Ухвала

від 12.07.2019 по справі 520/8720/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2019 року

Київ

справа №520/8720/18

адміністративне провадження №К/9901/18463/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі №520/8720/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: несплатою судового збору у розмірі 4049, 49 грн. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 06 травня 2019 року відповідачем направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги по сплаті судового збору на 30 календарних у зв`язку з неможливістю сплатити збір у встановлений в ухвалі строк.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року клопотання апелянта задоволено частково, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, на 10 днів з моменту отримання.

На виконання вимог вищезазначених ухвал 03 червня 2019 року до Другого апеляційного адміністративного суду від заявника вдруге надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків на 30 календарних днів. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що в строк, встановлений судом, у ГУ ДФС відсутня можливість сплатити суму судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках ГУ ДФС.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року відмовлено у задоволенні ГУ ДФС у Харківській області про продовження строку сплати судового збору та скаргу повернуто в зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не усунуто у встановлений судом строк.

Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області оскаржило його в касаційному порядку.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 05 червня 2019 року, суд виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за її подання.

Так, апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" ( далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1762 грн.

Частиною другою статті 4 Закону №3674-VI визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір судового збору за подання вказаної апеляційної скарги складає 4049, 49 грн.

У задоволенні повторного клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження строку для сплати судового збору відмовлено, з огляду на те, що в апелянта було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а строк для усунення її недоліків не може перевищувати 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з ч.1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 2,6 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для повторного продовження строку для сплати судового збору.

Доводи касаційної скарги зводяться до важкого матеріального становища органів Державної фіскальної служби та відсутністю коштів на сплату судового збору, що не спростовує наведених вимог чинного законодавства.

Крім того, посилання апелянта на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення є очевидно необґрунтованими.

Так, відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Повернення апеляційним судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону та повторне звернення до апеляційного суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення Закону №3674-VI та статті 169, 296, 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі №520/8720/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н.Є. Блажівська