Постанова

від 04.07.2019 по справі 910/13104/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13104/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.

за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Резніченко Н.О.,

учасники справи:

позивач - Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі:

1. Київської міської ради

2. Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації

3. Управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації

представник Генеральної прокуратури України - Насадчук Ж.Д., посвідчення № 035987,

представник Київської міської ради - Костюк О.М., довіреність № 225КМР2413 від 24.05.2019,

представники Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації - не з`явилися,

представник Управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації - Гонта О.О., довіреність № 34-2512 від 02.07.2019,

відповідач - Центр у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києва

представники відповідача - Бєлах Л.Ф., довіреність № 01-09/274 від 27.06.2019, Петренко А.С., довіреність № 01-09/275 від 27.06.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києва

на рішення Господарського суду м. Києва

від 06.12.2018

у складі судді: Ващенко Т.М.

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 22.04.2019

у складі колегії суддів: Коротун О.М. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Сулім В.В.,

у справі за позовом

Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі:

1. Київської міської ради

2. Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації

3. Управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації

до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києва

про зобов`язання звільнити приміщення, передавши його за актом приймання-передачі,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У жовтні 2018 заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Деснянська РДА), Управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Управління освіти) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києва (далі - Центру у справах сім`ї та жінок) про зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. вартістю 66 184, 02 грн. ДНЗ № 514 за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 14-а , повернувши вказане приміщення Управлінню освіти.

2. Позовні вимоги про зобов`язання звільнити приміщення, передавши його за актом приймання-передачі, обґрунтовані закінченням строку дії договору оренди № 566 від 22.09.15 укладеного між Деснянською РДА, Управлінням освіти та Центром у справах сім`ї та жінок.

3. Підстави для представництва інтересів держави прокурор обґрунтовував тим, що спірне приміщення - дошкільний навчальний заклад № 514 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, власником є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради. Органами, які уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Київська міська рада, Деснянська РДА та Управління освіти. Прокуратурою встановлено неналежне виконання позивачами повноважень щодо контролю за використанням комунального майна - спірного приміщення (ДНЗ № 514), що свідчить про їхню бездіяльність, а тому саме місцевою прокуратурою пред`явлено позов в інтересах держави. Разом з цим, Київська міська рада з позовом про розірвання договору оренди та повернення приміщення (ДНЗ № 514) не зверталася, що свідчить про неналежне здійснення органом своїх повноважень по захисту державних інтересів. Підставою подання до суду позову є необхідність захисту інтересів держави, в основі яких, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999, завжди є потреби у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, у даному випадку на забезпечення збереження, розвитку та доступності освіти.

4. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2018 встановлено малозначність даної справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

5. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2018 відмовлено Центру у справах сім`ї та жінок в задоволенні клопотання про розгляд справи №910/13104/18 в порядку загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 у справі № 910/13104/18 позов задоволено повністю. Зобов`язано Центр у справах сім`ї та жінок звільнити нежитлове приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. ДНЗ № 514 за адресою: м. Київ, вул. Курчатова,14-а , повернувши нежитлове приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. ДНЗ № 514 за адресою: м . Київ, вул. Курчатова,14-а Управлінню освіти за актом приймання-передачі. Стягнуто з Центру у справах сім`ї та жінок на користь прокуратури м. Києва 1762 грн. судового збору.

7. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що строк дії договору закінчився 29.07.2018, відповідач зобов`язаний був повернути позивачу-3 об`єкт оренди, шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі, ще 01.08.2018, однак вказаного не здійснив.

8. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

8.1. Додатковою угодою № 1 до договору № 18-136-514/11 від 28.11.2012 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду визначено, що відповідно до положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, Деснянська РДА (орендодавець), Центр у справах сім`ї та жінок (орендар) та Управління освіти (підприємство - балансоутримувач) на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.06.2015 № 38 та розпорядження Деснянської РДА від 24.07.2015 № 421, уклали цю додаткову угоду до договору від 28.11.2012 № 18-136-514/11 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду, про наступне: сторони домовились внести зміни до договору від 28.11.2012 № 18-136-514/11 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду, виклавши його в новій редакції, що додається та присвоїти йому новий номер 566; ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з моменту виникнення правовідносин між сторонами, тобто з 31.07.2015 по 29.07.2018.

8.2. 22.09.2015 між позивачем 2 (орендодавець), відповідачем (орендар) та позивачем 3 (підприємство - балансоутримувач) було укладено договір № 566 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.06.2015 № 38 та розпорядження Деснянської РДА від 24.07.2015 № 421 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, б. 14-А (ДНЗ № 514) для розміщення бюджетної установи.

8.3. Відповідно до п. 2.1 договору об`єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. за адресою м . Київ, вул. Курчатова , б . 14-А (ДНЗ № 514).

8.4. Пунктом 9.1 сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 29.07.2018. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення договору, а саме, з 31.07.2015.

8.5. Згідно з п. 9.7 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною даного договору.

8.6. Відповідно до преамбули договору сторонами разом іменуються орендодавець, орендар та підприємство-балансоутримувач.

8.7. Після припинення дії договору орендар зобов`язаний протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу (п. 4.2.20 договору).

8.8. 16.04.2018 відповідачу було вручено заяву-попередження № 34-1453 від 12.04.2018 про необхідність повернути об`єкт оренди за договором після закінчення строку дії договору 29.07.2018.

8.9. Листом від 18.06.2018 № 01-09/290 відповідач звертався до позивача 2, в якому вказав, що строк дії договору закінчується 29.07.2018, альтернативні приміщення відповідачу не підходять, з огляду на що в листі висловлено прохання підготувати пакет документів для продовження терміну оренди приміщення.

8.10. Листом від 25.06.2018 позивач 3 повідомив позивача 2 про те, що він не може надати погодження щодо продовження терміну дії в тому числі і договору, з підстав того, що у відповідності до Закону України "Про освіту", об`єкти не підлягають використанню не за призначенням.

8.11. 04.09.2018 відповідачу вручено вимогу від 28.08.2018 про повернення об`єкта оренди за договором у зв`язку із закінченням строку його дії.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18 апеляційну скаргу Центру у справах сім`ї та жінок на рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 у справі № 910/13104/18 - задоволено частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 у справі № 910/13104/18 - скасовано, з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Зобов`язано Центр у справах сім`ї та жінок звільнити нежитлове приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. ДНЗ № 514 за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 14-а , повернувши нежитлове приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. ДНЗ № 514 за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 14-а Управлінню освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації за актом приймання-передачі.

Стягнуто з Центру у справах сім`ї та жінок на користь Прокуратури м. Києва 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Видачу відповідного наказу доручено суду першої інстанції.

В решті апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на Центр у справах сім`ї та жінок.

10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 заявлені в інтересах держави в особі Київської міської ради, Деснянська РДА, Управління освіти до Центру у справах сім`ї та жінок про зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. ДНЗ № 514 за адресою: м. Київ, вул . Курчатова, 14-а , повернувши вказане приміщення Управлінню освіти є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають до задоволенню.

11. В той же час, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновків суду першої інстанції про віднесення даного спору до малозначних та можливість розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи, що і зумовило скасування рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 у справі № 910/13104/18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18, Центр у справах сім`ї та жінок звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18 повністю та залишити позов без розгляду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13104/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пільков К.М., суддя - Чумак Ю.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. від 15.05.2019 касаційну скаргу Центру у справах сім`ї та жінок на рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18 залишено без руху. Надано Центру у справах сім`ї та жінок строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз`яснено Центру у справах сім`ї та жінок, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

15. 07.06.2019 відповідачем на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.05.2019 здано до відділення зв`язку для направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 219, 00 грн., що підтверджується квитанцією № 286 від 24.05.2019.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Пількова К.М., судді - Чумака Ю.Я. від 10.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/13104/18 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою Центру у справах сім`ї та жінок на рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Центру у справах сім`ї та жінок відбудеться 04.07.2019. В задоволенні клопотання Центру у справах сім`ї та жінок про зупинення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку - відмовлено. Витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/13104/18 за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Київської міської ради, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління освіти до Центру у справах сім`ї та жінок про зобов`язання звільнити приміщення, передавши його за актом приймання-передачі. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.06.2019. Довести до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

17. В судове засідання 04.07.2019 з`явилися прокурор Генеральної прокуратури України, уповноважені представники Київської міської ради, Управління освіти, Центру у справах сім`ї та жінок, які надали пояснення у справі.

18. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києва)

19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що учасники справи входять до однієї системи взаємодії реалізації державної програми по запобіганню домашньому насильству за Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та за Постановою Кабінету Міністрів України № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі".

20. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції проігнорував право Центру у справах сім`ї та жінок на розгляд справи за участю сторін, з огляду на малозначність справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 у справі № 910/13104/18 було переглянуто судом апеляційної інстанції та скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18 з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю, касаційна скарга підлягає розгляду в суді касаційної інстанції лише в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18.

22. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом даного позову є зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, повернувши вказане приміщення позивачу-3 Управлінню освіти, тобто вимога немайнового характеру про звільнення приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні ухвали від 18.10.2018 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України виходив з малозначності справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, зокрема, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 12 ГПК України).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 250 ГПК України).

З аналізу наведених норм процесуального права, вбачається, що господарські суди, відкриваючи провадження у справі наділені певною дискрецією щодо можливості віднесення того чи іншого спору до категорії малозначних та, відповідно, здійснення судочинства у таких справах за правилами спрощеного провадження. Водночас, таке право суду не є абсолютним.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначено ст. 252 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Наведена норма дозволяє господарському суду здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З матеріалів справи вбачається, відповідачем до суду першої інстанції було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку ст. 252 ГПК України.

05.11.2018 Господарський суд м. Києва виніс ухвалу про відмову Центру у справах сім`ї та жінок в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України без виклику сторін.

Водночас, особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження встановлено спеціальною ст. 252 ГПК України.

За приписами ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Виходячи з аналізу ч. 5, 6 ст. 252 ГПК України, що суд не може здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявності клопотання будь-якої із сторін про інше. Можливість відмови у задоволенні такого клопотання чітко унормована двома умовами, зокрема згідно з однією з них, предметом позову має бути стягнення грошової суми (розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В силу положень ст. 252 ГПК України, враховуючи предмет даного позову, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови в задоволенні клопотання відповідача про розгляд без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення на підставі п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між сторонами склалися правовідносини з оренди комунального майна.

Спір стосується неповернення орендованого приміщення після закінчення дії договору оренди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне приміщення - дошкільний навчальний заклад № 514 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Органами, які уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Київська міська рада, Деснянська РДА та Управління освіти.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той де самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, п 9.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 29.07.2018. Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4 договору).

Деснянська РДА, Центр у справах сім`ї та жінок та Управління освіти п. 9.7 договору погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною даного договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи наявна заява-попередження Управління освіти № 34-1453 від 12.04.2018 про необхідність повернути об`єкт оренди за договором після закінчення строку дії договору 29.07.2018. Вказана заява містить відмітку скаржника про її отримання.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що про обізнаність скаржника про закінчення строку дії договору та відсутність у сторони договору наміру його продовжувати, також свідчить лист відповідача від 18.06.2018 № 01-09/290, яким останній звернувся до позивача-2 та вказав, що строк дії договору закінчується 29.07.2018, альтернативні приміщення відповідачу не підходять, з огляду на що в листі висловлено прохання підготувати пакет документів для продовження терміну оренди приміщення.

Листом від 25.06.2018 позивач-3 повідомив позивача-2 про те, що він не може надати погодження щодо продовження терміну дії в тому числі і договору, з підстав того, що у відповідності до Закону України "Про освіту", об`єкти не підлягають використанню не за призначенням.

04.09.2018 скаржнику вручено вимогу від 28.08.2018 про повернення об`єкту оренди за договором у зв`язку із закінченням строку його дії.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржника було належним чином повідомлено про закінчення строку дії договору та про необхідність повернути орендоване майно за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 4.2.20 договору, після припинення дії договору орендар зобов`язаний протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Оскільки строк дії договору закінчився 29.07.2018, суд апеляційної інстанції вказав на те, що відповідач був зобов`язаний повернути позивачу-3 об`єкт оренди, шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі, ще 01.08.2018.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 заявлені в інтересах держави в особі Київської міської ради, Деснянської РДА, Управління освіти до Центру у справах сім`ї та жінок про зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 249, 5 кв. м. ДНЗ № 514 за адресою: м. Київ, вул . Курчатова, 14-а , повернувши вказане приміщення Управлінню освіти є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

23. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

24. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Центру у справах сім`ї та жінок та залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18 без змін.

25. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 910/13104/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак