Постанова

від 22.12.2020 по справі 642/3516/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 642/3516/19

провадження № 61-22837св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

третя особа - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня 2019 року у складі судді Грінчук О. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів:

Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Харківська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , третя особа - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) було проведено позапланову перевірку в результаті якої встановлено, що ОСОБА_4 виконуються будівельні роботи з влаштування фундаменту та виконано мурування стін з піноблоку на висоту приблизно 1,5 м., припустиме призначення будівлі - гаражні бокси на 12 воріт, проте, на момент проведення перевірки не було представлено документ, який надає право на виконання будівельних робіт, містобудівну документацію та затверджений у встановленому порядку проект, документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відомості щодо об`єкту Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 відсутні, тому на підставі наведеного відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 23 травня 2016 року та видано приписи про негайне зупинення проведення будівельних робіт і про усунення допущених порушень у термін до 23 травня

2017 року.

Постановою від 27 травня 2016 року на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн, який він сплатив, тобто визнав скоєне правопорушення у сфері містобудівної діяльності. З метою перевірки виконання відповідачем приписів було проведено позапланову перевірку за результатами якої складено акти та встановлено, що вимоги приписів органу ДАБК не виконано, продовжено будівельні роботи на земельній ділянці, яка знаходиться у комунальній власності, право розпоряджатися якою належить територіальній громаді в особі Харківської міської ради, тобто ОСОБА_4 здійснив самочинне будівництво, чим порушив право ХМР на володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою, тому майно побудоване на ній підлягає знесенню.

У зв`язку з цим Інспекція звернулась до Ленінського районного суду міста Харкова з позовною заявою про зобов`язання ОСОБА_4 знести за власний рахунок самовільно побудований об`єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00x14,00 м. (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані

8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року у справі № 642/3110/17 позовні вимоги Харківської міської ради задоволено, зобов`язано ОСОБА_4 знести за власний рахунок самовільно побудований об`єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00x14,00 м. (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 .

Постановою апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року у вказаній справі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року залишено без задоволення, а вказане рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2018 року ОСОБА_4 відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку з тим, що вказане рішення оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

В подальшому, до Харківського апеляційного суду надійшла скарга ОСОБА_13 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року, який в обґрунтування скарги посилався на те, що будівництво спірних гаражних боксів було здійснено ним разом сусідами за власні кошти та в подальшому утворено Обслуговуючий кооператив Іванівський-Авто з метою задоволення своїх соціальних, споживчих та інших потреб по будівництву та зберіганню власних автомобілів та утримання гаражів на засадах самоврядування.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_13 задоволено, рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Інспекції відмовлено. Вказана постанова суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені права інших осіб, яким належать право на матеріали, з яких побудовано гаражні бокси. Постанова Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у вказаній справі набрала законної сили.

На вказану земельну ділянку будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, члени кооперативу Іванівський - Авто у кількості 14 осіб (відповідачі по справі) фактично використовують земельну ділянку, площею, орієнтовно, 0.0370 га на відстані приблизно 8 метрів від двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 та на відстані приблизно 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по

АДРЕСА_2 ) шляхом її самовільного зайняття.

Харківська міська рада просила зобов`язати відповідачів солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею, 0,0370 га на відстані 8 метрів від двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 та на відстані 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ), на якій розташована самочинно побудована будівля прямокутної форми розміром 21,00x14,00 м. (призначення - гаражні бокси на 12 воріт) шляхом її знесення, з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, власними силами або за власний рахунок.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0370 га на відстані 8 метрів від двоповерхового будинку по АДРЕСА_1 та на відстані 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ), на якій розташована самочинно побудована будівля прямокутної форми розмірам 21.00х14,00 м. (призначення гаражні бокси на 12 воріт) шляхом знесення, з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, власними силами або за власний рахунок.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 солідарно судовий збір на користь Харківської міської ради у розмірі 1 921,00 грн, а саме по 137,21 грн з кожного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на земельну ділянку під самочинною будівлею за вказаним адресом будь-яких прав не зареєстровано. При цьому також відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, члени кооперативу Ііванівський - Авто фактично використовують земельну ділянку, площею, орієнтовно, 0.0370 га на відстані приблизно 8 метрів від двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 та на відстані приблизно 8 метрів від паркану (з боку двоповерхової будівлі по

АДРЕСА_2 ) шляхом її самовільного зайняття.

Інспекцією було вжито всіх необхідних заходів реагування в межах компетенції, а відповідачі, у свою чергу, в установлений строк добровільно не виконали вимоги, встановлені у приписі № 76/1-Пр від 23 травня 2016 року та станом на день подачі вказаного позову до суду, а саме: не усунули допущені порушення у встановлений термін та свідомо ухиляються від їх усунення.

Право власності на самочинну прибудову за відповідачами судом не визнано, позивач проти збереження прибудови заперечує.

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 залишено без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 14 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, встановивши на підставі судового рішення, яке на думку заявників не має преюдиційного значення, необхідні для вирішення даного спору обставини справи, а саме - обставини стосовно перебування в комунальній власності територіальної громади міста Харкова земельної ділянки, на якій розташований самочинно, на думку позивача, побудований об?єкт, чим суд першої інстанції незаконно звільнив позивача по цій справі встановленого приписом частини першої статті 81 ЦПК України обов?язку доказування. Апеляційний суд вказані порушення не усунув, відповіді на доводи заявників щодо цього питання не надав.

Суди залишили поза увагою той факт, що Харківська міська рада не має жодного відношення до земельної ділянки, на якій, за твердженням позивача, розтошована спірна будівля.

За адресою спірної самочинної будівлі: АДРЕСА_3 знаходиться лише одна земельна ділянка з єдиним унікальним лише для неї кадастровим номером: 6310137200:02:033:0509 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 647228163101), площею 0.7267 га, яка, як уже було вказано належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю Біолар і 27 липня 2019 року була обтяжена і передана товариством з обмеженою відповідальністю Біолар в іпотеку АТ КБ ПриватБанк . Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Жодної іншої земельної ділянки з кадастровим номером, відмінним від кадастрового номеру 6310137200:02:033:0509, за вказаним адресом не існує і тому право комунальної власності на землю у даному випадку не порушено.

Позивачем не завлено вимоги щодо повернення до комунальної власності самовільно зайнятої земельної ділянки, в той час коли Харківська міська рада посилається на положення статті 212 ЗК України.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини щодо порушення відповідачами прав інших осіб.

Суди попередніх інстанцій фактчино прийняли рішення про права обслуговуючого кооперативу Іванівський-Авто .

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ленінського районного суду міста Харкова.

Зупинено дію рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня

2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 14 листопада

2019 року , до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

У січні 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Положенням про Інспекцію, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20 листопада

2015 року № 7/15, 23 травня 2016 року Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил об`єкта будівництва Гаражі біля житлового будинку по АДРЕСА_1 про що складено Акт.

Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 виконуються будівельні роботи з влаштування фундаменту та виконано мурування зовнішніх стін з піноблоку на висоту орієнтовно до 1,5 м.

Припустиме призначення будівлі гаражні бокси на 12 воріт. Будівля має прямокутну форму розміром 21,00x14,00 м. Будівля розташована на відстані

8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 .

На момент проведення перевірки не було представлено документ, що надає право на виконання будівельних робіт, містобудівну документацію та затверджений у встановленому порядку проект; документ, що посвідчую право власності чи користування земельною ділянкою.

В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація по об`єкту Гаражі біля житлового будинку по вул. Червономаяцька, 24 у м. Харкові відсутня.

В той же день ІДАБК було складено Протокол про адміністративне правопорушення від 23 травня 2016 року на ОСОБА_4 . Примірник протоколу було ним отримано.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою ІДАБК було прийнято Постанову № 76-П від 27 травня 2016 року, про накладення на відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

Також, ОСОБА_4 було видано приписи № 76/2-Пр від 23.05.2016 про негайне зупинення проведення будівельних робіт та №76/1-Пр від 23.05.2016 про усунення допущених порушень у термін до 23 травня 2017 року.

Згідно статуту Обслуговуючого кооперативу Іванівський-Авто , затвердженим рішенням установчих зборів засновників ОК Іванівський-Авто протоколом №1 від 8 грудня 2017 року, він створений з метою створення умов для забезпечення членів Кооперативу потребами по будівництву колективних гаражів (боксів), зберіганню власних автомобілів членів і подальшому утриманню гаражів (боксів), на основі поєднання особистих та колективних інтересів членів кооперативу, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Гаражі (бокси) будуються та обладнуються за власні кошти кожного члена кооперативу (Статті 1,4). Земля Кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду, користування або придбаних ним у власність. Кооператив може придбати земельні ділянки відповідно до ЗК України.

Ухвалення рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном Кооперативу належить до Делегованих повноважень Правління Кооперативу, яке є виконавчим органом Кооперативу, що здійснює управління його поточною діяльністю та складається з трьох осіб на чолі з Головою Правління Кооперативу (Статті 7, 8).

З наданого Статуту вбачається, що членами Кооперативу є 14 осіб, серед яких є і відповідач ОСОБА_4 .

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року у справі № 642/3110/17 позовні вимоги Харківської міської ради задоволено, зобов`язано ОСОБА_4 знести за власний рахунок самовільно побудований об`єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00x14,00 м. (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 .

Постановою апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року у вказаній справі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року залишено без задоволення, а вказане рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2018 року ОСОБА_4 відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку з тим, що вказане рішення оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

В подальшому, до Харківського апеляційного суду надійшла скарга ОСОБА_13 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року, який в обґрунтування скарги посилався на те, що будівництво спірних гаражних боксів було здійснено ним разом сусідами за власні кошти та в подальшому утворено Обслуговуючий кооператив Іванівський-Авто з метою задоволення своїх соціальних, споживчих та інших потреб по будівництву та зберіганню власних автомобілів та утримання гаражів на засадах самоврядування.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_13 задоволено, рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Інспекції відмовлено. Вказана постанова суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені права інших осіб, яким належать право на матеріали, з яких побудовано гаражні бокси. Постанова Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у вказаній справі набрала законної сили.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина третя статті 16 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України ).

Згідно із частиною сьомою вищезазначеної статті ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України ).

З урахуванням змісту вище наведеної правової норми вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Оскільки установлено, що відповідач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді, суди дійшли правильного висновку про задоволення позову ради.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торіха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює дію рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 липня

2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 14 листопада

2019 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 липня

2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 14 листопада

2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська