Рішення

від 05.07.2019 по справі 911/712/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2019 р. Справа № 911/712/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання"

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Богуславська сільгосптехніка"

та другого відповідача Богуславської районної ради

про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів

За участю представників:

від позивача: Вітюк В.В.;

від відповідача 1: не з`явилися;

від відповідача 2: Лінська Л.Б.

Обставини справи:

15.03.2019 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Богуславська сільгосптехніка" та Богуславської районної ради про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, а саме: Інвестиційного договору № 1 від 10.10.2014 та Договору № 1 оперативного лізингу від 12.02.2015, укладених між Комунальним підприємством Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Богуславська сільгосптехніка", Богуславською районною радою Київської області та повернення сторін у стан, що існував до їх укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржувані договори нікчемними, такими що не породжуються жодних юридично-правових наслідків, а тому судом повинні бути застосовані наслідки їхньої нікчемності.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 15.03.2019 вказану позовну заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/712/19 та призначено підготовче засідання на 12.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 24.05.2019.

22.05.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10127/19 від 22.05.2019), згідно якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд застосувати до позовних вимог позовну давність. Вказаний відзив прийнято судом.

22.05.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.05.2019 (вх. № 10127/19), згідно якого представник другого відповідача підтримав задоволення позовних вимог, який прийнято судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 07.06.2019.

07.06.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів для визначення розміру судових втрат (вх. № 11340/19 від 07.06.2019), згідно якого останній просив суд стягнути з першого відповідача на користь позивача 24 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, яке прийнято судом.

07.06.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 11341/19 від 07.06.2019), згідно якої останній просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказана відповідь на відзив прийнята судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2019 підготовче засідання у справі № 911/712/19 закрито та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 05.07.2019.

У судовому засіданні 05.07.2019 представник позивача та представник другого відповідача підтримали задоволення позовних вимог.

Представник першого відповідача у судове засідання 05.07.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка першого відповідача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті у судовому засіданні 05.07.2019, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними в ній матеріалами справи за відсутності першого відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промови (заключні слова) представників позивача та другого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2014 між Богуславською районною радою (Рада), Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Богуславська сільгосптехніка (Інвестор) та Комунальним підприємством Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання" (Підприємство) було укладено інвестиційний договір № 1, згідно якого інвестор зобов`язався забезпечити реалізацію та контроль над планом інвестиційного проекту реконструкції котельні по вул. Польова, 40 в м. Богуслав, Київської області (надалі - об`єкт) Комунального підприємства Богуславтепловодопостачання згідно плану інвестицій, а підприємство - погодитися з проведенням реконструкції об`єкта та створити умови для виконання плану інвестицій.

Згідно п. 2.4. договору № 1 від 10.10.2014 вартість фінансування, що здійснюється інвестором уточнюється після проведення реконструкції об`єкту та оформлюється додатковою угодою до договору.

Відповідно до п. 2.7. договору № 1 від 10.10.2014 інвестор здійснює інвестицію в підприємство шляхом надання в довгострокове платне користування теплогенеруючого обладнання для виробництва тепловодої енергії з використанням нетрадиційних джерел енергії за умови додержання радою та підприємством умов інвестування.

Пунктом 2.9. договору № 1 від 10.10.2014 передбачено, що строк платного користування теплогенеруючого обладнання за цим договором та договором оперативного лізингу становить 5 років.

Згідно п. 4.2. договору № 1 від 10.10.2014 теплогенеруюче обладнання передається КП Богуславтепловодопостачання за договором оперативного лізингу за актом приймання-передачі, які підписуються представниками сторін та скріплюються їх печатками.

Відповідно до п. 8.2. договору № 1 від 10.10.2014 договір набирає чинності з моменту його затвердження сесією Богуславської районної ради.

12.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Богуславська сільгосптехніка (Орендодавець), Комунальним підприємством Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання" (Орендар) та Богуславською районною радою (Рада) було укладено договір оперативного лізингу № 1, згідно якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування теплогенератор твердопаливний водогрійний ТгТ-5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) в комплекті з додатковим обладнанням згідно додатку № 1 - 1 шт. (далі - об`єкт оренди) для виробництва теплової енергії з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

Згідно п. 2.2. договору № 1 від 12.02.2015 технічний стан та інші характеристики об`єкта оренди зафіксовано в акті приймання-передачі, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.7. договору № 1 від 12.02.2015 за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 86 712,50 грн.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15.04.2022, згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2015 (п. 10.1. договору).

12.02.2015 між першим відповідачем, позивачем та другим відповідачем підписано акт прийому-передачі об`єкта оренди (а.с. 31-32), згідно якого перший відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове, строкове, платне користування належний орендодавцю теплогенератор твердопаливний водогрійний ТгТ - 5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) в комплекті з додатковим обладнанням (далі - об`єкт оренди) за погодженим сторонами договору переліком.

Пунктом 2.9. договору № 1 від 10.10.2014 передбачено, що строк платного користування теплогенеруючого обладнання за цим договором та договором оперативного лізингу становить 5 років.

28.02.2019 позивач звернувся до другого відповідача з листом від 28.02.2019 № 92 (а.с. 32) з проханням надати копію договору оперативного лізингу № 1 від 12.02.2015 з відміткою про державну реєстрацію та нотаріальне посвідчення.

Листом від 01.03.2019 № 1.1.-16/164 (а.с. 33) другим відповідачем повідомлено позивача про те, що рішення про затвердження інвестиційного договору № 1 від 10.10.2014 не приймалося, відомості щодо державної реєстрації та нотаріального посвідчення договору оперативного лізингу № 1 від 12.02.2015 в районній раді відсутні; надано копію договору № 1 оперативного лізингу від 12.02.2015.

Листом від 05.03.2019 № 07.2-27/712 (а.с. 34) другим відповідачем повідомлено позивача, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо договору лізингу, щодо нежитлового приміщення за адресою: 09701, Київська область, місто Богуслав, вулиця Польова, 40 до реєстру речових прав не вносились.

Предметом позову є вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, а саме: Інвестиційного договору № 1 від 10.10.2014 та Договору № 1 оперативного лізингу від 12.02.2015, укладених між Комунальним підприємством Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Богуславська сільгосптехніка", Богуславською районною радою Київської області та повернення сторін у стан, що існував до їх укладення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК України).

Згідно ст. 794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.

Статтею 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку , встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Суд вважає, що чинним законодавством України не передбачено порядку, згідно якого відповідачі повинні були провести державну реєстрацію інвестиційного договору та договору оперативного лізингу, а позивачем не вказано, який саме порядок державної реєстрації порушено першим відповідачем.

Крім того, чинне законодавство України не містить правової норми, де вказано, що договір оперативного лізингу або інвестиційний договір, не посвідчений нотаріально - є нікчемним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження невиконання сторонами умов оспорюваних договорів.

У відповідності до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що теплогенератор твердопаливний водогрійний ТгТ-5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) є капітальною спорудою, а також того, що відносини, які виникли між позивачем та першим відповідачем є правовідносинами щодо оренди саме капітальної споруди.

Судом встановив, що інвестиційний договір № 1 від 10.10.2014 та договір № 1 оперативного лізингу від 12.02.2015 були вчинені у письмовій формі; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, в тому числі щодо предмету та строку дії договорів.

Суд вважає, що наданий позивачем лист другого відповідача від 01.03.2019 № 1.1.-16/164 (а.с. 33) підтверджує факт неприйняття Богуславською районною радою рішення про затвердження інвестиційного договору № 1 від 10.10.2014 та договору оперативного лізингу, а не ухилення позивача від нотаріального посвідчення спірних договорів, на що посилається перший відповідач у відзиві на позов.

Усі інші твердження та заперечення сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідачів, які викладені останніми у своїх письмових заявах та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, а саме: Інвестиційного договору № 1 від 10.10.2014 та Договору № 1 оперативного лізингу від 12.02.2015, укладених між Комунальним підприємством Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Богуславська сільгосптехніка", Богуславською районною радою Київської області та повернення сторін у стан, що існував до їх укладення є безпідставними.

Також першим відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до вимог позивача про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, а саме: Інвестиційного договору № 1 від 10.10.2014 та Договору № 1 оперативного лізингу від 12.02.2015, укладених між Комунальним підприємством Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Богуславська сільгосптехніка", Богуславською районною радою Київської області та повернення сторін у стан, що існував до їх укладення.

Судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання" (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Польова, буд. 46-А; ідентифікаційний код 33604652) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Богуславська сільгосптехніка" (08801, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 143; ідентифікаційний код 36215146) та Богуславської районної ради (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, буд. 4; ідентифікаційний код 25299193) про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 12.07.2019

Суддя П.В.Горбасенко