Рішення

від 04.07.2019 по справі 520/3210/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 р. № 520/3210/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

за участю:

представника позивача - Ульянов Д.В.,

представника відповідача - Фіщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Трейдагроінвест" до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Трейдагроінвест", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 2090701,75грн. (Два мільйони дев`яносто тисяч сімсот одна грн. 75 коп.), що підлягає відшкодуванню з бюджету па користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ".

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2090701,75грн. (Два мільйони дев`яносто тисяч сімсот одна гри. 75 коп.) та пеню в розмірі 488 880,53 грн. (Чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят грн. 53 коп.). нараховану на суму такої заборгованості за період з 06.09.2017 року по 29.03.2019 року.

3. Витрати понесені ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ" по оплаті судового збору та професійної правничої допомогу покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Трейдагроінвест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2015 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2015 № 9045394288) та березень 2015 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2015 № 9073482421). За результатами перевірки складено Акт від 31.08.2017 №11232/20-40-12-02-08/36815613.

Зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 ПК України та Порядком №39. Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року відкрито провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано відзив на позов, в якому представник ГУ ДФС у Харківській області з вимогами поданого позову не погодився. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ПП Трейдагроінвест (податковий номер 36815613) задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по деклараціях з ПДВ за лютий 2015 року (вх. № 9045394288 від 20.03.2015) у розмірі 2096110,0 грн. та березень 2015 року (вх. №9073482421 від 20.03.2015) у розмірі 2883,0 грн. В межах термінів встановлених законодавством податковим органом прийнято рішення про проведення документальної перевірки зазначених декларацій (довідка у формі висновку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17.04.2015 №1755/20-30-15-01-10/36815613 за лютий 2015 року та від 20.05.2015 року № 2225/20-30-15-01-10/36815613 за березень 2015 року). Але проведення виїзних документальних перевірок було неможливим у зв`язку з відсутністю платника за основним місцем обліку.

Зазначив, що на підставі звернення ПП Трейдагроінвест до Головного управління ДФС у Харківській області у відповідності до вимог п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України у період з 18.08.2017 по 23.08.2017 проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий та березень 2015 року. За результатами перевірки складений акт від 31.08.2017 № 11232/20-40-12-02-08/36815613, на підставі висновків якого винесене податкове повідомлення-рішення (форми В1) від 01.09.2017 року N 0039871202, яким зменшено заявлений до відшкодування з бюджету ПДВ на суму 6633,0 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1658,25 грн.

У відзиві представником відповідача зазначається також, що на момент узгодження (станом на 31.08.2017 року) суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованого ПП Трейдагроінвест по деклараціях за лютий, березень 2015 року, відсутній законодавчий механізм відшкодування сум податку на додану вартість по заявам, поданим до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 року суми не відшкодовані з бюджету. Також зазначає, що Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , який набрав чинності з 01.01.2017 року, було запроваджено новий порядок відшкодування податку на додану вартість. Також посилається на те, що позивачем пропущено термін для звернення до суду із означеним позовом.

Представником позивача через канцелярію суду 08.06.2019 року була подана відповідь на відзив, в якій для спростування заперечень ГУ ДФС в Харківській області позивачем зазначено, що фактично у відзиві на позовну заяву податковим органом підтверджено правомірність та достовірність заявленої позивачем до відшкодування з бюджету суми ПДВ. Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства. Зазначає також, що відповідач безпідставно посилається на пропуск строків звернення до суду у цій справі. На думку позивача, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість. При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Вважає, що, оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Подав до суду клопотання, в якому просив відшкодувати понесені підприємством позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 106000 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки на поточну дату відсутні технічні можливості здійснення процедури відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, і їх реалізація можлива лише після запровадження механізму такого відшкодування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків та встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Приватне підприємство Трейдагроінвест , пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 36815613).

Судом встановлено, що Приватне підприємство Трейдагроінвест подало до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року (від 20.03.2015 №9045394288), в якій заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2096110 грн. та за березень 2015 року (від 20.04.2015 №9073482421), в якій заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2883 грн.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Харківській області Золотарьовим Андрієм Сергійовичем на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2015 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2015 № 9045394288) та березень 2015 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2015 № 9073482421). За результатами перевірки складено Акт від 31.08.2017 №11232/20-40-12-02-08/36815613.

В Акті від 31.08.2017 №11232/20-40-12-02-08/36815613 зазначено, що фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС у період з 28.11.2012 по 21.12.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП Трейдагроінвест бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 21.12.2012 № 5804/15-4/36815613. Згідно з висновками акту, платником завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 116365 грн., зокрема, за липень 2012 року на 54386 грн., за серпень 2012 року на 55125 грн., за вересень 2012 року на 6796 грн., за жовтень 2012 року на 58 грн., а також завищено суму залишку від`ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 декларації), за червень 2012 року на 4140 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, документальною позаплановою виїзною перевіркою підтверджено суми бюджетного відшкодування ПДВ ПП Трейдагроінвест у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за червень 2012 року у розмірі 182800 грн., за липень 2012 року у розмірі 146420 грн., за серпень 2012 року у розмірі 392249 грн., за вересень 2012 року у розмірі 290165 грн., за жовтень 2012 року у розмірі 43633 грн.

Також перевіркою підтверджено правомірність формування платником сум від`ємного значення ПДВ за липень 2012 року у розмірі 29383 грн. та вересень 2012 року у розмірі 589 грн.

Таким чином, період з червня 2012 року по жовтень 2012 року включно є періодом, який контролюючим органом перевірено.

Під час включення раніше підтверджених сум до додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року не встановлено завищення таких сум.

Враховуючи вищевикладену інформацію, перевірці підлягають звітні (податкові) періоди з листопада 2012 року по березень 2015 року включно.

У розділі "Висновки" Акту від 31.08.2017 №11232/20-40-12-02-08/36815613 вказано, що перевіркою встановлено порушення ПП Трейдагроінвест :

1) п. 4.6.7 розділу V Наказу № 1492, п. 200.1 ст. 200 Кодексу, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, в результаті чого завищено суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 30 декларації) за лютий 2015 року на 4140 грн.;

2) п. 4 Наказу № 10, п. 198.6 ст. 198 Кодексу, п. 201.1 ст. 201 Кодексу, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, в результаті чого завищено суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 30 декларації) за лютий 2015 року на 2491 грн.;

3) п. 200.1 ст. 200 Кодексу, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, в результаті чого завищено суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 30 декларації) за лютий 2015 року на 2 грн.

В результаті допущення вищевказаних порушень ПП Трейдагроінвест сукупно завищено суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. ЗО декларації) за лютий 2015 року на 6633 грн.

На підставі Акту перевірки від 31.08.2017 №11232/20-40-12-02-08/36815613 було прийнято податкове повідомлення-рішення.

ПП "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ" висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення не оскаржувало.

Таким чином, станом на 31.08.2017 року ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ" було узгоджено суму бюджетного відшкодування.

06 серпня 2018 року ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ" листом (вих. № 1) звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області з проханням повідомити причини не здійснення повернення узгодженого бюджетного відшкодування в сумі 2090701,75грн. (Два мільйона дев`яносто тисяч сімсот одна грн. 75 коп.) на поточний рахунок підприємства протягом значного періоду та прийняти заходи щодо забезпечення зарахування на поточний рахунок вищевказаної суми.

05 вересня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби України листом № 37801/10/20-40-12-02-02 від 05.09.2018 повідомило ПП "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ", що за результатами проведеної інвентаризації Головним управлінням ДФС у Харківській області до Державної фіскальної служби України надано інформацію для включення до Тимчасового реєстру залишків сум бюджетного відшкодування ПП Трейдагроінвест за лютий 2015 року у розмірі 2087818,75грн. та березень 2015 року у розмірі 2883грн. Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який не містить інформації щодо функціонування Тимчасового реєстру. Таким чином, на поточну дату відсутня технічна можливість для здійснення бюджетного відшкодування залишків сум ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (п.п.200.7.1. п 200.7. ст. 200 ПК України).

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (п.п.200.7.2. п.200.7 ст.200 ст. 200 ПК України).

Підпунктом 200.7.3. пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено дані реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 200.10. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктом 200.14. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.17. статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин Податковим кодексом України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як встановлено за матеріалами справи, податковий орган провів у період з 28.11.2012р. по 21.12.2012р. документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП Трейдагроінвест бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року (Акт від 21.12.2012 № 5804/15-4/36815613). А також у період з 18.08.2017 по 23.08.2017 провів документальну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2015 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2015 № 9045394288) та березень 2015 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2015 № 9073482421), за результатами якої складений Акт від 31.08.2017 №11232/20-40-12-02-08/36815613 та прийнято податкове повідомлення-рішення.

Отже, заявлені ПП Трейдагроінвест суми бюджетного відшкодування, є узгодженими з 01.09.2017р. в сумі 2090701,75грн. та відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України мали бути перераховані органом що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів, тобто до 06.09.2017р.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 дійшла висновку, що такий спосіб захисту прав, як зобов`язання внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України до 1 лютого 2017 року, не призведе до ефективного відновлення права платника податків.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 ПК України та Порядком №39.

Невиконання ж цього обов`язку спричинило порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Також суд зазначає, що реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01 квітня 2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Таким чином, після набрання чинності Порядком, тобто з 01 квітня 2017 року, контролюючий орган був зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, за інформацією, наведеною в листі Головного управління Державної фіскальної служби України листом № 37801/10/20-40-12-02-02 від 05.09.2018, скерованого на адресу підприємства позивача, на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру.

За таких обставин, із врахуванням зазначеного права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Так, Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 12.03.2019року у справі № 826/7380/15 зазначила, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 2090701,75грн. та пені в розмірі 488 880,53 грн., які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що контролюючий орган зобов`язаний був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.

Вказана правова позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.12.2018 року по справі №804/3655/16 (номер рішення у ЄДРСР 78391633), та постанові Великої палати ВС 12.02.2019 року у справі №826/7380/15 а тому, відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, повинна враховуватись судами при розгляді ними аналогічних спорів.

Згідно п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З викладеного вище вбачається, що відшкодування позивачу податку на додану вартість мало бути здійснено у строк не пізніше 06.09.2017 року. Відтак, після 06.01.2017 невідшкодована позивачу сума податку на додану вартість набула статусу бюджетної заборгованості у розумінні п.200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно доКонституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справи. За своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем, в силу приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, до матеріалів справи належних доказів, що спростовували б доводи позивача, порушення вимог законодавства не надані, судом таких фактів також не виявлено.

Таким чином, доказів, які б свідчили про правомірність та законність оскаржуваної бездіяльності відповідачем до суду не надано та під час розгляду справи не долучено та не зазначено.

З врахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде саме визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у Харківській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 2090701,75грн. (Два мільйони дев`яносто тисяч сімсот одна грн. 75 коп.), що підлягає відшкодуванню з бюджету па користь ПП "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ" та стягненню з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь ПП Трейдагроінвест суми заборгованості.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування позивачу понесених під час розгляду справи адвокатських витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту №1 приймання-передачі наданої правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги №11/03/2019 ВІД 11.03.2019р Адвокат надав правові послуги з правової допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги №11/03/2019 від 11.03.2019р. згідно з розрахунком розміру винагороди Адвоката за надання правової допомоги та розрахунком розміру витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, що підлягають відшкодуванню, а саме: - ознайомлення адвоката з документами Приватного підприємства Трейдагроінвест наданими до Головного управління ДФС у Харківській області щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість 15000,00 (15 год.); - усна консультація (роз`яснення) з правових питань з урахуванням актуальної судової практики - 5000 ( 5 год.); - підготовка позовної заяви Приватного підприємства Трейдагроінвест до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість ; - підготовка Відповіді Приватного підприємства Трейдагроінвест на відзив Головного управління ДФС у Харківській області на позовну заяву - 70000 (70 год.); участь у судових розглядах справи - 16000 (4 год. Х 4 засідання)

З огляду на подану заяву та додані до неї документи суд приходить до висновку, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 2-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з підпунктами 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Зі змісту заяви про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а також доданих до заяви доказів, вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 106000 грн.

Разом з тим, суду звернув увагу на те, що із зазначених в акті виконаних робіт вбачається участь адвоката позивача у чотирьох судових засіданнях, а саме: 16.05.2019 р., 30.05.2019 р., 13.06.2019 р. та 04.07.2019 року. Між тим, розгляд справи 13 червня 2019 року не відбувався у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

З рахунку-фактури від 04.07.2019 року вбачається також, що адвокатом на підготовку позовної заяви та відповіді на відзив витрачено 70 годин.

Крім того, позивачем не надано до суду як доказ щодо понесення ним витрат на допомогу адвоката у цій сумі будь-яких платіжних документів на підтвердження своїх вимог. Позивачем взагалі не надано доказів на підтвердження понесених ним витрат на послуги адвоката.

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, не потребує значного часу, такі послуги не є послугами значного обсягу, через що суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 10000,00 грн.

Відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 13, 14, 77, 78, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Трейдагроінвест" (код ЄДРПОУ 36815613; 61058. м. Харків, вул. Данилевського. буд. 32 А. кв. 1) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198; 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46), Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 2090701,75грн. (Два мільйони дев`яносто тисяч сімсот одна грн. 75 коп.), що підлягає відшкодуванню з бюджету па користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ".

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТРЕЙДАГРОІНВЕСТ" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2090701,75грн. (Два мільйони дев`яносто тисяч сімсот одна гри. 75 коп.) та пеню в розмірі 488 880,53 грн. (Чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят грн. 53 коп.). нараховану на суму такої заборгованості за період з 06.09.2017 року по 29.03.2019 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Трейдагроінвест" (код ЄДРПОУ 36815613; 61058. м. Харків, вул. Данилевського. буд. 32 А. кв. 1) суму сплаченого судового збору у розмірі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) гривень.

Заяву представника позивача про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у справі № 520/3210/19 - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198; 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати Приватного підприємства "Трейдагроінвест" (код ЄДРПОУ 36815613), пов`язані з правничою допомогою адвоката Ульянова Дмитра Володимировича, згідно умов договору про надання правничої допомоги № 11/03/2019 від 11.03.2019 р., у розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 липня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.