Рішення

від 11.07.2019 по справі 640/9701/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2019 року № 640/9701/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 13 травня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне територіальне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, код ЄДРПОУ 34691374), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 13 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 56258506.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.

Позивач усунув наявні недоліки позовної заяви та ухвалою суду від 02 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що на виконання постанови Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року по справі №360/2145/17, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56258506 від 14.09.2018 та надано десятиденний строк на добровільне виконання судового рішення. Позивач у свою чергу листом від 28.03.2018 року №2683/07-02 повідомив відповідача, що останнім було здійснено перерахунок пенсії стягувачу в порядку встановленому судовим рішенням, а сума коштів по перерахунку за період з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2018 року буде проведено у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України №103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категоріям осіб ,.

Однак не дивлячись на це повідомлення, відповідач застосував до позивача за невиконання судового рішення штраф у сумі 10 200 грн. Позивач вважає вказані дії протиправними, оскільки Пенсійний фонд України, як суб`єкт владних повноважень керується положеннями законодавства, а тому він вчинив всі залежні від нього дії щодо виконання судового рішення. Виплата різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії буде здійснено в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України №103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категоріям осіб .

Відповідачем в установлений судом строк відзив на позовну заяву не подано, у зв`язку з чим, суд на підставі вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за наявними матеріалами справи.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року по справі №360/2145/17 позовні вимоги задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року , ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року Про грошове забезпечення поліцейський Національної поліції , № 947 від 18 листопада 2015 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 та довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області від 25 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення, станом на 01 січня 2016 року, та провести виплату пенсії з урахуванням вже виплачених коштів.

13.02.2018 на виконання рішення суду, Бородянським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 360/2145/17.

Державним виконавцем на підставі виконавчого листа від 13.02.2018 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56258506, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду по справі №360/2145/17 протягом 10 робочих днів.

Вказані дії у строк, встановлений державним виконавцем, позивачем не були виконані.

Листом 28.03.2019 №2683/7-02 позивач, як боржник у виконавчому провадженні, повідомив відповідача про виконання рішення суду, зазначивши, що останнім проведено перерахунок пенсії за період з 01 січня 2016 по 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сума до виплати становить 52948,98 грн. Вона буде виплачена ОСОБА_1 у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категоріям осіб .

13.05.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві в Кедою Михайлом Валентиновичем, в зв`язку із повторним невиконанням боржником протягом наданого строку рішення суду, винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 10200,00 грн. та попереджено посадових осіб боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Вважаючи, рішення Бородянського районного суду Київської області від 16.11.2017 року по справі №360/2145/17 виконаним, позивач вважає, що постанова про накладення штрафу є передчасною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на що Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулось до суду за захистом своїх прав.

Розглядаючи адміністративний спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі по тексту також - Закон № 1404 ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Так, п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2, п. 22 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 3, абз. 1 ч. 4 ст. 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону .

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону , перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу наведених норм Закону № 1404 вбачається, що державному виконавцю надано право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Такі випадки передбачені, зокрема, статтями 63, 75 вищезазначеного Закону, відповідно до яких державний виконавець накладає штраф на боржника у разі невиконання ним без поважних причин рішення суду, а у випадку повторного невиконання боржником такого рішення - штраф у подвійному розмірі.

При цьому, Законом № 1404 також встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону N 1404-VIII , можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 N 28-2 , Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 р. N 384/2011 , Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв`язку з відсутністю державного асигнування.

Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 по справі №757/29541/14-а.

Разом з тим, позивач, як боржник, повідомив державного виконавця про те, що виплата решти заборгованої суми буде здійснюватися у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категоріям осіб .

Враховуючи те, що згідно вимог ст. ст. 113 , 117 Конституції України , постанови Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання, то позивач керувався нормативно-правовими актами, що діяли на момент виплати та розрахунку пенсії стягувачу.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позивачем частково виконано рішення Бородянського районного суду Київської області від 16.11.2017 року по справі №360/2145/17.

Отже, враховуючи те, що позивач не мав реальної фінансової можливості повністю виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови N 103 на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, не виділялись, то підстави для застосування штрафу повторно за невиконання судового рішення відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що державний виконавець дійшов передчасного висновку щодо прийняття постанови про накладення штрафу від 13.05.2019 ВП №56258506 у розмірі 10200 грн., у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Приписами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України , розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись вимогами ст.ст. 2 , 5-11 , 19 , 72 - 77 , 90 , 139 , 241 - 246 , 250 , 255 Кодексу адміністративного судочинства України , Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 13 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 56258506.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України .

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя Н.Г. Вєкуа