Постанова

від 25.06.2019 по справі 398/3980/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2019 року м. Кропивницький

справа № 398/3980/17

провадження № 22-ц/4809/1066/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Орловський В. В.) від 08 травня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

23 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про зобов`язання відповідачів солідарно відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду в розмірі 160000,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 07 листопада 2017 року в результаті ознайомлення ним з матеріалами кримінальних проваджень № 42012120070000002, № 42013120070000002 йому стало відомо, що у 2014 році КП Житлогосп здійснював охорону ЦМК ВАТ завод Агромаш . З документів, підписаних директором КП Житлогосп ОСОБА_3 та начальником зміни підрозділу охорони ЦМК ВАТ завод Агромаш ОСОБА_4 , які діяли на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 64 від 30 січня 2014 року, яке в подальшому було скасоване рішенням суду, вказані особи вчиняли прибирання, демонтаж, вивезення обладнання, що зберігалось на ВАТ завод Агромаш та яке визначене ОСОБА_2 сміттям та до числа якого було віднесено належну позивачу бувшу у використанні кабіну автомобіля КАМАЗ 5111 в кількості 1 шт., яку знаходилася на відповідальному зберіганні ВАТ Зводу Агромаш , згідно зберігальної розписки б/н від 14 червня 2011 року. Відповідно до акту від 21 квітня 2014 року це майно було утилізовано ОСОБА_4 , чим завдано позивачу матеріальних збитків на суму 160000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав достатніх доказів того, що передана ним на зберігання ОАО Агромаш кабіна КАМАЗ 55111 виробництва ПО КАМАЗ , виробництва ПО КАМАЗ 1988 року випуску, була втрачена внаслідок виних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Позивач посилається на те, що суддя Орловський В. В. всупереч вимогам ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу без повідомлення сторін, відхилив його клопотання про докази. Вказане порушення мало наслідком неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи. Суд не дав належної оцінки наданим позивачем доказам.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Відповідачі не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку.

Позиції учасників справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Сторони повідомленні належним чином про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання 25 червня 2019 року, яким завершено розгляд справи, не з`явилися. Про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім того, згідно ч. ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини справи

14 червня 2011 року ВАТ завод Агромаш взяв на себе зобов`язання по зберіганню майна ОСОБА_1 , а саме: кабіни КАМАЗ 55111 виробництва ПО КАМАЗ , 1988 року випуску, впродовж 3 років та нести майнову відповідальність за її збереження і схоронність у розмірі 160000 грн, про що складено зберігальну розписку.

Згідно копії накладної № 1 від 14 червня 2011 року ОСОБА_1 передав а ВАТ завод Агромаш прийняв на зберігання, відповідно до зберігальної розписки 14 червня 2011 року, кабіну КАМАЗ 55111 б/в вартістю 160000 грн.

30 січня 2014 року виконавчим комітетом Олександрійської міської ради було прийнято рішення № 64 Про затвердження переліку аварійних арматурних конструкцій та обладнання, непридатного для подальшого використання , яким затверджено перелік аварійних арматурних конструкцій та обладнання ВАТ завод Агромаш , непридатного для подальшого використання, згідно з додатком. Крім того, зобов`язано КП Житлогосп здати аварійні конструкції та обладнання, непридатне для подальшого використання, як металобрухт, а отримані кошти направити на виплату заборгованості по заробітній платі та майнових сертифікатах акціонерам ВАТ завод Агромаш .

У переліку обстеження аварійних арматурних конструкцій та обладнання, непридатного для подальшого використання, затвердженого рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради було прийнято рішення від 30 січня 2014 року № 64 під №71 зазначена Кабіна КАМаз . Цей перелік підписано керуючим справами виконавчого комітету Олександрійської міської ради ОСОБА_2 .

03 лютого 2014 року між КП Житлогосп , в особі директора ОСОБА_3. (за договором - замовник), та підрядником ФОП ОСОБА_4 (за договором - підрядник), на виконання зазначеного рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради було прийнято рішення від 30 січня 2014 року № 64 замовник доручив, а підрядник прийняв на себе обов`язок виконати роботи по прибиранню, вивезенню, демонтажу та доставці аварійних арматурних конструкцій та обладнання, непридатного для подальшого використання, до пункту прийому металобрухту відповідно до додатку №1, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Постановою Знам`янського районного суду Кіровоградської області по справі ЄУН 2-а/389/150/14 від 13 травня 2015 року, яка набрала законної сили 26 травня 2015 року, рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради було прийнято рішення від 30 січня 2014 року № 64 скасоване.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України

Позивач стверджує, що суд проігнорував його заяву від 27 березня 2019 року в якій викладено заперечення проти розгляду справи без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами. На його думку суд допустив порушення положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглянувши справу без повідомлення учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (в складі судді Коліуш Г. В.) від 06 грудня 2019 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Згідно п. 9 Перехідних положень ЦПК України (2017) справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 2 ст.19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

За змістом ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, станом на 15 грудня 2017 року справи з ціною позову, яка не перевищує 160000 грн, визнавалися малозначними так, як за ціновим чинником не перевищували ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 х 100 = 160000).

У цій справі ціна позову становить 160000 грн, а тому, враховуючи, що на справу не поширюються заборони, встановлені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, вона підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Позивач був повідомлений про ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, якою вирішено, зокрема, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, про що свідчить зміст направленого судом на адреси сторін листа (т. 3 с. 129) та рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу (т. 3 с. 131).

В апеляційній скарзі позивач вказує на наявність у нього заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін, яке він, нібито, виклав у своїй заяві до суду від 27 березня 2019 року.

У матеріалах справи міститься одна заява ОСОБА_1 до Олександрійсього міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2019 року про забезпечення доказів (т. 3 с. 134). Однак у цій заяві, як і в подальших його заявах від 03 квітня 2019 року (т. 3 с. 148) та від 15 квітня 2019 року (т. 3 с. 155), відсутнє заперечення позивача щодо ухвали суду про розгляд малозначної справи без повідомлення сторін.

Крім того, клопотання будь-якої зі сторін про розгляд малозначної справи з їх повідомленням не є обов`язковим для суду так, як ч. 6 ст. 279 ЦПК України встановлено право суду, за наявності визначених у цій статті Кодексу умов, відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Отже посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованим.

Щодо суті спору.

У цій справі встановлено, що 14 червня 2011 року позивач передав належне йому майно на зберігання ВАТ завод Агромаш .

До закінчення трирічного строку зберігання, а саме 30 січня 2014 року, виконавчий комітет Олександрійської міської ради прийняв рішення про відчуження непридатного для подальшого використання майна ВАТ завод Агромаш , згідно з переліком, та доручив виконання цього рішення КП Житлогосп , який в свою чергу уклав договір підряду на виконання цього рішення з ФОП ОСОБА_4 .

Позивач не пред`являв майнових вимог, згідно ст. ст. 936, 950, 951 ЦК України, до зберігача його майна - ВАТ завод Агромаш .

Натомість він стверджував, що між ним і відповідачами виникли недоговірні майнові правовідносини зміст яких полягає у неправомірних діях відповідачів по розпорядженню його майном та спричиненню шкоди у вигляді безповоротної втрати цього майна. У зв`язку з цим позивач просив покласти цивільно-правову відповідальність за завдані йому збитки на відповідачів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно приписів ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 320 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв`язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

Відповідачі не заперечували наявності збитків у позивача.

Проте, суд першої інстанції правильно встановив, що реалізація непридатного для прямого використання майна ВАТ завод Агромаш , до складу якого включено кабіну автомобіля марки КАМАЗ , відбувалася на виконання рішення виконавчим комітетом Олександрійської міської ради від 30 січня 2014 року № 64.

Відповідач ОСОБА_2 являвся керуючим справами виконавчого комітету Олександрійської міської ради і склав перелік непридатного для подальшого використання майна ВАТ завод Агромаш , який є додатком до рішення виконавчим комітетом Олександрійської міської ради від 30 січня 2014 року № 64, тобто діяв, як посадова особа органу місцевого самоврядування.

Відповідач ОСОБА_3 являвся керівником КП Житлогосп , на яке виконкомом поклав обов`язок забезпечити виконання свого рішення від 30 січня 2014 року № 64, а ФОП ОСОБА_4 - безпосередній виконавець на підставі договору, укладеного з КП Житлогосп .

Згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

За змістом ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Оскільки ОСОБА_1 в позові обґрунтовував свою вимогу тим, що втрата його майна відбулася внаслідок виконання незаконного рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради та укладеного на підставі нього договору підряду, то, відповідно до змісту ст. ст. 1172 - 1174 ЦК України, відповідальність за завдану позивачу шкоду не може бути покладено на відповідачівОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , до яких він пред`явив вимогу у цій справі.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 є неналежними відповідачами у справі не залежно від наявності або відсутності їх вини завдані збитків позивачу. На переконання суду належними відповідачами являються відповідний орган місцевого самоврядування, який прийняв неправомірне рішення, та юридична особа виконавець такого рішення.

Однак до належних відповідачів позивач вимог не пред`явив, заяву про заміну неналежних відповідачів суду не подавав.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача являється підставою для відмови в позові, що й було зроблено судом першої інстанції.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргумент апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, та вирішив спір відповідно до закону.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 08 липня 2019 року. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді А. М. Головань

С. І. Мурашко