Постанова

від 10.07.2019 по справі 179/353/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2903/19 Справа № 179/353/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Лященко С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Солодовник Вікторії Володимирівни про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

13 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Солодовник В.В. про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки (а.с.2-5).

Позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Ухвалою суду від 02 лютого 2018 року до участі у справі в якості позивача залучено спадкоємицю - ОСОБА_2 , якою було подано 10 травня 2018 року заяву про збільшення розміру позовних вимог.

З урахуванням уточнень, позивач просила визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 8,260 га, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 22 травня 2001 року приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. і зареєстрований в реєстрі за № 1316, поновити строк позовної давності. Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 9942 від 25.10.2002 року виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Солодовник В.В. про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки - задоволено. Визнано договір дарування земельної ділянки площею 8,260 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 22 травня 2001 року приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. і зареєстрований в реєстрі за № 1316 - недійсним (а.с.197-200).

Додатковим рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року визнано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 25.10.2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Мд НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_1 - недійсним. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1616 грн. 07 коп.(а.с.201).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі (а.с.208-223).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням 14 сесії 23 скликання Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 06 березня 2000 року Про передачу земельних часток у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 передано безкоштовно земельну ділянку у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колективної власності КДСП Хлібороб (а. с. 81).

Згідно абзацу 1 ст. 23 ЗК України № 561-ХІІ від 18.12.1990 року (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

На підставі рішення 14 сесії 23 скликання Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 06 березня 2000 року, ОСОБА_3 11 вересня 2000 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 (а. с. 17).

Згідно договору дарування земельної ділянки від 22 травня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1316, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,260 га, яка належала їй на підставі державного акту серії НОМЕР_4 (а.с. 10).

На підставі договору дарування земельної ділянки від 22 травня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1316, відповідач ОСОБА_1 25 жовтня 2002 року отримав на своє ім`я державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОСОБА_4 № НОМЕР_3 (а. с. 76).

Згідно листа приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. від 10.06.2014 року, ОСОБА_3 повідомлено, що 22 травня 2001 року, за реєстровим № 1316 посвідчено договір дарування земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 набула земельну ділянку площею 8,260 га, як власник земельної частки (паю), яка відведена в натурі, договір дарування земельної ділянки від 22 травня 2001 року, зареєстрований в реєстрі за № 1316, було укладено в порушення вимог закону, оскільки на момент його посвідчення було заборонено укладати угоди щодо дарування земельної частки (паю).

Проте, погодитися з таким висновком колегія суддів не може з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, суд в обов`язковому порядку має вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Однак суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктивний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до вимог пункту є-1 ст.15-1 та ст. 122 ЗК України розпорядження землями державної власності (землі запасу) відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким на час розгляду справи судом є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Оскільки наслідком визнання недійсним договору дарування є повернення земельної ділянки власнику, то вирішення цього позову неможливо без залучення до участі у справі, як розпорядника землі, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

На наведене суд першої інстанції належної уваги не звернув та у порушення вимог ст.12, 51, 197 ЦПК України, не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не роз`яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, не вирішив питання про залучення до участі у справі інших осіб.

Оскільки питання про залучення осіб до участі у справі вирішується на стадії розгляду справи судом першої інстанції, апеляційний суд позбавлений процесуальних повноважень на вирішення питання про залучення сторін у справі на стадії апеляційного перегляду.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини по справі, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, невірно застосував норми матеріального права та припустив порушення норм процесуального права, а саме, не залучив до участі у справі всіх осіб права та інтереси, яких зачипаються, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу позивача, що вона не позбавлена можливості повторного звернення до суду з відповідним позовом в передбачений законом порядок.

У зв`язку із зазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З позивача підлягає стягненню на користь відповідача документально підтверджений судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2424,11грн. (а.с.207).

Керуючись ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року та додаткове рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року - скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Солодовник Вікторії Володимирівни про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2424, 11 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: