Рішення

від 12.07.2019 по справі 160/1985/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Справа №160/1985/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 160/1985/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.09.2018 року №UA500060/2018/000045/2; визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 26.10.2018 року №UA500060/2018/000051/2; визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2018 року № №UA500060/2018/08551; визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.10.2018 року № №UA500060/2018/08600; присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет (адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, буд. 76, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33949678) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 939441717) судові втрати у розмірі 9 090,59 (дев`ять тисяч дев`яносто гривень п`ятдесят дев`ять копійок) гривні.

07 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 8160/1985/19, зокрема, щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 08 липня 2019 року о 13:20 год. (т. 2 а.с. 70).

24 червня 2019 року до суду від представника Одеської митниці ДФС надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до фактичних обставин справи, товар, який надійшов на адресу позивача, був випущений у вільний обіг та позивачем було сплачено фінансову гарантію - різницю митних платежів, обчисленою згідно з митною вартість, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом, у сумі 204 679,25 грн. та 145 226,64 грн., шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Відповідач вказує, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17 000,00 грн., складає майже 11,71% від різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн., на думку представника відповідача, є завищеним та не співмірним зі складністю справи, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Крім того, зазначає, що зустріч з клієнтом та надання консультації, підготовка та подання заяви щодо вирішення питання про судові витрати, а також складання розрахунку судових витрат, не відносяться до витрат на правову допомогу. Також, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати за надані послуги, зокрема, відсутній платіжний документ; в акті здачі-приймання наданих послуг не зазначений обсяг часу, витрачений адвокатом на надання послуг та складання документів.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено ч.2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце проведення засідання з розгляду заяви були повідомлені належним чином, про причини не явки суд не повідомили.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи сторін, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення заяви, суд ухвалив здійснити розгляд заяви у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. п. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ АТБ-Маркет у справі №160/1985/19 здійснював адвокат Вітович Олексій Якович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4153 від 26.02.2019 року та є працівником Адвокатського об`єднання АЛЬЯНС .

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням АЛЬЯНС та ТОВ АТБ-Маркет укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору за надання об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором клієнт щомісячно сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої об`єднанням клієнту у звітному місяці, та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами.

Згідно з додатковою угодою від 02.04.2019 року до договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 року, клієнт доручає, а об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу, яка передбачена підпунктами 1.1 та 1.2 долговору про надання правничої (правової) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року у судовій справі у спорі між ТОВ АТБ-Маркет та Одеською митницею ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року; №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року та карток відмови в прийнятті митної декларації від 28.09.2018 року №UA500060/2018/08551 та від 26.10.2018 року №UA500060/2018/08600. Вартість послуг об`єднання за цією додатковою угодою залежить від об`єму фактично наданих послуг, але не бульше 20 000,00 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг на підставі договору №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року та додаткової угоди №02/04/19 від 02.04.2019 року до договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року, який складений 05.06.2019 року, загальна вартість наданих послуг складає 17 000,00 грн.

В зазначеному акті здачі-приймання наданих послуг від 05.06.2019 року наведено детальний розрахунок послуг:

- дослідження доказів зустріч з клієнтом та надання консультацій щодо розгляду справи №160/1985/19 (4 400,00 грн.);

- підготовка та подання до суду, а також надсилання засобами поштового зв`язку відповідачу відповіді на відзив по справі №160/1985/19 (5 500,00 грн.);

- підготовка та подання заяви щодо вирішення питання про судові витрати по справі №160/1985/19 (900,00 грн.);

- складення розрахунку судових витрат, які були понесені та заяви про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №160/1985/19 (1 200,00 грн.);

- участь у судових засіданнях по справі №160/1985/19 (5 000,00 грн.).

Для здійснення оплати Адвокатським об`єднанням АЛЬЯНС складено рахунок-фактури №05/06/19 від 05.06.2019 року на суму 17 000,00 грн.

При цьому, доказів понесення цих витрат позивачем (платіжне доручення / квиитанція) суду надано не було, як і не надано підтвердження зарахування на рахунок Адвокатського об`єднання АЛЬЯНС коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів сплати понесених витрат на правничу допомогу адвоката, у зв`язку з чим заява щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 243, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/1985/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець