Ухвала

від 12.07.2019 по справі 757/10815/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Київський апеляційний суд

У Х В А Л А

12 липня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 6 червня 2019 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100060000903,

у с т а н о в и в :

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2019 року затверджено угоду про визнання винуватості від 28.02.2019 року, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, і йому призначено узгоджене сторонами покарання: за ч.1 ст.358 КК України обмеження волі на строк 1 рік; за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України штраф у розмірі 500 неоподатковуваних видів доходів громадян; на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і на нього покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

04.07.2019 року адвокат ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «БК «Будівельна столиця» подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 скасувати і направити кримінальне провадження № 12019100060000903 органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Обґрунтовуючи право на подання апеляційної скарги, представник посилається на положення п.8 ч.1 ст.129 Конституції України щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи та вказує, що зміст вироку дає можливість ідентифікувати інших підозрюваних шляхом співставлення прізвищ свідків у справі, а також назв підприємств, через які нібито здійснювалася злочинна діяльність. Ці обставини свідчать про те, що ухваленням вироку могла бути встановлена преюдиційність щодо інших підозрюваних у справі, які свою вину не визнають, отже, їхні інтереси порушено.

Зокрема, як зазначено у вироку, ОСОБА_3 підробив документи ТОВ «БК «Будівельна столиця» з метою їх використання іншими особами, був формальним директором вказаного товариства і вчинив пособництво фіктивному підприємництву, яке начебто здійснювало ТОВ «БК «Будівельна столиця». Вказані обставини, на переконання ОСОБА_2 , в подальшому можуть бути підставою для накладення на підприємство фінансовий санкцій та оскарження господарських договорів, укладених ТОВ «БК «Будівельна столиця».

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вона подана особою, яка не має на це права, з таких підстав.

Згідно з ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст.474 цього Кодексу, в тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок на підставі угоди про визнання винуватості ухвалено щодо ОСОБА_3 . Представник подав апеляційну скаргу в інтересах ТОВ «БК «Будівельна столиця», і відомості про те, що щодо цієї юридичної особи здійснюється провадження, відсутні.

Дійсно, згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Водночас, вирок суду першої інстанції стосується виключно ОСОБА_3 , який беззастережно визнав, що за пропозицією грошової винагороди підписав протокол загальних зборів учасників ТОВ «БК «Будівельна столиця» № 3 від 07.12.2017 року, згідно з яким його було призначено на посаду директора товариства, тобто підробив вказаний офіційний документ, який в подальшому було передано державному реєстратору. При цьому наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність ОСОБА_3 не мав, будучи директором ТОВ «БК «Будівельна столиця», її не здійснював, угоди з суб`єктами господарювання не укладав, печаткою підприємства та банківськими рахунками не користувався, кошти на рахунки підприємств не перераховував, не формував податкові зобов`язання та податковий кредит. Вказаний протокол він передав невстановленій органом досудового розслідування особі, що дало можливість невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність.

Отже, всупереч твердженням в апеляційній скарзі у вироку відсутні дані, які б давали можливість ідентифікувати інших конкретних осіб як таких, що вчинили кримінальні правопорушення, щоб давало підстави вважати, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод чи інтересів.

Не можуть бути враховані і доводи про те, що суд, встановивши у вироку фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, створив преюдицію, оскільки вирок, ухвалений на підставі угоди, не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб.

Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Вирок суду першої інстанції не стосується прав, свобод чи інтересів інших осіб, у тому числі ТОВ «БК «Будівельна столиця», станом на день подання апеляційної скарги директором якого є зовсім інша особа ОСОБА_4 , а відтак адвокат ОСОБА_2 не наділений правом у даному кримінальному провадженні подавати апеляційну скаргу, і її належить повернути.

На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на вирок Печерського районного суду м. Києва від Києва від 6 червня 2019 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100060000903 повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Київського

апеляційного суду ОСОБА_1