Постанова

від 08.07.2019 по справі 531/1786/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 р. рокуСправа № 531/1786/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року (головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, повний текст складено 05.02.19 року) по справі № 531/1786/18

за позовом ОСОБА_1

до Фінансового управління Карлівської районної державної адміністрації , Карлівської районна державна адміністрація Полтавської області

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 (далі - позивач) до Фінансового управління Карлівської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - відповідач-2) про скасування наказу від 04.10.2018 року №20-о Про звільнення працівників ; поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу бюджетної політики та фінансів галузей соціально-культурної сфери відповідача-1; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.10.2018 року по день винесення рішення суду, стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №531/1786/18 апеляційну скаргу задоволено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 по справі №531/1786/18 скасовано з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Скасовано наказ відповідача-1 від 04.10.2018 року №20-о Про звільнення працівників в частині звільнення позивача.

Поновлено позивача на посаді головного спеціаліста відділу бюджетної політики та фінансів галузей соціально-культурної сфери відповідача-1 з 05.10.2018 року.

Стягнуто на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача - 1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 62 683,82 грн, з відрахуванням належних податків та обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

27.06.2019, представник позивача - ОСОБА_2 (далі - заявник) звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити щодо позовної вимоги, з приводу якої досліджувалися докази, але не ухвалено судове рішення - стягнення моральної шкоди, та розподілу судових витрат у вигляді правової допомоги.

В обґрунтування своїх доводів заяви про ухваленні додаткового рішення, заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, наданих до справи документів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах заявлених вимог, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

судом не вирішено питання про судові витрати.

З привод частини заявлених вимог про вирішення питання щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази судового рішення, а саме: стягнення моральної шкоди, то колегія суддів зазначає на таке.

Мотивувальна частина постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №531/1786/18 містить мотиви відмови у даній частині позовних вимог (т.2 аркуш справи 197).

Резолютивна частина постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №531/1786/18 каже, що в задоволенні іншої частини позову відмовити.

З огляду на це, колегія суддів вважає що заявлені вимоги про вирішення даної частини позову помилковими, та такими, які не слід задовольняти.

Щодо частини заявлених вимог про не вирішення питання про судові витрати, то колегія суддів зазначає на таке.

Частина 1 статті 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 3 статті 132 КАС України зазначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134 КАС України каже, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина 3 статті 139 КАС України визначає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частина 6 статті 139 КАС України зазначає, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частина 9 статті 139 КАС України передбачає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В своїй позовній заяві позивач просить суд про те, що судові витрати стягнути з відповідача (т.1 аркуш справи 7).

В матеріалах справи є копія договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 18.10.2018, укладеного між позивачем та адвокатом Жолонко О.В., копія акту наданих робіт від 26.12.2018 на загальну суму - 2800 грн, копія квитанції про прийняття від позивача гонорару в розмірі 350 грн; копія акту наданих послуг від 16.01.2019 року; копії квитанцій від 16.01.2019 про прийняття від позивача гонорару на суму 1200 грн, копія квитанції про прийняття від позивача гонорару 1250 грн.

З огляду на наведені вище докази, колегія суддів, вважає можливим стягнути з бюджетних асигнувань відповідача-1 судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 грн, оскільки їх сплата підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій, в задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Згідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фінансового управління Карлівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02315601, 39500, вул. Полтавський Шлях, 85, м. Карлівка, Полтавська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Гуцал М.І. Бенедик А.П.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 12.07.2019 року