Рішення

від 12.07.2019 по справі 640/658/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2019 року № 640/658/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Акта МК про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві (далі також - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Акта МК , код ЄДРПОУ 33785801 (далі також - відповідач, ТОВ Акта МК ), в якому просило суд: надати дозвіл на реалізацію майна Товариства, яке перебуває у податковій заставі, з метою погашення усієї суми податкового боргу.

Позовні вимоги були обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 15 009 760,51 грн. За твердженнями позивача вжитті контролюючим органом заходи щодо погашення такої суми податкового боргу, шляхом стягнення коштів з банківських рахунків платника податку, результатів не дали, що у свою чергу зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 відкрито провадження у справі №640/658/19 за вказаним позовом ГУ ДФС у м. Києві та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали суду від 04.02.2019 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву та додаткові матеріали. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що до складу описаного контролюючим органом у податкову заставу нерухомого майна ТОВ Акта МК згідно акта опису від 01.12.2017 №12/26-15-12-02-17 включено нежилі будинки, що на той момент вже перебували у іншій заставі (іпотеці). У зв`язку з цим відповідач, посилаючись на норми пп. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87, п. 91.1 ст. 91 Податкового кодексу України та ч. 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку , вказує на те, що таке нерухоме майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Крім того, відповідач зазначив, що податкову вимогу ТОВ Акта МК не отримало.

Відповідно до ст. 163 і 164 Кодексу адміністративного судочинства України сторони скористались своїми процесуальними правами та подали до суду відповідь на відзив та заперечення відповідно.

Крім того, в ході розгляду справи заперечень проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду також не надійшло, з огляду на що, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Акта МК (код ЄДРПОУ 33785801, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77) перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, як платник податків.

З тексту позовної заяви, довідок ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.2018 №38082/9/26-15-17-06-29 та від 19.02.2019 №4541/9/26-15-17-06-19, розрахунку сум податкового боргу, а також витягів з інтегрованих карток платника податків (ТОВ Акта МК ) вбачається, що станом на 18.02.2019 за відповідачем обліковується податковий борг перед державним бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 15 009 760,51 грн., з них: 15 008 840,32 грн. - недоїмка, 920,19 грн. - пені, нарахованої в порядку ст. 129 Податкового кодексу України.

За даними наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків сум податкового боргу вказана сума податкової заборгованості виникла у зв`язку з несплатою (неповною сплатою) та/або несвоєчасною сплатою ТОВ Акта МК сум самостійно узгоджених податкових зобов`язань, задекларованих платником (відповідачем) у поданих ним до податкової інспекції податкових розрахунках земельного податку реєстр. №9011432644 від 06.02.2017, №№106915 від 13.09.2017, №106918 від 13.09.2017, №9187023217 від 14.09.2017, №9187023217 від 14.09.2017, №9022798550 від 15.02.2018, а також суми штрафу, визначених контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0738631212.

Дані обставини щодо розміру та порядку виникнення податкової заборгованості відповідачем у тексті відзиву на позовну заяву не заперечувались.

ГУ ДФС у м. Києві сформувало та виставило ТОВ Акта МК податкову вимогу за №80153-17, згідно якої станом на 14.09.2017 сума податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов`язанням за платежем: код класифікації доходу бюджету 18010600 становила 10 642 293,53 грн. (недоїмка). Дана Вимога від 15.09.2017 разом з рішенням уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві №80153-17 про опис майна у податкову заставу від 15.09.2017 були вручені керівнику товариства Гуні О.М. 15.09.2017, про що свідчать відповідні розписки на корінці Вимоги та примірнику такого рішення.

Податковий керуючий Вацлавів В . О. на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві №80153-17 про опис майна у податкову заставу від 15.09.2017 склав акт №12/26-15-17-02-17 опису майна платника податків ТОВ Акта МК від 01.12.2017. Згідно з цим Актом опису майна податковий керуючий провів опис такого майна відповідача: 1) майновий комплекс мийка а/м, об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: м . Київ, вул. Кільцева дорога, 12-Б, літера А, вартістю 84 677,61 грн.; 2) нежилий будинок, адреса: м . Київ, вул. Кільцева дорога , 12-В, літера А, вартістю 19 902,30 грн.; 3) нежилий будинок, адреса: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12-Г, літера А, вартістю 29 888,11 грн.

Згідно даних Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексні номери 106586240, 106589354 і 106685807 від 07.12.2017) 06.12.2017 державним реєстратором до Державного реєстру (спеціальний розділ) внесені записи про обтяження переліченого вище нерухомого майна боржника (ТОВ Акта МК ) податковою заставою.

З метою стягнення сум заборгованості заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві Брицькою Л.Є. 28.11.2017 відповідно до абз. 2 п 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України було прийнято рішення за №2/26-15-17-02-29 про стягнення коштів платника податків (ТОВ Акта МК ) з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

На виконання зазначеного рішення від 28.11.2017 до установ банків (ПАТ АКБ Траст-Капітал , ПАТ Креді Агріколь Банк , ПАТ КБ ПриватБанк , Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі ГУ ДКСУ у м. Києві) контролюючим органом направлялись інкасові дорученням №1429/26-15-17-02-31 від 19.02.2018, №2952/26-15-17-02-31 від 25.04.2018, №2955/26-15-17-02-31 від 25.04.2018, №3815/26-15-17-02-31 від 22.05.2018, №3816/26-15-17-02-31 від 22.05.2018, №3817/26-15-17-02-31 від 22.05.2018, №4158/26-15-17-02-31 від 06.06.2018, №4161/26-15-17-02-31 від 06.06.2018, - що повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках (дані обставини засвідчуються копіями вказаних інкасових доручень, які містяться в матеріалах справи).

Посилаючись на наведені обставини, позивач у тексті своєї позовної заяви стверджував, що контролюючим органом було вжито всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ Акта МК . Проте, оскільки такі вжиті заходи відповідних результатів не дали, то ГУ ДФС у м. Києві скористалося своїм правом та відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України звернулось із цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм п. 95.1 - 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, п. 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пп. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України не може бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Статтею 88 ПК України, якою визначається зміст податкової застави, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.8 ст. 89 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно зі ст. 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Так за змістом норм ст. 2 і 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV, державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності на нерухоме майно, зокрема іпотека, а також заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

В розумінні ст. 1 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 №898-IV іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до норм ст. 3 цього Закону, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Правовий аналіз наведених норм права у сукупності дає підстави для висновку, що пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникло відповідно до іпотечного договору та зареєстроване у передбаченому законом порядку раніше, є вищим відносно пріоритету податкової застави, що виникла пізніше.

Схожий правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №813/1662/13-а, від 07.02.2019 у справі №813/4551/17.

Відповідно до наданих відповідачем матеріалів (зокрема, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 18.02.2019, номери 157468110, 157467642, 157469182) суд встановив, що 26.05.2010 в Державному реєстрі приватним нотаріусом Астраускас Л.Є. зареєстровано обтяження - іпотеку на нерухоме майно, що перелічене в акті опису майна від 01.12.2017 №12/26-15-17-02-17. Підставою для такого обтяження нерухомого майно визначено договір іпотеки від 26.05.2010, номер в Реєстрі 1160, посвідчений названим приватним нотаріусом.

Як свідчать тексти наданих відповідачем копій договору позики №04-2010 від 06.04.2010 (що зареєстрований Головним управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області 28.04.2010 згідно реєстраційного свідоцтва за №12353) та договору іпотеки від 26.05.2010, Компанія Marza Trade Limited (Республіка Кіпр), як позикодавець, надало ТОВ Акта МК (позичальнику) строкову позику у розмір 10 000 000 доларів США під 8,0% річних за користування такою позикою. Позичальник зобов`язаний був повернути позику позикодавцю до 31.03.2015.

З метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ Акта МК за договором позики №04-2010 від 06.04.2010, названі сторони додатково уклали договір іпотеки від 26.05.2010, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Астраускас Л.Є., номер в Реєстрі 1160. Зокрема, за умовами цього Іпотечного договору ТОВ Акта МК передало Компанії Marza Trade Limited в іпотеку наступне нерухоме майно: комплекс будівель, згідно довідки-характеристики БТІ №1467401 від 21.04.2010, загальною площею 288,60 кв.м., вартістю 140 217,90 грн., що знаходиться за адресою: м . Київ, дорога Кільцева, буд. 12 Б ((будівля обслуговування а/м (літ.А) площею 164,80 кв.м.; будівля для мийки а/м (літ.Б) площею 97,00 кв.м.; вбиральня (літ.В) площею 26,80 кв.м.), що належить ТОВ АКТА МК на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії САВ в„–283329 від 25.07.2007; нежитловий будинок (літ.А), згідно довідки-характеристики БТІ №1467350 від 21.04.2010, загальною площею 96,6 кв.м., вартістю 34 339,27 грн., що знаходиться за адресою: м. Київ, дорога Кільцева, буд. 12В , та що належить ТОВ АКТА МК на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії САВ в„–283330 від 25.07.2007; нежитловий будинок (літ.А), згідно довідки-характеристики БТІ №1467308 від 21.04.2010, загальною площею 180,9 кв.м., вартістю 45 559,78 грн., що знаходиться за адресою: м. Київ, дорога Кільцева, буд. 12Г , та що належить ТОВ АКТА МК на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії САВ в„–283331 від 25.07.2007.

Відповідно до п. 5.2 і 5.3 цього Іпотечного договору, дана іпотека є дійсною до припинення основного зобов`язання (виконання зобов`язання іпотекодавця за договором позики №04-2010 від 06.04.2010). Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього договору; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання судом даного договору недійсним; знищення (втрати) переданого в іпотеку нерухомого майна, якщо іпотекодавець не відновить його; з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Про обставину обтяження нерухомого майна відповідача іпотекою позивачу на момент звернення до суду із цим позовом вже було відомо, про що свідчить зміст наданої позивачем копії листа ГУ ДФС у м. Києві від 18.12.2018 №125840/10/26-1-17-06-30. Так, у тексті цього листа Головне управління повідомило платника, що ГУ ДФС у м. Києві здійснено опис нерухомого майна у податкову заставу та складено відповідний акт опису від 01.12.2017 №12/26-15-17-02-17. До акта опису включено: нежилий будинок 12-Г літера А , нежилий будинок 12-В літера А та нежилий будинок 12-Б літера А. Між тим, за даними Державного реєстру реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на майно, що перебуває у податковій заставі накладено обтяження відповідно до основного договору позики від 06.04.2010 №04-2010, термін дії якого сплив 31.03.2015. У зв`язку з наведеним контролюючий орган просив ТОВ Акта МК надати інформацію та підтверджуючі документи щодо закінчення терміну дії іпотеки, а також внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

08.01.2019 ТОВ Акта МК подало до канцелярії ГУ ДФС у м Києві лист вих. №08.01-19 від 08.01.2019, де повідомило контролюючий орган про те, що термін повернення позики за основним договором, укладеним між ТОВ Акта МК і Компанією Marza Trade Limited (Республіка Кіпр), був продовжений до 31.03.2020 на підставі укладеного 09.03.2015 між цими ж сторонами договору про зміни та доповнення №1 до договору позики №04-2010 від 06.04.2010. У зв`язку з цим, оскільки ТОВ Акта МК (позичальник) не виконало свої зобов`язання за основним договором (договором позики) перед кредитором - ТОВ Акта МК , то договір іпотеки зберігає свою чинність, що відповідно виключає підстави для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підтвердження наведених обставин відповідач подав до суду копії змін та доповнень №1 до договору позики №04-2010 від 06.04.2010, датованих 09.03.2015, листа Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області від 20.03.2015 №09-204/4750 Про реєстрацію змін до договору позики .

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що описане ГУ ДФС у м. Києві в податкову заставу згідно акта опису майна від 01.12.2017 №12/26-15-17-02-17 нерухоме майно, на той час вже було зареєстроване в іпотеку, що наразі не припинена. Ці обставини свідчать про відсутність у контролюючого органу правових підстав для включення зазначеного нерухомого майна до складу майна боржника (відповідача), що в розумінні норм п. 87.3 ст. 87 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні документальні докази на підтвердження того, що контролюючий орган, в особі податкового керуючого або іншої відповідальної особи ГУ ДФС у м. Києві вживав заходи щодо встановлення у боржника (відповідача) іншого майна (рухомого та/або нерухомого), ніж того нерухомого майна, що перелічено в акті опису майна від 01.12.2017 №12/26-15-17-02-17, для здійснення опису такого у податкову заставу.

Крім того, надаючи окремо оцінку доводам позивача про те, що ГУ ДФС у м. Києві було вжито необхідних та вичерпних заходів для погашення податкового боргу платника до моменту звернення із цим позовом до суду, суд зазначає наступне.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем матеріали (зокрема: відомості з автоматизованої інформації системи про наявні у ТОВ Акта МК відкритті рахунки у банківських установах, інкасові доручення) суд виявив, що відповідачем не було надіслано інкасового доручення до ПАТ Креді Агріколь Банк (МФО 300614) стосовно стягнення коштів з рахунку ТОВ Акта МК № НОМЕР_4 , відкритого 13.03.2015 в українській гривні. Тобто, контролюючим органом не було перевірено можливість стягнення безготівкових коштів з вказаного банківського рахунку платника.

Також, з наданих позивачем матеріалів не вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві було вжито заходів щодо погашення наявного податкового боргу за рахунок готівки платника або встановлено обставину відсутність у ТОВ Акта МК сум готівкових коштів для стягнення таких в погашення заборгованості.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та оцінку аргументів учасників справи суд дійшов висновку, позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві є безпідставними та документально необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю Акта МК (код ЄДРПОУ 33785801, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок