"15" липня 2019 р.
справа 642/3516/19
провадження№2/642/1224/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Грінчук О.П.,
за участі секретаря Сузанського О.І.,
представника позивача Яковенка С.В. ,
представника відповідачів ОСОБА_20 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін в м. Харкові в залі суду цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , 3-я осба Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить зобов`язати їх солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0370 га на відстані 8 метрів від двоповерхового будинку по АДРЕСА_1 та на відстані 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ), на якій розташована самочинно побудована будівля прямокутної форми розмірам 21.00х14,00 м. (призначення гаражні бокси на 12 воріт) шляхом знесення, з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, власними силами або за власний рахунок, вказуючи, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) було проведено позапланову перевірку в результаті якої встановлено, що ОСОБА_6 виконуються будівельні роботи з влаштування фундаменту та виконано мурування стін з піноблоку на висоту приблизно 1,5 м., припустиме призначення будівлі - гаражні бокси на 12 воріт, проте, на момент проведення перевірки не було представлено документ, який надає право на виконання будівельних робіт, містобудівну документацію та затверджений у встановленому порядку проект, документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відомості щодо об`єкту Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 відсутні, тому на підставі наведеного відносно ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.05.2016 та видано приписи про негайне зупинення проведення будівельних робіт і про усунення допущених порушень у термін до 23.05.2017. Постановою від 27.05.2016 на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., який він сплатив, тобто визнав скоєне правопорушення у сфері містобудівної діяльності. З метою перевірки виконання відповідачем приписів було проведено позапланову перевірку за результатами якої складено акти та встановлено, що вимоги приписів органу ДАБК не виконано, продовжено будівельні роботи на земельній ділянці, яка знаходиться у комунальній власності, право розпоряджатися якою належить територіальній громаді в особі Харківської міської ради, тобто ОСОБА_6 здійснив самочинне будівництво, чим порушив право ХМР на володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою, тому майно побудоване на ній підлягає знесенню. У зв`язку з чим Інспекція звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою про зобов`язання гр. ОСОБА_6 знести за власний рахунок самовільно побудований об`єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00x14,00 м. (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 у справі № 642/3110/17 позовні вимоги Харківської міської ради задоволено, зобов`язано гр. ОСОБА_6 знести за власний рахунок самовільно побудований об`єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00x14,00 м. (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 . Постановою Апеляційного суду Харківської області від 13.03.2018 у вказаній справі апеляційну скаргу гр. ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 залишено без задоволення, а вказане рішення без змін. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2018 гр. ОСОБА_6 відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку з тим, що вказане рішення оскарженню у касаційному порядку не підлягає. В подальшому, до Харківського апеляційного суду надійшла скарга гр. ОСОБА_15 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017, який в обґрунтування скарги посилався на те, що будівництво спірних гаражних боксів було здійснено ним разом сусідами за власні кошти та в подальшому утворено Обслуговуючий кооператив Іванівський-Авто з метою задоволення своїх соціальних, споживчих та інших потреб по будівництву та зберіганню власних автомобілів та утримання гаражів на засадах самоврядування. Постановою Харківського апеляційного суду від 22.11.2018 апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_15 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Інспекції відмовлено. Вказана постанова суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені права інших осіб, яким належать право на матеріали, з яких побудовано гаражні бокси. Постанова Харківського апеляційного суду від 22.11.2018 у вказаній справі набрала законної сили. Таким чином, оскільки на вказану земельну ділянку будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, члени кооперативу ІВАНІВСЬКИЙ - АВТО у кількості 14 осіб (відповідачі по справі) фактично використовують земельну ділянку, площею, орієнтовно, 0.0370 га на відстані приблизно 8 метрів від двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 та на відстані приблизно 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ) шляхом її самовільного зайняття, тому позивач просить суд зобов`язати відповідачів солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею, 0,0370 га на відстані 8 метрів від двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 та на відстані 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ), на якій розташована самочинно побудована будівля прямокутної форми розміром 21,00x14,00 м. (призначення - гаражні бокси на 12 воріт) шляхом її знесення, з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, власними силами або за власний рахунок.
Ухвалою суду від 29.05.2019 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Відповідачі по справі: ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 надали до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що проти позову заперечують з тих підстав, що у матеріалах справи відсутні докази того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , на якій за твердженням позивача, розташована спірна будівля прямокутної форми розміром 21,00х14,00 м (гаражні бокси на 12 воріт), відноситься саме до комунальної власності, крім того, позивач не зазначає, яким чином відповідачі порушують права інших осіб в користуванні вказаною земельною ділянкою. Також представник позивача не обгрунтував суду, що представництво приватних інтересів інших осіб є реалізацією повноважень органу місцевого самоврядування з представництва територіальної громади міста, а також, щодо порушення цим будівництвом законних прав та інтересів конкретних індивідуально визначених осіб, адже в даній позивачем заяві мешканці будинку АДРЕСА_1 зазначили про свою невдоволеність вказаним будівництвом, крім того, мешканці будинку по АДРЕСА_3 відмовляються від вказаної заяви. Разом із цим, ХМР не зазначила, на підставі яких доказів встановлюються відповідні обставини щодо факту саме реального порушення відповідачів прав інших осіб. Крім цього, позивач не може визначитись, хто повинен відповідати за вказаним позовом, адже самочин підлягає знесенню особою, яка здійснила таке будівництво або за її рахунок, при цьому не вказує особу, яка здійснила самочинне будівництво. Також звертають увагу суду на те, що спірні гаражі є саме нерухомим майном, адже вони мають фундамент і є капітальною спорудою, відсутні докази того, спірна будівля розташована поза межами прибудинкової території багатоквартирного будинку, співвласники якого є відповідачі по справі. Тому вважають позов необгрунтованим та суперечливим.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Представник відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 - ОСОБА_18 в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на викладені у відзиві обставини.
Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що жителі буд. АДРЕСА_1 звернулись до Харківського міського голови із заявою про зупинення вищевказаного будівництва, адже воно порушує їхні права та умови проживання.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил об`єкта будівництва Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 , (акт перевірки № 76-А від 23.05.2016).
Проведеною перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_6 виконуються будівельні роботи з влаштування фундаменту та виконано мурування зовнішніх стін з піноблоку на висоту орієнтовно до 1,5 м. Припустиме призначення будівлі - гаражні бокси на 12 воріт. Будівля має прямокутну форму розміром 21,00x14,00 м. Будівля розташована на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 . На момент проведення перевірки не було представлено документ, що надає право на виконання будівельних робіт, містобудівну документацію та затверджений у встановленому порядку проект; документ, що посвідчую право власності чи користування земельною ділянкою.
В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація по об`єкту Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 відсутня.
На підставі виявлених правопорушень у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою органів державного архітектурно-будівельного контролю було складено Протокол про адміністративне правопорушення від 23.05.2016 на гр. ОСОБА_6 .
Також, ОСОБА_6 видано приписи № 76/2-Пр від 23.05.2016 про негайне зупинення проведення будівельних робіт та № 76/1-Пр від 23.05.2016 про усунення допущених порушень у термін до 23.05.2017.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю було прийнято Постанову № 76-П від 27.05.2016, якою накладено на Відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Зазначену постанову Відповідач не оскаржував та сплатив відповідний штраф. Тобто, гр. ОСОБА_6 визнав скоєне правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З метою перевірки виконання вимог припису № 76/2-Пр від 23.05.2016 про негайне зупинення проведення будівельних робіт, Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами позапланової перевірки було складено Акт № 126-А від 09.06.2016.
При проведені перевірки виконання вимог зазначеного припису суб`єкт містобудування, що має відношення до об`єкту будівництва з відповідними підтверджувальними документами був відсутній. В ході перевірки було встановлено, що після отримання припису № 76/2-Пр від 23.05.2016 на об`єкті були виконані будівельні роботи з влаштування внутрішніх та зовнішніх стін з пеноблоку та частково з керамічної цегли на висоту приблизно до 2,0 м. Будівельні роботи під час перевірки не проводились, територія не огороджена.
Також, з метою перевірки виконання вимог припису № 76/1-Пр від 23.05.2016 про усунення допущених порушень у термін до 23.05.2017, Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами позапланової перевірки було складено Акт № 510-А від 09.06.2017.
Станом на 09.06.2017 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо об`єктів по АДРЕСА_1.
Станом на 09.06.2017 інформація про виконання припису № 76/1-Пр від 23.05.2016 про усунення допущених порушень у термін до 23.05.2017 до Інспекції не надходила. До теперішнього часу Відповідачем (його уповноваженою особою) не представлено до Інспекції документів, що підтверджують виконання вимог припису № 76/1-Пр від 23.05.2016.
Таким чином, у термін до 23.05.2017, визначений приписом № 76/1-Пр від 23.05.2016, гр. ОСОБА_6 не виконав вимог припису та продовжив будівельні роботи.
У зв`язку з чим Інспекція звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою про зобов`язання гр. ОСОБА_6 знести за власний рахунок самовільно побудований об`єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00x14,00 м. (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 у справі № 642/3110/17 позовні вимоги Харківської міської ради задоволено, зобов`язано гр. ОСОБА_6 знести за власний рахунок самовільно побудований об`єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00x14,00 м. (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 .
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 13.03.2018 у вказаній справі апеляційну скаргу гр. ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 залишено без задоволення, а вказане рішення без змін.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2018 гр. ОСОБА_6 відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку з тим, що вказане рішення оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
В подальшому, до Харківського апеляційного суду надійшла скарга гр. ОСОБА_15 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017, який в обґрунтування скарги посилався на те, що будівництво спірних гаражних боксів було здійснено ним разом сусідами за власні кошти та в подальшому утворено Обслуговуючий кооператив Іванівський-Авто з метою задоволення своїх соціальних, споживчих та інших потреб по будівництву та зберіганню власних автомобілів та утримання гаражів на засадах самоврядування.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22.11.2018 апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_15 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Інспекції відмовлено.
Вказана постанова суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені права інших осіб, яким належать право на матеріали з яких побудовано гаражні бокси.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 Інспекції відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку з тим, що вказане рішення оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Відтак Постанова Харківського апеляційного суду від 22.11.2018 у вказаній справі набрала законної сили.
Так постановою Харківського апеляційного суду від 22.11.2018 у справі № 642/3110/17, зокрема, встановлено наступне.
Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій розташований самочинно побудований об`єкт Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 , знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради і розпоряджатися цією земельною ділянкою має право лише територіальна громада м. Харкова, в особі Харківської міської ради.
Згідно статуту Обслуговуючого кооперативу Іванівський-Авто , затвердженим рішенням установчих зборів засновників ОК Іванівський-Авто протоколом №1 від 8 грудня 2017 року, він створений з метою створення умов для забезпечення членів Кооперативу потребами по будівництву колективних гаражів (боксів), зберіганню власних автомобілів членів і подальшому утриманню гаражів (боксів), на основі поєднання особистих та колективних інтересів членів кооперативу, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Гаражі (бокси) будуються та обладнуються за власні кошти кожного члена кооперативу (Статті 1,4). Земля Кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду, користування або придбаних ним у власність. Кооператив може придбати земельні ділянки відповідно до ЗК України.
Зі Статуту вбачається, що членами Кооперативу є 14 осіб.
Харківською міською радою проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки по АДРЕСА_3 за результатами яких встановлено, що на вказаній земельній ділянці площею, орієнтовно, 0.0370 га на відстані приблизно 8 метрів від двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 та на відстані приблизно 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ) розташовані гаражні бокси.
Право користування земельною ділянкою по вказаній адресі, яка використовується для розташування гаражних боксів не оформлене.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна право власності або користування спірною земельною ділянкою за будь - якими фізичними або юридичними особами не зареєстроване.
Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.
На підставі ст. 83 Земельного кодексу, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Згідно пунктів 5, 22, 24, 25, 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22.11.2018 встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій розташований самочинно побудований об`єкт Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради і розпоряджатися цією земельною ділянкою має право лише територіальна громада м. Харкова, в особі Харківської міської ради.
Постанова набрала законної сили.
Таким чином, вказаний факт є доведеним і повторному доказуванню не підлягає, при цьому заперечення відповідачів у відзиві на позовну заяву щодо недоведеності позивачем того, що вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади ХМР є безпідставним, тому земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій розташований самочинно побудований об`єкт Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 , знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради і розпоряджатися цією земельною ділянкою має право лише територіальна громада м. Харкова, в особі Харківської міської ради, тому вона є належним позивачем по даній справі.
Відповідно до статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року (№ 687-ХIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року.
За змістом частин 4, 5 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виконання будівельних робіт дозволяється після подання повідомлення чи видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Статтею 125 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Доказів, які підтверджують право власності або користування спірною земельною ділянкою відповідачами - суду не надано.
Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Так, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.
Згідно із ч.1 ст.376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, тобто якщо:
1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;
2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;
3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч.1 ст.376 ЦК ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
Згідно із положеннями статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до приписів статті 212 цього кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Таким чином, відповідачі здійснили самочинне будівництво на земельній ділянці, яка належить Харківській міській раді, та своїми діями порушують право Харківської міської ради на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
Згідно з ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, уповноважений орган подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Заперечення відповідачів, що позивач не може визначитись з належним відповідачем по вказаному позову, адже самочин підлягає знесенню особою, яка здійснила таке будівництво або за її рахунок, при цьому не вказує таку особу, яка здійснила самочинне будівництво також не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки судом встановлено, що особи, які причетні до будівництва вказаних гаражів є члени Кооперативу у кількості 14 чоловік (відповідачі по справі), які мають право на спірні гаражні бокси та матеріали з яких вони побудовані.
Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006р.).
Враховуючи те, що на вказану земельну ділянку будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, члени кооперативу ІВАНІВСЬКИЙ - АВТО фактично використовують земельну ділянку, площею, орієнтовно, 0.0370 га на відстані приблизно 8 метрів від двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 та на відстані приблизно 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2) шляхом її самовільного зайняття.
Інспекцією було вжито всіх необхідних заходів реагування в межах компетенції, а відповідачі, у свою чергу, в установлений строк добровільно не виконали вимоги, встановлені у приписі № 76/1-Пр від 23.05.2016 та станом на день подачі вказаного позову до суду, а саме: не усунули допущені порушення у встановлений термін та свідомо ухиляються від їх усунення.
Оскільки право власності на самочинну прибудову за відповідачами судом не визнано, позивач проти збереження прибудови заперечує, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача є знесення самочинного будівництва.
Згідно положень п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 гривень, а саме по 137 гривень 21 копійка з кожного.
На підставі викладеного та керуючись 1-13, 76- 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 376, 1190 ЦК України, ст.9 ЗУ "Про архітектурну діяльність, ст.ст. 26, 34, 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 83, 125,126, 152, 212 Земельного Коедксу України, суд, -
вирішив:
позовні вимоги Харківської міської ради - задовольнити.
зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 (проживаюча АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 РНОКПП НОМЕР_5 ); ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 РНОКПП НОМЕР_6 ); ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 РНОКПП НОМЕР_7 ); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 РНОКПП НОМЕР_8 ); ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 РНОКПП НОМЕР_9 ); ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 РНОКПП НОМЕР_10 ); ОСОБА_13 , ( АДРЕСА_10 РНОКПП НОМЕР_11 ); ОСОБА_14 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_12 ); ОСОБА_15 ( АДРЕСА_13 РНОКПП НОМЕР_13 ); ОСОБА_16 ( АДРЕСА_11 РНОКПП НОМЕР_14 ) солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0370 га на відстані 8 метрів від двоповерхового будинку по АДРЕСА_1 та на відстані 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ), на якій розташована самочинно побудована будівля прямокутної форми розмірам 21.00х14,00 м. (призначення гаражні бокси на 12 воріт) шляхом знесення, з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, власними силами або за власний рахунок.
Стягнути з відповідачівЄлисєевої ОСОБА_19 (проживаюча АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 РНОКПП НОМЕР_5 ); ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 РНОКПП НОМЕР_6 ); ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 РНОКПП НОМЕР_7 ); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 РНОКПП НОМЕР_8 ); ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 РНОКПП НОМЕР_9 ); ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 РНОКПП НОМЕР_10 ); ОСОБА_13 , ( АДРЕСА_10 РНОКПП НОМЕР_11 ); ОСОБА_14 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_12 ); ОСОБА_15 ( АДРЕСА_13 РНОКПП НОМЕР_13 ); ОСОБА_16 ( АДРЕСА_11 РНОКПП НОМЕР_14 ) солідарно судовий збір на користь Харківської міської ради (код: 04059243; рахунок 35417005032986, банк одержувач Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області МФО851011) судовий збір у розмірі 1921,00 гривень, а саме по 137 гривень 21 копійка з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.07.2019.
Головуючий:
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2019 |
Оприлюднено | 16.07.2019 |
Номер документу | 83020946 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Харкова
Грінчук О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні