Постанова

від 09.07.2019 по справі 925/560/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2019 р. Справа№ 925/560/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Буравльова С.І.

при секретарі: Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Онищенко І.П.-представник за довіреністю № 1-1160 від 06.06.2019

від відповідача: Геращенко Н.В. - представник за довіреністю від 19.12.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - інвестиційна компанія Кратос , Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз

на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019

у справі № 925/560/18 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - інвестиційна компанія Кратос

про стягнення 363 592, 20 грн. штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 234 680,79 грн. та штрафу в сумі 128 911,41грн. нарахованих за прострочення виконання проектних робіт, поставки обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору про закупівлю робіт № 1611000854 від 28.11.2016.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019, повний текст якого складений 04.04.2019, у справі № 925/560/18 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 181 796,10грн. штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення відповідачем строків виконання проектних робіт, поставки обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт за договором про закупівлю робіт № 1611000854 від 28.11.2016 належним чином доведений та документально підтверджений, судом перевірено та визнано обґрунтованим розгорнутий розрахунок розміру штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення, проте, керуючись положеннями ст.ст.3, 551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, реалізував надане йому право та зменшив розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 181 796,10грн., тобто на 50%.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 по справі № 925/560/18 в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 181 796,10 грн. та судового збору в сумі 2726, 94 грн. скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що прострочення виконання ним своїх зобов`язань за спірним договором відбулось виключно у зв`язку з простроченням позивачем оплати вчасно поставленого обладнання та виконаних робіт, що свідчить про відсутність вини відповідача у порушенні строків поставки та виключає можливість стягнення з нього штрафних санкцій за спірним договором.

Крім того відповідач зазначив про те, що позивач на даний час продовжує порушувати право відповідача на отримання оплати виконаних останнім робіт, безпідставно не оплачуючи існуючу заборгованості в сумі 661 591,91грн.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/560/18 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою від 20.05.2019 колегією суддів :

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - інвестиційна компанія Кратос на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18;

- справу № 925/560/18 призначено до розгляду на 04.06.2019 о 10:20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень - до 31.05.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасників судового процесу повідомлено, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 по справі № 925/560/18 скасувати в частині зменшення розміру штрафних санкцій на 50 %, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі: стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення строку виконання договірних зобов`язань в розмірі 234 680,79грн. пені та 128911,41 грн. штрафу, всього 363 592, 19грн.

В апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що рішення в оскаржуваній ним частині винесено за неповного з`ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, зі неправильним застосуванням норм матеріального права, а також із порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на те, що:

- нарахована позивачем сума неустойки по відношенню до вартості прострочення у відсотковому співвідношенні є незначною та свідчить про їх співмірність, справедливість та відповідність вимогам діючого законодавства;

- за невиконання договірних зобов`язань відповідач має добросовісно нести економічну відповідальність, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін;

- встановлений розділом 7 спірного договору обсяг відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань повністю узгоджується та відповідає положенням статті 231 ГК України;

- судом не прийнято до уваги, що внесенням змін до спірного договору в частині збільшення строків поставки обладнання та виконання робіт постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 925/1689/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос до Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз про внесення змін до договорів, наслідком чого стало зменшення заявленого позивачем до стягнення у цій справі розміру штрафних санкцій з 1 315 952,73грн. до 363 592,19грн., майнові інтереси відповідача вже були враховані, а відтак підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні;

- згідно фінансового звіту позивача за 9 місяців 2018 року його збиток склав 22 011 899тис. грн.;

- позивач є підприємством трубопровідного транспорту державного сектору економіки та здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному та безперебойному забезпеченню суб`єктів господарювання та соціальної сфери України природнім газом, надійного та безпечного функціонування Єдиної газотранспортної системи Україна, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами;

- зменшення неустойки у справі порушує баланс інтересів сторін, зокрема призведе до порушення права позивача та подвійного врахування господарськими судами інтересів відповідача та порушення принципу справедливості.

До апеляційної скарги позивачем додано додатковий доказ, а саме копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018 року.

Згідно з Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) (складу суду) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18 передана колегії суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою від 20.05.2019 колегією суддів:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18;

- справу № 925/560/18 призначено до розгляду на 04.06.2019 о 10:20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень - до 31.05.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасників судового процесу повідомлено, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

03.06.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому позивача, з посиланням на те, що у спірному договорі відсутні умови, які б ставили в залежність виконання відповідачем своїх обов`язків від проведення позивачем розрахунків та на те, що відповідачем не надано доказів порушення позивачем своїх обов`язків за спірним договором в частині проведення розрахунків, просив відмовити відповідачу й задоволенні його апеляційної скарги, а апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Ухвалою від 04.06.2019 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - інвестиційна компанія Кратос та Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18 об`єднані в одне апеляційне провадження.

Розпорядженням № 09.1-08/1943/19 від 08.07.2019, у зв`язку перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/560/18.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 справа № 925/560/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Пашкіна С.А. (головуючий), судді Буравльов С.І., Дідиченко М.А.

Ухвалою від 09.07.2019 колегія суддів апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - інвестиційна компанія Кратос та Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз , на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18 прийняла до свого провадження.

Станом на 09.07.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Щодо доданого позивачем до апеляційної скарги додаткового доказу, а саме копії Звіту про фінансові результатами (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018 року колегія суддів зазначає , що позивач додав цей документальний доказ під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оскаржуваного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК України. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, проте ним не надано жодних пояснень щодо неможливості надати додатковий доказ до суду першої інстанції.

Оскаржуване рішення у цій справі було проголошено 01.04.2019, а відтак, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018, який містить відмітку про прийняття Головним управлінням статистики 25.10.2018, позивач мав можливість подати до суду першої інстанції, проте вказаних дій не вчинив, суду апеляційної інстанції доказів об`єктивної неможливості вчинення таких дій не надав.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.

За таких обставин, додана позивачем до апеляційної скарги копія Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018, як додатковий доказ, колегією суддів не приймається.

Під час розгляду справи представники позивача та відповідача власні апеляційні скарги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, проти задоволення апеляційних скарг один одного заперечили.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

28.11.2016 відповідач, як підрядник, та позивач, як замовник, уклали договір про закупівлю робіт №1611000854 (далі Договір) (а.с. 17-20), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору встановлення газового обладнання (ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ Вінницька область) лот №3 Ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС Літин, а Замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Згідно з п.3.1 ціна цього договору становить 7 403 958,11 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 1 233 993,02 грн., згідно з договірною ціною (додаток №3), яка є невід`ємною частиною договору.

В п. 3.2 Договору сторони погодили, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк виконання робіт - з моменту укладення договору встановлений до 30.10.2017 згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток №5), який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.2 Договору строк поставки устаткування - до 31.08.2017.

У п.11.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за їх порушення, яке мало місце під час дії договору.

У Додатку №5 до Договору Календарний графік виконання робіт (а.с.45 т.1) сторонами погоджені строки виконання відповідачем робіт та поставки обладнання за Договором, а саме те, що виконати роботи з розробки та погодження проектної документації відповідач має до кінця травня 2017року, виконати будівельно-монтажні роботи - до кінця жовтня 2017 року, а здійснити постачання обладнання - до кінця серпня 2017року.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 28.04.2017 вих. №4350/18 позивач звернувся до відповідача з проханням знайти можливість надання знижки за укладеним Договором (а.с.89 т. 1).

Листом від 09.08.2017 відповідач запропонував позивачу внести зміни у передбачений договором перелік обладнання і замінити його відповідними аналогами з метою здешевлення вартості робіт на 25 000,00грн. (а.с.91 т. 1).

Позивач прийняв вказану пропозицію Відповідача та 30.08.2017 сторони уклали Додаткову угоду № 1 (а.с.46-47 т. 1) якою внесли до Договору відповідні зміни щодо заміни обладнання і зменшення вартості робіт на 25 000,00 грн.

Крім того вказаною угодою в новій редакції викладено, зокрема, п.1.3: Перелік обладнання, що постачається за договором, визначається згідно Специфікації на постачання обладнання (Додаток №2-а), що є невід`ємним додатком до договору , а також доповнено Договір додатками №1-а - Локальний кошторис, № 2-а - Специфікація обладнання, № 3-а - Договірна ціна, а відповідні додатки №1, №2 та №3 які були підписані разом з Договором вирішено вважати такими, що втратили чинність.

Строки виконання робіт та поставки устаткування (календарні графіки виконання робіт) передбачені Договором сторони не змінили.

У листі від 25.10.2017 за вих.№1710/042 (а.с.92-93 т.1) відповідач запропонував позивачу внести зміни у договір в частині збільшення строків поставки обладнання, посилаючись на те, що зміна обладнання, яка відбулась на підставі додаткової угоди від 30.08.2017, передбачає витрати часу на проведення комплексу заходів щодо внесення змін до кошторисної та проектної документації, а також здійснення замовлення виробнику заміненого обладнання.

Позивач у відповіді від 07.11.2017 за вих.№2301ВИХ-17-1078 (а.с.101-103 т.1) на зазначений лист вказав, що розгляд питання правомірності продовження строків виконання робіт вимагає дослідження фактичної та дійсної наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Листом від 30.11.2017 вих. №1711/015 (а.с.94 т.1) відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду про внесення змін до Договору стосовно встановлення нових строків виконання робіт, поставки устаткування (календарного графіку виконання робіт).

Позивач листом від 18.12.2017 вих. №2301ВИХ-17-1382 (а.с.104-105 т.1) відхилив пропозиції відповідача щодо внесення змін до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000854 щодо встановлення нових строків виконання робіт та строків поставки устаткування (календарних графіків виконання робіт).

Отже сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до Договору в добровільному порядку.

Так, загальна вартість устаткування, згідно Додатку № 2-а Специфікації на постачання обладнання (а.с.63-64 т.1) до Договору, становить 6 596 999,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за видатковою накладною № 2 від 22.11.2017 (а.с.67 т.1) відповідач поставив обладнання на загальну суму 5 417 000,00 грн., тобто з простроченням на 82 календарних днів після визначеної в Договорі дати та на суму меншу за визначену в Договорі на 1 179 999,60грн. (6 596 999,60-5 417 000,00).

З огляду на вказані обставин позивач звернувся до відповідача з претензіями від 08.12.2017 вих.№2301ВИХ-17-1323 та від 02.02.2018 вих.№2301ВИХ-18-182 (а.с.68-71 т.1) в яких вимагав сплатити пеню та штраф за порушення договірних зобов`язань з поставки устаткування на загальну суму 1 022 803,93 грн.

Відповідач вказану суму штрафу позивачу не сплатив.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача:

- за несвоєчасне виконання проектних робіт пеню в сумі 11 656,80 грн. та штраф в сумі 4 458,88 грн. (період прострочення з 01.06.2017 по 30.11.2017);

- за порушення строків поставки обладнання пеню в сумі 657 773,93 грн. та штраф в сумі 461 789,97 грн. (період прострочення з 01.09.2017 по 28.02.2018);

- за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт пеню в сумі 129 997,77 грн. та штраф в сумі 50 275,38 грн. (період прострочення з 01.11.2017 по 30.04.2018).

Водночас під час розгляду справи № 925/1689/17 в суді постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.12.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос до Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз про внесення змін до договорів з 01.12.2017 внесено зміни до Договору, а саме:

4.1. Викладено наступні пункти в такій редакції:

п. 5.1. Строк виконання робіт - з моменту укладання договору до 31.05.2018, згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток № 5-а), який є невід`ємною частиною договору ;

п. 5.2. Строк поставки устаткування - до 31.12.2017 ;

п. 11.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.07.2018. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ;

п. 13.5. викладено в наступній редакції: Додаток № 5-а - Календарний графік виконання робіт .

4.2. Припинено дію додатку № 5 Календарний графік виконання робіт .

4.3 Викладено календарний графік робіт в редакції додатку №-5-а до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016 №1611000854, згідно з яким:

складання, погодження та затвердження технічного завдання (ТЗ) на розробку проектної документації на стадії Робочий проект (РП) виконується протягом листопада - грудня 2016р.;

розробка та погодження проектної документації виконується протягом грудня 2016р. - травня 2017р.;

проведення експертизи проектної документації виконується протягом лютого - липня 2017р.;

поставка обладнання виконується протягом липня - грудня 2017р.

За приписами ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судове рішення у справі № 925/1689/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос до Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз про внесення змін до договорів набрало законної сили у встановленому чинним законодавством порядку, а відтак умови Договору змінено.

З огляду на вказані обставини, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що строк поставки устаткування по Договору - до 31.12.2017, а строк виконання робіт - до 31.05.2018.

Враховуючи вищезгадане судове рішення позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача:

- за несвоєчасне виконання проектних робіт: пеню в сумі 11 656,80 грн. та штраф в сумі 4 458,88 грн. (період прострочення з 01.06.2017 по 30.11.2017);

- за порушення строків поставки обладнання: пеню в сумі 133339,95 грн. та штраф в сумі 82 599,97 грн. (період прострочення з 01.01.2018 по 23.04.2018);

- за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт: пеню в сумі 89 684,03 грн. та штраф в сумі 41 852,55 грн. (період прострочення з 01.06.2018 по 28.10.2018).

22.11.2017, тобто в межах строку поставки, на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу обладнання, загальною вартістю 5 417 000,00 грн. (а.с.67 т.1).

Відповідно до п. 4.1. Договору позивач зобов`язаний був здійснити оплату вказаної поставки протягом 60-ти календарних днів, тобто не пізніше 21.01.2018

В той же час, позивач допустив прострочення оплати отриманого від відповідача обладнання, оплативши його тільки 27.03.2018, тобто з простроченням кредитора на 64 дні (а.с.96 т. 1).

Також позивачем була прострочена оплата обладнання, загальною вартістю 1 179 999,60 грн., поставленого відповідачем 24.04.2018 (а.с.95 т.1), оплата якого фактично відбулась тільки 13.08.2018 (прострочення кредитора складає 49 днів).

Водночас в порушення строку виконання договірних зобов`язань відповідачем виконані роботи вартістю 661 591,91грн. після визначеної договором дати згідно Акту приймання виконаних робіт №2 за жовтень 2018року, (а.с.201-206 т.1), який підписано 29.10.2018, з них вартістю:

- 63 698,35грн. проектні роботи із простроченням на 183 календарних дні;

-597 893,56грн. будівельно-монтажні роботи із простроченням на 150 календарних дні.

Суд першої інстанції визнав доведеними порушення відповідачем умов договору, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом договір, укладений сторонами, є договором підряду з елементами поставки.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов`язку з виконання проектних робіт, поставки обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт у встановлений Договором строк, є підстави для застосування встановленої Договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної суми.

При цьому посилання відповідача на те, що прострочення виконання ним своїх зобов`язань за спірним договором відбулось виключно у зв`язку з прострочення позивачем оплати вчасно поставленого обладнання та виконаних робіт що свідчить про відсутність вини відповідача у порушенні строків поставки та виключає можливість стягнення з нього штрафних санкцій за спірним договором, колегією суддів до уваги не приймаються оскільки у спірному договорі відсутні умови, які б ставили в залежність виконання відповідачем своїх обов`язків від проведення позивачем розрахунків.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені, та про правильність розрахунку позивачем вказаних позовних вимог.

В той же час судова колегія зазначає, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, оцінивши зазначені відповідачем доводи, викладені у відзиві на позовну заяву щодо зменшення суми нарахованих позивачем штрафних санкцій та наданих на його обґрунтування доказів, те що термін прострочення виконання зобов`язання не є надмірно великим, доказів понесення збитків позивачем у спірних правовідносинах матеріли справи не містять, в той час матеріалами справи підтверджується прострочення кредитора у розрахунках з боржником (виконавцем робіт).

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не є правильним застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Враховуючи, що при зменшенні розміру штрафних санкцій позивач не несе значних негативних наслідків в своїй господарській діяльності та стягнення штрафних санкцій з відповідача на користь позивача є справедливою компенсацією несвоєчасної поставки обладнання та виконання робіт відповідачем за замовленням позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення позивачем пені та штрафу до 50% та стягнення з відповідача на користь позивача 181 796,10грн. пені та штрафу.

Враховуючи вищевикладене судова колегія прийшла до висновку, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - інвестиційна компанія Кратос та Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз задоволенню не підлягають, рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційних скарг покладаються на їх заявників.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - інвестиційна компанія Кратос на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 у справі № 925/560/18 залишити без змін.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/560/18.

Повний текст постанови складено: 12.07.2019

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді М.А. Дідиченко

С.І. Буравльов