Рішення

від 08.07.2019 по справі 912/856/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 912/856/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Легун А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/856/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)",

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор",

про зобов`язання повернути майно

Представники:

від позивача - Дядюк Є.М., адвокат, ордер КС №289503 від 17.05.2019;

від відповідача - участі не брали.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (надалі - ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)") звернулось до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (надалі - ПрАТ "Новомиргородський елеватор") про повернення позивачу 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (вартістю 55 200 000 гривень), переданих відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 6 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)" посилається на невиконання ПрАТ "Новомиргородський елеватор" своїх зобов`язань за Договором складського зберігання № 94 від 6 грудня 2018 року в частині повернення Товару, що переданий на зберігання.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернуті органом поштового зв`язку, зокрема, ухвала від 20.06.2019 із відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 220-221).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Заяви, клопотання.

26.03.2019 та 04.04.2019 позивачем подані заяви про забезпечення позову від 20.03.2019 (а.с. 72-76) та від 02.04.2019 (а.с. 138-143) відповідно.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалами від 28.03.2019 та від 22.04.2019 господарський суд відмовив у задоволенні заяв про забезпечення позову.

Ухвалою від 22.04.2019 відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 20.05.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.06.2019.

У судовому засіданні 10.06.2019 відкрито розгляд справи по суті та оголошено перерву до 20.06.2019. У зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливили участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції господарський суд ухвалою від 20.06.2019 відклав розгляд справи по суті на 08.07.2019.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС Україна" (надалі - ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна") уклали Договори поставки зерна № UР3671 від 06/12/2018 (а.с. 15-20) та № UР3700 від 18.12.2018 (а.с. 21-26), відповідно до яких ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" зобов`язувалось поставити ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна) 12 тисяч тон (12 000 000 кілограм) кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (надалі - "Товар") та передати Товар на зберігання ПрАТ "Новомиргородський елеватор".

Виконання Договорів поставки підтверджується видатковими накладними № 701 від 07.12.2018 (а.с. 30), згідно якої поставлено 5 000 тонн кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року на суму 21 124 980 грн з ПДВ та № 776 від 18.12.2018 (а.с. 32), згідно якої поставлено 7 000 тонн кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року на суму 29 715 000 грн з ПДВ; актами приймання-передачі № НМЕ00000176 від 07.12.2018 (а.с. 34), згідно якого передано 5 000 000 кг кукурудзи третього класу та № НМЕ00000185 від 18.12.2018 (а.с. 35), згідно якого передано 7 000 000 кг кукурудзи третього класу.

06.12.2018 між ПрАТ "Новомиргородський елеватор" (Зерновий склад) та ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)" (Поклажодавець) укладено Договір № 94 складського зберігання зерна (надалі - Договір, а.с. 37-44).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Поклажодавець зобов`язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових, та олійних культур (надалі - "зерно") за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

Згідно з п. 2.7. Договору переоформлення чи відпуск партії зерна здійснюється на підставі листа Поклажодавдя з зазначенням бажаної дії та пред`явлення ним оригіналів складських документів, а також після здійснення Зерновим складом розрахунків обсягу основного зерна, побічних продуктів і відходів, втрат по вологості, смітної домішки та норм природного убутку. Переоформлення чи відпуск партії зерна здійснюється за умови завчасного попередження Поклажодавцем Зернового складу про необхідність відпуску чи відвантаження зерна (не пізніше, ніж за 7 робочих днів) та за наявності технічної можливості у Зернового складу. Відпуск та відвантаження зерна здійснюється в порядку черговості, про яку Зерновий склад зобов`язаний повідомити негайно після отримання листа Поклажодавця. Якщо відвантаження заявленої кількості Зерна Поклажодавця здійснюватиметься пізніше, ніж через 15 календарних днів з дати отримання листа Поклажодавця, вартість послуг зберігання Зернового складу дорівнюють 0 грн. Поклажодавець не має переваг в отриманні послуг перед іншими клієнтами Зернового складу.

Відповідно до п. 3.1. Договору Зерновий склад, зокрема, зобов`язаний прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві; видати складські документи на зерно, зареєстровані в державному реєстрі складських документів на зерно, не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; зберігати зерно протягом строку, визначеного в Договорі; забезпечити доступ Поклажодавцю та вказаним ним у відповідному листі до елеватора сюрвеєрським компаніям з переліком конкретних представників до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

Згідно з п. 3.2. Договору Зерновий склад, зокрема, має право відмовити Поклажодавцеві у видачі за першою вимогою зерна, у випадку наявності непогашеної заборгованості по Договору.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Поклажодавець сплачує Зерновому складу вартість наданих послуг за діючими у Зерновому складі тарифами встановлених згідно з Додатком 2 до цього Договору. Оплата здійснюється щомісячно не пізніше трьох робочих днів з дня отримання Поклажодавцем рахунку Зернового складу та акту виконаних робіт/наданих послуг (п. 4.3.). Відвантаження та експедирування зерна Поклажодавця залізничним транспортом з Зернового складу забезпечує Зерновий склад, що має право залучення третіх осіб для виконання вказаних операцій. Поклажодавець зобов`язаний представити Зерновому складу не пізніше ніж за сім робочих днів до відвантаження (п. 4.5.).

Згідно з п. 7.1. Договору строк зберігання зерна становить до 30 квітня 2019 року.

Товар був в повному об`ємі переданий на зберігання відповідачу, що підтверджується: Складськими квитанціями на Товар №718 від 07.12.2018 (а.с. 46) та №754 від 18.12.2018 (а.с. 47); Витягами №14149 (а.с. 49) та №14150 (а.с. 50) з Реєстру складських документів на зерно від 06.02.2019, видані Державним підприємством "Держреєстри України".

Позивач стверджує, що він звертався до відповідача з вимогами про відвантаження товару:

- 10.01.2019 з листом-вимогою № 10-01/19-1 (а.с. 52) щодо відвантаження у січні 5 тисяч тон Товару у відповідності до умов Договору;

- 31.01.2019 з листом-вимогою № 31-01/19-5 (а.с. 54) щодо відвантаження у лютому 7 тисяч тон Товару у відповідності до умов Договору;

- 31.01.2019 з повторною вимогою № 31-01/19 (а.с. 56) щодо листа-вимоги № 10-01/19-1 від 10.01.2019 щодо відвантаження (повернення) 5 000 тон Товару негайно, але не пізніше 04.02.2019;

- 07.02.2019 із заявою (вимогою) № 07/02-2019-6 (а.с. 58-60) повернути зерно, передане на складське зберігання, відповідно до якої вимагається негвайне повернення (відвантаження на автомобільний транспорт) зерна, що було передане на зберігання Зерновому складу, а саме 12 000 тон кукурудзи 3-го класу.

На підтвердження направлення всіх вищевказаних листів-вимог позивач надав опис вкладення у цінний лист від 08.02.2019 (а.с. 144), накладну та фіскальний чек від 08.02.2019 (а.с. 145). Також у такому листі були направлені - копія складської квитанції № 754 (а.с. 47); копія складської квитанції № 718 (а.с. 46); копія Акту про нездійснення перевірки; копія Довіреності № 2019/2.

Всупереч умовам Договору (п.п. 2.7., 3.1., 4.5.) Зерновий склад не здійснив відвантаження та експедирування Зерна, незважаючи на завчасне попередження Поклажодавцем Зернового складу про необхідність відвантаження зерна. Доказів відмови Зернового складу Поклажодавцеві у видачі за першою вимогою зерна з підстав наявності непогашеної заборгованості по Договору (п.3.2 Договору) суду не надано.

04.02.2019 інспектор СІSS Group, міжнародної компанії, що надає, зокрема, послуги аудиту портових терміналів та складів, за інструкцією позивача прибув до відповідача за місцем зберігання Товару - на територію Новомиргородського елеватору для проведення огляду Товару у відповідності до п. 3.1 та п. 3.4 Договору. Однак, відповідач, порушуючи умови Договору, не допустив інспектора не територію елеватору, що підтверджується Актом про недопуск до здійснення перевірки (а.с. 62). Повноваження представника СІSS Group підтверджується Договором № 21/07 від 21.07.2017 про надання послуг по перевірці товарів, що зберігаються на складі (а.с. 146-151).

Як на момент подання позову так і на час розгляду справи відповідач не здійснив відвантаження Товару, про результати розгляду заяви позивача не повідомив.

Вказане є порушенням як умов Договору (п.п. 2.7., 3.1., 4.5.) так і вимог законодавства (ст.ст. 949, 953 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна").

Відтак позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду і має право на повернення Зерна, переданого на зберігання відповідачу в кількості 12 000 тонн, загальною вартістю 50 839 980 грн, оскільки відповідно до видаткових накладних № 701 від 07.12.2018 та № 776 від 18.12.2018 саме такої вартості є майно позивача, яке він просить повернути.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Господарський суд не бере до уваги доказ - лист № 24/1/19 від 20.03.2019 (а.с. 28) за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр УкрАгроКонсалт", у якому вказано діапазон ринкових цін на кукурудзу 3 класу станом на 31.01.2019 та на 19.03.2019, оскільки предметом позову не є відшкодування збитків у зв`язку з неповерненням майна. Предметом позову є повернення майна в натурі, майно позивача має конкретну ціну, яка зазначена у видаткових накладних, згідно яких придбане зерно, тому відсутні підстави для здійснення оцінки переданого майна.

Заява (повідомлення) про вчинення злочину, передбаченого статтею 191 Кримінального кодексу України № 05/02-2019 від 05.02.2019 (а.с. 64-70) не підтверджує жодних обставин, які підлягають встановленню у даній справі, тому не стосується предмету спору.

Додані до заяви від 20.03.2019 про забезпечення позову докази (а.с. 77-127) не враховуються під час розгляду справи, оскільки стосуються заяви про забезпечення позову.

Аналогічно господарський суд дослідив при розгляді заяви від 02.04.2019 про забезпечення позову докази, додані до неї (а.с. 144-164), тому вони не досліджуються під час розгляду справи, окрім доказів направлення листів-вимог відповідачу (а.с. 144-145) та договору № 21/07 від 21.07.2017 (а.с. 146-151) про надання послуг по перевірці товарів, що зберігаються на складі, які досліджені вище.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Аргументи позивача щодо невиконання відповідачем умов Договору стосовно відвантаження Зерна є обґрунтованими, тому позов про зобов`язання повернути Зерно в кількості 12 000 тон є обґрунтованим. Водночас вартість вказана позивачем неправильно (55 200 000 грн), оскільки відсутні підстави застосовувати ринкову вартість такого майна, в разі, якщо достеменно відомо вартість переданого відповідачу на зберігання Зерна, яка випливає зі змісту видаткових накладних, за якими здійснено купівлю Товару (50 839 980 грн). Відтак позов підлягає задоволенню частково, а саме зменшенню підлягає визначенаня вартості Зерна на підставі видаткових накладних.

Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

ПрАТ "Новомиргородський елеватор", як Зерновий склад за Договором порушив права ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)", як Поклажодавця при неповерненні Зерна зі зберігання на першу вимогу Поклажодавця.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, Право приватної власності є непорушним.

Ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) закріплює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 321 ЦКУ, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦКУ, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦКУ за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 ЦКУ зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦКУ).

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1 ст. 949 ЦКУ).

Положеннями ст. 953 ЦКУ встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 957 ЦКУ за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

В силу положень ст. 15 ЦКУ кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктои 5 ч. 2 ст. 16 ЦКУ визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов`язань за Договором складського зберігання зерна дає позивачу право на захист порушених прав позивача шляхом спонукання відповідача до виконання обов`язку відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦКУ.

При визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви судом враховано, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

В ухвалі від 12.09.2018 у справі № 916/540/17 Верховним Судом зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, притому незалежно від того, чи є зобов`язання, які виникли між сторонами, позадоговірними або договірними.

Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Господарський суд застосував всі норми, вказані позивачем.

У судовому засіданні 08.07.2019 представником позивача усно заявлено, що протягом п`яти днів ним буде подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПКУ про розподіл судових витрат понесених з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПКУ розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПКУ, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПКУ, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5. ч. 6 ст. 238 ГПКУ у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення.

На підставі вказаних процесуальних норм господарський суд призначає таке судове засідання та надає позивачу строк для подання доказів розміру понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73-80, 126, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, ідентифікаційний код 00954685) вчинити дії - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх, ідентифікаційний код 39112319) 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (вартістю 50 839 980 грн), переданих відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 6 грудня 2018 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Судовий збір за подання позовної заяви покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам, за подання заяв про забезпечення позову покласти на позивача.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, ідентифікаційний код 00954685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх, ідентифікаційний код 39112319) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 619 243,85 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 22.07.2019 о 14:00 год.

Засідання провести в приміщенні господарського суду Кіровоградської області за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 29/32, зал судових засідань № 204.

Зобов`язати ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)" у строк до 15.07.2019 подати суду докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат із доказами їх направлення відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу за адресою: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх;

відповідачу за адресою: 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, м.Новомиргород, вул. Залізнична, будинок 45.

Дата складення повного рішення 12.07.2019.

Суддя Л.С. Вавренюк