Постанова

від 15.07.2019 по справі 280/868/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/868/19

Провадження № 3/280/457/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2019 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту з питань запобігання політичній корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , приватного підприємця, РНОКПП НОМЕР_1

за ст.212-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №50-25/450 від 08.05.2019 відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається наступне.

Відповідно до ч.9 ст.43 Закону України Про вибори Президента України (далі-Закон) Національне агентство здійснює контроль за дотриманням вимог цього Закону щодо фінансування передвиборної агітації кандидатів на пост Президента України. Під час здійснення контролю за дотриманням вимог Закону щодо фінансування передвиборної агітації на пост Президента України ОСОБА_2 встановлено, що 15.02.2019 гр. ОСОБА_1 здійснив добровільний внесок на накопичувальний рахунок виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 на суму 40000 грн. Факт надання добровільного внеску на накопичувальний рахунок виборчого фонду підтверджується випискою по рахунку, долученому до матеріалів справи. Листом від 25.02.2019 №4103/5/99-99-17-02-16 ДФС України повідомила, що за даними інформаційної системи органів ДФС України у ОСОБА_1 станом на дату надання добровільного внеску 15.02.2019 обліковувався податковий борг у розмірі 238,5 грн. Ч.3 ст.43 Закону встановлено заборону здійснення добровільних внесків до виборчого фонду кандидата на пост Президента України особам, які відповідно до Закону України Про політичні партії в Україні не мають права здійснювати внески на підтримку партії. П.8 ч.1 ст.15 Закону України Про політичні партії в Україні`передбачено, що не допускається здійснення внесків фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг. А отже, ОСОБА_1 порушив порядок надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, а саме п.8 ч.1 ст.15 Закону України Про політичні партії в Україні , відповідно до якого не допускається здійснення внесків фізичними та юридичними особами , які мають непогашений податковий борг, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.212-15 КУпАП.

У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 заперечив проти протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив, що ОСОБА_1 не було відомо про наявність податкового боргу у сумі 238,5 грн., хоча перед здійснення вказаного грошового внеску в усній формі ОСОБА_1 звертався до органів ДФС з даного приводу, про наявність заборгованості його повідомлено не було. Органами ДФС у визначений Законом спосіб не було повідомлено про наявність боргу. Згідно положень Податкового Кодексу України платник податків несе відповідальність за узгоджене податкове зобов`язання. Момент узгодження пов`язаний з ознайомленням платника податків з існуванням боргу, про що контролюючим органом надсилається відповідне податкове повідомлення - рішення, обов`язково з відміткою про вручення останнього адресату. Вказаний порядок дотримано органами ДФС не було, а отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-15 КУпАП, просить закрити провадження у справі.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, зокрема, копію банківської виписки по накопичувальному рахунку кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 , з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 15.02.2019 зроблено внесок до виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 у сумі 40000 грн., копію листа ДФС від 25.02.2019 №4103/5/99-99-17-02-16 (вх.№03/20430/19 від 22.03.2019), згідно якого станом на 15.02.2019 за гр. ОСОБА_1 рахується податковий борг у розмірі 238,5 грн., розшифровку до звіту про формування виборчого фонду кандидата на пост Президента України, аналіз фінансового звіту про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України від 25.03.2019, витяг з рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 №9 Про визначення уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції , копії листів Національного агентства від 01.04.2019 №50-18/24876/19 та від 18.04.2019 №50-18/30245/19, суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст.212-15 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.

З досліджених матеріалів справи вбачається існування за ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 238,5 грн. станом на 15.02.2019, тобто на день здійснення внеску на підтримку відповідного кандидата на пост Президента України.

Разом з тим, судом було направлено запит до ГУДФС у Житомирській області (вих.№280/868/19/3785/2019 від 04.07.2019) з метою з`ясування узгодження із платником податків ОСОБА_1 податкового боргу у встановленому законом порядку станом на 15.02.2019 та взагалі існування вказаного боргу.

Згідно листа за підписом начальника Житомирського управління ГУДФС у Житомирській області №11322/5/06-30-51-17 від 10.07.2019, станом на 09.07.2019 згідно інтеграційних карток, які ведуться ЖУ ГУДФС в Житомирській області, у ОСОБА_1 обліковується заборгованість з рентної плати за спецвикористання води у сумі 56,31 грн, яка виникла 20.05.2019.

У відповідності до положень п.8 ч.1 ст.15 Закону України Про політичні партії в Україні не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг. Згідно п.14.1.175 ст.14 ПКУ, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Подані до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних на підтвердження того, що: а) мала місце процедура узгодження грошового зобов`язання, б) платнику було встановлено строк для погашення такого зобов`язання, відтак він знав і повинен був знати про його існування, а також, з огляду на відповідь ЖУ ГУДФС у Житомирській області, взагалі існування такого боргу.

Ст.129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини . Так, ЄСПЛ в своєму рішенні від 10.02.1995 по справі Аллене де Рібермон проти Франції вказав, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин. П.21 рішення ЄСПЛ у справі Надточій проти України від 15.05.2008 зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

При цьому ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.

Таким чином, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.

На думку суду законність складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників Департаменту з питань запобігання політичній корупції щодо збирання інших доказів у справі, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.212-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-15 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не доведена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.62, 129 Конституції України, ст.ст.7, 9, 254, 279, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.212-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М.М.Рибнікова