Постанова

від 25.06.2019 по справі 914/1092/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1092/18

Провадження № 12-31гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С.,

Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В.,

Рогач Л. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач - Червоноградська міська рада Львівської області (представник не з`явився),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Кольга (представник не з`явився),

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження справу № 914/1092/18 за позовом Червоноградської міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Кольга про зобов`язання демонтувати самочинно встановлені споруди за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кольга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя Плотніцький Б. Д., судді

Кордюк Г. Т., Хабіб М. І.) й рішення Господарського суду Львівської області

від 28 серпня 2018 року (суддя Юркевич М. В.) та

УСТАНОВИЛА:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року Червоноградська міська рада Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кольга (далі - ТОВ Кольга ) про зобов`язання демонтувати самочинно встановлені стаціонарні тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, які примикають до нежитлової будівлі (кафе) ТОВ Кольга , а саме: скляний, частково з обшивкою під дерево павільйон зі східної сторони кафе, орієнтовними лінійними розмірами 6,5 м х 3,7 м, а також з обшивкою під дерево павільйон зі східної сторони кафе, орієнтовними лінійними розмірами 8,2 м х 2,2 м, що знаходяться за адресою: м. Червоноград , Львівська область, вул. Паркова, 3 .

2. Позовна заява мотивована порушенням ТОВ Кольга при встановленні тимчасових споруд норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також пункту 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244, оскільки вказані споруди, які примикають до нежитлової будівлі (кафе) відповідача, що належить йому на праві приватної власності, встановлені ним самовільно, без паспорта прив`язки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Червоноградською міською радою Львівської області в ході обстеження території м. Червонограда було виявлено дві самочинно встановлені тимчасові споруди по вул. Паркова, 3 . Зокрема, скляний, частково з обшивкою під дерево павільйон зі східної сторони кафе, орієнтовними лінійними розмірами 6,5 м х 3,7 м, а також з обшивкою під дерево павільйон зі східної сторони кафе, орієнтовними лінійними розмірами 8,2 м х 2,2 м.

4. За матеріалами справи, згідно з державним актом серії ЛВ № 20 від 04 березня 1996 року земельна ділянка загальною площею 0,0272 га з цільовим призначенням для будівництва та експлуатації кафе надана у постійне користування ТОВ Кольга відповідно до рішення виконкому Червоноградської міської ради народних депутатів від 23 листопада 1995 року № 429.

5. Крім того, у користуванні ТОВ Кольга перебуває земельна ділянка з кадастровим № 4611800000:02:009:0074 загальною площею 0,0225 га з цільовим призначенням для розміщення літнього майданчика для обслуговування відвідувачів та виносної торгівлі, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Паркова, 3А , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна № 126821655 від 08 червня 2018 року.

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, стаціонарні споруди для провадження підприємницької діяльності встановлені та примикають до нежитлової будівлі (кафе), яке згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ТОВ Кольга (відповідачу).

7. За результатами перевірки комісією позивача було складено акт від 16 травня 2018 року, з якого вбачається, що стаціонарні тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, які примикають до нежитлової будівлі (кафе) відповідача, встановлені самовільно, без паспорта прив`язки.

8. 17 травня 2018 року виконавчим комітетом Червоноградської міської ради на адресу відповідача було надіслано листа № 3/22-3899/2-3, в якому зазначено про необхідність вжиття заходів для демонтажу встановлених споруд у строк до 31 травня 2018 року.

9. 01 червня 2018 року в ході повторної перевірки позивачем було встановлено, що порушення відповідачем не усунуто, про що було складено відповідний акт.

10. З огляду на вищенаведені обставини позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусовий демонтаж згаданих самовільно встановлених тимчасових споруд у судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Господарський суд Львівської області рішенням від 28 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду

від 17 грудня 2018 року, позовні вимоги Червоноградської міської ради Львівської області задовольнив.

12. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач як власник нерухомого майна (приміщення кафе) та водночас користувач прилеглої до кафе земельної ділянки, повинен нести відповідальність за порушення містобудівного законодавства за самовільне встановлення тимчасових споруд без відповідних дозвільних документів. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що цей спір стосується речового права відповідача щодо належної йому тимчасової споруди, отже, такий спір за своїм змістом є цивільно-правовим.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

13. У лютому 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Кольга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2018 року та рішення Господарського суду Львівської області від 28 серпня 2018 року у цій справі, яка мотивована порушенням судами попередніх інстанцій при вирішенні спору правил предметної юрисдикції, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати ці судові рішення та закрити провадження у справі.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

14. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 лютого 2019 року поновив ТОВ Кольга строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрив касаційне провадження, відмовив скаржнику у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення суду першої та апеляційної інстанцій, витребував з Господарського суду Львівської області матеріали справи № 914/1092/18

та передав цю справу разом із касаційною скаргою ТОВ Кольга на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на частину шосту статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

15. Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що ТОВ Кольга оскаржує рішення Господарського суду Львівської області від 28 серпня 2018 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2018 року з підстав помилковості висновків судів попередніх інстанцій, що цей спір належить до юрисдикції господарських судів, оскільки скаржник вважає, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

16. Оскільки ТОВ Кольга оскаржує судові рішення з підстав порушення судами правил суб`єктної юрисдикції, ухвалою від 11 березня 2019 року справу прийнято та призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. ТОВ Кольга у своїй касаційній скарзі зазначає, що звертаючись до суду з позовом про здійснення демонтажу тимчасової споруди позивач як суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил. Спір за позовом органу місцевого самоврядування, який звернувся до суду як суб`єкт владних повноважень у зв`язку з протиправними діями відповідача та його бездіяльністю щодо виконання владного припису, є публічно-правовим, а отже, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

18. Також скаржник посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18),

від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14ц (провадження № 14-108цс18), від 30 травня 2018 року у справі № 295/14294/17 (провадження № 14-136цс18),

у справі № 464/65495/13-ц (провадження № 14-92цс18), від 11 квітня 2018 року

у справі № 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18), від 13 листопада

2018 року у справі № 910/2145/18 (провадження № 12-223гс18), в яких, на його думку, висловлена правова позиція, що спір за позовом органу місцевого самоврядування, який звернувся до суду як суб`єкт владних повноважень у зв`язку з протиправними діями відповідача та його бездіяльністю щодо виконання владного припису, є публічно-правовим, а отже, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Позиція позивача

19. Червоноградська міська рада Львівської області проти касаційної скарги заперечує та зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. Крім того, позивач зауважив, що відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Отже, звертаючись з цим позовом позивач діє в межах повноважень власника земельної ділянки на якій відповідачем самовільно розміщено споруду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.

21. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

22. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

23. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

24. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

26. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

27. Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб`єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

28. Закон України Про благоустрій населених пунктів визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

29. Згідно зі статтею 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

30. У силу статті 12 Закон України Про благоустрій населених пунктів суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

31. У відповідності до статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

32. Частиною першою статті 40 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

33. Таким чином, Закон України Про благоустрій населених пунктів наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

34. У розумінні Закону України Про благоустрій населених пунктів дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об`єкту благоустрою території).

35. З огляду на викладене вище, Червоноградська міська рада Львівської області наділена контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.

36. Відповідно до наведених приписів законодавства, спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою (зокрема, відновлення благоустрою шляхом демонтажу елементів благоустрою) є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

37. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

38. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсним актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

39. Рішення суб`єкта владних повноважень щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами вчинення відповідних дій у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про здійснення демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про здійснення демонтажу тимчасових споруд є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень щодо такого демонтажу.

40. Предметом спору у цій справі є зобов`язання демонтувати самочинно встановлені стаціонарні тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, оскільки спірні споруди встановлені ТОВ Кольга без паспорта прив`язки.

41. Така вимога стосується здійснення контролю за станом благоустрою території міста Червоноград, забезпечення в ньому чистоти і порядку, усунення порушень, допущених, за твердженням позивача, відповідачем. Земельна ділянка при цьому не є предметом спору у справі; вимога про захист права власності на землю позивачем не заявлялась. Зазначений спір не є спором про право власності відповідача на тимчасову споруду, оскільки не позбавляє його права володіння, користування та розпорядження останньою, і позивачем не заявлено вимог про захист права власності способами, встановленими для захисту права власності.

42. З наведеного вбачається, що вирішення спору стосовно демонтажу самочинно встановлених споруд, що розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ Кольга , не впливає на обсяг прав і обов`язків ні позивача, ні відповідача щодо відповідної земельної ділянки, оскільки предмет такого спору не стосується ані правомірності набуття цими особами відповідної земельної ділянки, ані правомірності її використання.

43. Звідси, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що Червоноградська міська рада Львівської області звернулася до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста, оскільки відповідач не демонтував спірні тимчасові споруди в добровільному порядку.

44. З огляду на вказане обґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що у спірних правовідносинах орган місцевого самоврядування здійснює владні управлінські функції, а отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що цей спір належить до юрисдикції господарського суду.

45. Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставним посилання скаржника у своїй касаційній скарзі на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14ц (провадження № 14-108цс18), від 30 травня 2018 року у справі № 295/14294/17 (провадження № 14-136цс18), у справі № 464/65495/13-ц (провадження

№ 14-92цс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18), оскільки ці висновки стосуються відносин щодо знесення об`єктів самочинного будівництва, що регулюються Законом України Про архітектурну діяльність , в якому визначений відповідний порядок усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування, де орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. У той час як у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли щодо демонтажу тимчасових споруд, розміщення яких регламентується Законом України Про благоустрій населених пунктів .

46. Також необґрунтованим є посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 910/2145/18 (провадження № 12-223гс18), оскільки предметом спору у справі було визнання незаконним та скасування рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, та визнання незаконними дії цього Департаменту щодо демонтажу нежитлової будівлі. Проте у цій справі предметом спору є зобов`язання демонтувати самочинно встановлені споруди, тобто предмет спору суттєво відрізняється від предмета спору у справі, на яку посилається скаржник.

47. Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій і закриття провадження в цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

49. Згідно із частиною другою статті 313 Господарського процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

50. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга ТОВ Кольга підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі

№ 914/1092/18 - закриттю.

Щодо судових витрат

51. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Висновок щодо застосування норм права

52. Закон України Про благоустрій населених пунктів наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

53. Орган місцевого самоврядування наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою. Спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 300-302, 308, 313-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кольга задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2018 року та рішення Господарського суду Львівської області від 28 серпня 2018 року у справі № 914/1092/18 скасувати.

3. Провадження у справі № 914/1092/18 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: Н. О. Антонюк О. С. Золотніков Т. О. Анцупова О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І. Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима Л. І. Рогач Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік О. Г. Яновська