РІШЕННЯ
Іменем України
09 липня 2019 року м. Чернігів Справа № 927/390/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.
секретар судового засідання Мігда Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/390/19, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав»
місцезнаходження: вул. Ніжньоюрківська, 81, м. Київ, 04080
поштова адреса: вул. Вавілових, 15-а, м. Київ, 04060
До відповідача: Приватного підприємства «Голден Грааль»
вул. Гонча, буд.49, м. Чернігів, 14000
адреса засновника: вул. Доценка, будинок АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ( ОСОБА_1 )
Про стягнення 1034246,58 грн
За участю представників:
Позивача: не з`явився
Відповідача: не з`явився
У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем - Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» подано позов до Приватного підприємства «Голден Грааль» про стягнення 1000000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом та 34246,58 грн простроченої заборгованості за відсотками.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 (із змінами та доповненнями до нього).
Ухвалою суду від 14.05.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» було залишено без руху, на підставі ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 27.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.06.2019 на 11:00.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400044247129, але повноважного представника в судове засідання не направив.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 27.05.2019, направлена на адресу відповідача ( АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , м. Чернігів, 14000), повернулася до суду з відміткою «не розшукано, для уточнення адреси організації 28.05.2019» .
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання від відповідача, не надходило.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого судом станом на 25.06.2019, місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства «Голден Грааль» : 14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Гонча, будинок 49.
Крім того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником та керівником Приватного підприємства «Голден Грааль» є ОСОБА_1 (адреса засновника: АДРЕСА_7 ).
Ухвала про відкриття провадження у справі від 27.05.2019, направлена на адресу засновника та керівника Приватного підприємства «Голден Грааль» (вул. Доценка, буд. 26, кв. 246, м. Чернігів, 14000), отримана 03.06.2019 особисто Бобок, про що свідчить відмітка поштового відділення на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 1400044247137.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, але своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважного представника у судове засідання 25.06.2019 не направив, відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини невиконання ухвали суду від 27.05.2019 не повідомив.
Ухвалою від 25.06.2019 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 09.07.2019 на 10:00, явка повноважних представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400044347840, але повноважного представника в судове засідання не направив.
Ухвала від 25.06.2019, направлена на адресу відповідача ( АДРЕСА_8 . Гонча, 49 АДРЕСА_9 Чернігів АДРЕСА_10 14000), повернулася до суду з відміткою «не розшукано, для уточнення адреси організації 27.06.2019» .
Ухвала від 25.06.2019, направлена на адресу засновника та керівника Приватного підприємства «Голден Грааль» (вул. Доценка, буд. 26, кв. 246, м. Чернігів, 14000), повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1,2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду від 27.05.2019 та 25.06.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 09.07.2019 також не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» ) від 07.07.1989).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» ).
Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Не з`явлення в судове засідання повноважного представника позивача не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 27.05.2019 відповідач був попереджений, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях 25.06.2019 та 09.07.2019 не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як вбачається із матеріалів справи, 17.10.2017 між Публічним акціонерним товариством Банк Богуслав (банк) та Приватним підприємством Голден Грааль (позичальник) було укладено кредитний договір №15/05-КР-31/2017.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом на дату укладення цього договору в сумі - 1000000,00 грн, в межах якої, надає позичальнику в користування грошові кошти (надалі - кредит), зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 25,0% річних (надалі - проценти).
Ліміт кредитної лінії, передбачений абзацом 1 цього пункту договору, зменшується протягом терміну дії договору в строки та встановлюється в розмірах, що визначені сторонами в графіку зменшення ліміту кредитної лінії (надалі - графік зменшення ліміту кредитної лінії), який є додатком № 2 до цього договору.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, термін повернення позичальником кредиту - 16.10.2018 або термін, встановлений у відповідності з п. 4.3, 4.4 цього договору.
Ціль кредиту - поповнення обігових коштів (п. 1.3 кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017).
Згідно з п.1.4. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, кредит позичальнику надається в межах суми ліміту, зазначеної в п.1.1. цього договору, на підставі письмової заяви позичальника, викладеної у формі, передбаченій цим договором (додаток №1), та за умови належного виконання позичальником своїх зобов`язань згідно з цим договором.
По своїй правовій природі, підписаний між позивачем і відповідачем кредитний договір №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 є кредитним договором. Доказів зміни чи розірвання даного договору сторонами не надано.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з п.2.1.1 кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, після підписання сторонами цього договору, банк відкриває в АТ Банк Богуслав для обліку заборгованості позичальника по кредиту рахунок № НОМЕР_1 та для обліку процентів рахунок нарахованих доходів № НОМЕР_2 .
Банк видає кредит позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника згідно з заявою позичальника, з дотриманням умов п. 1.1.-1.2. цього договору (п.2.1.2. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017).
Як вбачається із матеріалів справи, банк на підставі заяви позичальника від 17.10.2017 про надання суми кредиту, яка є додатком № 1 до кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, перерахував 1000000,00 грн на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_3 в АТ Банк Богуслав , код банку 380322, код ЄДРПОУ 36925340.
Факт отримання позичальником 17.10.2017 кредитних коштів в сумі 1000000,00 грн підтверджується випискою по поточному рахунку відповідача № НОМЕР_3 в АТ Банк Богуслав (а.с.40), а також випискою по особовому рахунку (а.с.15).
Заперечень щодо факту отримання позичальником кредитних коштів в сумі 1000000,00 грн відповідачем не надано.
Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 у повному обсязі та надав відповідачу кредит у сумі 1000000,00 грн.
Як було встановлено судом, згідно з кредитним договором №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, термін повернення позичальником кредиту - 16.10.2018 або термін, встановлений у відповідності з п. 4.3, 4.4 цього договору.
Згідно з п.4.3. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, кредит може бути достроково повністю повернутий позичальником (з подальшою його відмовою від кредитування) зі сплатою процентів за фактичний термін користування кредитом та інших платежів, які повинні бути сплачені ним на відповідну дату дострокового повернення кредиту (неустойка, збитки) за умови письмового повідомлення про це банк не пізніше, ніж за три робочі дні до дати такої повернення, при цьому термін повернення кредиту наступає в момент фактичної сплати позичальником всієї заборгованості за цим договором.
Позичальник може здійснювати в будь-який час дострокове повернення частини кредиту за умови письмового повідомлення про це банк не пізніше, ніж за три робочі дні до дати такого повернення.
Пунктом 4.4 кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 сторони визначили, що згідно з п. 2 ст. 611, ст. 1052, 1056 Цивільного кодексу України, зобов`язання позичальника повернути банку кредит раніше календарної дати, визначеної п. 1.2 цього договору, виникає у позичальника в разі настання обставин, передбачених п.4.4.1.-4.4.7 кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017.
Відповідно до п.2.1.4. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, позичальник повертає кредит в національній валюті України на рахунок № НОМЕР_1 в АТ Банк Богуслав , частинами, з дотриманням ліміту кредитної лінії, визначеного додатком № 2 до цього договору.
Графік зменшення ліміту кредитної лінії наведено у додатку №2 до кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, який є невід`ємною частиною кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 (а.с.13).
Відповідно до погодженого сторонами графіку зменшення ліміту кредитної лінії, відповідач зобов`язаний був повернути кредит в повному обсязі в термін до 16.10.2018.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, кредит, згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії у встановлені терміни не повернув.
Прострочена заборгованість за наданим кредитом на підставі кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 становить 1000000,00 грн.
Доказів погашення суми заборгованості за наданим кредитом у розмірі 1000000,00 грн відповідачем суду не надано.
Пунктом 2.2. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 сторони визначили порядок нарахування та сплати процентів.
Відповідно до п. 2.2.1. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, нарахування процентів здійснюється банком у порядку, передбаченому його внутрішніми положеннями щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за повний календарний місяць та в день настання терміну повернення.
Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом "факт/факт".
Проценти за користування кредитом нараховуються банком позичальнику в національній валюті України з дня надання кредиту по дату настання терміну повернення на суму щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом (п.2.2.2. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017).
Згідно з п.2.2.3. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, при розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день, в який наступає термін повернення.
Позичальник сплачує нараховані проценти в національній валюті України щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, та в день настання терміну повернення, на рахунок № НОМЕР_1 в АТ Банк Богуслав (п.2.2.5. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017).
Сторони у п.2.4 кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 дійшли згоди про те, що якщо протягом дії цього договору позичальник несвоєчасно та/або неповністю повернув кредит та/або несвоєчасно та/або неповністю сплатив проценти, передбачені цим договором, то банк, незалежно від зазначених позичальником в розрахунковому документі реквізитів платежу при погашенні заборгованості, має право, а позичальник доручає банку здійснювати зарахування коштів в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором в наступній черговості: неустойка (штраф, пеня) за прострочені проценти; неустойка (штраф, пеня) за прострочення повернення кредиту; прострочені проценти; проценти; прострочена сума кредиту; інша прострочена заборгованість; сума кредиту; інші платежі. Банк може встановити іншу черговість зарахування заборгованості за цим договором, передбачену цим пунктом, письмово повідомивши про це позичальника.
За користування кредитом за період з 31.10.2017 по 20.02.2018 відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу проценти в сумі 86301,38 грн.
У порушення п.2.2.5. кредитного договору №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017, відповідачем було сплачено лише 52054,80 грн процентів за користування кредитом, а саме: 06.11.2017 - 10273,97 грн; 07.12.2017 - 4139,66 грн; 11.12.2017 - 16408,29 грн; 05.01.2018 - 21232,88 грн, що підтверджується наданою позивачем випискою по особовому рахунку за період з 17.10.2017 по 20.03.2019 (а.с.15-16). Заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом становить 34246,58 грн.
Доказів погашення процентів за користування кредитом у розмірі 34246,58 грн відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.
Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором №15/05-КР-31/2017 від 17.10.2017 та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення ним отриманого від позивача кредиту, а також доказів, які підтверджують неможливість своєчасного та повного повернення ним отриманої суми кредиту, а тому дії відповідача щодо несвоєчасного повернення позивачу отриманих коштів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.11.2019 № 708-рш/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.11.2017 № 4928 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Банк Богуслав та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .
Відповідно до рішення Правлінням Національного банку України від 30.11.2017 № 774-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав , Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 01.12.2017 № 5267 Про початок процедури ліквідації АТ БАНК БОГУСЛАВ та делегування повноважень ліквідатора , згідно з яким було запроваджено процедуру ліквідації АТ БАНК БОГУСЛАВ строком на один рік з 01.12.2017 по 30.11.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.11.2018 № 3165 Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ БАНК БОГУСЛАВ та делегування повноважень ліквідатора , строки ліквідації продовжені до 30.11.2019, повноваження ліквідатора делеговано Паламарчуку Віталію Віталійовичу.
Згідно із ст. 77 Закону України Про банки та банківську діяльність , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , під час здійснення ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку та здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, згідно із ч. 4 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких документів від імені банку.
Відповідно до ст. 48 Закону України По систему гарантування вкладів фізичних осіб , Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 15513,70 грн.
Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 201, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (місцезнаходження: вул. Ніжньоюрківська, 81, м. Київ, 04080; поштова адреса: вул. Вавілових, 15-а, м. Київ, 04060; код ЄДРПОУ 34540113) до Приватного підприємства «Голден Грааль» (вул. Гонча, буд. 49, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 36925340) про стягнення 1034246,58 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Голден Грааль» (вул. Гонча, буд.49, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 36925340) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (місцезнаходження: вул. Ніжньоюрківська, 81, м. Київ, 04080; поштова адреса: вул. Вавілових, 15-а, м. Київ, 04060; код ЄДРПОУ 34540113) 1000000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом; 34246,58 грн простроченої заборгованості за відсотками та 15513,70 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 11.07.2019.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
До відома сторін:
- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;
- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.
Суддя Л. М. Лавриненко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2019 |
Оприлюднено | 12.07.2019 |
Номер документу | 82970789 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні