Постанова

від 01.10.2019 по справі 640/21182/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21182/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Григорук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарник" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС (далі - позивач та/або ТОВ АСГАРД ФІНАНС ) з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач та/або Департамент) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням ВП №52228863 протиправною;

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №52228863.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року позов задоволено частково.

Третя особа в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувана постанова є правомірною, оскільки відповідачем вчинялися всі належні заходи у виконавчому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, 16.01.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим Валентином Олександровичем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №699, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І. В. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарник (69600, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Миколи Краснова, будинок 9А (актуальна адреса на момент видачі виконавчого напису), код ЄДРПОУ 31444637) на користь Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) прострочених платежів за зобов`язаннями за основною сумою кредиту по кредитному договору №17.12, укладеному 26 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ливарник та Публічним акціонерним товариством Перший український міжнародний банк , з додатковими угодами до нього №1 від 21 травня 2013 року, №2 від 18 вересня 2013 року, №3 від 20 січня 2014 року, №4 від 19 лютого 2014 року, №5 від 06 березня 2014 року, №6 від 11 червня 2014 року, №7 від 30 липня 2014 року, №8 від 21 серпня 2014 року, №9 від 27 жовтня 2014 року, №10 від 27 лютого 2015 року, №11 від 30 листопада 2015 року, №12 від 30 2015 року; в розмірі 425 454 (чотириста двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) доларів США 60 центів, що згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 01 вересня 2016 року (2608, 1250,1250 гривень за 100 доларів США) становить 11 096 387 (одинадцять мільйонів дев`яносто шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень 79 копійок та 3 154 359 (три мільйона сто п`ятдесят чотири тисячі триста п`ятдесят дев`ять) російських рублів 00 копійок, згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 01 вересня 2016 року (3,9969 гривень за 10 російських рублів) становить 1 260 765 (один мільйон двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 75 копійок, на загальну суму 12 357 153 (дванадцять мільйонів триста п`ятдесят сім тисяч сто п`ятдесят три) гривні 54 копійки.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018 року по справі №826/13569/17 змінено стягувача у вищезазначеному виконавчому провадженні з ПАТ ПУМБ на ТОВ АСГАРД ФІНАНС .

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018 року по справі №913/479/18, судом, серед іншого, було постановлено відкрити провадження у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ Ливарник .

13.11.2018 року розпорядником майна по вищезазначеному провадженню у справі про банкрутство Максимовим Іллею Миколайовичем на адресу начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Ливарник , в якому розпорядник майна, зокрема, просив: припинити стягнення на підставі виконавчих та інших документів майнових вимог, у тому числі на предмет застави, за яких здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства; зупинити всі виконавчі провадження, порушені щодо боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарник (вул. Сметаніна, 7-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 31444637; винести відповідні постанови про зупинення виконавчих проваджень.

Надалі, 21.11.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим Валентином Олександрович винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №52228863 на підставі пунктів 2, 7, 9 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що в статтві 37 Закону України Про виконавче провадження не передбачено такої підстави для завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа, як знаходження боржника на території проведення антитериростичної операції, і як наслідок, неможливість вчинення заходів примусового виконання щодо арешту та опису майна.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), пунктами 6, 7 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

До набрання чинності Законом №1404-VІІІ, порядок здійснення виконавчих дій регулював Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно пункту 1 частини першої статті 32 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

За змістом частини першої статті 54 Закону № 606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до частин першої, другої статті 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

За змістом частини першої статті 40 Закону № 606-XIV у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання органами Національної поліції.

Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Аналогічні положення закріплені у Законі №1404-VІІІ, частиною третьою статті 36 якого передбачено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач вчинив виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого напису, а саме: на запити державного виконавця реєстраційними органами повідомлено про відсутність майна боржника та коштів на рахунках.

Згідно відповіді регіонального сервісного центру МВС за боржником зареєстровано транспортні засоби, які 09.08.2017 року оголошено в розшук та станом на 21.11.2018 року транспортні засоби не розшукано.

Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано майно, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул.. Леніна, 195 .

Приймаючи оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідач послався на пункти 2,7,9 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ.

Аналіз викладеного свідчить, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ може бути винесено не раніше спливу одного року з дня оголошення розшуку транспортного засобу.

Водночас, відповідач вказав, що у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької області та відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей , Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями від 17.03.2015 року №254-VIII , здійснення перевірки майнового стану боржника за адресою його реєстрації ( м. Луганськ, вул. Леніна, 195 ) та здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису виявленого та зареєстрованого майна боржника на даний час є не можливим.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що в пунктах 2, 7 , 9 статті 37 Закону України Про виконавче провадження така підстава для повернення виконавчого документа відсутня.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що прийнята відповідачем постанова про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасною.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даній справі є визнання протиправною та скасування постанови ВП № 52228863 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

За такого правового регулювання та обставин справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова