Ухвала

від 16.03.2020 по справі 912/856/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 березня 2020 рокуСправа № 912/856/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" про зміну способу виконання рішення (вх. № 965/20 від 04.03.2020) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)",

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор",

про зобов`язання повернути майно

Представники:

від стягувача - Марков О.В., адвокат, ордер КС№289624 від 20.03.2019;

від боржника - участі не брали.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (надалі - ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)") звернулось до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (далі - ПрАТ "Новомиргородський елеватор") про повернення позивачу 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (вартістю 55 200 000 гривень), переданих відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 6 грудня 2018 року.

Рішенням від 08.07.2019 господарський суд частково задовольнив позовні вимоги, зобов`язав ПрАТ "Новомиргородський елеватор" вчинити дії - повернути ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна)" 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (вартістю 50 839 980 грн), переданих відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 6 грудня 2018 року, в іншій частині позову відмовлено.

16.09.2019 на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

04.03.2020 на адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" про зміну способу виконання рішення (вх. № 965/20 від 04.03.2020) відповідно до якої заявник просить:

- змінити спосіб виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 у справі № 912/856/19 в частині зобов"язання ПрАТ "Новомиргородський елеватор" повернути ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна) товар - 12 тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року вартістю 50 839 980 грн, переданих відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 06.12.2018 на стягнення з ПрАТ "Новомиргородський елеватор" грошових коштів в сумі 50 839 980 грн на користь ТОВ "Енгельхарт СТП (Україна).

Ухвалою від 05.03.2020 господарський суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" про зміну способу і порядку виконання рішення до розгляду в засіданні суду на 16.03.2020.

При розгляді заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З наведеної норми слідує, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим.

Слід відмітити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому господарський суд оцінює докази, що підтверджують зазначені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. В силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок подання відповідних доказів покладається на заявника.

За положеннями ст. ст. 326, 327 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження@. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

28.08.2019 приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. видав постанову про відкриття виконавчого провадження № 59906546 та зобов`язав боржника повернути стягувачу 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (вартістю 50 839 980,00 грн), переданих на зберігання відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 06.12.2018. Також, для забезпечення виконання рішення приватний виконавець видав постанову від 28.08.2019, якою було накладено арешт на майно боржника, а саме: на кукурудзу третього класу у кількості 12 тисяч тон, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45 (т. 2 а.с. 182-185).

29.09.2019 приватний виконавець Мехед О.В. склав виклик №1043 про виклик боржника у порядку ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

04.10.2019 з метою перевірки виконання рішення суду приватний виконавець здійснив виїзд до ПрАТ "Новомиргородський елеватор" за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, де в присутності охоронця ТОВ "ТД "Творець" було встановлено, що перевірити виконання рішення не можливо, адже зі слів охоронця боржник за вказаною адресою не знаходиться, а знаходиться ТОВ " ТД "Творець", про що було складено акт приватного виконавця (т. 2 а.с. 187).

Постановою від 04.10.2019 за невиконання без поважних причин рішення суду приватний виконавець наклав на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100 грн та встановив строк виконання три місяці(т. 2 а.с. 188-189).

12.12.2019 приватний виконавець направив запит № 1745 до боржника із проханням термінового надання вичерпної інформації про наявність на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року, необхідних для виконання рішення суду (а.с. 190-191 том 2).

Господарський суд враховує, що в силу ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для цього він зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З метою перевірки виконання рішення суду 12.12.2019 приватний виконавець здійснив виїзд до боржника за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, де в присутності директора ТОВ "ТД "Творець" Куцевола Сергія Олександровича було встановлено, що боржник за вказаною адресою не знаходиться, а знаходиться ТОВ "ТД "Творець", що підтверджується актом приватного виконавця (а.с. 192 том 2).

14 лютого 2020 року приватний виконавець Мехед О.В. видав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 195-196 том 2), в якій встановлено таке:

- боржник за адресою: вул. Залізнична, буд. 45, м. Новомиргород, Кіровоградська область не знаходиться - за вищевказаною адресою знаходиться ТОВ "ТД "Творець";

- приватним виконавцем за адресою: вул. Залізнична, буд. 45, м. Новомиргород, Кіровоградська область було відібрано зразки зерна кукурудзи та передано ТОВ "Асітер Інспекшн" та ДП "Кіровоградський науково- виробний центр стандартизації, метрології та сертифікації" для подальшого проведення експертизи та лабораторного дослідження класності, якості та властивостей вищевказаного зерна:

- згідно з протоколом якості №2312/19 від 23.12.2019, складеним ТОВ "Асітер Інспекшн", зразки відібраного зерна кукурудзи не належать жодному з класів, мають не властивий запах та колір для здорового зерна;

- відповідно до протоколу випробувань харчової продукції № 320/12-19Х від 21.12.2019, складеним ДП "Кіровоградський науково-виробний центр стандартизації, метрології та сертифікації", зразки зерна піддаються руйнуванню при випробуваннях, що означає їх знищення;

- на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, у випадку відсутності у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Враховуючи зазначене вище, стягувач зазначає, що виконання рішення суду від 08.07.2019 у справі №912/856/19 про повернення стягувачу 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (вартістю 50 839 980 грн), переданих на зберігання боржнику відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 06.12.2018 є неможливим та просить змінити спосіб виконання рішення суду.

Згідно ч. 3. ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У пункті 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз`яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. В свою чергу, зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Згідно з п. 7.4. наведеної вище постанови пленуму, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Положеннями ст.ст. 179, 184 Цивільного кодексу України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, індивідуально визначеною річчю є річ єдина у своєму роді, яка вирізняється від інших своїми неповторними ознаками та виділена із загальної маси речей даного роду, а родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки, і вони вимірюються числом.

Рішенням господарського суду у справі №912/856/19 від 08.07.2019 зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" повернути майно, що визначено родовими ознаками, а саме: 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року.

Господарський суд враховує, що в силу ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для цього він зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В постанові від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15 Верховним Судом зазначено наступне:

"З аналізу норм чинного законодавства під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15.".

Отже, законодавцем передбачено право суду за заявою стягувача змінити спосіб виконання судового рішення у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням, а тому заява стягувача, на думку суду, підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що загальна вартість майна, яке підлягає поверненню відповідачем, встановлена в рішенні господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 на підставі видаткових накладних № 701 від 07.12.2018 та № 776 від 18.12.2018.

Відтак, суд доходить до висновку, що запропонований стягувачем новий спосіб виконання означеного судового рішення є таким, що не змінює його суті та не змінює спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Положеннями цієї статті визначено, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Однією із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Враховуючи наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, а також те, що обраний під час вирішення спору по суті спосіб виконання рішення суду не забезпечує захисту прав стягувача, суд дійшов висновку про те, що заява стягувача про зміну способу виконання рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а саме зміни способу виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 у справі №912/856/19 шляхом стягнення з Приватного акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, ідентифікаційний код 00954685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх, ідентифікаційний код 39112319) грошових коштів в сумі 50 839 980 грн.

Разом з тим, слід зазначити, що ухвала про зміну способу та порядку виконання рішення підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а отже відповідний наказ у такому випадку судом не видається.

Керуючись ст.ст. 170, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" про зміну способу виконання рішення (вх. № 965/20 від 04.03.2020) задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 у справі №912/856/19 в частині зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, ідентифікаційний код 00954685) вчинити дії - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх, ідентифікаційний код 39112319) 12 тисяч тон кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2018 року (вартістю 50 839 980 грн), переданих відповідно до Договору складського зберігання № 94 від 6 грудня 2018 року шляхом

стягнення з Приватного акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, ідентифікаційний код 00954685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх, ідентифікаційний код 39112319) грошових коштів в сумі 50 839 980 грн.

Стягувачем за цією ухвалою в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх, ідентифікаційний код 39112319).

Боржником за цією ухвалою в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" є: Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, ідентифікаційний код 00954685).

Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Оригінал ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх).

Примірники ухвали направити Приватному акціонерному товариству "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45).

Дата складення повної ухвали 17.03.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк