Ухвала

від 11.07.2019 по справі 640/2045/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2019 року

Київ

справа №640/2045/19

адміністративне провадження №К/9901/18875/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма March-A на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма March-A до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма March-A звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просило: - визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, які виражені у неврахуванні в акті перевірки від 05 жовтня 2018 року №970/26-15-14-04-03/21505721 поданих ТОВ Науково-виробнича фірма March-A документів первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності та застосування до об`єкта перевірки фактів, які не мають відношення до правовідносин сторін господарських відносин, що виразилися в акті перевірки від 05 жовтня 2018 року №970/26-15-14-04-03/21505721; - скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2018 року №0055021404, яким йому збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 92123,75 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

05 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма March-A , у якій позивач просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2018 року №0055021404.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено основні засади (принципи) адміністративного судочинства, з-поміж яких забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Велика Палата Європейського суду з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа Зубац проти Хорватії (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказала, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012) (п. 78). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (п. 82).

Відповідно до п. 83 вказаного вище рішення застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Крім того, Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (рішення у справі Добріч проти Сербії , п. 54) (п. 86).

09 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви №26293/18 у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (п. 20-22).

Отже, за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 про відкриття провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма March-A справу віднесено до категорії незначної складності та такої, що розглядається за правилами спрощеного провадження.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо неврахування в акті перевірки від 05 жовтня 2018 року №970/26-15-14-04-03/21505721 поданих ТОВ Науково-виробнича фірма March-A документів первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності та застосування до об`єкта перевірки фактів, що не мають відношення до правовідносин сторін господарських відносин, а також вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2018 року №0055021404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 92123,75 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що надані позивачем на підтвердження господарських операцій з постачання йому товарів контрагентами ТОВ Мартейн та ТОВ Крок Актив документи не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами, оскільки: - вироком Деснянського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року у справі №754/12007/17 ОСОБА_1 , яким підписано первинну документацію від імені ТОВ Мартейн , визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за статтею 205-1 частини другої Кримінального кодексу України; - вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі №752/19921/16-к ОСОБА_2 , яким підписано первинну документацію від імені ТОВ Крок Актив , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205-1, частини четвертої статті 358 Кримінального кодексу України.

Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 12, 248, частиною п`ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма March-A на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма March-A до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх