Постанова

від 15.07.2019 по справі 629/234/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 р.Справа № 629/234/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Лях О.П. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мицик С.А., місце складання м. Лозова, повний текст складено 14.05.19 року по справі № 629/234/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Захаріна Сергія Сергійовича

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Захаріна Сергія Сергійовича, в якому просив суд скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на, те що вважає постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.01.2019 № 668-ДК/0008По/08/01/-19 незаконною та необґрунтованою, тому що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 53-1 КУпАП, оскільки земельну ділянку він зайняв не самовільно, а на відповідній правовій підставі, та СФГ Старт , головою якого він є, використовує земельну ділянку на відповідній правовій підставі та за наявності всієї правовстановлюючої документації, рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, якими підтверджується правомірність використання СФГ Старт земельної ділянки, належної на праві постійного користування його засновнику, яким є його батько. Також зазначив, що оскаржувану постанову було прийнято з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, вимог ст.ст. 245,246,248,249, 254, 256, 268, 293 КУпАП та Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 6 від 19.01.2017р.(далі-Інструкція). Він не був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 668-ДК/0012П/07/01/-19 від 02.01.2019р., про який зазначено в оспорюваній постанові, не підписував даний протокол, не давав пояснення щодо інкримінованого йому правопорушення, оскільки навіть не знав про нього, йому не роз`яснювалися його права і обов`язки, вказаний протокол було складено без залучення особи, яка визнається винною та притягується до адміністративної відповідальності, йому не було повідомлено про час та місце розгляду справи, що суттєво порушує його права та законні інтереси, суперечить завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення(ст. 245 КУпАП) та не відповідає вимогам щодо процедури складення та змісту протоколу про адміністративне правопорушення(ст.ст. 256,268 КУпАП, п.5,6 вищезгаданої Інструкції). Крім того, зазначив, що в Постанові не вказано про яку саме ділянку йде мова, а лише вказано підставу та міру його відповідальності, про яку саме ділянку йдеться він здогадався з повідомлення ГУ Держгеокадастру про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок від 15.01.2019р. № 32-20-5,7-79/90-19, в якому відповідач посилається на той самий протокол про адміністративне правопорушення, який зазначено в оскаржуваній постанові, тож він дійшов висновку, що обидва документи складені за одне правопорушення щодо самовільного зайняття земельної ділянки, однак, в Повідомленні, на відміну від Постанови, зазначено про яку земельну ділянку йде мова, а саме-земельна ділянка площею 30 га на території Павлівської Другої сільської ради Лозівського району Харківської області.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.05.2019 у справі № 629/234/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Захаріна Сергія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Скасовано постанову, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Захаріним Сергієм Сергійовичем про накладення адміністративного стягнення від 14.01.2019 № 668-ДК/0008По/08/01/-19, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за порушення ст. 53-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 -закрито.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник відповідачів в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, згідно копії Постанови про накладення адміністративного стягнення від 14.01.2019р. № 668-ДК/0008ПО/08/01/-19 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області Захаріним С.С., розглянувшим протокол від 02.01.2019 р. № 668-ДК/0012П/07/01/-19 встановлено, що ОСОБА_1 , який працює головою СФГ Старт порушив вимоги ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, а саме: використання земельної ділянки без документів, що посвідчують право власності чи користування нею; порушенням заподіяно матеріальну шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 43249,60 грн. та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень(а.с. 8-9). З копії вказаної постанови встановлено, що в ній не зазначено за самовільне використання якої саме земельної ділянки(її площа та місцезнаходження) притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідачем позивачу було направлено повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок від 15.01.2019р. № 32-20-5,7-79/90-19, в якому зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.01.2019р. № 668-ДК/0012П/07/01/-19 встановлено факт самовільного використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розташована на території Павлівської Другої сільської ради Лозівського району Харківської області поруч з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 30,0000га внаслідок чого заподіяно шкоду у розмірі 43249,60 грн., що підтверджено копією Повідомлення (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було об`єктивно з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та не було дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена з підстав висновків інспектора про порушення позивачем вимог ст. 53-1 КУпАП, за якою передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи встановлено, що згідно архівного витягу Лозівської районної державної адміністрації Харківської області рішенням Лозівської районної ради Лозівського району Харківської області ХІІІ сесії ХХІІ скликання від 22.10.1997 року було вирішено надати земельну ділянку ОСОБА_2 в постійне користування для ведення селянського(фермерського) господарства площею 100 га ріллі, в тому числі із земель запасу: Павлівської сільської ради-30 га, Надеждівської сільської ради-70 га(а.с. 17).

З копії Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Лозівської районної Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області від 22.10.1997 року надано у постійне користування земельну ділянку площею 100,0 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Павлівської сільської Ради-30,0 га, Надеждівської сільської Ради-70,0 га. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачеві ОСОБА_2 , другий зберігається у Лозівській районній Раді народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63(а.с. 11).

Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області 31.03.1998 року було прийнято Розпорядження № 178 про реєстрацію селянського(фермерського) господарства ОСОБА_2 площею 100 га за адресою Харківська АДРЕСА_1 ; визнання селянського(фермерського) господарства ОСОБА_2 що набуло статус юридичної особи; закріплено за селянським(фермерським) господарством назву Старт , та в подальшому було проведено його державну реєстрацію та взято на облік як платника податків, що підтверджено копіями Розпорядження, свідоцтва про державну реєстрацію та довідки про взяття на облік платника податків(а.с. 19-20).

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи дата проведення державної реєстрації Селянського(фермерського) господарства Старт 31.12.1998р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 14661200000000196, ідентифікаційний код юридичної особи 25473515(а.с.12).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є засновниками СФГ Старт , а ОСОБА_1 є головою цього господарства, що підтверджено копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сайту Міністерства юстиції України та Статуту селянського (фермерського) господарства Старт (а.с. 14-16, 18, 21-22).

Статтею 12 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема, із земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Розділом 9 Статуту селянського(фермерського) господарства Старт визначено, що до земель, які використовуються Гоподарством, належать, зокрема, землі, що належать Засновнику, членам Господарства та їх сім`ям, на праві приватної власності, володіння якими буде підтверджено відповідними Державними актами(Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_2 )(а.с. 18, 22).

Отже, після отримання права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації селянського (фермерського) господарства Старт , до нього від його засновника ОСОБА_2 перейшло право володіння і користування земельною ділянкою, розташованою на території Павлівської сільської Ради площею 30,0 га та на час складення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення ця земельна ділянка використовувалася СФГ Старт на відповідні правовій підставі за наявності документів, що посвідчують право користування нею.

Крім того, згідно Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.01.2017 № 6, постанова має містити: назву постанови (відповідно до вимог статті 284 КУпАП); повну назву посади державного інспектора, який виніс постанову, його прізвище, ім`я та по батькові); дату розгляду справи та номер постанови; відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження, місце проживання/реєстрації та роботи або навчання, посада (для посадових осіб), ідентифікаційний номер фізичної особи (за наявності)); опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок та строк її відшкодування; рішення по справі; порядок виконання постанови; порядок і строк оскарження постанови; порядок набрання чинності постановою; строк пред`явлення постанови до виконання. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП.

Натомість, колегія суддів вказує, що в постанові про накладення адміністративного стягнення від 14.01.2019 № 668-ДК/0008По/08/01/-19 не вказано яку саме ділянку позивач використовує без документів, що посвідчують право власності та користування нею.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцій про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст. 53-1 КУпАП, у зв`язку із недотриманням порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та неналежним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.05.2019 у справі № 629/234/19 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.05.2019 року по справі № 629/234/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) О.П. Лях Л.В. Мельнікова