Рішення

від 05.07.2019 по справі 160/4483/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року Справа № 160/4483/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріГончаровій В.Г. за участі: представника позивача представника відповідача Смолова К. В . Сербулової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №2776-п від 10.05.2019, винесений Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до якого було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АШЕР 8 з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ НОМІГОЛД (код ЄДРПОУ 42185429) за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 та з 01.11.2018 по 30.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено:

- як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу в якості підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки в ньому зазначено посилання на пп.78.1.1 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України;

- аналіз зазначених норм ПК України дозволяє дійти висновку, що обов`язковою передумовою для здійснення документальної перевірки є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження;

- у запитах ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.01.2019 вих. №8405/10/04-36-14-12 та від 18.03.2019 вих. №30022/10/04-36-14-12 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) не зазначено, які саме порушення податкового законодавства допущено ТОВ АШЕР 8 , не зазначено яка саме інформація та її джерело стали підставою для припущень податкового органу;

- крім того, з огляду на посилання в спірному наказі на призначення документальної позапланової перевірки на пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, в запиті контролюючого органу не зазначено жодних фактів недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, що нівелює правомірність прийнятого наказу в цій частині;

- більш того, контролюючий орган визнав обставини придбання контрагентом позивача відповідного товару (насіння соняшника) у власних постачальників, а інші обставини, на які посилається відповідач у запиті, фактично є його суб`єктивними припущеннями;

- станом на теперішній час жодним нормативним актом не визначено перелік інформаційних систем, в базах даних яких зберігається податкова інформація, інформаційно-телекомунікаційна система Податковий блок не відповідає законодавчо закріпленим вимогам щодо наявності систем захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних інформаційних систем, що фактично дозволяє втручання до такої системи, видання чи спотворення наявної в ній податкової інформації;

- щодо посилання відповідача у запиті на недотримання контрагентами ТОВ АШЕР 8 будь-яких вимог законодавства, в тому числі податкового, позивач звертає увагу суду на принцип індивідуальної відповідальності платника податків, на якому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини;

- позивач вважає, що вищевказані запити не відповідають вимогам статті 73 ПК України;

- позивач наголошує, що факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями;

- оскаржуваний наказ, на думку позивача, не відповідає засадам обґрунтованості та вмотивованості з огляду на наведені в позові обставини, оскільки відсутні законодавчо закріплені підстави для призначення документальної позапланової перевірки, у зв`язку з чим наказ від 10.05.2019 №2776-п є протиправним та підлягає скасуванню.

Одночасно із вищезазначеним позовом до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №2776-п від 10.05.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової виїзну перевірку ТОВ АШЕР 8 до набрання законної сили рішенням по даній справі.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалою від 17.05.2019 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 за клопотанням позивача справу призначено до розгляду у судовому засіданні 19.06.2019 о 14:00 год.

07.06.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:

- за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і надсилає запит щодо такої інформації із дотриманням вимог п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- чинним законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати у запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту;

- відповідач зазначає, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваного наказу діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

12.06.2019 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою ТОВ АШЕР 8 не погоджується з позицією відповідача про відсутність законодавчо визначеного обов`язку органу ДФС зазначати, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту, оскільки вимоги, які висуваються до запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають. При цьому, в запитах від 25.01.2019 вих. №8405/10/04-36-14-12 та від 18.03.2019 вих. №30022/10/04-36-14-12 відповідачем не зазначено, в чому саме полягає порушення формування податкового зобов`язання (його завищення чи заниження), допущене саме позивачем при здійсненні господарських операцій з контрагентами, не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення позивачем податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Тобто, у запитах відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на нереальність господарських операцій товариства з його контрагентами або наявність будь-яких інших податкових правопорушень.

19.06.2019 з метою забезпечення права сторін надати додаткові пояснення по справі судом оголошена перерва у судовому засідання до 05.07.2019 об 11:00 год.

05.07.2019 у судовому засіданні представником відповідача надані заперечення у справі, у яких зазначено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України.

У судовому засіданні 05.07.2019 представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції та зазначили, що надали всі наявні в них докази до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на адресу товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 було направлено запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 25.01.2019 №8405/10/04-36-14-12, відповідно до якого ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ АШЕР 8 даних податкового кредиту та податкових зобов`язань по взаємовідносинам з: ТОВ НОМІГОЛД (код ЄДРПОУ 42185429) у сумі ПДВ 250 127,50 грн за вересень 2018 року. Про зазначене вказують результати аналізу податкової інформації Єдиного реєстру податкових накладних та фінансової і податкової звітності ТОВ АШЕР 8 . Позивачеві повідомлено, що необхідно надати копії документів та пояснення, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ НОМІГОЛД за вересень 2018 року. Якщо підприємство ТОВ АШЕР 8 не є кінцевим споживачем товарів, придбаних у ТОВ НОМІГОЛД за вересень 2018 року або використало товари у власних господарських потребах, податковий орган просив повідомити про це та підтвердити документально, як саме використано придбані товари.

Листом від 25.02.2019 вих.№5/02/19-1 ТОВ АШЕР 8 повідомило ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що у підприємства відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації. Позивач посилався на положення пункту 73.3 статі 73 ПК України, а саме: зазначив, що разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзаці першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Крім того, позивач просив орган ДФС повторно надати письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтвердження відповідно до вимог пункту 73.3 статі 73 ПК України із обов`язковим зазначенням законодавчо визначених підстав для отримання такої інформації (із зазначенням інформації, яка це підтверджує), фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено, а також вичерпного переліку документів, що необхідно надати (із зазначенням чіткого періоду та найменування).

Крім того, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на адресу товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 було направлено запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 18.03.2019 №302/10/04-36-14-12, відповідно до якого ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ АШЕР 8 даних податкового кредиту та податкових зобов`язань по взаємовідносинам з: ТОВ НОМІГОЛД (код ЄДРПОУ 42185429) у сумі ПДВ 2 945 929,78 грн за листопад 2018 року. Про зазначене вказують результати аналізу податкової інформації Єдиного реєстру податкових накладних та фінансової і податкової звітності ТОВ АШЕР 8 . Позивачеві повідомлено, що необхідно надати копії документів та пояснення, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ НОМІГОЛД за листопад 2018 року. Якщо підприємство ТОВ АШЕР 8 не є кінцевим споживачем товарів, придбаних у ТОВ НОМІГОЛД за листопад 2018 року або використало товари у власних господарських потребах, податковий орган просив повідомити про це та підтвердити документально, як саме використано придбані товари.

Листом від 11.04.2019 вих.№11/04/19-14 ТОВ АШЕР 8 повідомило ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що у підприємства відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації. Позивач посилався на положення пункту 73.3 статі 73 ПК України, а саме: зазначив, що разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзаці першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Крім того, позивач просив орган ДФС повторно надати письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтвердження відповідно до вимог пункту 73.3 статі 73 ПК України із обов`язковим зазначенням законодавчо визначених підстав для отримання такої інформації (із зазначенням інформації, яка це підтверджує), фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено, а також вичерпного переліку документів, що необхідно надати (із зазначенням чіткого періоду та найменування).

Доказів повторного направлення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області запиту/запитів про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ НОМІГОЛД за вересень та листопад 2018 року на адресу ТОВ АШЕР 8 до суду не надано.

10.05.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України було прийнято наказ №2776-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АШЕР 8 , відповідно до якого призначено з 14.05.2019 документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НОМІГОЛД (код ЄДРПОУ 42185429) за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 та з 01.11.2018 по 30.11.2018, тривалістю 5 робочих днів.

Копія вказаного наказу про проведення перевірки вручена 14.05.2019 директору ТОВ АШЕР 8 ОСОБА_1

ТОВ АШЕР 8 із посиланням на необґрунтованість та безпідставність зазначеного наказу було відмовлено посадовим особам Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в допуску до проведення перевірки на підставі наказу від 10.05.2019 №2776-п, про що складено акт від 14.05.2019 №26329/04-36-14-11/39934908.

Вважаючи наказ про призначення перевірки протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Так, відповідно до підпунктів 78.1.1 п. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Вимоги до запиту контролюючого органу встановлені у пункті 73.3 статті 73 ПК України, а саме: такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Тобто, наявність податкової інформації про порушення платником податків податкового законодавства є підставою для призначення податкового перевірки, якщо платник податків не спростує виявлені порушення шляхом надання відповіді на письмовий запит контролюючого органу.

Разом з тим, пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (стаття 62 ПК України).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (стаття 72 Податкового кодексу України).

Тобто, відомості, які містяться в податкових деклараціях є джерелом податкової інформації для здійснення відповідних заходів податкового контролю в розумінні підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Пункт 73.3 статті 73 ПК України визначає, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

При цьому, суд звертає увагу, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Наведена позиція узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України в постановах від 27.01.2015 року у справі №21-425а14 та від 16.02.2016 року №21-2749а15, яка неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.02.2019 у справі №809/1625/14 та від 23.04.2019 у справі №805/1730-17-а.

Крім того, суд звертає увагу, що аналіз статті 73 ПК України свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства або недостовірність задекларованих показників. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 19.03.2019 у справі №803/1542/16.

Суд звертає увагу, що підставами направлення запитів від 25.01.2019 №8405/10/04-36-14-12 та від 18.03.2019 №302/10/04-36-14-12 контролюючим органом вказано, що аналізом Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ НОМІГОЛД встановлено, що ТОВ НОМІГОЛД здійснює придбання великої кількості товаро-матеріальних цінностей, які мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу господарських операцій з руху вищезазначеного товару встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Проте, чинні норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання не приймається судом до уваги, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.03.2019 у справі №804/3412/16.

Таким чином, суд вважає, що зазначені аргументи податкового органу не є підставою для надсилання письмового запиту про подання інформації платнику податків у розумінні пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Суд також зазначає, що оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

З системного тлумачення норм права вбачається, що надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведена позиція корелюється із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

За положеннями частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від 10.05.2019 №2776-п Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ АШЕР 8 прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, що є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові та заяві про зміну предмету позову доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 1921,00 грн., сплачений ТОВ АШЕР 8 при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 14.05.2019 №2412, підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат з наданням професійної правничої допомоги у попередньо визначеному розмірі 10 800,00 грн., остаточний розмір яких буде визначено на момент закінчення розгляду справи.

За положеннями частини 1 статті 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Станом на 05.07.2019 ТОВ АШЕР 8 не було надано до суду доказів на підтвердження остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, що унеможливлює винесення рішення з приводу їх стягнення на момент прийняття рішення по суті спору.

Суд звертає увагу, що це не позбавляє права позивача в подальшому звернутись до суду з приводу вирішення питання про судові витрати в порядку, визначеному КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.94; код ЄДРПОУ 39934908) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.05.2019 року №2776-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 10 липня 2019 року.

Суддя І.В. Юхно