Постанова

від 10.07.2019 по справі 910/3891/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2019 р. Справа№ 910/3891/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Чорної Л.В.

Секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.

За участю представників учасників процесу згідно протоколу судового засідання від 10.07.2019.

Розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3891/19 (суддя Данилова М.В., м. Київ, повний текст ухвали складено 25.04.2019)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "К Івест", м. Київ

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", м. Київ

2) публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , м. Київ

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю К ІНВЕСТ (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс (надалі - відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія (надалі - відповідач-2) з вимогами:

- визнати недійсним з моменту вчинення договір відступлення права вимоги № 1/09, укладений 12 вересня 2017 року між ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ФІНАНС ;

- визнати недійсним з моменту вчинення договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладений 25 жовтня 2017 року між ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ФІНАНС , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. та зареєстрований в реєстрі за номером 11224;

- визнати недійсним з моменту вчинення договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладений 25 лютого 2019 року між ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ФІНАНС , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. та зареєстрований в реєстрі за номером 173.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі №910/3891/19, розгляд справи призначено на 24.04.2019.

22.04.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом передачі на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору - Товариству з обмеженою відповідальністю СВ-РІЕЛТ (ідентифікаційний код 39356763, адреса: 03013, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 62-Б, офіс 2) нежитлові приміщення (в літері Г (штрих)), які знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17 , реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966, загальну площу 1753,6 (одна тисяча сімсот п`ятдесят три цілих та шість десятих) квадратних метрів, а саме:

- приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв. м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.;

- приміщення другого поверху номери 1-35 (група приміщень № 3), загальною площею 417, 3 кв. м., а токож дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв. м.;

- приміщення третього поверху номери 1-27 (група приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв. м;

- приміщення четвертого поверху номери 1-32 (група приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач послався на те, що на даний час, відповідачем-1 вчиняється ряд дій щодо заставного нерухомого майна, єдиним законним власником якого є саме TOB К ІНВЕСТ , а тому вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією прав сторін у справі, тоді як незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3891/19 (суддя Данилова М.В., м. Київ, повний текст ухвали складено 25.04.2019) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "К Івест" про забезпечення позову задоволено.

Судове рішення мотивовано положеннями статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), враховуючи які, місцевий суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в зв`язку з її обґрунтованістю.

Не погодившись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "К Івест" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, які мають значення для вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення, внаслідок чого невірно застосовано норми процесуального права, а саме - статті 136, 137, 139 ГПК України.

Зокрема, ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" звертало увагу суду апеляційної інстанції на наступне:

- враховуючи те, що предметом позову є вимога визнати недійсними з моменту вчинення договори відступлення права вимоги, то передача на зберігання майна, яке не є предметом спору, жодним чином не сприяє захисту прав позивача, або виконанню судового рішення;

- прийняття судового рішення у даній справі по результатам розгляду даного спору не стосується вибуття спірної будівлі з власності чи володіння позивача, тому забезпечення позову є передчасним;

- позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність підстав та обставин для забезпечення позову. Зокрема, надана позивачем роздруківка-оголошення про продаж спірного майна відповідачем-1 не може слугувати достовірним доказом у відповідності до статей 76, 78, 79 ГПК України, оскільки зазначене оголошення розміщено вже після відкриття провадження у даній справі; платформа он-лайн оголошень https://dom.ria.com є безкоштовною та не здійснює перевірку достовірності інформації про продавця, а відтак, сама по собі наявність цього оголошення не може доводити намір відповідача-1 здійснювати продаж спірної будівлі; вказаний в оголошенні телефон не належить відповідачу-1; відповідач-1 не є власником будівлі, відповідно не має правовстановлюючих документів для здійснення продажу; тощо. Відтак, за позицією відповідача-1 зазначену заяву задоволено на підставі недостовірного та неналежного доказу.

- в силу приписів ст. 38 ЗУ Про іпотеку , п. 3.2.17 Іпотечного договору від 14.12.2010 визначено право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30 (тридцяти) днів вимога (повідомлення) Іпотекодержателя до Іпотекождавця про усунення порушень зобов`язань за Кредитним договором залишається без задоволення. Відтак, вищезазначеними приписами визначено процедуру здійснення продажу предмету іпотеки, порушення якої буде свідчити про недійсність відповідного договору купівлі-продажу;

- місцевим судом неналежним чином оцінено обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зокрема не наведено чи є розумним вжиття матеріальних заходів забезпечення позову, якими доказами підтверджується обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, не зазначено наявність зв`язку між заходами до забезпечення позову і предметом позову, не обґрунтовано яким чином може бути утруднено виконання чи невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходу забезпечення позову.

- задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом порушено принцип змагальності сторін, співмірності, рівності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/3891/19 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3891/19 призначено на 19.06.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 910/3891/19 відкладено розгляд справи на 08.07.2019.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, в якому він просить залишити скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача-1, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

До судового засідання від 08.07.2019 з`явились представники позивача та відповідача-1. Представники відповідача-2, третьої особи -1, -2, яких повідомлено про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, не з`явилися.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач-2, третя особа-1, -2 належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що їх явка обов`язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи за присутності представників позивача та відповідача-1.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3891/19 скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи із наступного.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як свідчать матеріали оскарження, заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що 14 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК (далі також - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю К ІНВЕСТ (далі також - Позивач, Позичальник, TOB К ІНВЕСТ ) укладено Кредитний договір № 4725 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1 800 000 доларів США з терміном погашення до 11 грудня 2020 року та сплатою 15% річних (далі також - Кредитний договір).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором, 14 грудня 2010 року між ПАТ УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК та TOB К ІНВЕСТ укладено Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю. В. та зареєстрований в реєстрі за номером 1555 (далі також - Іпотечний договір).

Відповідно до пункту 2.1 Іпотечного договору предметом іпотеки є нежитлові приміщення (в літері Г (штрих)), які знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17 , реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966 (далі по тексту - Предмет іпотеки, Об`єкт нерухомо майна, Заставне нерухоме майно).

Нежитлові приміщення мають загальну площу 1 753,6 (одна тисяча сімсот п`ятдесят три цілих та шість десятих) квадратних метрів, а саме:

приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв. м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.;

- приміщення другого поверху номери 1-35 (група приміщень № 3), загальною площею 417, 3 кв. м., а токож дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв. м.;

- приміщення третього поверху номери 1-27 (група приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв. м;

- приміщення четвертого поверху номери 1-32 (група приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.

24 грудня 2015 року Постановою Правління Національного банку України № 934 Публічне акціонерне товариство УКРІНБАНК віднесено до категорії неплатоспроможних.

24 грудня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ УКРІНБАНК з 25 грудня 2015 року з повноваженнями тимчасового адміністратора, визначеними ст. ст. 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

22 березня 2016 року Постановою Правління Національного банку України №180 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".

22 березня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку.

12 вересня 2017 року між ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕНТ ФІНАНС (далі також - ТОВ ФК ІНВЕСТ ФІНАНС , Відповідач 1) укладено Договір відступлення права вимоги №1/09, у відповідності до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв (набув) право вимоги первісного кредитора за Кредитним договором від 14 грудня 2010 року (далі також - Договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 12 вересня 2017 року).

25 жовтня 2017 року у зв`язку з укладенням Договору відступлення права вимоги №1/09 від 12 вересня 2017 року, між ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕНТ ФІНАНС укладено Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 14 грудня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. та зареєстрований в реєстрі за номером 11224 (далі також - Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11224).

30 січня 2019 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕНТ ФІНАНС та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, у відповідності до якого первісний кредитор відступив 1/10 частину зобов`язань за Кредитним договором, а новий кредитор прийняв 1/10 частину зобов`язань за Кредитним договором (далі також - Договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 30 січня 2019 року).

25 лютого 2019 року між ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ та ОСОБА_1 укладено договір відступлення 1/10 частину права вимоги за Іпотечним договором від 14 грудня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою JI.M. та зареєстрований в реєстрі за номером 173 (далі також - Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 173, а разом - Оскаржувані договори).

Відомості про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 14 грудня 2010 року були внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме зареєстровано обтяження та іпотеку на Об`єкт нерухомого майна за ТОВ ФК ІНВЕСТ ФІНАНС на 9/10 часток та ОСОБА_1 на 1/10 часток від предмету застави.

TOB К ІНВЕСТ звернулося до господарського суду з позовною заявою, предметом якої є визнання недійсним Договору відступлення права вимоги за кредитним договором від 12 вересня 2017 року, Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11224 та Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 173.

Підставою звернення позивача з даною заявою про вжиття заходів забезпечення позову є те, що на даний час, відповідачем-1 вчиняється ряд дій щодо заставного нерухомого майна, єдиним законним власником якого є саме TOB К ІНВЕСТ .

Заявник вказав, що відповідач-1, зокрема, користуючись правами, які в нього начебто виникли з оскаржуваних договорів:

1) вчиняє дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави, всупереч встановленій законом процедурі;

2) намагається отримати фізичний контроль над належним позивачу заставним нерухомим майном;

3) вчиняє заходи, спрямовані на відчуження належного позивачу заставного нерухомого майна.

За вказаною адресою знаходиться діючий медичний центр Новий зір .

Реєстрація права власності на об`єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ ФК ІНВЕСТ ФІНАНС , ОСОБА_1 на 9/10 частки та на 1/10 Об`єкту нерухомого майна відповідно відбулася на підставі спірного Договору відступлення права вимоги за кредитним договором від 12 вересня 2017 року, Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11224 та спірного Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 173 та Іпотечного договоруз усіма додатками та змінами до нього, право за яким було відступлено.

Позивач вважає, що об`єкт нерухомого майна вибув з власності ТОВ К ІНВЕСТ незаконно та поза його волею, оскільки право власності за відповідачем-1 було зареєстровано на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитним договором від 12 вересня 2017 року, Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11224 та Договору відступлення права вимоги № 173, що були укладенні в порушення вимог ст. 510, 512 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали, приймає до уваги доводи апеляційного оскарження відповідача-1, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №910/7912/18, від 21.09.2019 у справі №902/483/18, від 08.10.2018 у справі №913/257/18 та від 10.01.2019 у справі №910/11906/18).

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, підставами для вжиття судом заходів забезпечення позову є імовірність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, окрім цього, для вжиття заходів забезпечення позову суду необхідно встановити необхідність застосування таких заходів виходячи з принципів розумності, обґрунтованості і адекватності, крім цього, суд повинен встановити зв`язок між наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Оцінюючи обґрунтованість та законність оскарженої ухвали у даній справі, колегія суддів вважає, що позивач належним чином не обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зокрема, з доданих до заяви про вжиття заходів забезпечення позову документів не встановлено обставин щодо вчинення відповідачем-1 дій, направлених на реалізацію спірного нерухомого майна чи вчинення підготовчих дій до його реалізації, тощо.

Посилання заявника на оголошення розміщене на сайті https://dom.ria.com суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки, сама по собі наявність цього оголошення не може доводити намір відповідача-1 здійснювати продаж спірної будівлі, заявником не доведено, що зазначене оголошення розміщено саме відповідачем-1.

Таким чином, надана позивачем роздруківка-оголошення про відчуження вказаного нерухомого майна відповідачем-1 не може слугувати достовірним доказом у відповідності до статей 76, 78, 79 ГПК України, а висновок суду першої інстанції в цій частині, зокрема про наявність існування обставин, що передбачають можливість істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з посиланням на зазначене оголошення, є помилковим та необґрунтованим.

Крім того, що стосується продажу спірного майна, слід звернути увагу, що ст. 38 Закону України Про іпотеку визначено процедуру за якою реалізовується право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, у випадку порушення зазначеного порядку, дії іпотекодержателя будуть неправомірними, а договір купівлі-продажу може бути визнаний недійсним.

Приєднанні до заяви про забезпечення позову інтернет-статті, на які заявник посилається, як на загальновідомий факт, також не можуть розцінюватись, як належний доказ відповідних дій конкретно відповідачем-1 з аналогічних вищенаведеним підставам.

У такому разі позивач повинен надати належні та допустимі докази незаконних дій відповідача-1 відповідно до вимог 73, 74, 76, 77 ГПК України (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення; вирок суду щодо відповідних осіб, тощо).

Інших доказів в підтвердження продажу спірного майна відповідачем-1 заявник не надав.

Таким чином, з приєднаних до заяви про забезпечення матеріалів слідує, що позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В матеріалах справи відсутні докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені.

По суті позивач посилається на потенційну загрозу продажу його майна, водночас, він не наводить жодного обґрунтування наявності правових підстав з посиланням на відповідні докази для застосування заходів забезпечення позову шляхом передачі на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору - Товариству з обмеженою відповідальністю СВ-РІЕЛТ .

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що матеріали оскарження справи № 910/3891/19 містять також ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 640/5463/19 (а.с. 79) щодо забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" до Міністерства юстиції України, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "К Інвест", Реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" - Нікітіна Ю.В., про визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2019 № 774/5. Доказів скасування даного судового акту учасниками справи не надано.

В силу вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Таким чином, обов`язок доказування наявності підстав для забезпечення позову покладається саме на позивача; до повноважень господарського суду не належить збирання доказів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено необхідність застосування такого виду забезпечення позову, як передача речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Серед іншого, з огляду на викладене, не знайшли свого підтвердження заперечення позивача про порушення відповідачем-1 права власності позивача, гарантованого статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки як встановлено апеляційним судом, позивачем не надано належних доказів відчуження вказаного нерухомого майна відповідачем-1.

Зважаючи на вищенаведені обставини в їх сукупності, та наявні у матеріалах докази, ухвала Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3891/19 підлягає скасуванню, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3891/19.

3. Відмовити у задоволенні заяви обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" про забезпечення позову.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі № 910/3891/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.07.2019.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б. Михальська

Л.В. Чорна