Постанова

від 23.10.2019 по справі 520/8720/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 р.Справа № 520/8720/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.03.19 року по справі № 520/8720/18

за позовом Фізичної особи-підприемця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця Ашихіної Неллі Сергіївни ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2018 р. № 0007551315 Головного управління ДФС у Харківській області за платежем податок на додану вартість.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (61057 м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи-підприємця Ашихіної Неллі Сергіївни ( АДРЕСА_1 ) у розмірі 2699,66 грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень 66 коп.).

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягала на законності судового рішення та просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі пп. 21.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС Харківської області № 2340 від 03.04.2018 року та направлення від 21.05.2018 року № 1169 ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях за жовтень 2015 - березень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ "Прем`єр Папір", а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності у період з 21.05.2018 року по 25.05.2018 року

Копія наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03.04.2018 року № 2340 вручено 21.05.2018 року довіреній особі ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2

Перевірка проведена у приміщенні ГУ ДФС у Харківській області.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 04.06.2018 року № 2241/20-40-13-15-07/2874810323 «Про результати документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 , р.н.р.к.п.п. НОМЕР_1 з питань визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях за жовтень 2015 року - березень 2016 року по взаємовідносинам ТОВ "Прем`єр Папір" (код ЄДРПОУ 32932642), а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності".

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 215 973 грн., а саме за жовтень 2015 на 67 749 грн., листопад 2015 на 69 371 грн., грудень 2015 на 23936 грн., січень 2016 на 25 163 грн., лютий 2016 на 19 801 грн., березень 2016 року на 9 953 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року № 0007551315, яким позивачу нараховано (збільшено) суму грошового зобов`язання із податку на додану вартість на суму 215 973,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 53 993,25 грн.. Загальна сума нарахованих зобов`язань зі сплати ПДВ та штрафних санкцій складає - 269 966,25 гривень.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач оскаржив його до ДФС України.

Рішенням ДФС України № 713089/А/99-99-11-02-01-14 від 30.08.2018 року скаргу позивача залишено без задоволення, а прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність порушень позивачем податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Прем`єр Папір" підтверджується первинними документами, відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення йому податкових зобов`язань. Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо них та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та подальше бюджетне відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Приписами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Ашихіна Н. ОСОБА_3 , здійснює господарську діяльність із виробництва поліграфічної продукції (пакування до лікарських препаратів та інструкції-вкладиші з правилами їх застосування). Для виробництва такої продукції ФОП ОСОБА_1 здійснює систематичне придбання сировини, а саме: паперу, фарби, лаку, клею та іншу сировину необхідну для забезпечення поліграфічного виробництва. Переробка вказаної сировини в готову продукцію здійснюється на обладнанні яке орендується ФОП ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , в приміщеннях які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юр`ївська 17.

В перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Прем`єр Папір» , пов`язані із закупівлею у вказаного підприємства наперу офсетного розмірами 70 х 100; 67 х 85; 67 х 90; 67 х 97, щільністю 50, 60, 70,80 г на м.кв.

Придбаний товар у ТОВ «Прем`єр Папір» використовувався позивачем. для переробки та виготовлення поліграфічної продукції - пакування для медичних та фармацевтичних препаратів і листів вкладишів та зазначених препаратів, які в подальшому реалізовувались контрагентам позивача.

Рішення про придбання того або іншого виду товару приймався кожного разу окремо, за результатами аналізу цін на потрібну сировину, серед багатьох її постачальників, станом на кожен день роботи підприємства.

В межах правочинів були проведені господарські операції з поставки закупівлею паперу офсетного, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками - фактурами на оплату попередньо замовленого товару №Пр-0000658, №Пр-0000650 від 10.12.2015, №Пр-0000634 від 27.11.2015, Пр- 0000635 від 27.11.2015. №Пр-0000613, № Пр-0000617 від 19.11.2015, № Пр-0000595 від 05.11.2015, № Пр- 0000596 від 05.11.2015, № Пр-0000586, №Пр-0000585 від 02.11.2015, № Пр- 000556 від 19.10.2015, № Пр- 0000550 від 09.10.2015, № Пр-0000549 , №Пр-0000551 від 09.10.2015, №Пр-0000540 від 06.10.2015, № Пр- 0000541 від 06.10.2015, № Пр-0000534 від 01.10.2015, №Пр-0000535, №пр-0000031 від 26.01.2016, №Пр-0000009 від 11.01.2016, № Пр- 0000010 від 11.01.2016, №Пр-0000075, № Пр-000043 від 01.02.2016, № Пр-000044 від 01.02.2016, № Пр- 00001 від 18.03.2016; видатковими товарними накладними: постачальник ТОВ Прем`єр Папір : № Пр-0000634, № Пр-0000626 від 10.12.2015, № Пр-0000612 від 27.11.2015, № Пр- 0000596 від 19.11.2015,№ Пр-0000575 від 05.11.2015, № ГІр-0000566 від 02.11.2015, № Пр-0000540 від 19.10.2015, № Пр- 0000534 від 09.10.2015, № Пр-0000525 від № Пр-000520 від 01.10.2015, №Пр-0000030 від 26.01.2016, № Пр- 000009 від 11.01.2016, № Пр-0000071, № Пр-000042 від 01.02.2016, № Пр-0000109 від 16.03.2016, № Пр- 0000611 від 27.11.2015, №Пр-000592 ,№ Пр-0000576 від 05.11.2015, №Пр- 0000565 від 02.11.2015, № Пр- 0000533 від 09.10.2015, № Пр-0000532 , № Пр-0000524 від 06.10.2015, № Пр-0000519 від 01.10.2015, № Пр- 0000008 від 11.01.2016, №Пр-000041 від 01.02.2016 , продавець самозайнята особа ОСОБА_1 . № РН-0000086 від 02.12.2015, №РН- 0000001 від 11.01.2016, №РН-000002 від № РН-0000005 від 12.01.2016, №РН-0000008 від 14.01.2016, №РН-000006 від 15.01.2016, №РН-000009, № РН-0000010 від 19.01.2016, №РН-000011 від 20.01.2016, № РН-000013 від 21.01.2016, №РН-0000014 ,№ РН-000012 від 25.01.2016, № РН-000015 від 25.01.2016, № РН-000016 від 26.01.2016, № РН-000017, № РН-000018 від 28.01.2016, № РН-000019 від 28.01.2016, № РН-000020 від 29.01.2016, № РН-000023, № РН- 0000027 від 03.02.2016, № РН-0000028 від 03.02.2016, №РН- 0000029 від 05.02.2016, №РН-0000031, № РН-000035 від №РН-0000038 від 19.02.2016, №РН-000039 від 22.02.2016, №РН-000040 від 02.03.2016, №РН 0000042, №РН-0000043 від 11.03.2016, №РН-000044 від 15.03.2016, №РН- 000045 від 21.03.2016, №РН-000046 від 25.03.2016, РН-000047 від 25.03.2016, № РН-0000048 від 31.03.2016, №РН-0000015 від 01.10.2015, №РН- 0000016 від 01.10.2015, №РН-000017, № РН-000019 від 02.10.2015, №РН-0000018 від 05.10.2015, №РН- 0000021 від 06.10.2015, №РН-0000020, № РН- 0000022 від 07.10.2015, №РН-0000023 від 08.10.2015, №РН-000024 від 09.10.2015, №РН-000025 від 09.10.2015 №РН-000027 від 12.10.2015, №РН-000028 від 13.10.2015, №РН-000029 від 13.10.2015, №РН-0000026, № РН-0000030 від 15.10.2015, №РН-000032 від 19.10.2015, №РН- 0000034 від 20.10.2015, №РН-0000033, №РН-0000035 від 22.10.2015, №РН-000035 від 22.10.2015, №РН- 000037 від 23.10.2015, №РН-000038, №РН-000039 від 26.10.2015, №РН-000040 від 27.10.2015, №РН-000041 від 28.10.2015, №РН-000042, №РН-000044 від 29.10.2015, №РН-000045 від 30.10.2015, №РН-000046 від 30.10.2015. №РН-000047 від 30.0.2015, №РН-000048 від 03.11.2015, №РН-000052 від 04.11.2015, №РН- 0000049 від 05.11.2015, №РН-000056, №РН-000053 , №РН-000057 від 09.11.2015, №РН-000059 від 10.11.2015, №РН-000058, №РН-000060 від 12.11.2015, №РН-000061 від 12.11.2015, №РН-000063 від 16.11.2015, №РН-000064, №РН- 50065 від 16.11.2015, №РН-000066 від 18.11.2015, №РН-000069 від 19.11.2015, №PH-D00071 від 16.05.2016, №РН-000070 від 23.11.2015, №РН-000073 від 24.11.2015, №РН-000077 від 05.11.2015, №РН-000076, №РН-000072 від 30.11.2015, №РН-000079 від 30.11.2015, №РН- 000081 від 02.12.2015, №РН-000080, №РН-000084 від 04.12.2015, №РН-000085 від 07.12.2015, №РН-000087 від 08.12.2015, №РН-000091, №РН-000092 від 11.12.2015, №РН-000094 від 15.12.2015, №РН-000096 від 16.12.-2015, №РН-0000097, №РН-0000098 від 18.12.2015, №РН- 000099 від 21.12.2015, №РН-0000101 від 22.12.2015, №РН-0000102 від 24.12.2015.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 0314122015 від 14.12.2015, №0310122015 від 10.12.2015, №0427112015 від 27.11.2015, №01191 015 від 19.11.2015, №0205112015 від 05.11.2015, №0102112015 від 02.11.2015, №0219102015 від 19.10.2015, №0209102015 від 09.10.2015, №046102015 від 06.10.2015, №0101102015 від 10.10.2015, № 0326012016 від 26.01.2016, №0411012016 від 11.01.2016, №0119022016 від 19.02.2016, № 0301022016 від 01.02.2016, №0216032016 від 16.03.2016.

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару було виконано шляхом перерахування позивачем на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується банківською випискою.

В подальшому придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме виготовлено поліграфічну продукцію та реалізовано ТОВ "ХАРКІВСЬКЕ ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗДОРОВ`Я НАРОДУ", що підтверджується видатковими накладними та товаротранспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

В результаті проведення господарських операцій загальний обсяг доходу від такої господарської діяльності позивача зріс із 2 932 606,39 грн., до 4 949 316,88 грн..

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Крім того, посилання відповідача на податкову інформацію, щодо контрагента позивача колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про порушення його контрагентом або, що метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди чи здійснення нікчемного правочину.

Приписами п.п. 14.1.36. п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 по справі № 826/6280/13-а, від 20.02.2018 по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.

Суд першої інстанції вірно спростував доводи контролюючого органу щодо відсутності реальної можливості здійснення господарської операції між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Прем`єр Папір", оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Товар, який придбавав позивач, притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з ТОВ "Прем`єр Папір" є правомірним.

Поряд з цим, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта з приводу наявності негативної інформації про ТОВ "Траго", ТОВ "Агромат-Інвест", як на підставу не здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки спірний період стосується взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Прем`єр Папір".

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів щодо недійсності первинних документів, на підставі яких позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ТОВ Прем`єр Папір , а тому нарахування позивачу грошових зобов`язань згідно прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2018 р. № 0007551315 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 520/8720/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 24.10.2019 року