Рішення

від 12.07.2019 по справі 140/1412/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1412/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Дистрибьюшн» до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Дистрибьюшн» (далі - ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач - 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач - 2) про визнання протиправними та скасування рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Волинській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019, рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №21986/41136894/2 від 15.04.2019 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 31.01.2019.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Волинській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Дистрибьюшн» ; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 31.01.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Дистрибьюшн» . В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Також стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір пропорційно до задоволених вимог по 1 921,00 грн. з кожного.

09.07.2019 позивач звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заява обґрунтована тим, що до закінчення розгляду справи по суті не можливо було визначити дійсний розмір судових витрат, який залежить від позиції відповідача, його заперечень, визнання чи не визнання ним позову, кількості судових засідань.

Згідно договору №АОД/40 від 04.04.2019 про надання правової допомоги, акту прийому-передачі послуг від 05.07.2019 позивач у цій справі поніс судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Оскільки питання про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у справі, при прийнятті рішення судом не вирішено, тому позивач просить постановити додаткове рішення у справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені судові витрати по 1 000,00 грн. з кожного.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відтак, оскільки рішення у цій справі було ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому питання ухвалення додаткового судового рішення також розглянуто без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, з огляду на таке.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, оскільки в позовній заяві позивач зазначив про неможливість подання усіх доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу та просив вирішити питання щодо їх розподілу після ухвалення рішення (том 1, а. с. 15, 16), із заявою про ухвалення додаткового рішення та відповідними доказами звернувся до суду 05.07.2019 (відмітка на конверті поштового відправлення), тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не було вирішено (том 2, а. с.166-178), тому у цій справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

Суд, дослідивши докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, дійшов висновку про те, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Волинській області 1 600,00 грн., по 800,00 грн. з кожного, виходячи із такого.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в сумі 1 600,00 грн., суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів (договору про надання правничої допомоги від 04.04.2019 №АОД/40, акту прийому-передачі послуг від 05.07.2019, копії платіжного доручення №1397 від 05.07.2019), позивач сплатив на рахунок Адвокатського об`єднання Джастіс кошти в загальному розмірі 2 000,00 грн., з яких: зустріч з клієнтом - 200,00 грн. (1 год.); попереднє опрацювання матеріалів, наданих клієнтом - 200,00 грн. (1 год); опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, обрання оптимального способу захисту - 600,00 грн. (3 год.); підготовка позовної заяви - 600,00 грн. (3 год.); підготовка відповіді на відзив - 400,00 грн. (2 год.).

При цьому, суд враховує, що розгляд цієї справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки дана справа є справою незначної складності; підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності, або ж могли бути ним безперешкодно отримані; необгрунтована послуга зустріч з клієнтом . Також суд вважає, що попереднє опрацювання матеріалів, наданих клієнтом та опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини та ін. є похідними і самі по собі не доводять факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу. Відтак, у цій частині заяви позивача слід відмовити.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 600,00 грн., що становить вартість послуг із складання позовної заяви в розмірі 600,00 грн., відповіді на відзив - 400,00 грн. та опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, обрання оптимального способу захисту - 600,00 грн.

З урахуванням наведеного, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Волинській області на користь ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 600,00 грн., по 800,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 139, 143, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Дистрибьюшн» (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 6, кабінет 28, код ЄДРПОУ 41136894) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Дистрибьюшн» (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 6, кабінет 28, код ЄДРПОУ 41136894) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський