Ухвала

від 12.07.2019 по справі 814/2244/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2019 року

м. Київ

справа №814/2244/17

адміністративне провадження №К/9901/16493/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 814/2244/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "Прометей" до Головного управління ДФС в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДФС) направлені до суду поштою 05.06.2019.

У касаційній скарзі скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що попередньо подану ним касаційну скаргу у цій справі ухвалою Верховного Суду від 29.08.2018 повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги - не сплатою судового збору. Скаржник просив врахувати, що вперше подана ним касаційна скарга була подана у належний строк, проте у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування повернута судом. Також у поданому клопотанні скаржник просив відстрочити йому сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2019 такі причини пропуску строку визнано неповажними та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження. Також відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та запропоновано у десятиденний строк надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 297 725, 40 грн .

На виконання вимог цієї ухвали, від ДФС 02.07.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження та продовжити строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документу про сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Для сплати судового збору необхідно тривалий час у зв`язку із виділенням коштів на оплату судового збору із зверненням до органів Державної казначейської служби про сплату судового збору, отримання платіжного доручення та надання його оригіналу до суду. Станом на дату звернення з даним клопотанням кошти в ДФС не має можливості сплатити судовий збір через обмеженість відкритих бюджетних асигнувань на дані видатки.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд повторно акцентує увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

Щодо клопотання ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документа про сплату судового збору, слід зазначити про його необгрунтованість, оскільки відповідно до п. 30 Порядку №845 при здійсненні безспірного списання коштів з рахунків боржника не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку, лише на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку. Крім того, відповідно до п. 25 Порядку на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Таким чином, клопотання про продовження строку на усунення недоліків є недоцільним і задоволенню не підлягає.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Миколаївській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені у ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Миколаївській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 814/2244/17 .

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду