Рішення

від 03.07.2019 по справі 910/1164/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2019Справа № 910/1164/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, при секретарі судового засідання Кукота О. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №910/1164/19

за позовом Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" - відповідач-1

ОСОБА_1 - відповідач-2

про стягнення 341 230,18 доларів США та 5 037 371,05 грн,-

представники учасників справи:

від позивача: Дубій І.В, ордер серія ХС №69116 від 27.03.19;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Маркович В.О., , Ордер серії РН-347 №22 від 11.06.2019 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Європейський промисловий банк", 1 лютого 2019 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА", ОСОБА_1 про стягнення 341 230,18 доларів США та 5 037 371,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" умов Кредитного договору №008/009 КЛ про надання кредиту на умовах невідновлювальної відкличної кредитної лінії, у зв`язку з чим, Акціонерне товариство "Європейський промисловий банк" просить:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 - поручителя за Договором поруки №008/009КЛ/П, на користь Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" заборгованість за Кредитним договором №008/009 КЛ про надання кредиту на умовах невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 28.12.2017 в розмірі 341 230,18 доларів США та 5 037 371,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/1164/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 27.02.2019 не відбудеться, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є у відпустці, наступне засідання у справі призначено на 14.03.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 14.03.2019 не відбудеться, у зв`язку із участю судді О.Є. Блажівської у З`їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, наступне засідання у справі призначено на 27.03.19.

У підготовче засідання 27.03.2019 з`явився представник позивача та надав суду оригінали документів для огляду.

У підготовче засідання 27.03.2019 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Також у підготовчому засіданні 27.03.2019 присутнім представником позивача було заявлене клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 17.04.19.

16.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У підготовчому засіданні 17.04.2019 суд протокольно ухвалив, керуючись ст.42,114 ГПК України та п.1,ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини застосувати принцип розумності строків розгляду справи та відкласти підготовче засідання на 13.05.2019.

13.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У підготовчому засіданні 13.05.2019 оголошено перерву до 22.05.2019.

14.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 22.05.2019 з`явився представник позивача, яким надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у підготовче засідання 22.05.2019 не з`явилися, про час і місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від представників відповідачів не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 12.06.2019.

12.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника ОСОБА_1 надійшла заява про оголошення перерви.

12.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

12.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" надійшла заява б/н від 12.06.2019 про відвід судді Блажівської О.Є. від участі у розгляді справи №910/1164/19.

У підготовче засідання 12.06.2019 з`явилися представники позивача та відповідача-1. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" заяву б/н від 12.06.2019 про відвід судді Блажівської О.Є. від участі у розгляді справи №910/1164/19, суд визнав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" необґрунтованою та ухвалив передати вказану заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/1164/17 передано на розгляд судді Бондарчук В. В.

За наслідками розгляду заяви ТОВ ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА про відвід судді Блажівської О.Є. від участі у розгляді справи №910/1164/19 суддею Бондарчук В. В. була постановлена ухвала від 14.06.2019, якою в задоволенні заяви про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/1164/19 відмовлено.

24.06.2019 судом постановлено ухвалу про повідомлення про дату, час і місце судового засідання в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що судове засідання 19.06.2019 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є на лікарняному. Вказаною ухвалою наступне судове засідання призначене на 27.06.2019.

Через автоматизований відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 24.06.2019 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження в справі.

У призначене судове засідання 27.06.2019 з`явився представник позивача та представник відповідача 2.

Суд, заслухавши думку представників учасників справи щодо заявленого відповідачем 2 клопотання про призначення експертизи, дійшов висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду, з огляду на наступне.

За приписами частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Судом вище вказано, що ухвалою суду від 22.05.2019 підготовче провадження в справі № 910/1164/19 було закрите.

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому суд відзначає, що подане до суду відповідачем 2 клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення строку не містить у собі обґрунтованих причин неможливості подання клопотання про призначення експертизи у підготовчому засіданні. Натомість обставини щодо вступу в справу адвоката відповідача 2 - Маркович В. О. не є виключною обставиною для поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи та повернення до підготовчого провадження.

Беручи до уваги викладене, клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі залишається без розгляду.

З аналогічних правових підстав суд залишає без розгляду письмові пояснення від 27.06.2019, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання про витребування доказів.

Водночас, суд відзначає, що за приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (стаття 7 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись вищенаведеними приписами процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відзиву на позовну заяву, поданого 12.06.2019, з метою дотримання принципів господарського процесу.

Надалі, в судовому засіданні 03.07.2019 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судовому засідання проти задоволення позовних вимоги заперечувала в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 1 у призначене судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції за вказаною в справі адресою.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 між Акціонерним товариством Європейський промисловий банк (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА (далі - Позичальник, Товариство) укладено Кредитний договір №008/009 КЛ про надання кредиту на умовах невідновлювальної відкличної кредитної лінії (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом перерахування 28.12.2018 на поточний рахунок НОМЕР_1 /980 кредитних коштів в сумі 4 199 999,89 грн., та 22.01.2018 на поточний рахунок НОМЕР_1 /840 кредитних коштів в сумі 300 000, 00 доларів США. На підтвердження вказаного Банком до матеріалів справи були додані банківські виписки про рух грошових кошті по рахунку Позичальника.

Умовами Кредитного договору (пункт 1.5.) встановлена плата за користування кредитними коштами у розмірі 18% (вісімнадцять відсотків) річних в національній валюті, 10,5%(десять цілих п`ять десятих процентів) річних в доларах США.

Повернення кредитних коштів здійснюється згідно графіку, умови якого встановлені в пункті 1.3 Кредитного договору. Дата остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів в межах кредитної лінії - 27.06.2019 року.

Згідно пункту 3.2.7. Кредитного договору Банк має право у разі порушення строків (графіку) повернення кредитних коштів вказаних в пункті 1.3. вимагати погашення Позичальником всієї суми кредиту та всіх належних платежів по Кредитному договору. Зазначене право щодо дострокового повернення кредиту Банк реалізує шляхом направлення Позичальнику та Поручителю повідомлення про порушення графіку повернення кредитних коштів та вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту та всіх належних платежів по Кредитному договору. (Повідомлення з доказами відправлення Позичальнику та Поручителю додаються).

Відповідно до пункту 5.3. Кредитного договору за порушення строків сплати належних з нього платежів Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості за весь період прострочення.

У зв`язку із тим, Позичальник свої зобов`язання за Кредитним договором не виконував, кредит своєчасно не повертав, проценти за користування кредитними коштами не сплачував, у нього перед банком станом на 28.01.2019 виникла заборгованість за Кредитним договором, що складає: - прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 2 100 000,00 грн. та 150 000,00 дол. США; - прострочена заборгованість зі сплати процентів в національній валюті у розмірі 507 452,04 грн. та нараховані проценти зі строком погашення до 15.02.2019 - 55 923,29 грн.; - прострочена заборгованість зі сплати процентів в іноземній валюті у розмірі 21 143,82 дол. США. та нараховані проценти зі строком погашення до 15.02.2019 -2 330,14 дол. США.

Водночас, 04.04.2018 між Акціонерним товариством Європейський промисловий банк , Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-АЛЬЯНС Україна та громадянином України ОСОБА_1 (далі - Поручитель) був укладений Договір поруки №008/009КЛ/П (надалі - Договір поруки) в забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до умов Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за всіма зобов`язаннями Боржника, встановленими Кредитним договором №008/009 КЛ про надання кредиту на умовах відновлювальної відкличної кредитної лінії від 27.12.2017, укладеним між Кредитором та Боржником, із усіма змінами та доповненнями до нього (надалі Кредитний договір), в порядку та в строки, визначені у Кредитному договорі.

Відповідно до умов Договору Поручитель прийняв на себе зобов`язання солідарно відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором в тому ж обсязі, в тому ж порядку та в строки, що і Позичальник (п. 1.2 Договору поруки).

Відповідно до п.2.2 Договору поруки Поручитель підтверджує, що з умовами Кредитного договору він ознайомлений до підписання цього договору.

Згідно п.3.1 Договору поруки, Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання. За умовами пункту 3.3 Договору поруки порука припиняється, якщо Банк протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов`язання по Кредитному договору не пред`явить вимоги до Поручителя.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Посилаючись на вищенаведене, Банк звернувся із даним позовом до суду щодо солідарного стягнення з Позичальника та Поручителя заборгованості за Кредитним договором.

ОСОБА_1 не визнає позовних вимог та в своєму відзиві зазначає, що наданий Банком розрахунок пені здійснений за період з 16.03.2018, проте зобов`язання у відповідача 2 виникли лише з дати підписання договору поруки - тобто з 04.04.2018. Також відповідач 2 не погоджувався із розміром заявленої до стягнення пені та методом її розрахунку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено та відповідачами не спростовано факту прострочення виконання зобов`язання за Кредитним договором.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором у тому числі процентів, визнано їх обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас суд відзначає, що за приписами статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII Про зовнішньоекономічну діяльність , Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (далі - Декрет № 15-93), Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 5.3. Кредитного договору за порушення строків сплати належних з нього платежів Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості за весь період прострочення.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає стягненню в заявленому розмірі.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Як вже зазначалось судом, нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Спірним Договором поруки визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, а саме: порука припиняється, якщо Банк протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов`язання по Кредитному договору не пред`явить вимоги до Поручителя (пункт 3.3.).

Так, умовами Кредитного договору визначений строк повернення до 27.06.2019. Водночас, 07.08.2018 Банком на адреси Позичальника та Поручителя була скерована вимога про дострокове повернення кредиту. Беручи до уваги викладене, враховуючи умови укладеного Договору поруки, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з поручителя суми заборгованості мав бути поданий не пізніше 07.08.2021. Отже, Банком цей позов заявлений в межах встановленого законодавцем та погодженого сторонами строку.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов`язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення позичальником строку виконання зобов`язання згідно з такими умовами або у зв`язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.

Судом досліджено питання обсягу відповідальності поручителя, та встановлено, що Позивачем заявлено позов до ОСОБА_1 , як до поручителя, у межах його обсягу відповідальності. Доказів наявності підстав для звільнення відповідача 2 від відповідальності за порушення ним умов вищеописаного Договору поруки матеріали справи не містять. Вищевикладене спростовує заперечення відповідача 2 щодо неможливості стягнення з нього пені, нарахованої з 16.03.2018.

Таким чином, позивач, користуючись наданим йому за Кредитним договором, з урахуванням умов Договору поруки та статтями 543, 554 Цивільного кодексу України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів, як боржника та поручителя заборгованості за тілом кредиту, процентів та пені.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідачів заборгованості за Кредитним договором, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 2 100 000,00 грн. та 150 000,00 дол. США; - прострочена заборгованість зі сплати процентів в національній валюті у розмірі 507 452,04 грн. та нараховані проценти зі строком погашення до 15.02.2019 - 55 923,29 грн.; - прострочена заборгованість зі сплати процентів в іноземній валюті у розмірі 21 143,82 дол. США та нараховані проценти зі строком погашення до 15.02.2019 -2 330,14 дол. США, є належним чином обґрунтованими та підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи та є такими, що насліжками судового розгляду підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

При цьому суд відзначає, що судові витрати, які були понесені Банком по оплаті судового збору стягуються з відповідачів, відповідно до статті 129 ГПК України. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат в розмірі по 104 959,97 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" (01021, м.Київ, вул.Кловський узвіз, буд.13, Н/П 1, 2, код ЄДРПОУ 41153527) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" (01024, м.Київ, бул.Тараса Шевченка, буд.11, прим.51, код ЄДРПОУ 36061927) 341 230 (триста сорок одна тисяча двісті тридцять) доларів США 18 центів та 5 037 371 (п`ять мільйонів тридцять сім тисяч сімдесят одна) грн. 05 коп. заборгованості за кредитним договором №008/009 КЛ від 28.12.2017.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА" (01021, м.Київ, вул.Кловський узвіз, буд.13, Н/П 1, 2, код ЄДРПОУ 41153527) на користь Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" (01024, м.Київ, бул.Тараса Шевченка, буд.11, прим.51, код ЄДРПОУ 36061927) судовий збір у розмірі 104 959 (сто чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 97 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" (01024, м.Київ, бул.Тараса Шевченка, буд.11, прим.51, код ЄДРПОУ 36061927) судовий збір у розмірі 104 959 (сто чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 97 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 15.07.2019

Суддя О.Є. Блажівська