Ухвала

від 10.07.2019 по справі 920/261/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.2019 Справа № 920/261/19

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Коваленко О.В., суддя Жерьобкіна Є.А., розглянувши матеріали справи № 920/261/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Нагорного Віталія Борисовича, м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства "Номінал-Агро", м. Суми

про виселення з нежитлового приміщення

За участю представників сторін:

від позивача: Нагорний В.Б.,

від відповідача: не прибув,

при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.

УСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа - підприємець Нагорний Віталій Борисович , відповідно до вимог позовної заяви, просить суд виселити Приватне підприємство "Номінал-Агро" та усіх інших осіб, що незаконно займають нежитлові приміщення з нежитлових приміщень нежитлової будівлі літ. "А-ІІ", загальною площею 446,3 кв.м., що знаходиться за адресою місто Суми, вулиця Горького, будинок 8 та належить на праві власності Нагорному Віталію Борисовичу . Також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

07.05.2019 позивач подав заяву б/н від 07.05.2019 про зміну предмету позову, в якій просить суд зобов`язати Приватне підприємство "Номінал-Агро" (40004, м. Суми, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 3139724) усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом звільнення всіх приміщень нежитлової будівлі літ. "А-ІІ", загальною площею 446,3 кв.м, що знаходиться за адресою місто Суми, вул. Горького, будинок 8 від майна, документації працівників та в подальшому не перешкоджати ФОП Нагорному Віталію Борисовичу ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) користуватися цим приміщенням. Також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1921,00 грн.

13.06.2019 господарським судом Сумської області (суддя Заєць С.В.) постановлено ухвалу про призначення справи № 920/261/19 до колегіального розгляду.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів справу № 920/261/19 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Коваленко О.В., суддя Жерьобкіна Є.А.

10.07.2019 відповідачем надано суду клопотання (ел. пошта) (вх. № 5526 від 10.07.2019.

В судовому засіданні 10.07.2019 позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.07.2019 не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне:

Стосовно клопотання відповідача про відкладення судового засідання (ел. пошта) (вх. № 5526 від 10.07.2019) судом встановлено, що воно не підписано електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, порівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положеннями ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до статей 1, 4 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі . Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Отже, створення електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису його автора та надає електронному документу статусу оригіналу.

Враховуючи зазначене, клопотання відповідача про відкладення судового засідання (ел. пошта) (вх. № 5526 від 10.07.2019) не може бути прийнято судом до розгляду, оскільки не підтверджено повноваження особи, що підписала зазначений документ.

В зв`язку з зазначеним суд залишає без розгляду клопотання відповідача про відкладення судового засідання (ел. пошта) (вх. № 5526 від 10.07.2019).

Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до наступних висновків:

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом п.1 ч.1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договори, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮРГРУП (Первісний іпотекодержатель) та Нагорним Віталієм Борисовичем (Новий Іпотекодержатель) як громадянином, зокрема на Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 03.04.2017 та Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 030417 від 03.04.2019. (Дані Договори стосуються майна, яке є предметом спору у даній справі.)

Правовідносини в даному випадку виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮРГРУП та громадянином Нагорним Віталієм Борисовичем .

Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

У відповідності з частиною першою статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Натомість, згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, цивільні права й обов`язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

Отже наявність у Нагорного Віталія Борисовича статусу підприємця з 02.06.2009 не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи - підприємця він виступає в такій якості у спірних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 749/230/15-ц, від 03 жовтня 2018 у справі №904/1182/17, від 13.03.2018 у справі №306/2004/15-ц.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п.2 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд звертає увагу позивача на наслідки закриття провадження у справі, передбачені чинним законодавством України, а саме - недопустимість повторного звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (ч.3 ст.231 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн 00 коп. (квитанція №0.0.1237953376.1 від 15.01.2019), який може бути повернутий заявнику з державного бюджету України відповідною ухвалою за його клопотанням.

Керуючись ст.ст.185, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 920/261/19 за позовом Фізичної особи - підприємця Нагорного Віталія Борисовича до Приватного підприємства Номінал - Агро про виселення з нежитлового приміщення .

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст ухвали складено 12.07.2019.

Головуючий суддя С.В. Заєць

Суддя О.В. Коваленко

Суддя Є.А. Жерьобкіна