Постанова

від 29.10.2019 по справі 140/1412/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8280/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Обрізка І.М., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 140/1412/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ДИСТРИБЬЮШН" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Лозовський О.А.,

час ухвалення рішення - 02.07.2019 року,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 02.07.2019 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Дистрибьюшн» звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Волинській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019, рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №21986/41136894/2 від 15.04.2019 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 31.01.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.02.2019 позивачем подано на реєстрацію через систему електронного адміністрування податкову накладну від 31.01.2019 №29 однак, відповідно до квитанції від 14.02.2019 реєстрація даної податкової накладної була зупинена як така, що відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та товариству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

21.03.2019 ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» були подані пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої зупинена, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивачем.

Однак, рішеннями Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 28.03.2019 №1124582/41136894 позивачу було відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 31.01.2019 №29 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладанні, відсутня довіреність на отримання товару та встановлено невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накладними.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач 03.04.2019 оскаржив його до ДФС України. Рішенням комісії з розгляду скарг ДФС від 15.04.2019 №21986/41136894/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області без змін. Як зазначив позивач, вказане рішення про результати розгляду скарги було прийнято із порушенням порядку, встановленого пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) без обгрунтування причин відмови у задоволенні скарги, а тому є незаконним.

Позивач не погоджується із рішенням Комісії ГУ ДФС у Волинській області, вважає його протиправним та необґрунтованим, оскільки платником податків подано пояснення та весь пакет первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, по яких було складено податкові накладні №29 від 31.01.2019, у реєстрації в ЄРПН якої безпідставно відмовлено оскаржуваними рішеннями. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 140/1412/19 позовні вимоги задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що податкова накладна від 31.01.2019 №29 відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» , платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак, в поясненнях позивача відсутній повний пакет документів, передбачених вимогами пункту 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, а саме: відсутня довіреність на отримання товару та встановлена невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накладними. Отже рішення від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019 є обґрунтованим.

Крім того апелянт вважає позовну вимогу позивача про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №29 від 31.01.2019 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 140/1412/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області від 28.03.2019 №1124582/41136894 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.

29 жовтня 2019 року в судовому засіданні за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ДИСТРИБЬЮШН" проведено заміну сторони відповідачів Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області на правонаступників - Державну податкову службу України, Головне управління ДПС у Волинській області.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» 08.02.2017 зареєстроване як юридична особа; дані про основний вид діяльності: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 роздрібна торгівля телекомунікаційними устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а. с. 18-22).

ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» є платником податку на додану вартість з 01.03.2017, що підтверджується копією витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №1717164500072 від 10.02.2017 (том 1, а. с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2009 між ПрАТ «ВФ України» (Продавець) та ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» (Покупець) укладено Договір №37 (додаткова угода від 27.12.2017 до Договору №37 від 20.11.2009, далі - Договір №37) (том 2, а. с. 23-37), відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець приймає, оплачує та реалізовує кінцевому споживачу стартові пакети VODAFONЕ, одиничні ваучери, обладнання і термінали, а також надає послуги по популяризації і просування товарів ПрАТ «ВФ Україна» , підвищення попиту на них у кінцевого споживача на території Львівської, Рівненської та Чернівецької областей.

Відповідно до пункту 4.4 цього договору підставою для оплати продуктів ПрАТ «ВФ Україна» є рахунок, який виставляється на підставі заявки покупця, прийнятої та затвердженої по електронній пошті продавцем. Рахунок на 100 % передплату дійсний впродовж 3-х банківських днів з моменту його виписки.

Строки, порядок та умови сплати винагороди регулюється розділом 6 цього договору. Так, винагорода сплачується при умові: наявності підписаного сторонами акту здачі-приймання наданих послуг та належним чином складеної і зареєстрованої податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Розмір винагороди визначається ПрАТ «ВФ Україна» та залежить від кількості реалізованих та активованих стартових пакетів кінцевим споживачам, та від сум коштів, сплачених такими споживачами на адресу ПрАТ «ВФ Україна» за послуги зв`язку.

Так, відповідно до акту виконаних робіт №5219019898 від 31.01.2019 згідно з договором №37 від 20.11.2009 сторони підтвердили, що покупець ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 належним чином виконав свої зобов`язання по наданню послуг, передбачених даним договором. Вартість послуг з популяризації та просування продукції, наданих покупцем складає 310 247,96 грн., в т. ч. ПДВ (том 1, а. с. 62, деталізація до акту том 1, а. с. 63-233).

31.01.2019 між позивачем та контрагентом складено заяву про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої у зв`язку з тим, що ПрАТ «ВФ Україна» є боржником по відношенню до ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» в частині оплати за послуги з популяризації та просування за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 згідно з договором № 37 від 20.11.2009, а ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» є боржником по відношенню до ПрАТ «ВФ Україна» у частині оплати продукції за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі даної заяви ПрАТ «ВФ Україна» проводить залік зустрічних однорідних вимог по вищевказаних грошових зобов`язаннях на суму 310 247,96 грн. (том 1, а. с. 234, 235).

На підставі проведеного заліку ТзОВ «Парк Дистрибьюшн» складено податкову накладну №29 від 31.01.2019 на загальну суму 310 247,96 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 51 707,99 грн. (том 1, а. с. 43), яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач отримав квитанцію за реєстраційним №9021444483 від 14.02.2019 ( том 1, а. с. 44).

Згідно з інформацією, зазначеною в даній квитанції, реєстрація податкової накладної №29 від 31.01.2019 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному підпунктом 1.6 пунктом 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було надано пояснення та всі первинні документи здійсненої господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №29 від 31.01.2019. Повідомлення щодо подачі цих документів відповідачу зареєстровані в автоматизованій системі (том 1, а. с. 45, 46-48).

28.03.2019 за результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів прийнято рішення №1124582/41136894 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1, а. с. 50), із змісту якого слідує, що підставою для його прийняття є ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладанні, відсутня довіреність на отримання товару та встановлено невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накладними.

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеним рішеннями Комісії ГУ ДФС у Волинській області про відмову у реєстрації податкових накладних №29 від 31.01.2019, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 15.04.2019 №21986/41136894/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу без змін (том 1, а. с. 52-61).

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою / для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з пункту 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами пункту 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних норм законодавства позивачем складено податкову накладну від 31.01.2019 року за № 29 на загальну суму 310247,96 грн., в тому числі ПДВ - 51707,99 грн. (а.с.36), яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції від 14.02.2019 №9021444483) через те, що вона відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС» .

Колегія суддів звертає увагу, що згідно матеріалів справи, відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019 не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Відповідно до вимог пункту 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з пункту 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами підпункту 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Згідно з оскаржуваним рішенням від 28.03.2019 №1124582/41136894, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №29 є ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладанні, відсутня довіреність на отримання товару та встановлено невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накладними (том 1, а. с. 50-51)

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області від 28.03.2019 №1124582/41136894 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо того, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 140/1412/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді І. М. Обрізко Я. С. Попко Повне судове рішення складено 01.11.2019 року