Рішення

від 15.07.2019 по справі 826/10076/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2019 року № 826/10076/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ

до Головного управління Державної фіскальної служби

у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 06 квітня 2018 року №0597140302, № 0598140302,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0597140302 та № 0598140302 від 06 квітня 2018 року, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що після проведеної документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування, своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час виплати пасивних доходів на користь фізичних осіб за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, складено Акт від 16 березня 2018 року № 105/1-26-15-14-03-02-22920534.

За висновками Акту від 16 березня 2018 року під час перевірки виявлені порушення вимог підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.5.4 пункту 170.5 статті 170, абзацу а пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме: порушення своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за грудень 2016 року, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платникам податків та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок податковими агентами із відповідним відображенням у формі 1-ДФ за ІV квартал 2016 року; порушення своєчасності сплати до бюджету військового збору за грудень 2016 року.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, подавши відповідачу заперечення на Акт від 16 березня 2018 року, проте відповідачем висновки Акту залишені без змін, та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення на суму 111 660,10 грн. за штрафними санкціями та 12 150,38 - пені.

Позивачем подано скаргу до контролюючого органу вищого рівня, проте отримано рішення про залишення податкових повідомлень-рішень без змін.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, посилаючись на обставини надання повного пакету запитуваних документів для перевірки, їх неврахування відповідачем, хибність висновків Акту щодо порушення граничних строків сплати податку з доходів, інших ніж заробітна плата, без врахування оборотно-сальдових відомостей товариства та посилаючись на такі та інші обставини, звертається до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 04 липня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено провадити розгляд суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача 16 серпня 2018 року надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що складений Акт від 31 серпня 2017 року повністю відображає встановлені обставини, на підставі висновків якого складені податкові повідомлення-рішення від 06 квітня 2018 року, отже дії контролюючого органу цілком відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними і скасуванню, на думку відповідача, не підлягають.

Позивачем 29 серпня 2018 року подано відповідь на відзив в порядку статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи з урахуванням наявних у справі матеріалів та ухвалює рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, уповноваженими особами ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.13, пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, направлення від 02 березня 2018 року №741/26-15-14-03-02, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 01 березня 2018 року №3243 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДіПаЛ з питань достовірності, повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час виплати пасивних доходів на користь фізичних осіб за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 16 березня 2018 року №105/1-26-15-14-03-02-22920534 (а.с.19-26), за висновками якого встановлені порушення вимог підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.5.4 пункту 170.5 статті 170, абзацу а пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме: порушення своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за грудень 2016 року, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платникам податків та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок податковими агентами із відповідним відображенням у формі 1-ДФ за ІV квартал 2016 року; порушення своєчасності сплати до бюджету військового збору за грудень 2016 року.

Висновки Акту перевірки від 31 серпня 2018 року обґрунтовані, зокрема тим, що ТОВ ДіПаЛ перераховано частину суми податку на доходи фізичних осіб до бюджету з нарахованих дивідендів за грудень 2016 року з порушенням граничних термінів сплати утриманих сум податку на доходи фізичних осіб, передбачених статтею 168 та підпунктом 170.5.4. пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України, а саме: частина суми податку на доходи фізичних осіб сплачена до бюджету під час виплати чергової частини дивідендів 21 лютого 2017 року у сумі 85 500,00 грн., частина суми податку на доходи фізичних осіб сплачена до моменту виплати дивідендів 20 березня 2017 року у сумі 470 250,00 грн. при терміні сплати податку на доходи фізичних осіб до 31 січня 2017 року.

Не погодившись із такими висновками, позивачем подані заперечення на Акт від 16 березня 2018 року (а.с.42-48), але згідно з відповіддю ГУ ДФС у м. Києві від 03 квітня 2018 року № 13814/10/26-15-14-03-02 заперечення залишені без задоволення, а висновки Акта без змін (а.с.49-55).

На підставі висновків Акта від 16 березня 2018 року винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06 квітня 2018 року №0597140302 та № 0598140302.

Позивачем 16 квітня 2018 року подано скаргу №4 до Державної фіскальної служби України на зазначені податкові повідомлення-рішення (а.с.56-63) , проте рішенням ДФСУ від 18 червня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено (а.с.64-66).

Посилаючись на протиправність податкових повідомлень-рішень, які складені на підставі хибних висновків Акту перевірки від 16 березня 2018 року, позивач звернувся до суду.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Здійснення контролюючими органами певних заходів, зокрема проведення перевірок, мають відбуватися в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про господарські товариства до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно пункту б частини першої статті 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають право особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Відповідно до статті 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить затвердження строку та порядку виплати дивідендів з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами (частина перша статті 59 Податкового кодексу України).

Як вбачається з висновків Акту від 16 березня 2018 року, ТОВ ДіПаЛ у період, що перевірявся, нараховувало та виплачувало дивіденди, при цьому порушень, пов`язаних з виплатою товариством дивідендів, не виявлено. Проте, за нараховані за грудень 2016 року дивіденди сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з порушенням граничних термінів.

Дивідендом за визначенням підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається платіж, який здійснюється юридичною особою емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до положень пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 170.5.1 пункту 170-.5 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до підпункту 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Підпунктом 170.5.4 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України визначено, що доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Отже, з вищевикладених норм податкового законодавства вбачається, що податковий агент платника податку зобов`язаний остаточно оподаткувати доходи (виплачені суми дивідендів) лише під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів.

Позивач стверджує, що під час перевірки уповноваженому представнику ГУ ДФС у м. Києві Чебану О.І. надавалися оригінали документів товариства, відповідно до реєстру, проте, в Акті від 16 березня 2018 року зазначено, що протоколи загальних зборів учасників до перевірки не надавалися, тому і не враховувалися.

Обставини надання оригіналів документів представнику Чебану О.І. жодним чином у відзиві відповідачем не прокоментовані та не спростовані, тому суд виходить з обставин їх наявності на момент перевірки та зазначає, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства від 09 грудня 2016 року щодо виплати дивідендів учасникам товариства (а.с.34-35) прийнято рішення про їх виплату, при цьому стосовно строків нарахування дивідендів, конкретних сум по кожному учаснику товариства не визначено.

Також, суд враховує ту обставину, що ТОВ ДіПаЛ не проводить власної господарської діяльності, а джерелом для виплати дивідендів були кошти, що нараховані та сплачені товариству як учаснику ТОВ Юрія-фарм у якості дивідендів.

Відтак, загальними зборами ТОВ ДіПаЛ 12 та 27 грудня 2016 року, 21 лютого 2017 року, 17 березня 2017 року та 04 травня 2017 року, згідно відомостей відповідних протоколів (а.с.36-41), приймалися рішення про нарахування та виплату суми дивідендів по кожному учаснику товариства окремо у зв`язку з надходженням відповідних грошових коштів у вигляді дивідендів від ТОВ Юрія-форм .

Таким чином, протокол загальних зборів №09/12/2016 від 09 грудня 2016 року за змістом і є рішенням про розподіл дивідендів, які у майбутньому мали бути отримані товариством як учасником ТОВ Юрія-фарм , а не рішенням про нарахування та виплату дивідендів у цілому по товариству.

На підтвердження виконання прийнятих рішень наявні також банківські виписки по рахунках товариства, відповідні операції відображені в бухгалтерському обліку по рахунку 671, витяги з оборотно-сальдових відомостей товариства, проте такі обставини в Акті від 16 березня 2016 року не досліджені, не перевірені та не відображені.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентований статтею 168 Податкового кодексу України, якою передбачений конкретний порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Пунктами 1.1 - 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку,встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном граничний термін сплати до бюджету податку розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (підпункт 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

З викладено вбачається, що положення Податкового кодексу України чітко визначають момент узгодження грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов`язань у строки, встановлені податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Позивачем надано інформацію по бухгалтерському обліку по Кт 671 рахунку, де 12.12.2016 відображено нарахування дивідендів ОСОБА_2 в сумі 950 000,00 грн., 27 грудня 2016 року відображено нарахування дивідендів ОСОБА_3 в сумі 712 500,00 грн., 21 лютого 2017 року відображено нарахування дивідендів ОСОБА_4 в сумі 475 000,00 грн., 17 березня 2017 року відображено нарахування дивідендів ОСОБА_5 в сумі 712 500,00 грн., 04 травня 2017 року та 07 червня 2017 року відображено нарахування дивідендів ОСОБА_6 в сумі 1 900 000,00 грн.

Зазначені відомості підтверджуються протоколами загальних зборів учасників та відповідними банківськими виписками.

Наведеного не спростовано відповідачем та не підтверджено достатніми та переконливими доказами.

Отже, враховуючи надані до матеріалів справи документи, суд не вбачає обставин несвоєчасної сплати податків та зборів, через що вважає застосовані штрафні санкції безпідставними.

Окрім того, підпунктом Б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що податкові агенти, які нараховують та виплачують дохід фізичним особам, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу ДПС за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Як зазначає позивач, у зв`язку з відсутністю господарської діяльності товариства, відсутністю штатної одиниці головного бухгалтера, при формуванні податкових декларацій 1-ДФ було допущено помилки під час складання таких декларацій за 4 квартал 2016 року, 1 та 2 квартал 2017 року, які у свою чергу подані до контролюючого органу, в якому товариство перебуває на податковому обліку.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої плати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Суд зазначає, що такі аргументи та докази надавалися відповідачу під час подачі заперечень на Акт перевірки від 16 березня 2016 року та адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 06 квітня 2018 року до Державної фіскальної служби України, проте не були враховані.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У даному випадку судом встановлено, що висновки Акту перевірки від 16 березня 2017 року не узгоджуються із приписами чинного податкового законодавства, а приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06 квітня 2018 року відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, не у спосіб, визначений законами України, упереджено та не добросовісно, без дотримання принципу рівності перед законом, через що позовні вимоги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Суд, крім іншого вважає, що у межах вирішення даної справи повною мірою забезпечено право позивача на розгляд його адміністративного позову з дотриманням принципу рівності, справедливості та безсторонності, з урахуванням приписів частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, з висновками щодо застосування цих положень, викладених у рішеннях ЄСПЛ Бочан проти України (№2), заява № 22251/08, рішення від 15 лютого 2015 року, Волошин проти України , заява № 15853/08, рішення від 10 жовтня 2013 року, Чуйкіна проти України , заява № 28924/04, рішення від 13 січня 2011 року.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ не є суб`єктом владних повноважень, при зверненні до суду сплатило судовий збір у розмірі 1 849,51 грн., у зв`язку з чим зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 квітня 2018 року №0597140302 та № 0598140302 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 06 квітня 2018 року №0597140302 та № 0598140302.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ суму сплаченого судового збору у розмірі 1 849,51 грн. (одна тисяча вісімсот сорок дев`ять грн. 51 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ , адреса: 02088, м. Київ, вул. Коцюбинського, 20, код ЄДРПОУ 22920534.

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, тел. +380444617787.

Суддя В.І. Келеберда