Ухвала

від 12.07.2019 по справі 15/223-10

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" липня 2019 р. Справа № 15/223-10

Суддя Пуль О.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Колекторське бюро Стягнемо борги (вх.№2083Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2010, прийнятого суддею Мамалуй О.О. у приміщенні господарського суду Харківської області, у справі №15/223-10,

за позовом Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група", м.Київ,

до 1.Приватного підприємства "Альянс-Інвест", м. Харків,

2.Приватного підприємства "Євро-Альянс", м.Харків,

3.Приватне підприємство "Меблевий Альянс", м.Харків,

про стягнення 218940000,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.2010 позов задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів - Приватного підприємства "Альянс-Інвест", Приватного підприємства "Євро-Альянс", Приватного підприємства "Меблевий Альянс" на користь позивача - Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група" 218940000,00 грн (двісті вісімнадцять мільйонів дев`ятсот сорок тисяч) боргу, 25500,00 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Колекторське бюро Стягнемо борги з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2010 у справі №15/223-10 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову, підставами якого є переказні векселі начебто видані ТОВ Колекторське бюро Стягнемо борги . Також просить узяти до уваги, що ТОВ Колекторське бюро Стягнемо борги ставить під сумнів підпис директора апелянта ОСОБА_1 на переказних векселях, серія та номери яких зазначені у прохальній частині апеляційної скарги, та з метою підготовки апеляційної скарги до розгляду витребувати у Приватного підприємства Юридично-інвестиційна група оригінали переказних векселів та зобов`язати Приватне підприємство Юридично-інвестиційна група долучити оригінали переказних векселів, серія та номери яких вказує в прохальній частині апеляційної скарги, для проведення експертизи відповідності підпису директора ТОВ Колекторське бюро Стягнемо борги підпису трасанта на цих переказних векселях.

Скаржником до скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить поновити пропущений строк подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що апелянт випадково дізнався про те, що векселі були начебто видані апелянтом, проте самого апелянта не було залучено до розгляду справи №15/223-10 та не повідомлено про час та місце розгляду даної справи. З оскаржуваним судовим рішенням апелянт ознайомився лише 18.06.2019 під час ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження цього рішення підлягає відновленню, оскільки апеляційна скарга подана протягом 10 днів з моменту ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням апелянтом, якого не було залучено до судового розгляду.

При цьому заявник апеляційної скарги не наводить обставин, за яких дізнався про існування оскаржуваного рішення та порушення його прав оскаржуваним рішенням.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» Єдиний державний реєстр судових рішень створено для вільного доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для цілодобового загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 30.07.2010. З апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2010 скаржник звернувся 03.07.2019, тобто майже через дев`ять років з дня закінчення строку на апеляційне оскарження наведеного судового акта.

Колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про поновлення строку подання апеляційної скарги (з якою заявник звернувся понад один рік після ухвалення оскаржуваного рішення) має бути встановлено наявність передбачених законом обставин.

Згідно з частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Пунктом 4 частини 1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервалу часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява №8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) (ухвала), заява №50966/99 від 14.10.2003).

З приписів вищенаведених процесуальних норм Господарського процесуального кодексу України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, якій не було направлено копію процесуального документа. При цьому суд зазначає, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення скаржник не був учасником справи. Натомість, як убачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

За таких обставин, суд вважає неповажними наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно зі ст.3 Закону України Про державне мито (у редакції від 27.07.2010) ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру становлять 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

08.07.2011 набрав чинності Закон України Про судовий збір , яким визначено розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ураховуючи викладене, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2010 у справі №15/223-10, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 25500,00х150%=38250,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, апелянтом у порушення пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України не надано докази сплати судового збору.

Крім того, стаття 259 Господарського процесуального кодексу України також зобов`язує особу, яка подає апеляційну скаргу, надіслати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

З матеріалів апеляційної скарги убачається відсутність направлення скаржником копії апеляційної скарги учасникам справи, що не узгоджується з положеннями пункту 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст.256, пункту 2, 3 частини 3 ст.258, ст.259 Господарського процесуального кодексу України, а саме: з порушенням визначеного законом строку апеляційного оскарження рішення суду та за умови, що підстави його пропущення, визнані судом неповажними, без надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами учасникам справи.

Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колекторське бюро Стягнемо борги слід залишити без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колекторське бюро Стягнемо борги на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2010 у справі №15/223-10 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Колекторське бюро Стягнемо борги десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.А. Пуль