2018 та 15.05.2018 року, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою від 15.05.2018 року, протоколи допитів свідків.

(а.п. 52-88)

Дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 276-278 КПК України підтверджується журналом судового засідання від 24.05.2019 року та відповідним записом вказаного судового засідання. (а.п. 137-139)

З огляду на викладене, є безпідставними доводи апелянта в частині конкретизації обставин, зокрема, встановлення ролі підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, розміру майна, яким він заволодів в результаті вчинення злочинів, кваліфікації дій саме за ч.3 ст.289 КК України, способу вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, складу злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України, які, на його думку, жодним чином не підтверджують вчинення злочинів ОСОБА_8 , оскільки такі доводи суперечать вищевикладеним засадам практики ЄСПЛ, вони зводяться фактично до з`ясування питань, що стосуються доведеності вини особи або спростування пред`явленого їй обсягу звинувачення, що на даній стадії процесу не може бути встановлено.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею перевірені доводи скарги в повному обсязі та обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру особі від 03.10.2018 року у кримінальному провадженні № 12017230000000368 від 18.08.2017 року, оскільки такі вимоги скарги суперечать вимогам п.10 ч.1 ст.303 КПК України та вимогам ст.ст.276-278 КПК України.

З огляду на це, слідчим суддею прийнято законне і обґрунтоване рішення і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги захисника, колегія суддів не вбачається.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського Херсонської області від 24 травня 2019 року про залишення без задоволення скарги захисника ОСОБА_7 на повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочинів у кримінальному провадженні № 12017230000000368 від 18.08.2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Херсонського апеляційного суду ОСОБА_2