Постанова

від 10.07.2019 по справі 183/2415/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3487/19 Справа № 183/2415/18 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.

за участю секретаря - Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Фермерського господарства «Дар» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Феликс» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Феликс» до Фермерського господарства «Дар» , ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Феликс»

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року , -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2018 року Фермерське господарство Дар звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Феликс про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. В обґрунтування вимог Фермерське господарство Дар посилалося на те, що господарство є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого пов`язана із вирощуванням сільськогосподарських культур. Виробництво здійснюється на земельних ділянках, орендованих господарством у фізичних осіб. 23.12.2010 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 223, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У відповідності до п. 3.1 Договору оренди, договір укладено сторонами на строк 5 років з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація договору проведена 23.12.2010 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК, про що вчинено запис № 04-10-126-03886. Таким чином, договір оренди землі укладено між сторонами з 23.12.2010 року по 23.12.2015 року. Фермерське господарство Дар посилалося на те, що воно належним чином виконував умови договору оренди, в тому числі, своєчасно сплачував орендну плату. Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, Фермерське господарство Дар продовжувало і продовжує безперешкодно використовувати земельну ділянку ОСОБА_1 , проти чого остання не заперечує. ОСОБА_1 ані до закінчення строку договору, ані після, не повідомила позивача про небажання продовжувати орендні відносини. Між сторонами не було складено акту повернення земельної ділянки, про що відповідач не наполягає до теперішнього часу. Позивач здійснює обробіток земельної ділянки, нараховує та виплачує орендну плату, відраховує податки та збори, передбачені чинним законодавством. Фермерське господарство Дар неодноразово зверталося до ОСОБА_1 з листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди земельної ділянки. До листа-повідомлення позивач додавав проект додаткової угоди про поновлення договору та внесення змін до нього, однак відповідач відповіді на вказані листи позивачеві не надіслав, хоча орендні відносини між сторонами на теперішній час фактично тривають. За таких обставин Фермерське господарство Дар вимушене було звернутися до суду із позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки. Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 року у справі № 183/5599/17 позов Фермерського господарства Дар до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі був задоволений, судом винесене рішення, відповідно до якого визнаний поновленим на 5 років, до 23.12.2020 року договір оренди земельної ділянки № 223 від 23.12.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Після отримання рішення суду про поновлення договору оренди землі, 25.04.2018 року позивач з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався, що 12.06.2017 року ОСОБА_1 , не зважаючи на триваючи орендні відносини із позивачем, уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Фелікс , який зареєстрований державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу відповідно до рішення індексний номер 35770032 від 20.06.2017, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 21007491. Фермерське господарство Дар в заяві зазначило, що укладення відповідачами договору оренди землі порушує права господарства на користування спірною земельною ділянкою. Так, ОСОБА_1 не мала права укладати договір оренди земельної ділянки до припинення орендних відносин з позивачем. Враховуючи наведене, посилаючись на вимоги Закону України Про оренду землі , ст.ст. 203, 215 ЦК України, Фермерське господарство Дар просило суд визнати недійсним договір оренди землі № АФ 116/41 від 12.06.2017 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Феликс , відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35770032 від 20.06.2017 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 21007491 (а.с.2-4).

30 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс звернулося до суду з зустрічним позовом до Фермерського господарства Дар , ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. В обґрунтування зустрічного позову позивач посилався на те, що 23.12.2010 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 223, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , (в редакції, яка діяла на момент укладання договору оренди між ФГ Дар та ОСОБА_1 передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в Оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Частиною 2 статті 15 Закону України Про оренду землі , передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. В Договорі оренди земельної ділянки № 223 від 23.12.2010 року, укладеного між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_1 відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме: індексація орендної плати, форма платежу, порядок внесення і перегляду орендної плати (абзац 3 ч. 1 ст. 15 Закону); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю (абзац 6 ч. 1 ст. 15 Закону); визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини (абзац 9 ч. 1 ст. 15 Закону). Згідно із ст. 17 Закону, передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Виходячи із змісту первісного позову та доданих до нього документів, між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_1 не було підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди - земельної ділянки, що суперечить положенням ст. 17 Закону України Про оренду землі . Відсутність в Договорі оренди земельної ділянки № 223 від 23.12.2010 року кладеного між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_1 трьох істотних умов, передбачених ст.15 ЗУ Про оренду землі та порушення вимог ст. 17 Закону є підставою для визнання Договору 223 недійсним. Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Згідно із ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Враховуючи наведене, в зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс просило суд визнати недійсним договір оренди № 223, укладений 23.12.2010 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрований в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 23.12.2010 року за № 04-10-126-03886 (а.с.48-51).

Ухвалою суду 1 інстанції від 08 червня 2018 року справа за первісним позовом Фермерського господарства Дар до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фелікс про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним і справу за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фелікс до Фермерського господарства Дар , ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним були об`єднані в одне провадження (а.с.69-70).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року позовні вимоги Фермерського господарства Дар до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Феликс про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № АФ 116/41 від 12.06.2017 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Феликс (ЄДРПОУ 40561644, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8), відповідно до якого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 років АДРЕСА_3 ) передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс (ЄДРПОУ 40561644, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8) прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35770032 від 20.06.2017 р., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 21007491.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Феликс до Фермерського господарства Дар , ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовлено.

Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с. 127-134).

В апеляційній скарзі ТОВ Агро Феликс , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити та задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 137-141).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що 23.12.2010 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 223, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У відповідності до п. 3.1 Договору оренди, договір укладено сторонами на строк 5 років з моменту державної реєстрації.

Оскільки державна реєстрація договору проведена 23.12.2010 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК, про що вчинено запис № 04-10-126-03886, договір оренди землі вважається укладеним терміном до 23.12.2015 року.

12.02.2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було винесене рішення у справі № 183/5599/17 за позовом Фермерського господарства Дар до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі.

Судом встановлено, що після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 23.12.2010 року, Фермерське господарство Дар подовжувало і продовжує безперешкодно використовувати земельну ділянку ОСОБА_1 , проти чого остання не заперечує. ОСОБА_1 не повідомляла позивача про небажання продовжувати орендні відносини. Між сторонами не було складено акту повернення земельної ділянки, про що відповідач не наполягає до теперішнього часу, позивач здійснює обробіток земельної ділянки, нараховує та виплачує орендну плату, відраховує податки та збори, передбачені чинним законодавством. Фермерське господарство Дар неодноразово зверталося до ОСОБА_1 з листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди земельної ділянки. До листа-повідомлення позивач додавав проект додаткової угоди про поновлення договору та внесення змін до нього, однак відповідач відповіді на вказані листи позивачеві не надіслав, хоча оренді відносини між сторонами на теперішній час фактично тривають.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 року позов Фермерського господарства Дар до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі був задоволений, судом визнаний поновленим на 5 років, до 23.12.2020 року договір оренди земельної ділянки № 223 від 23.12.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

12.06.2017 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Феликс був укладений договір оренди землі № АФ 116/41, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35770032 від 20.06.2017 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 21007491.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що оскільки Фермерське господарство Дар станом на дату укладення оспорюваного договору оренди землі, мало право користування земельною ділянкою на умовах оренди, відповідачі не мали права укладати між собою договір оренди землі, в зв`язку з чим, договір оренди № АФ 116/41 від 12.06.2017 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Феликс слід визнати недійсним, оскільки він не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та порушує право позивача, як орендаря.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Агро Феликс не було стороною договору оренди землі №АФ 2/01, укладеного 01 червня 2017 року між ФГ Дар і ОСОБА_2 та не мало жодних прав щодо спірної земельної ділянки станом на дату укладення оскаржуваного договору, тому зазначений договір жодним чином не порушує прав, свобод чи законних інтересів ТОВ Агро Феликс .

При цьому, вирішуючи спір щодо зазначеної земельної ділянки при розгляді даної справи, суд 1 інстанції виходив із обставин встановлених судом при розгляді цивільної справи та наявності по ній судового рішення від 12.02.2018 року, яке набрало чинності, яким було визнано поновленим договір оренди земельної ділянки № 223 від 23.12.2010 року на 5 років, тобто до 23.12.2020 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Згідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

У відповідності до ч.1 ст. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 статті 395 ЦК України визначено, що одним з видів речових прав на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

У відповідності до ч.1 ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

На підставі ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин).

У відповідності до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що суд 1 інстанції встановив, що Фермерське господарство Дар має право користування на умовах оренди, земельною ділянкою площею 5,8304 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_1 до 23.12.2020 року.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, що договір оренди № АФ 116/41 від 12.06.2017 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Феликс є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та порушує право позивача, як орендаря, оскільки укладений під час дії договору оренди між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_1 , підстави для визнання якого недійсним за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Феликс - відсутні.

Так, згідно приписів ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , (в редакції, яка діяла на момент укладання договору оренди між ФГ Дар та ОСОБА_1 ) передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в Оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Частиною 2 статті 15 Закону України Про оренду землі визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Матеріалами справи встановлено, що договір оренди земельної ділянки № 223 від 23.12.2010 року, укладеного між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_1 не містить істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме: індексація орендної плати, форма платежу, порядок внесення і перегляду орендної плати (абзац 3 ч. 1 ст. 15 Закону); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю (абзац 6 ч. 1 ст. 15 Закону); визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини (абзац 9 ч. 1 ст. 15 Закону).

Крім того, на підставі ст. 17 Закону, передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Фермерським господарством Дар не надано суду доказів наявності акту приймання-передачі земельної ділянки, оформленої орендодавцем та орендарем.

В той же час, статтею 2 Цивільного - процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно приписів ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс не було стороною договору оренди землі, укладеного 23.12.2010 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_1 , не мало жодних прав щодо спірної земельної ділянки станом на дату укладення оскаржуваного договору, а тому суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначений договір жодним чином не порушує прав, свобод чи законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Феликс .

Доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Дар 23 грудня 2010 року не відповідає вимогам ст.ст.15,17 Закону України Про оренду землі внаслідок відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки, є безпідставними, оскільки за змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. ТОВ «Агро Феликс» не є стороною вказаного договору від 23 грудня 2010 року, тому відсутністю акту приймання-передачі земельної ділянки за зазначеним договором його права не порушено. До того ж рішенням суду від 12.02.2018 року, яке набрало чинності, було визнано поновленим договір оренди земельної ділянки № 223 від 23.12.2010 року на 5 років, тобто до 23.12.2020 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Агро Феликс» використовує отриману в оренду земельну ділянку та сплачує орендну плату, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки фактично такі дії порушують права первісного орендаря ФГ «Дар» , договір оренди земельної ділянки з яким є чинним до 23 грудня 2020 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди з рішенням суду та особистого тлумачення апелянтом норм права та обставин справи. Судом першої інстанції у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Феликс» - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року - залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: