Ухвала від 12.07.2019 по справі 554/5252/19

Дата документу 12.07.2019 Справа № 554/5252/19

Провадження № 1-кс/554/10459/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000001028 від 27.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Генеральної прокуратури України, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000001028 від 27.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 368 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000001028 від 27.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи, згідно наказу № 65 о/с від 09.07.2012 року, посаду заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Криворізька виправна колонія № 80», організовуючи розгляд матеріалів на засуджених, щодо застосування пільг, згідно статей 81, 82, 107 КК України (умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким, переведення засуджених в порядку статей 100, 101 КВК України), маючи спеціальне звання підполковника внутрішньої служби та будучи наділеним організаційно-розпорядчимита адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто будучи особою, згідно із статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції», уповноваженою на виконання функцій держави, і таким чином постійно здійснюючи функції представника влади, обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи заступником керівника органу державної влади, та відповідно до п. 2 Примітки 1 до статті 368 КК України, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і якій, відповідно до статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, зловживаючи ними, в першій декаді 2018 року, перебуваючи у службовому кабінеті Державної установи «Криворізька виправна колонія № 80», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Шиферна, 3, висловив ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 вимогу про надання неправомірної вигоди в розмірі 5 000 грн. за здійснення дій, спрямованих на отримання ОСОБА_5 заходів заохочення, визначення максимального ступеню виправлення засудженого, а також забезпечення відсутності в останнього дисциплінарних стягнень з метою заміни покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі та переведення його до виправної установи із менш суворим режимом, та у випадку ненадання ним неправомірної грошової винагороди, вчинити дії, що унеможливлять ОСОБА_6 заміну покарання.

У подальшому, реалізуючи вказаний злочинний умисел, направлений на особисте збагачення протиправним шляхом, ОСОБА_4 в третій декаді квітня 2018 року, перебуваючи у службовому кабінеті Державної установи «Криворізька виправна колонія № 80», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Шиферна, 3, в ході особистої бесіди із матір`ю засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 підтвердив необхідність передачі йому неправомірної грошової винагороди за здійснення дій, спрямованих на отримання її сином ОСОБА_5 заходів заохочення, визначення максимального ступеню виправлення засудженого, а також забезпечення відсутності у ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень з метою заміни покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі та переведення останнього до виправної установи із менш суворим режимом.

Так, в першій декаді серпня 2018 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті Державної установи «Криворізька виправна колонія №80», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Шиферна, 3, надав ОСОБА_6 номер банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та вказав на необхідність переказу його матір`ю, раніше обумовленої суми неправомірної грошової винагороди саме на цю банківську картку.

В подальшому, на прохання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Івана Мазепи, будинок 27, ІІІ-8, о 17 годині 38 хвилин, через мобільний додаток «Приват 24» ПАТ КБ «ПриватБанк», здійснила переказ грошових коштів у сумі 5 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , яка знаходилась у розпорядженні ОСОБА_4

18.09.2018 року о 19 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, здійснив зняття готівкових коштів з банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 7, в результаті чого незаконно заволодів отриманою неправомірною грошовою винагородою.

11.07.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянину України, зареєстрованому та фактично мешкаючому за адресою: АДРЕСА_1 , користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Від так, на сьогоднішній день органом досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, відповідальність за яке передбачена положеннями ч. 3 ст. 368 КК України та згідно санкції статті вчинення даного діяння карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких злочинів.

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.07.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 05.07.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.07.2019, протоколом огляду за участі свідка ОСОБА_8 від 02.07.2019, інформацією отриманою від ПАТ КБ «Приват Банк» отриманою протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 24.06.2019 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави у справі №554/5252/19 від 13.06.2019 та іншим.

В ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебуває: житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 85292); земельна ділянка площею 0,3793 га. Кадастровий номер: 1211000000:04:499:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; на підставі договору оренди земельної ділянки № 2017086 від 06.03.2017 орендує земельну ділянку вартістю 5417428 у Криворізької міської ради; рахунки відкриті ОСОБА_4 у ПАТ КБ «Приват Банк»: № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ; № НОМЕР_9 ; № НОМЕР_10 ; № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 .

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, відповідальність за яке передбачена положеннями ч. 3 ст. 368 КК України, санкцією якої передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На підставі вищевикладеного слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, яке не було тимчасово вилучене, суд вважає за необхідне розглянути клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення його власника.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Слідчий надав до суду заяву ро розгляд справи без його участі, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4ст. 107 КПК Українине здійснюється.

Дослідивши надані докази приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000001028 від 27.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 368 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_4 , якому 11.07.2019 року оголошено про підозру за ч.3 ст. 368КК України.

12.07.2019 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Виходячи із аналізу положень пункту першого частини третьоїстатті 132 КПК України,статті 170 КПК України, слідчий, прокурор в ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, в якому особі оголошено про підозру, має довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання слідчого по суті, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, із змісту клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що зазначені обставини підозри, які інкримінуються ОСОБА_4 , мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Санкція ч. 2 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає конфіскацію майна.

З огляду на ч. 2ст. 170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В рішенні «Раймондо проти Італії», скарга 12954/87, 22 лютого 1994 року ЄСПЛ зазначив: « п.27. …арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити - в разі - необхідності - подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності. Такий захід виправданий і не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000001028 від 27.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст.368КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме: житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 85292), з позбавленням права розпорядження та відчуження даного нерухомого майна, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме: земельна ділянка площею 0,3793 га., кадастровий номер: 1211000000:04:499:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з позбавленням права розпорядження та відчуження даного нерухомого майна, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме: рахунки відкриті на ОСОБА_4 у ПАТ КБ «Приват Банк», а саме: № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ; № НОМЕР_9 ; № НОМЕР_10 ; № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 з позбавленням права користування, розпорядження, переведення грошових коштів, які розміщені на даних рахунках або будуть на них надходити, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий судя: ОСОБА_1