Рішення

від 21.05.2019 по справі 160/9720/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Справа № 160/9720/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С. за участі: представника позивача представника третьої особи Гончаренка О.О. Зубик Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державне підприємство "Мобільний рятувальний центр ДСНС України" про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

Рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250001158 від 21 червня 2018 року про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах - визнати протиправним.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , із включенням до розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 у аварійно-рятувальних формуваннях період з 01.02.2004 р. по 01.05.2008 р. та з 04.04.2011 р. по 31.12.2012 р., провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з дня звернення за призначенням пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв`язку з наявністю у нього передбаченого законом стажу роботи, який надавав право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , звернувся до Марганецького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії.

21 червня 2018 року рішенням №9047250001158 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та розмір пенсії склав 5569,67 грн.

Позивач не згоден із прийнятим відповідачем рішенням, оскільки органом ПФУ при розрахунку пенсії не було включено до пільгового стажу весь період роботи ОСОБА_1 , що вплинуло на розмір призначеної пенсії.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

21 лютого 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог позивача у зв`язку з наступним.

Із записів трудової книжки ОСОБА_1 не можливо визначити право на зарахування до пільгового стажу спірного по даній справі періоду роботи.

У разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремих категорій працівників, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, здійснюється комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. На розгляд комісії необхідно надати документи видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру Південний регіональний спеціалізований (воєнізований) аварійно-рятувальний загін та Марганецький воєнізований загін припинено в результаті ліквідації за рішенням засновників, що не пов`язано з реорганізацією.

На запит управління відповідно підтвердження наявного трудового стажу позивача за період роботи з 01.02.2004 по 01.05.2008 у Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій та не дивлячись на те, що ДВГРЗ ДСНС України дійсно є правонаступником вищевказаного загону повідомлено довідкою від 10.09.2018 № 01/2-1462, що документи вищезазначеного загону після злиття з загоном ДВГРЗ ДСНС України у 2013 році були здані на довгострокове зберігання до архівного сектору Марганецької міської ради Дніпропетровської області. Отже, ДВГРЗ ДСНС України відмовило надати уточнюючу довідку.

З приводу зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 04.04.2011 р. по 31.12.2012 р. у Державній організації «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін» МНС України, правонаступ ником якого є Державне підприємство «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» представник відповідача зазначив, що в матеріалах пенсійної справи наявна довідка від 16.07.2018 року № 300/02-19 (сторінка 77 пенсійної справи), видана Державним підприємством «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» , яка містить інформацію про те, що позивач з 04.04.2011 р. по 31.12.2012 р. виконував роботи в особливо небез печних і тяжких умовах праці при рятуванні людей і ліквідації аварій в тунелях метрополітену, будівництві метрополітенів, що обслуговуються аварійно-рятувальними підрозділами, при виконанні технічних робіт у ізолюючих га зозахисних апаратах (респіратори з високопроцентним вмістом кисню, костю мах хімічного та інших типів захисту).

Але вищезазначена довідка не містить повної інформації, яка передбачена затвердженим зразком уточнюючої довідки, а саме відсутнє посилання на розділ, підрозділ, код посади, яка повинна зазначатись підприємством з посиланням на відповідні Списки чинні на період роботи.

Відповідно до підрозділу 5 «Аварійно-рятувальні частин (станції) розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо шкідливими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за ві ком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, правом на відповідну пенсію користуються лише працівни ки тих державних аварійно-рятувальних служб (формувань), які здійснюють гі рничорятувальне обслуговування об`єктів вугільної та гірничорудної промисло вості, у тому числі під час будівництва, реконструкції технічного переозброєння та капітального ремонту шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних ка налів та інших підземних споруд.

Згідно із пунктом 9 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, пенсії працівникам, зайнятим у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються на зага льних підставах, якщо одна із виконуваних робіт передбачена Списком № 1 або Списком № 2, а інша - цими Списками не передбачена.

Оскільки Державна організація «Київський воєнізований гірничоря тувальний (аварійно-рятувальний) загін» здійснює обслуговування об`єктів не тільки гірничої промисловості, а й інших не передбачених зазначеним вище роз ділом Списку № 1, тому правом на відповідну пенсію працівники Київського воєнізованого аварійно-рятувального загону не користуються, що підтверджу ють листи Міністерства праці та соціальної політики України від 06.09.2010 № 150/010/82-10 та від 10.06.2010 № 6078/14-10/010.

Згідно листа від 13.04.2010 № 601010/82-10 головний державний експерт з умов праці України повідомив, що Списки № 1 і № 2 ви робництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, працівники Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС не передбачені. Отже, права на пенсію за віком на пільгових умовах такі працівни ки не мають.

Також представник відповідача наголосив на тому, що з 20.02.2007 року по 13.05.2007 року ОСОБА_1 фактично не займав посаду командира відділен ня ОВГРВ, оскільки 19.02.2007 року згідно наказу від 15.02.2007 р. № 18к ОСОБА_1 був звільнений за п. 3 ст. 40 КзпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених контрактом та з 14.05.2007 р. - поновлений за рішенням Марганецького міського суду від 08 травня 2007 року.

Ухвалою суду від 19 лютого 2019 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 19 березня 2019 року.

Крім того, даною ухвалою до участі у даній справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг та Державне підприємство "Мобільний рятувальний центр ДСНС України", Учбовий центр ДСНС.

08 квітня 2019 року Головою комісії з припинення Державного підприємства Мобільний рятувальний центр ДСНС України С.Б.Лавриненко було подано до суду клопотання (вх..№18141/19), в якому головою комісії вказано, що ОСОБА_1 не працював у Державному підприємстві Мобільний рятувальний центр ДСНС України , хоча вказане підприємство і є правонаступником Державної організації Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін МНС України . Вказує, що Державна організація Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін МНС України проводила атестацію робочих місць за Списком №1, що зафіксовано в наказі Київського ВГРЗ від 27.07.2009р. №63. Однак, зазначає, що в частині правомочності вказаного наказу існує декілька висновків Державної експертизи умов праці Департаменту соціальної політики. Цими документами визначено, що працівники Державної організації Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін МНС України не можуть користуватися пільгами передбаченими Списком №1.

09 квітня 2019 року на адресу суду надійшло пояснення від Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому зазначено, що з доданих до позову документів, факт неврахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.02.2004р. по 01.05.2008р. у зв`язку з відсутністю та/або не відповідністю вимогам законодавства уточнюючих довідок про пільговий стаж роботи, не підтверджується жодною доданою копією документів. Вказує, що фактично позивач оспорює рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії на пільгових умовах.

Представник позивача та представник третьої особи - Державне підприємство "Мобільний рятувальний центр ДСНС України", Учбовий центр ДСНС в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, звернувшись до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій в судове засідання не з`явився, звернувшись із клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.03.2018 р. звернувся до Марганецького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії.

Рішенням від 21.06.2018р. №047250001158 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Нікопольське об`єднання) призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (робота за Списком №1). Загальний страховий стаж становить 41 рік 2 місяці 19 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 13 років 9 місяців 11 днів.

ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням відповідача, оскільки останнім при розрахунку пенсії не було включено до пільгового стажу весь період його роботи, що вплинуло на розмір призначеної пенсії, у зв`язку з чим, в усній формі він звернувся до працівників Пенсійного органу з приводу невідповідності його стажу роботи за Списком №1 у рішенні про призначення пенсії від 21.06.2018р. №047250001158, на що йому було повідомлено, що при призначенні відповідачем пенсії не був врахований стаж роботи у аварійно-рятувальних формуваннях у період з 01.02.2004р. по 01.05.2008р. та з 04.04.2011р. по 31.12.2012р. з підстав відсутності та не відповідності вимогам законодавства уточнюючих довідок про пільговий стаж роботи.

Згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у спірний період з 01.02.2004р. по 01.05.2008р. та з 04.04.2011р. по 31.12.2012р. займав наступні посади:

03.02.2004р. прийнятий по переводу з ОВГРЗ Марганецького ВГРЗ помічником командира оперативного взводу Марганецького СВГРЗ;

29.12.2005р. звільнений у зв`язку з переведенням в Марганецький ВГРЗ;

30.12.2005р. прийнятий до Оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу Марганецького ВГРЗ на посаду помічника командира взводу згідно із контрактом;

15.05.2006р. переведений на посаду командира відділення ОВГРВ;

01.05.2008р. звільнений з роботи у зв`язку з закінченням терміну дії контракту;

04.04.2011р. прийнятий до Державної організації Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно - рятувальний) загін МНС України на посаду командира першого воєнізованого гірничорятувального взводу;

31.12.2012 звільнений у зв`язку із закінченням терміну дії контракту.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником Київського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України (код ЄДРПОУ 33630478) є Державне підприємство Мобільний рятувальний центр ДСНС України (код ЄДРПОУ 33791092).

22 серпня 2018р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 04.04.2011 по 31.12.2012 року.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №13 управління застосування законодавства пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.08.2018р. ОСОБА_1 було відмовлено в проведені перерахунку пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи за Списком №1 з 04.04.2011 по 31.12.2012 року. Підставою для відмови в перерахунку стало те, що у відповідності до листів Міністерства праці та соціальної політики України від 06.09.2010 р. №150/010/82-10, від 10.06.2010 р. №6078/0/14-10/010 правом на пільгову пенсію працівники Київського воєнізованого аварійно-рятувального загону не користуються, оскільки Державна організація Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін здійснює обслуговування об`єктів не тільки гірничої промисловості, а й інших не передбачених Списком №1 об`єктів.

Позивач вказує, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення від 21.06.2018р. №047250001158 не ґрунтується на законі та порушує його права на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як встановлено судом, Рішенням від 21.06.2018р. №047250001158 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Нікопольське об`єднання) призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Загальний страховий стаж якого становив 41 рік 2 місяці 19 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 13 років 9 місяців 11 днів.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 вищевказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункт 3 Порядку № 383).

Згідно з п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637).

Як встановлено судом, у спірний період з 04.04.2011р. по 31.12.2012 р. позивач виконував роботи в особливо небезпечних і тяжких умовах праці при рятуванні людей і ліквідації аварій в тунелях метрополітену, будівництві метрополітенів, що обслуговуються аварійно-рятувальними підрозділами, при виконанні технічних робіт у ізолюючих газозахисних апаратах (респіратори з високопроцентним вмістом кисню), костюмах хімічного та інших типів захисту за професією, посадою - командир першого воєнізованого гірничорятувального взводу, що передбачена Списком №1 та складає 1 рік 08 місяців 28 днів, що підтверджується довідкою від 16.07.2018 р. №300/02-19.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 03.02.2004р. прийнятий помічником командира оперативного взводу Марганецького СВГРЗ; 29.12.2005р. звільнений у зв`язку з переведенням в Марганецький ВГРЗ; 30.12.2005р. прийнятий до Оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу Марганецького ВГРЗ на посаду помічника командира взводу згідно із контрактом; 15.05.2006р. переведений на посаду командира відділення ОВГРВ; 01.05.2008р. звільнений з роботи у зв`язку з закінченням терміну дії контракту.

Як свідчить довідка Архівного сектору Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 07.03.2018р. №Ж-3/249-273, на підставі Указу Президента України від 21.11.2003р. № 1328/2003, наказу МНС України від 27.01.2004 р. № 37 проведено заходи по реорганізації та припиненню діяльності Марганецького воєнізованого гірничорятувального загону як юридичної особи.

З 01.02.2004 р. Марганецький ВГРЗ було перейменовано в Марганецький спеціалізований (воєнізований) гірничорятувальний загін (МСВГРЗ), який існував як структурний підрозділ Південного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону (Південного РСВАРЗ) Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби (ДСВАРС) МНС України.

На виконання Указу Президента України від 10.10.2005 р. № 1430/2005, наказу МНС України від 18.10.2005 р. №272, наказу ДСВАРС від 20.10.2005 р. № 148 проведено ряд заходів щодо удосконалення структури ДСВАРС, реорганізації її структурних підрозділів. Згідно наказу Штабу ДСВАРС МНС України від 22.11.2005 р. №4 з 22.11.2005 р. створено Марганецький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін зі статусом юридичної особи (Марганецький ВГРЗ), який підпорядковано Штабу ДСВАРС МНС України.

З жовтня 2007р. Штаб ДСВАРС перейменовано в Головне управління ДСВАРС МНС України, загін підпорядковувався Головному управлінню ДСВАРС МНС України.

На виконання наказів МНС України від 23.07.2008 р. №550 Про вдосконалення управління аварійно-рятувальними формуваннями МНС та від 01.09.2008 р. № 629 Про затвердження статусу ДСВГРС проведено заходи щодо реорганізації ГУ ДСВАРС МНС України.

З 30.09.2008 р. загін підпорядковано Державній спеціальній (воєнізованій) гірничорятувальній (аварійно-рятувальній) службі (ДСВГРС) МНС України на підставі наказу МНС України від 30.09.2008р. № 694 Про затвердження установчих документів формувань ДСВГРС .

Водночас, згідно п. 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Аналіз наведених правових норм дає підстави суду для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія наказу від 04.02.2000р. №8 Про результати атестації робочих місць за умовами праці , копія наказу Південного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону від 03.06.2004р. № 75 Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення , копія наказу Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону від 01.04.2009р. №44 Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці , до яких долучено копії переліку робочих місць, виробництв, професій і посад, які відносяться до пільгових та, відповідно до якого, посаду помічника командира взводу, командира взводу - віднесено до Списку №1.

У відповідності до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Розділом 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, до гірничих робіт віднесено видобування корисних копалин, геологорозвідувальні роботи, будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.

Підрозділом 5 розділу 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 та від 16.01.2003 року № 36 передбачено роботу на посадах командира відділення та помічника командира взводу.

Факт виконання позивачем робіт, які за професією та посадою передбачені Списком № 1 підтверджується належними письмовими доказами, а саме трудовою книжкою, а також наказами про результати атестації робочих місць за умовами праці. Робочі місця, на яких працював позивач, за результатами їх атестації були визнані такими, що належать до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на отримання пенсії на пільгових умовах. А зазначені вище накази є діючими, у встановленому законом порядку ніким не оскаржені, не визнані незаконним в судовому порядку тощо.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що спірний період роботи позивача з 01.02.2004 року по 01.05.2008 року та з 04.04.2011 по 31.12.2012 року на посадах командира відділення та помічника командира взводу належить до посад, які відносься до Списку №1, а тому мають бути враховані як пільговий стаж до розрахунку стажу роботи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у врахуванні спірного періоду з 01.02.2004р. по 01.05.2008р. та з 04.04.2011р. по 31.12.2012р. до пільгового стажу, що, в свою чергу, вплинуло на розмір призначеної пенсії.

Одночасно суд наголошує, що відповідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ця норма кореспондується з нормою частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень як завдання адміністративного судочинства та нормою частини другої статті 5 КАС України, якою передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У рішенні від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов`язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавство (п. 145 рішення).

У пункті 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), п. 28-36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення від 10.07.2003 у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45 та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002 II).

Конституційний Суд України в Рішенні від 25.11.1997 №6-зп сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (п. 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Отже, суд повинен захистити позивача та обрати ефективний засіб захисту прав позивача за наслідками визнання незаконним рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо врахування до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періодів роботи у аварійно-рятувальних формуваннях з 01.02.2004р. по 01.05.2008р., з 04.04.2011р. по 31.12.2012р. та зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із включенням до розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 у аварійно-рятувальних формуваннях період з 01.02.2004 року по 01.05.2008 року та з 04.04.2011 по 31.12.2012 року, провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з дня звернення за призначенням пенсії.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо врахування до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів роботи у аварійно-рятувальних формуваннях з 01.02.2004 р. по 01.05.2008 р. та з 04.04.2011 р. по 31.12.2012 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із включенням до розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів роботи у аварійно-рятувальних формуваннях з 01.02.2004 р. по 01.05.2008 р. та з 04.04.2011 р. по 31.12.2012 р., провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, з дня звернення за призначенням пенсії.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 31 травня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 31 травня 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник