Ухвала

від 07.06.2019 по справі 200/7569/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/788/19 Справа № 200/7569/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6

третьої особи, щодо майна

якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12019040640001079 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року, поновлено строк звернення із клопотанням слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , задоволено клопотання та накладено арешт шляхо заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме ноутбук марки ASUS x550c DAN0CV05491840A, ноутбук марки SONY PCG-6Q1L.

Рішення суду обґрунтовано тим, що слідчим доведено, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а клопотання слідчого про накладення арешту відповідає вимогам чинного законодавства. Клопотання є законним і обґрунтованим, та з метою збереження речових доказів, підлягає задоволенню, оскільки майно є предметом кримінального правопорушення, відповідає ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та зобов`язати останнього повернути майно власнику.

Вказує, що ухвала є незаконною та необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що 20 травня 2019 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно виявленого та вилученого 17 травня 2019 року о 22 год. під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_1 від 17 травня 2019 року, про що зазначено у протоколі обшуку від 17 травня 2019 року. Час проведення з 22 год. до 23 год.

Відповідно до ухвали суду слідчому надавався дозвіл на проведення обшуку квартири із вилученням лише інформації з комп`ютерної техніки, планшетів, ноутбуків, серверів, мобільних телефонів, роутерів. точок доступу до всесвітньої мережі Інтернет. Натомість слідчим було вилучено безпосередньо ноутбуки (домашній та робочий), що виходить за межі повноважень слідчого визначених ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Зазначає, що причини пропуску безпідставно були визнані слідчим суддею - поважними та поновлено строк на звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

У клопотанні про накладення арешту на майно слідчий просить суд накласти арешт на майно вилучене під час обшуку, проте не зазначає яким шляхом. Лише із допомогою слідчого судді та зазначення норми КПК України, старший слідчий просить суд накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном.

Крім того, зазначає, що ОСОБА_7 по данному кримінальному провадженню не має жодного статусу, крім статусу власника майна, вилучено 17 травня 2019 року. ОСОБА_7 займається підприємницькою діяльністю щодо оптового та роздрібного продажу та дистрибуції канцелярських товарів. Знаряддями праці, які він використовує у своїй роботі для досягнення результатів, є вилучені комп`ютери та телефон. Саме вилучення такої техніки, а не інформації з неї призводить до паралізації його роботи та неможливості отримувати доходи від підприємницької діяльності. Більш того, один із вилучених комп`ютерів було повернуто ОСОБА_7 без проведення експертного дослідження, що лише підтверджує необгрунтоване та невиправдане вилучення старшим слідчим у ході обшуку майна.

Заслухавши суддю-доповідача, думку адвоката ОСОБА_6 , третьої особи ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенніЄвропейського судуз правлюдини від07.06.2007р.у справі«Смирнов протиРосії» буловисловлено правовупозицію проте,що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно наданих матеріалів, в провадженні СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування №12019040640001079, відомості про яке внесені до ЄРДР від 06.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

17.05.2019 року старшим слідчим Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено ноутбук марки ASUS x550c DAN0CV05491840A, ноутбук марки SONY PCG-6Q1L.

Вилучені ноутбуки є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення та мають значення речового доказу, про що слідчим винесено постанову.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вилучене 17.05.2019, майно є предметом кримінального правопорушення, відповідає ст. 98 КПК України, може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Тому, посилання апелянта на незаконність накладення арешту на вилучене під час обшуку майна, зазначені в оскаржуваній ухвалі, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Також матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення зберігання речових доказів та запобігання можливості його приховування чи відчуження.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, щослідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді по доводам апеляційної скарги.

Крім того, колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, - залишити беззмін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: