Рішення

від 03.07.2019 по справі 440/1324/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1324/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кривошапка Н.А.

представників позивача - Письмак О.В., Чальцев Л.В.

представників відповідача - Федчун Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД і К" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень № ПЛ 3432/170/АВ/П від 15.02.2019;

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС від 11.03.2019.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД і К" (надалі також - позивач, ТОВ "АГРОБУД і К") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису та постанови.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору в повному обсязі.

22 квітня 2019 року позивач надав суду докази сплати ним судового збору у встановленому розмірі, чим усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 16 квітня 2019 року.

Ухвалою від 23 квітня 2019 року суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду, вирішивши розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

По справі вживалися заходи забезпечення позову.

Ухвалою від 18 квітня 2019 року суд на клопотання позивача заборонив Управлінню Держпраці у Полтавській області вчиняти дії зі стягнення штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД і К" згідно постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС від 11.03.2019 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/1324/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД і К" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови (а.с.75-76).

Ухвалою від 23 квітня 2019 року суд задовольнив клопотання позивача та замінив захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №440/1324/19, зупинивши дію постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС від 11.03.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/1324/19.

Ухвалою від 31 травня 2019 року Полтавський окружний адміністративний суд зобов`язував ГУ ДФС України в Полтавській області надати до суду відомості щодо працевлаштування чи реєстрації в якості фізичних осіб-підприємців або самозайнятих осіб з січня 2019 року по теперішній час ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), а також відомості щодо осіб, працевлаштованих у Товаристві з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД і К" (код ЄДРПОУ 37115627).

Аргументи учасників справи

Позивач у своєму позові стверджував про необґрунтованість та, відповідно, протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу та припису, наполягаючи на необхідності їх скасування. Позивач повідомив, що працівниками Управління Держпраці у Полтавській області було безпідставно зроблено висновок про порушення ТОВ "АГРОБУД і К" частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту - КЗпП України), що полягало у допущенні позивачем до виконання трудових обов`язків працівників без укладення трудових договорів.

Такі висновки позивач заперечував та спростовував. Стверджував, що особи, яких відповідач вважав неоформленими працівниками, не виконували трудових обов`язків на підприємстві. Ці особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не працювали на позивача, оскільки відповідно укладених з ними цивільно-правових угод, вони надавали послуги ТОВ "АГРОБУД і К", а саме: ОСОБА_1 надавала маркетингові послуги відповідно до угоди б/н від 28.01.2019, а ОСОБА_2 надавала послуги згідно з трудової угоди від 01.02.2018. Тобто висновки інспектора, що лягли в основу оскаржуваної постанови, про наявність ознак трудових відносин, та, відповідно, порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України - є помилковими.

Позивачем вказано на порушення порядку проведення перевірки: перевірка відбулась без повідомлення, за відсутності керівника позивача, направлення на проведення перевірки виписане відповідачем безпосередньо в магазині. Зазначено, що відповідач не вніс запис до акту про відмову позивача від підписання акту, що свідчить про відсутність директора чи уповноваженої особи позивача при проведенні інспекційного відвідування.

07 травня 2019 року до суду надійшов відзив Управління Держпраці у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 141-144/, відповідно до якого представник відповідача наполягав на дотриманні порядку проведення інспекційного відвідування за достатніх для цього підстав. За твердженням відповідача, правовідносини між ТОВ "АГРОБУД і К" та ОСОБА_2 відповідно до наданої цивільно-правової угоди є по суті трудовими, а сторони за цивільно-правовими договорами є роботодавцем та найманим працівником.

Висновок про порушення трудового законодавства позивачем щодо неналежного оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 зроблений на тій підставі, що під час інспекційного відвідування вказана особа знаходилась за прилавком магазину та здійснювала трудові обов`язки продавця, однак трудовий договір з нею не укладений.

16 травня 2019 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача повторно наголошував на необґрунтованості висновків перевірки щодо неналежного оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на наявність укладених з ними цивільно-правових угод /а.с. 148-153/. У відповіді на відзив додатково зазначено, про наявність законодавчої заборони на проведення інспекційних перевірок.

В судовому засіданні 03.07.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2019 заперечувала проти задоволення позовних вимог, наполягаючи на їх безпідставності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

В результаті опрацювання Управлінням даних звітності Пенсійного фонду, фіскальної служби, органів статистики і на підставі проведеного аналізу, за встановленими критеріями, створено Паспорт неформальної зайнятості Полтавської області станом на 01.10.2017.

Згідно даного Паспорту у секторі економіки галузями, де можливі ризики використання праці без оформлення трудових відносин, є сільське господарство, оптова і роздрібна торгівлі.

На підставі аналізу Паспорту неформальної зайнятості населення Полтавської області та статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості та торгівлі №81 1947 року, заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області винесено наказ від 14.02.2019 №43П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимог законодавства про працю головним державним інспекторам у діяльності ТОВ "АГРОБУД і К" /а.с.118/.

14.02.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області оформлено направлення за номером № 333 на проведення заходу державного контролю, яким є проведення інспекційного відвідування ТОВ "АГРОБУД і К" на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, дата початку та дата закінчення заходу - з 14.02.2019 по 15.02.2019 /а.с. 116/.

Вихід інспекторів Управління Держпраці в Полтавській області на місце відвідування - магазин, що належить позивачу, відбувся 14 лютого 2019 року.

Твердження представників позивача про те, що направлення на перевірку було виписано на місці проведення відвідування, в приміщенні його магазину, доказами не підтверджено.

Копію вказаного направлення інспекторами Держпраці було вручено представнику позивача (головному бухгалтеру), про що свідчить її підпис на направленні /а.с. 116 зі звороту/.

Інспекторами праці з 14 по 15 лютого 2019 року проведено інспекційне відвідування ТОВ "АГРОБУД і К", за наслідками якого складено акт № ПЛ 3432/170/АВ від 15.02.2019, яким зафіксовано порушення підприємцем частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівників до роботи без укладення трудових догорів /а.с. 119-123/.

Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у 3 примірниках складено акт інспекційного відвідування від 15.02.2019 та припис про усунення виявлених порушень від 15.02.2019 № ПЛ 3432/170/АВ/П /а.с. 124-125/. Два примірника акта та припису направлено об`єкту відвідування, станом на 27.03.2019 підписаний примірник акта та припису не повернуто контролюючому органу, у зв`язку з чим ним складений акт про відмову від підпису № ПЛ 3432/170/АВ-ВП /а.с. 131/

Також 11.03.2019 начальником Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу №ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС, якою на ТОВ "АГРОБУД і К" накладено штраф у розмірі 250 380 грн /а.с.137-138/.

Позивач не погодився з прийнятою постановою та винесеним приписом, в зв`язку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані критерії суд використовує для оцінки правомірності оскаржуваного рішення.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Норма права, про порушення якої стверджував відповідач, застосовуючи штрафну санкцію оскаржуваним рішенням, викладена в КЗпП наступним чином.

Згідно статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Крім того, відповідач посилався у оскаржуваному рішенні, як на нормативну підставу його прийняття, на статтю 259 КЗпП України, відповідно до якої, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

А також на статтю 265 КЗпП України, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення… .

Нормативне врегулювання відмінностей між трудовою угодою та цивільно-правовим договором виконання робіт викладене у наступних нормах.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (пункт 1 Порядку №295).

За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів. Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією: ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Щодо посилань представника позивача стосовно порушень відповідачем підстав та порядку проведення інспекційного відвідування варто зазначити, що в силу положень статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою /ч. 2/.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею /ч. 5/.

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Висновки щодо правозастосування

Як встановлено судом, згідно з наказом заступника начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 14.02.2019 № 43П відповідачем було прийнято рішення провести інспекційне відвідування, крім інших, ТОВ "АГРОБУД і К" .

Направлення на проведення заходу державного контролю від 14.02.2019 № 333 вручено уповноваженій особі позивача 14.02.2019 /а.с.116/.

У ході розгляду справи судом не було встановлено порушень процедури призначення та проведення перевірки ТОВ "АГРОБУД і К".

У будь-якому разі щодо тверджень позивача про наявність процедурних порушень, суд зазначає, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону N 877-V щодо оформлення та надання суб`єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб`єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена у постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі №21-130а11, а також Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі №815/1553/17 та у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17.

Відтак, суд зауважує, що позивач правом недопуску до проведення відвідування не скористався, чим фактично визнав наявність підстав для його проведення, а тому доводи в частині безпідставного проведення інспекційного відвідування судом не приймаються.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем вимог порядку складання акту про відмову від підпису акту перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 26 Порядку №295, у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом у 3 примірниках складено акт інспекційного відвідування від 15.02.2019 та припис про усунення виявлених порушень від 15.02.2019 № ПЛ 3432/170/АВ/П /а.с. 124-125/. Два примірника акта та припису направлено об`єкту відвідування, станом на 27.03.2019 підписаний примірник акта та припису не повернуто контролюючому органу, у зв`язку з чим ним складений акт про відмову від підпису № ПЛ 3432/170/АВ-ВП /а.с. 131/.

Враховуючи викладене, суд не знаходить у діях відповідача порушень вимог чинного законодавства щодо порядку складання акту про відмову від підпису акту перевірки.

Також, судом встановлено, що хоч керівник ТОВ "АГРОБУД і К" і був відсутній під час інспекційного відвідування, замість нього була присутня інша уповноважена особа - головний бухгалтер, яка і допустила інспекторів до перевірки.

По суті інкримінованих ТОВ "АГРОБУД і К" порушень, суд дійшов таких висновків.

Приймаючи оскаржувану постанову, Управління Держпраці у Полтавській області керувалося висновками, викладеними у Акті інспекційного відвідування, про те, що між ТОВ "АГРОБУД і К" та гр. ОСОБА_1 й гр. ОСОБА_2 існували трудові відносини, і останні здійснювали роботу продавців, при цьому в порушення вимог статті 24 КЗпП України підприємством не було укладено з ними трудових договорів.

Дослідивши такі висновки відповідача, суд вказує наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "АГРОБУД і К" (замовник) та гр. ОСОБА_1 (виконавець) була укладена Угода про надання послуг від 28.01.2019.

Згідно зі змістом п. 1.1. даного Договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати оплатні маркетингові послуги, характер, обсяг, вартість яких, а також строки їх надання сторони визначають у переліку маркетингових послуг, який являється додатком та невід`ємною частиною даної угоди.

Відповідно до пункту 1.2 цього Договору, послуги повинні бути виконані якісно і відповідати вимогам чинного законодавства України.

Пунктом 3.1 даного Договору встановлено, що за надані виконавцем послуги замовник оплачує виконавцеві винагороду, яка визначається у переліку маркетингових послуг.

Згідно з п.5.1 даної Угоди, вона набирає чинність з дати підписання і діє до 28 лютого 2019 року.

На виконання Угоди про надання послуг сформований перелік маркетингових послуг від 28.01.2019 /а.с. 27-28/, акт № ЛМ-0001 від 28.02.2019 прийняття-передачі наданих послуг від 28 лютого 2019 року /а.с. 29/, а також складені рекомендації щодо можливих способів і шляхів створення у споживачів позитивного іміджу бренду "Природа".

Оплата отриманих позивачем послуг підтверджується відомостями на виплату готівки /а.с. 46-47/, платіжними дорученнями.

Верховним Судом неодноразово висловлена правова позиція (що є обов`язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України), відповідно до якої основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. (Наприклад постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц).

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вище було викладено встановлені судом у ході розгляду справи особливості правовідносин, що існували між позивачем та гр. ОСОБА_1 .

З тексту дослідженого договору та доданих до нього документів встановлено, що предметом укладеної угоди є конкретний перелік індивідуально - визначених послуг, які отримує Замовник за результатами здійснення Виконавцем певної діяльності з надання маркетингових послуг. Виконавець, в свою чергу, самостійно виконує й організовує виконання роботи і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку Замовника.

Встановлено, що ТОВ "АГРОБУД і К" оплачувався гр. ОСОБА_1 не процес праці, а результат наданих послуг, який визначався після закінчення їх надання. Оплата здійснювалася за результатами отриманих послуг та на підставі актів прийняття-передачі наданих послуг.

Стверджуючи про допущення позивачем порушення частини третьої статті 24 КЗпП України, відповідачем не враховано того, що зазначена вище угода жодним чином не регулює процес трудової діяльності, її організацію. За умовами цієї угоди позивач не бере на себе жодних зобов`язань щодо забезпечення умов праці, не надає робочого місця, не забезпечує засобами виконання сторону договору. При цьому, виконавець за договором не ознайомлювалась та не брала на себе зобов`язань виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір та розпорядок робочого дня працівників підприємства.

З наданої ГУ ДФС у Полтавській області інформації на вимогу суду /а.с. 171/ вбачається, що за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 ОСОБА_1 отримувала дохід у вигляді суми винагород та інших, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору від ТОВ "АГРОБУД і К".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність між ТОВ "АГРОБУД і К" та гр. ОСОБА_1 трудових відносин, які потребують укладення трудового договору. Суд вважає підтвердженим існування між ними цивільно-правових відносин відповідно до укладеної угоди про надання послуг.

Цього висновку не спростовують твердження відповідача про те, що в момент початку інспекційного відвідування гр. ОСОБА_1 перебувала за прилавком магазину ТОВ "АГРОБУД і К" - даний факт не підтверджено доказами. Й у разі навіть підтвердження цього факту, він не означає наявність у гр. ОСОБА_1 будь-якої трудової функції в приміщенні магазину ТОВ "АГРОБУД і К".

Щодо правовідносин, які склалися між ТОВ "АГРОБУД і К" та гр. ОСОБА_2 , суд дійшов таких висновків.

Заперечуючи відсутність трудових відносин позивача з ОСОБА_2 , вказуючи лише на наявність цивільно-правових відносин із такою особою, ТОВ "АГРОБУД і К" надало до суду трудову угоду від 01.02.2018 /а.с. 57/. Позивач у ході судового розгляду справи стверджував, що вона має цивільно-правовий характер і не є трудовим договором в розумінні КЗпП України.

Дослідивши зміст угоди, суд не може погодитись з тим, що вона є цивільно-правовою.

Вище викладені ознаки, за якими суд відрізняє правовідносини цивільно-правового характеру від трудових правовідносин.

Проаналізувавши надану угоду від 01.02.2018 року між ТОВ "АГРОБУД і К" та гр. ОСОБА_2 , суд прийшов до висновку, що угода містить усі ознаки наявності між сторонами саме трудових правовідносин.

Ця угода містить перелік обов`язків працівника суто трудового характеру, а саме: обов`язок додержання трудової дисципліни та внутрішнього розпорядку, додержання вимог охорони праці. Також вона містить права ТОВ "АГРОБУД і К" накладати дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про те, що угода, укладена між позивачем та ОСОБА_2 , має ознаки, притаманні трудовому договору, а не цивільно-правовому.

Отже, обґрунтованими є твердження відповідача про те, що ОСОБА_2 була допущена до роботи без фактичного оформлення трудових відносин тобто з порушенням статті 24 КЗпП України.

Підтвердженням допущення до роботи без фактичного оформлення трудових відносин позивачем гр. ОСОБА_2 є також те, що позивачем не було подано повідомлення про прийняття працівника на роботу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, не винесено наказу про прийняття на роботу, не внесено записів у трудову книжку.

З наданої ГУ ДФС у Полтавській області інформації на вимогу суду /а.с. 171/ вбачається, що за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 ОСОБА_2 отримувала дохід у вигляді суми винагород та інших, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору від ТОВ "АГРОБУД і К", хоча як встановлено судовим розглядом, виконувала трудові функції.

Відтак, позивачем у даному разі було порушено вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме допущено працівника ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових відносин, за що відповідачем правомірно згідно з частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України застосований штраф у розмірі 125 190 грн.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ТОВ "Агробуд і К" не було порушено частини 3 статті 24 КЗпП України щодо неналежного оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 11.03.2019 №ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на 125 190 грн та припису про усунення виявлених порушень № ПЛ3432/170/АВ/П щодо працевлаштування ОСОБА_1 є правомірними і підлягають задоволенню.

В той же час, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження аргументи позивача про відсутність порушення трудового законодавства у відносинах ТОВ "Агробуд і К" з гр. ОСОБА_2 , у зв`язку з чим суд приходить до висновку про правомірність постанови від 11.03.2019 №ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на 125 190 грн та припису про усунення виявлених порушень № ПЛ3432/170/АВ/П щодо працевлаштування ОСОБА_2 .

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір на загальну суму 6253 грн і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Полтавській області, складає 3126 грн 50 коп.

Судом були застосовані заходи забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС від 11.03.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/1324/19.

Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС від 11.03.2019 в частині нарахованого штрафу в розмірі 125 190 грн, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідним є скасування заходів забезпечення позову у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд і К" (вул.Комарова, 2Б м.Полтава ЄДРПОУ 37115627) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул.Пушкіна, 119 м.Полтава ЄДРПОУ 39777136) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ3432/170/АВ/П від 15 лютого 2019 року в частині зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд і К" усунути порушення трудового законодавства щодо працевлаштування ОСОБА_1 . В решті це рішення залишити без змін.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ3432/170/АВ/П/ТД-ФС від 11 березня 2019 року про накладення штрафу в частині суми накладеного штрафу 125 190,00 грн. В решті це рішення залишити без змін.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд і К" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 3 126,50 грн.

Заходи забезпечення адміністративного позову - скасувати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 липня 2019 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков