Ухвала

від 17.10.2019 по справі 826/10076/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10076/18

УХВАЛА

17 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Епель О.В., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ (далі - Позивач, ТОВ ДіПаЛ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень №0597140302 та №0598140302 від 06.04.2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не надано документ про сплату судового збору на суму 2 774,26 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - п`ять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано ГУ ДФС у м. Києві 06.09.2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 року задоволено клопотання ГУ ДФС у м. Києві та продовжено Апелянту строк для усунення недоліків на п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку було отримано Відповідачем 26.09.2019 року.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 18.09.2019 року ГУ ДФС у м. Києві 01.10.2019 року до суду направлено клопотання про продовження процесуального строку або відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору у зв`язку з тривалою процедурою його сплати та фінансовими труднощами.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків на п`ять днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 27.08.2019 року, усунуті не були.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Відповідачем не надано. А заявлене вдруге клопотання про продовження строку для усунення недоліків є за своїм змістом аналогічним вперше поданому.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання Апелянтом вдруге клопотання про продовження строку для усунення недоліків, суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДФС у м. Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні вдруге поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДіПаЛ до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

А.Б. Парінов