Постанова

від 07.11.2019 по справі 160/1985/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/1985/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Сліпець Н. Є.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018;

рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08551 від 28.09.2018;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08600 від 26.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було надано необхідний перелік документів, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.09.2018 року №UA500060/2018/000045/2.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 26.10.2018 року №UA500060/2018/000051/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2018 року №UA500060/2018/08551.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,

транспортних засобів комерційного призначення від 26.10.2018 року №UA500060/2018/08600.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що у поданих позивачем до митниці для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів.

В специфікаціях зазначено умови поставки товарів FOB-Венжоу та не зазначено перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Також, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 % (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Надані документи, що підтверджують вартість страхування не відповідають зазначеним умовам.

У графі 21 митної декларації № UA500060/2018/29383 від 26.09.2018 вказано назву судна, відмінну від зазначеної у коносаменті № SZCV18080159 від 13.08.2018.

У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.09.2018 № 660 та № 661 відсутня інформація щодо умов поставки.

Крім того, у згідно специфікації № 28 від 05.09.2018 до контракту від 15.07.2014 № 2759-WН/СН передбачена 100% оплата за товари, але банківський платіжний документ б/н від 18.10.2018 посилається на декілька номерів інвойсів, що не давало можливості перевірити повноту платежів.

У поданому до митного оформлення інвойсі НSD-18-N042-1 від 05.09.2018 зазначена наприкінці сума інвойсу та кількість товару не відповідала заявленому у митній декларації № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018.

Згідно з пунктом 4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2014 № 2759- WН/СН продавець зобов`язаний впродовж 2 діб після надходження коштів надати митну декларацію країни відправлення, але вказаний документ до митного оформлення не надавався.

Зазначає, що за вказаних обставин та у відповідності до положень частини 2 статті 53 МК України відповідачем обґрунтовано прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

В обґрунтування посилається на те,що жодних розбіжностей в частині розміру сум сплачених позивачем за отриману продукцію надані документи не містили.

За умовами поставки вартість пакування товару включена у ціну товару, виокремлення такої складової ціни товару в рахунку-фактурі за Рекомендаціями № 6 не є обов`язковою умовою

Обов`язок з мінімального страхування на позивача не розповсюджуються, оскільки товар поставлявся на умовах FОВ.

Назва судна СМА СGM ARKANSAS вірно зазначена у сервісному коносаменті, а відомості про назву судна 0BX1 відносяться до графи, у якій зазначено номер рейсу.

Згідно оскаржуваного рішення № UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 підставою для його прийняття було: у гр.. 21 поданої ЕМД вказано назву судна, відмінну від зазначеної у коносаменті НSD-18-N041 від 13.08.2018» .

Однак, такий коносамент позивачем не подавався.

За свіфтом від 18.10.2018 перераховано на рахунок продавця товарів 86 600,88 дол. США, що дорівнює сумі двох інвойсів НSD-18-N042-1 (61 911,36 дол. США) та НSD-18-N042-2 (24 689,52 дол. США). Обидва інвойси стосуються одного й того контракту.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет (Україна, покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (Китай, продавець) укладено контракт на поставку продукції №2759-WН/СН. (том 1 а.с. 20-24)

Відповідно до п. 2.2 контракту вартість товару розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість погрузки товару у Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків и мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано митну декларацію № UA500060/2018/029383, відповідно до якої до ввезення задекларовано посуд столовий із склокераміки:

- тарілка 24 см (арт 0020 ВАV) у кількості 27072 од. за ціною 0,560 дол. США за од.;

- салатник 17,7 см (арт 0022 ВАV) у кількості 19 200 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка 19 см (арт 0019 ВАV) із наявністю малюнків у кількості 37 200 од. за ціною 0,380 дол. США за од.;

- салатник 17,7 см (арт 0022 ВАV) у кількості 22 920 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка супна 19 см (арт 0024 ВАV) у кількості 20 832 од. за ціною 0,440 дол. США за од.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2017 року, специфікація №27 від 13.08.2018 року, рахунок-фактура (інвойс) №HSD-18-N041 від 13.08.2018 року, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг від 26.09.2018 року №660 та №661, документ, що підтверджує вартість страхування від 20.08.2018 року №40-0197-18-00011/1235.

Також, позивачем подано митну декларацію № UA500060/2018/032393, відповідно до якої до ввезення задекларовано посуд столовий із склокераміки:

- тарілка 20 см (арт 0181 ВАV) у кількості 25 200 од. за ціною 0,500 дол. США за од.;

- тарілка супна 19 см (арт 0183 ВАV) у кількості 29 826 од. за ціною 0,580 дол. США за од.;

- салатник 17,7 см (арт 0022 ВАV) у кількості 192 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка супна 19 см (арт 0024 ВАV) у кількості 12 072 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка 125см (арт 0182 ВАV) у кількості 18 900 од. за ціною 0,690 дол. США за од.;

- салатник 22,5 см (арт 0185 ВАV) у кількості 12 012 од. за ціною 0,760 дол. США за од.;

- салатник 25 см (арт 0327 ВАV) у кількості 5 700 од. за ціною 0,780 дол. США за од.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2017 року, специфікація №28 від 05.09.2018 року, рахунок-фактура (інвойс) №HSD-18-N042-1 від 05.09.2018 року, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг від 24.10.2018 року №СФ-7409 та №СФ-7410, документ, що підтверджує вартість страхування від 17.09.2018 року №40-0197-18-00011/1602.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- за митною декларацією № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів.

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1235 від 20.08.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам.

3) у графі 21 митної декларації № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року вказано назву судна СМА СGM ARKANSAS, відмінну від зазначеної у коносаменті №SZCV18080159 від 13.08.2019 року - СМА СGM ARKANSAS 0BX1.

4) у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.09.2018 року №660 та №661 відсутня інформація щодо умов поставки.

- за митною декларацією № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів.

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1602 від 17.09.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам. Також дата складання страхового полісу №40-0197-18-00011/1602 - 17.09.2018 року, а дата коносаменту COSU6178664290 - 08.09.2018 року, тобто вантаж слідував маршрутом 9 днів незастрахований.

3) згідно специфікації № 28 від 05.09.2018 року до коносаменту від 15.09.2014 року № 2759-WH/CH передбачена 100% оплати за товари, але банківський платіжний документ б/н від 18.10.2018 року посилається на декілька номерів інвойсів HSD-18-N042-1 та HSD-18-N042-2, що не давало можливості перевірити повноту платежів.

4) у поданому до митного оформлення інвойсі HSD-18-N042-1 від 05.09.2018 року зазначена наприкінці сума інвойсу та кількість товару не відповідала заявленому у митній декларації № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року.

5) згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2014 року №2759-WH/CH продавець зобов`язаний впродовж 2 діб після надходження коштів надати митну декларацію країни відправлення, але вказаний документ до митного оформлення не надавався.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за митною декларацією № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року:

1) виписки з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) копію митної декларації країни відправлення;

4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини;

- за митною декларацією № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року:

1) копію митної декларації країни відправлення;

2) виписки з бухгалтерської документації;

3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини.

27.09.2018 року декларантом було надано наступні документи: виписка з бухгалтерської документації на 26.09.2018 року, заява на купівлю іноземної валюти №1933 від 19.09.2018 року, прайс-лист виробника товару б/н від 01.08.2018 року, комерційна пропозиція б/н від 03.08.2018 року, копія митної декларації країни відправлення №290320180038512411 від 13.08.2018 року.

26.10.2018 року надані: банківські та платіжні документи swift №б\Н від 21.09.2018 року, заявка про купівлю іноземної валюти №1933 від 19.09.2018 року, платіжне доручення №1933 від 19.09.2018 року; виписка з бухгалтерської документації (картка рахунку 63.2 від 26.09.2018 року), експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-2582 від 28.11.2018 року.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року, згідно з якими митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 2,22 дол. США/кг. (том 1 а.с. 12-15).

У зв`язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08551 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/08600 від 26.10.2018 року. (том 1 а.с. 16-19).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини сторін, щодо даного предмету спору регулюються МК України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Положеннями частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Законодавством передбачено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Таким чином, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Зокрема, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2014 року, укладеного між ТОВ АТБ-Маркет (покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (постачальник).

Пунктом 2.2 контракту №2759-WН/СН визначено, що ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до Інкотермс 2000 ), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Таким чином, за умовами контракту №2759-WН/СН ціна на товар включає в себе вартість пакування, що спростовує доводи відповідача щодо відсутності даних щодо даної складової митної вартості товару, а саме вартості пакування.

Наступна підстава для прийняття рішення є невідповідність наданого страхового полісу №40-0197-18-00011/1235 від 20.08.2018 року Міжнародним правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, а саме: мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що специфікацією №27 від 13.08.2018 року до контракту №2759-WН/СН від 15.07.2014 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Фужоу/FOB-FUZHOU.

За приписами пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс Договори перевезення та страхування терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Тобто, Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс передбачено, що при поставці товару на умовах FOB не передбачено обов`язкового мінімального страхування, як про це зазначає відповідач.

Разом з тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група , здійснило добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 3 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що наданий позивачем страховий поліс №40-0197-18-00011/1235 від 20.08.2018 року відповідає міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс та підтверджує розмір витрат на страхування, тому законні підстави для урахування такого страхового полісу як підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товару у відповідача відсутня.

Щодо різного зазначення назви судна у митній декларації та коносаменті, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено що висновків митного органу про те, що у графі 21 митної декларації № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року вказано назву транспортного засобу (судна) СМА СGM ARKANSAS та у коносаменті №SZCV18080159 від 13.08.2019 року зазначено: назву судна - СМА СGM ARKANSAS та номер рейсу ОВХ1Н. (том 1 а. с. 95, 175)

Тобто, така розбіжність у поданих позивачем документах також відсутня.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України встановлено, що одним з документів, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Наданими до митного оформлення рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.09.2018 року №660 та №661 підтверджено митну вартість товарів.

При цьому відсутність інформації щодо умов поставки у вказаних документах не є обов`язковою законодавчо визначеною умовою, встановленою до транспортних перевізних документів.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року, колегія суддів встановила наступне.

За умовами контракту №2759-WН/СН ціна на товар включає в себе вартість пакування, що спростовує доводи відповідача щодо відсутності даних щодо даної складової митної вартості товару, а саме вартості пакування.

Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс передбачено, що при поставці товару на умовах FOB не передбачено обов`язкового мінімального страхування, однак позивач за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група , здійснило добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 3 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, позивачем підтверджено, що розмір витрат на страхування, тому законні підстави для урахування вказаних обставин як підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товару у відповідача відсутня.

Щодо підтвердження факту 100% оплати за товари, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем під час митного оформлення товарів було надано банківський платіжний документ б/н від 18.10.2018, згідно з яким, загальна сума платежу складає 86 600,00 доларів США.

У графі 44 митної декларації № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року зазначені два інвойси за одним контрактом: №HSD-18-N042-1 та HSD-18-N042-2, за якими здійснювалась поставка та за якими здійснено оплату: №HSD-18-N042-1 (61911,36 дол. США) та HSD-18-N042-2 (24 689,52 дол. США).

Тобто, факт 100% оплати товару був підтверджений, що свідчить про відсутність розбіжностей у відомостях, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що подані позивачем відповідачу документи в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які б піддавались обчисленню та підтверджували його митну вартість, визначену за ціною договору, як наслідок, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи Одеської митниці ДФС в апеляційній скарзі щодо протиправного стягнення судом першої інстанції з митниці судових витрат у розмірі 9090,59 грн., з посиланням на те, що спір у справі має немайновий характер, судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованим з наступних підстав.

Так, окремі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень, які є предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, заявлені вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру.

Такі висновки відповідають правовій позиції викладеній в ухвалах Верховного Суду у справі № 826/11710/17 та у справі № 160/75/19.

ТОВ АТБ-Маркет заявлено дві вимоги майнового характеру: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року; та дві вимоги немайнового характеру визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08551 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/08600 від 26.10.2018 року.

Отже, позовні вимоги носять майновий та немайновий характер.

Так, вимоги визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року носить майновий характер, оскільки збільшення митної вартості товару впливає на розрахунок митних платежів, що здійснює декларант під час митного оформлення товару. Отже, наслідком скасування такого рішення митного органу є зміна майнового стану позивача.

Враховуючи розмір позовних вимог (збільшення митної вартості товару на загальну суму 349905,89грн.), ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру (1,5 відсотка ціни позову) розмір судового збору складає 5248,59грн.

Вимога визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08551 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/08600 від 26.10.2018 року носить немайновий характер, оскільки за наслідками скасування такої картки майновий стан позивача не зміниться.

Отже, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру складає 3842 грн. (1921*2).

Загальна сума судових витрат при зверненні до суду з даним позовом складає 9090,59грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене судом першої інстанції правильно визначено характер позивних вимог та розмір судових витрат, і з урахуванням положень частини першої статті 139 КАС України стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, сплачені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з 07.11.2019 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко