Рішення

від 15.07.2019 по справі 640/21182/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2019 року № 640/21182/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарник" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС (далі - позивач та/або ТОВ АСГАРД ФІНАНС ) з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач та/або Департамент) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням ВП №52228863 протиправною;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №52228863.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем безпідставно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням ВП №52228863, що має своїм наслідком порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 року отримав 04.03.2019 року, що підтверджується матеріалами справи.

Представником третьої особи подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.01.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим Валентином Олександровичем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №699, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І. В. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарник (69600, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Миколи Краснова, будинок 9А (актуальна адреса на момент видачі виконавчого напису), код ЄДРПОУ 31444637) на користь Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) прострочених платежів за зобов'язаннями за основною сумою кредиту по кредитному договору №17.12, укладеному 26 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ливарник та Публічним акціонерним товариством Перший український міжнародний банк , з додатковими угодами до нього №1 від 21 травня 2013 року, №2 від 18 вересня 2013 року, №3 від 20 січня 2014 року, №4 від 19 лютого 2014 року, №5 від 06 березня 2014 року, №6 від 11 червня 2014 року, №7 від 30 липня 2014 року, №8 від 21 серпня 2014 року, №9 від 27 жовтня 2014 року, №10 від 27 лютого 2015 року, №11 від 30 листопада 2015 року, №12 від 30 2015 року; в розмірі 425 454 (чотириста двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) доларів США 60 центів, що згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 01 вересня 2016 року (2608, 1250,1250 гривень за 100 доларів США) становить 11 096 387 (одинадцять мільйонів дев'яносто шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень 79 копійок та 3 154 359 (три мільйона сто п'ятдесят чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) російських рублів 00 копійок, згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 01 вересня 2016 року (3,9969 гривень за 10 російських рублів) становить 1 260 765 (один мільйон двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 75 копійок, на загальну суму 12 357 153 (дванадцять мільйонів триста п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят три) гривні 54 копійки.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018 року по справі №826/13569/17 змінено стягувача у вищезазначеному виконавчому провадженні з ПАТ ПУМБ на ТОВ АСГАРД ФІНАНС .

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018 року по справі №913/479/18, судом, серед іншого, було постановлено відкрити провадження у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ Ливарник .

13.11.2018 року розпорядником майна по вищезазначеному провадженню у справі про банкрутство Максимовим Іллею Миколайовичем на адресу начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Ливарник , в якому розпорядник майна, зокрема, просив: припинити стягнення на підставі виконавчих та інших документів майнових вимог, у тому числі на предмет застави, за яких здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства; зупинити всі виконавчі провадження, порушені щодо боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарник (вул. Сметаніна, 7-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 31444637; винести відповідні постанови про зупинення виконавчих проваджень.

Надалі, 21.11.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим Валентином Олександрович винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №52228863 на підставі пунктів 2, 7, 9 статті 37 Закону України Про виконавче провадження (далі - оскаржувана та/або спірна постанова).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 2 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець, в контексті присів частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Приписами пунктів 2, 7, 9 статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відповідні обтяження до державних реєстрів. На запити державного виконавця реєстраційними органами повідомлено про відсутність майна боржника та коштів на рахунках. З рахунків списано та перераховано стягувачу 169,42 грн, 16,94 грн. як виконавчий збір та 675, 91 грн. як витрати виконавчого провадження. Згідно відповіді регіонального сервісного центру МВС за боржником зареєстровано транспортні засоби, які 09.08.2017 року оголошено в розшук. Станом на 21.11.2018 року транспортні засоби не розшукано.

Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано майно, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 195.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької області та відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей , Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями від 17.03.2015 року №254-VIII, здійснення перевірки майнового стану боржника за адресою його реєстрації (м. Луганськ, вул. Леніна, 195) та здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису виявленого та зареєстрованого майна боржника на даний час є не можливим.

Суд проаналізувавши приписи статті 37 Закону №1404-VIII, з урахуванням змісту спірної постанови приходить до висновку, що у законодавстві не передбачено такої підстави для завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа, як знаходження боржника на території проведення антитерористичної операції, і як наслідок, неможливість вчинення заходів примусового виконання щодо арешту та опису майна.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем передчасно.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, зважаючи на наведене в сукупності суд приходить до висновку, що спірна постанова не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Доводи третьої особи щодо пропущення строку звернення до суду із адміністративним позовом не знайшли свого підтвердження, адже спірну постанову позивачем отримано 04.12.2018 року, а позовна заява надійшла до суду 13.12.2018 року, тобто в межах 10-денного строку звернення до суду.

Також, суд вважає безпідставними твердження третьої особи в частині звернення Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС до неналежного відповідача мотивуючи це наступним.

Згідно частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Приписами частини 1 статті 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02.06.2016 року №1403-VІІІ систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Згідно пункту 1 Положення про відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затвердженого заступником Міністра юстиції України 22.06.2016 року, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є структурним підрозділом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, без статусу юридичної особи.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що органом державної виконавчої служби, який в розумінні частини 3 статті 287 КАС України може бути відповідачем у даній справі, є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Враховуючи наведене, посилання ТОВ ЛИВАРНИК є безпідставними та необґрунтованими.

Також суд не оцінює по суті наявність чи відсутність підстав для прийняття рішення державним виконавцем про зупинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження ВП №52228863, оскільки зазначене виходить за межі предмету доказування в даній адміністративній справі.

Що ж стосується позовних вимог про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №52228863 суд зазначить наступне.

Так, статтею 41 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

З вказаного слідує, що рішення суду про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу є безумовною підставою для винесення державним виконавцем постанови про відновлення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи відповідачем не вчинено протиправної бездіяльності щодо не відновлення виконавчого провадження, на думку суду, позовні вимоги в цій частині є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, судові витрати слід присудити на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС (02160, м. Київ, проспект Соборності, б. 15/17, офіс 318-3, код ЄДРПОУ 30405136) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, б. 7-а, код ЄДРПОУ 31444637) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.11.2018 року ВП №52228863.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС (02160, м. Київ, проспект Соборності, б. 15/17, офіс 318-3, код ЄДРПОУ 30405136) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева